Єдиний державний реєстр судових рішень Провадження № 2/742/3183/26
Єдиний унікальний № 742/4817/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2026 року м.Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Коваленка А.В., за участю секретаря судових засідань Риндя Л.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В С Т А Н О В И В:
І. Зміст позовних вимог та заперечень сторін.
Позивач звернувся до суду з заявою в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №27.02.2026-100001345 від 27.02.2026 року у сумі 85450 гривень.
Свої вимоги аргументує тим, що 27.02.2026 року ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір (оферти) № 27.02.2026-100001345 відповідно до якого відповідач отримав кредит у сумі 30000 гривень зі сплатою процентів на строк 98 днів.
У зв`язку з неналежним виконанням умов договору кредиту утворилася заборгованість у розмірі 85450 гривень, яку відповідач в добровільному порядку не повертає.
09.09.2026 року на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Вовченко Світлани Михайлівни надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач позовні вимоги визнав частково, а саме в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 32 500 гривень. Заперечував проти стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 31 825 гривень, комісії в розмірі 4 875 гривень та процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, у розмірі 16 250 гривень, посилаючись на недоведеність їх розміру та правомірності нарахування. Зазначив, що відповідач є військовослужбовцем Збройних Сил України та учасником бойових дій, у зв`язку з чим на нього поширюються пільги, передбачені частиною п`ятнадцятою статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Розгляд справи просив провести за відсутності відповідача та його представника.
09.09.2026 року на адресу суду від представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» - Чехун Юлії Віталіївни надійшла відповідь на відзив, у якій позивач наполягав на обґрунтованості заявлених позовних вимог. Зазначив, що проценти за користування кредитом нараховані відповідно до умов кредитного договору та вимог законодавства, а комісія передбачена договором як плата за обслуговування кредитної заборгованості та надання супутніх послуг. Щодо доводів відповідача про проходження військової служби позивач указав на недостатність наданих документів для підтвердження права на пільгу зі звільнення від сплати процентів за кредитом, зокрема через відсутність доказів, які б підтверджували відповідний статус та період проходження військової служби. Вважав розрахунок заборгованості належним і допустимим доказом, просив позов задовольнити, а справу розглянути за відсутності представника позивача.
ІІ.Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.
Ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області Коваленка А.В. від 28 серпня 2026 року прийнято справу до свого провадження та призначено до судового розгляду на 10 год. 00 хв. 21 жовтня 2026 року.
ІІІ.Позиції сторін.
В судове засідання представник позивача не зявився, але надав суду заяву, в якій просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує.
Відповідач належним чином повідомлений про день і час розгляду справи в порядку спрощеного провадження в судове засідання не з`явився.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІV.Фактичні обставини встановлені судом.
27.02.2026 року відповідач надала Товариству з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заявку, яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальник ознайомилася 27.02.2026 року за посиланням https://sgroshi.com.ua/ua/informaciya-o-kompanii згідно з ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов кредитного договору № 27.02.2026-100001345 від 27 лютого 2026 року: п. 1. Дата надання/видачі кредиту - 27.02.2026 року; п. 2. Сума кредиту - 30 000 гривень 00 копійок; п. 3. Строк, на який надається кредит, - 98 днів з дати його надання; п. 4. Дата повернення (виплати) кредиту - 04.06.2026 року;
п. 5. Продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування та строку виплати кредиту передбачено. Позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та строку виплати кредиту шляхом подання Кредитодавцю відповідного звернення в паперовій або електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора. Кредитодавець інформує Позичальника про зміну строку повернення кредиту шляхом направлення повідомлення до особистого кабінету Позичальника на вебсайті Кредитодавця. Ініціювання Позичальником продовження строку кредитування відбувається без змін умов попередньо укладеного договору в бік погіршення для споживача;
п. 6. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом усього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку;
п. 7. Комісія, пов`язана з наданням кредиту (економічна сутність - плата за надання кредиту), становить 15 % від суми кредиту та дорівнює 4 500 гривень 00 копійок. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту на розмір комісії у відсотковому значенні, нараховується Кредитодавцем та обліковується в день видачі кредиту;
п. 8. Договором не передбачено змін в умовах надання фінансової послуги, щодо якої укладено договір, крім продовження (лонгації, пролонгації) строку кредитування та строку виплати кредиту в порядку, передбаченому договором;
п. 9. Протягом строку дії договору тарифи та комісії за фінансовою послугою залишаються незмінними. Кредитодавець не надає додаткових та/або супутніх послуг;
п. 10. Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом усього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка становить 0,86 % та розраховується за формулою: (25 272,5 / 30 000) / 98 ? 100 %;
п. 11. Проценти (економічна сутність - плата за користування кредитом) розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту (залишку кредиту) на кількість днів користування кредитом (залишком кредиту) та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.
Згідно з п. 4.1 Договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5355-57XX-XXXX-6966.
Кредитний договір підписано одноразовим ідентифікатором «Е 263» з телефону НОМЕР_1 (а.с.32 - а.с.35).
Згідно з інформацією, отриманою з центрального вузла Системи BankID Національного банку України на електронний запит щодо ідентифікації користувача, позичальником ОСОБА_1 зазначено такі персональні дані: дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 . Як документ, що посвідчує особу, зазначено паспорт громадянина України у формі ID-картки № НОМЕР_3 , виданий 04 листопада 2022 року органом 8034, строк дії якого закінчується 04 листопада 2032 року. Ідентифікацію здійснено із використанням даних Акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352)(а.с.14 зворот).
Згідно з паспортом споживчого кредиту від 27 лютого 2026 року, сума кредиту становить 30 000 гривень 00 копійок, строк кредитування - 98 днів, процентна ставка - 1 відсоток за день користування кредитом. Денна процентна ставка становить 0,86 відсотка, реальна річна процентна ставка - 8334,03 відсотка. Загальні витрати за кредитом становлять 25 272 гривні 50 копійок, а загальна вартість кредиту - 55 272 гривні 50 копійок. Кінцевий строк повернення кредиту - 4 червня 2026 року. Ознайомлення з паспортом підтверджено відповідачем шляхом підписання одноразовим ідентифікатором A263 (а.с.31-а.с.31 зворот).
04 січня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Універсальні платежі України» підписано договір про надання послуг з переказу коштів № ФК-П-2024/01-2 (а.с.22-а.с.24).
Відповідно до листа ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім»» від 21 квітня 2026 року вих. № 354450-1762600666-21042026, 27 лютого 2026 року о 20:28 здійснено успішну платіжну операцію з перерахування ТОВ «Споживчий центр» кредитних коштів у розмірі 30 000 гривень 00 копійок на платіжну картку № НОМЕР_4 , зазначену в кредитному договорі. Статус платіжної операції № 1762600666 - «Виконано», призначення платежу - «Видача кредитних коштів»(а.с.29).
Відповідно до пропозиції Позичальника про укладення додаткового договору від 28 лютого 2026 року та відповіді ТОВ «Споживчий центр» про прийняття цієї пропозиції (акцепт) до кредитного договору № 27.02.2026-100001345 від 27 лютого 2026 року, сторони погодили збільшення суми кредиту з 30 000 гривень 00 копійок до 32 500 гривень 00 копійок шляхом надання другого траншу в розмірі 2 500 гривень 00 копійок строком на 97 днів. За надання другого траншу передбачено комісію в розмірі 15 % від його суми, що становить 375 гривень 00 копійок(а.с.36 зворот-а.с.37).
Відповідно до умов додаткового договору до кредитного договору № 27.02.2026-100001345 від 27 лютого 2026 року:
п. 1.1. Сума кредиту з дати укладення додаткового договору становить 32 500 гривень 00 копійок, яка складається з усіх траншів, зазначених у кредитному договорі та укладених додаткових договорах;
п. 1.2. Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику другий транш у розмірі 2 500 гривень 00 копійок. Дата надання кредиту (другого траншу) - 28.02.2026 року. Кошти надаються шляхом перерахування на рахунок споживача з використанням реквізитів електронного платіжного засобу № 5355-57XX-XXXX-6966. Строк, на який надається другий транш, становить 97 днів з дати його надання;
п. 1.3. Комісія, пов`язана з наданням другого траншу (економічна сутність - плата за надання кредиту), становить 15 % від суми другого траншу та дорівнює 375 гривень 00 копійок. Комісія нараховується Кредитодавцем та обліковується в день видачі траншу і сплачується згідно з графіком платежів;
п. 1.6. Строк, на який надається кредит за договором, становить 98 днів з дати його надання, обчислення якого починається з першого дня надання першого траншу. Дата повернення (виплати) кредиту - 04.06.2026 року;
п. 1.7. У разі прострочення виконання будь-якого грошового зобов`язання за договором Позичальник на вимогу Кредитодавця зобов`язаний сплатити заборгованість з урахуванням процентів річних у розмірі 170 000 % річних від суми простроченої заборгованості відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України. Такі проценти можуть нараховуватися з першого дня прострочення за кожен день прострочення, однак їх розмір обмежено сумою 422 гривні 50 копійок за один день. Проценти річних не нараховуються, якщо сума простроченого грошового зобов`язання становить менше 100 гривень 00 копійок, а також на раніше нараховані проценти річних. Сукупна сума процентів річних та інших платежів за порушення виконання зобов`язань не може перевищувати встановленого законом максимального обмеження.
п. 2. Процентна ставка, проценти, комісія за надання та порядок їх нарахування, встановлені кредитним договором, додатковим договором не змінюються. Базою розрахунку процентів є сума всіх наданих та неповернутих траншів. Надання нового траншу не змінює процентну ставку, що застосовується у відповідному черговому періоді;
п. 3. Якщо на момент укладення додаткового договору наявна ініційована Позичальником платіжна операція зі сплати платежів за договором, кошти зараховуються в рахунок виконання зобов`язань за графіком платежів, передбаченим додатковим договором, після їх надходження на рахунок Кредитодавця;
п. 4. Інші умови кредитного договору, не змінені додатковим договором, залишаються чинними в попередній редакції;
п. 5. Додатковий договір є невід`ємною частиною кредитного договору та набирає чинності з дати отримання Позичальником в інформаційній системі Кредитодавця відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної уповноваженим працівником Кредитодавця у встановленому законодавством порядку(а.с.37-а.с.37 зворот).
Згідно з паспортом споживчого кредиту від 28 лютого 2026 року, загальна сума кредиту становить 32 500 гривень 00 копійок, денна процентна ставка - 0,86 відсотка, реальна річна процентна ставка - 9417,54 відсотка. Загальні витрати за кредитом становлять 27 166 гривень 11 копійок, а загальна вартість кредиту - 59 666 гривень 11 копійок. Кінцевий строк повернення кредиту - 4 червня 2026 року. Ознайомлення з паспортом підтверджено відповідачем шляхом підписання одноразовим ідентифікатором A235(а.с.35 зворот-а.с.36).
Відповідно до листа Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні платіжні рішення» вих. № 1-1804 від 18 квітня 2026 року, адресованого ТОВ «Споживчий центр», 28 лютого 2026 року о 03 годині 39 хвилин 20 секунд було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта № НОМЕР_5 у розмірі 2 500 гривень 00 копійок. Номер транзакції в системі iPay.ua - 1018537927. Призначення платежу: видача траншу за додатковим договором до кредитного договору № 27.02.2026-100001345-1 до кредитного договору № 27.02.2026-100001345(а.с.30).
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Споживчий центр» за договором № 27.02.2026-100001345 від 27 лютого 2026 року, станом на 20 серпня 2026 року за ОСОБА_1 обліковується заборгованість у загальному розмірі 85 450 гривень 00 копійок, з яких: 32 500 гривень 00 копійок - основний борг, 31 825 гривень 00 копійок - проценти за користування кредитом, 16 250 гривень 00 копійок - проценти відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України та 4 875 гривень 00 копійок - комісія(а.с.12-а.с.13).
Згідно довідки від 01.09.2026 року №584 Державної прикордонної служби України. Військова частина НОМЕР_6 , видана лейтенанту ОСОБА_1 в тім, що він проходить військову службу окремій комендатурі охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_2 ). На військовій службі з 14 квітня 2022 року по цей час(а.с.55).
Відповідно до витягу із послужного списку лейтенанта ОСОБА_1 , вбачається, що він прийнятий на військову службу за контрактом до Державної прикордонної служби України 14 квітня 2022 року по цей час (а.с.66).
V.Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.
Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.
Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Ст.626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами(з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст.526-527 ЦК України зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов"язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.
Судом установлено, що 27 лютого 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №27.02.2026-100001345, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 30 000 гривень 00 копійок строком на 98 днів, із кінцевою датою повернення 04 червня 2026 року.
28 лютого 2026 року сторони уклали додатковий договір до зазначеного кредитного договору, за умовами якого відповідачу надано додатковий транш у розмірі 2 500 гривень 00 копійок. Унаслідок цього загальна сума наданих відповідачу кредитних коштів становила 32 500 гривень 00 копійок.
Факт укладення кредитного договору та додаткового договору підтверджується наявними в матеріалах справи електронними документами, що містять відомості про погодження відповідачем їхніх умов із використанням одноразових ідентифікаторів. Надання кредитних коштів підтверджується платіжними документами, зокрема листом ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» від 21 квітня 2026 року № 354450-1762600666-21042026, згідно з яким 27 лютого 2026 року було здійснено успішний переказ 30 000 гривень 00 копійок на платіжну картку відповідача, а також листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 18 квітня 2026 року № 1-1804, яким підтверджено успішне перерахування 28 лютого 2026 року додаткового траншу в розмірі 2 500 гривень 00 копійок на ту саму платіжну картку.
Отже, сукупністю письмових та електронних доказів підтверджено як виникнення між сторонами кредитних правовідносин, так і фактичне отримання відповідачем кредитних коштів у загальному розмірі 32 500 гривень 00 копійок. Доказів повернення зазначених коштів у повному обсязі матеріали справи не містять.
Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач визнав позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 32 500 гривень 00 копійок. Таке визнання узгоджується з наявними в матеріалах справи доказами укладення кредитного договору, перерахування коштів та відсутності підтвердження їх повернення.
За таких обставин суд доходить висновку, що вимога ТОВ «Споживчий центр» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту в розмірі 32 500 гривень 00 копійок є обґрунтованою, підтверджується належними доказами та підлягає задоволенню.
Щодо стягнення відсотків за користування кредитними коштами.
Відповідно до п.15 ст.14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
Як убачається з матеріалів справи, відповідно до довідки від 01 вересня 2026 року №584, виданої військовою частиною НОМЕР_6 Державної прикордонної служби України, ОСОБА_1 проходить військову службу в окремій комендатурі охорони та забезпечення Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_2 ) з 14 квітня 2022 року по теперішній час.
Відповідно до витягу із послужного списку лейтенанта ОСОБА_1 , вбачається, що він прийнятий на військову службу за контрактом до Державної прикордонної служби України 14 квітня 2022 року по цей час.
Отже, надані відповідачем документи підтверджують проходження ним військової служби на момент укладення кредитного договору № 27.02.2026-100001345 від 27 лютого 2026 року та додаткового договору від 28 лютого 2026 року.
Суд ураховує, що кредитні правовідносини між сторонами виникли в період проходження відповідачем військової служби. При цьому матеріали справи не містять доказів того, що кредитні кошти надавалися для придбання житла або автомобіля, тобто майна, щодо якого законом передбачено виняток із відповідної гарантії.
За таких обставин, з огляду на встановлений законом соціальний і правовий захист військовослужбовців, суд доходить висновку про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Відтак нарахування відповідачу процентів за користування кредитними коштами за наявності передбачених законом підстав суперечить зазначеним гарантіям, а тому позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» у частині стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 31 825 гривень 00 копійок задоволенню не підлягають.
Щодо вимог про стягнення комісії.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.
Як убачається з матеріалів справи, відповідно до пункту 7 кредитного договору № 27.02.2026-100001345 від 27 лютого 2026 року сторони погодили комісію за надання кредиту в розмірі 15 відсотків від суми кредиту, що становить 4 500 гривень 00 копійок. Зазначена комісія підлягала нарахуванню в день видачі кредитних коштів.
Крім того, відповідно до пункту 1.3 додаткового договору від 28 лютого 2026 року, укладеного у зв`язку з наданням відповідачу додаткового траншу в розмірі 2 500 гривень 00 копійок, сторони погодили комісію за надання додаткового траншу в розмірі 15 відсотків від його суми, що становить 375 гривень 00 копійок. Умовами додаткового договору також визначено порядок сплати зазначеної комісії відповідно до погодженого графіка платежів.
Отже, умови щодо сплати комісії були включені до кредитного договору та додаткового договору, з якими відповідач погодився під час їх укладення в електронній формі. При цьому загальний розмір комісії за надання первісного кредиту та додаткового траншу становить 4 875 гривень 00 копійок.
Разом із тим суд зазначає, що пункт 9 кредитного договору передбачає незмінність установлених тарифів і комісій, а також відсутність додаткових та супутніх послуг. Зміст погоджених сторонами умов свідчить про те, що спірна комісія визначена саме за надання кредитних коштів, а за додатковим договором - за надання додаткового траншу, а не за надання інформації про стан кредитної заборгованості.
У цій справі розмір комісії за надання первісного кредиту визначено в пункті 7 кредитного договору в сумі 4 500 гривень 00 копійок, а розмір комісії за надання додаткового траншу погоджено пунктом 1.3 додаткового договору в сумі 375 гривень 00 копійок. Зазначені умови відображені в документах щодо споживчого кредитування, наданих відповідачу під час укладення договорів.
При цьому передбачене пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» звільнення від нарахування процентів за користування кредитом саме по собі не означає звільнення від повернення основної суми кредиту та не поширюється автоматично на всі інші платежі за договором.
Оцінивши умови кредитного договору та додаткового договору в сукупності з іншими доказами у справі, суд доходить висновку, що позивач підтвердив погодження сторонами розміру комісії за надання кредитних коштів і додаткового траншу. Відтак вимога ТОВ «Споживчий центр» про стягнення з відповідача заборгованості за комісією в загальному розмірі 4 875 гривень 00 копійок є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо стягнення суми заборгованості за процентами за понадстрокове користування.
Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як убачається з матеріалів справи, пунктом 1.7 додаткового договору від 28 лютого 2026 року сторони погодили, що в разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за кредитним договором кредитодавець має право вимагати сплати процентів річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України в розмірі 170 000 відсотків річних від суми простроченої заборгованості за весь час прострочення. Водночас сторони визначили обмеження щодо розміру таких нарахувань за один день прострочення, передбачили ненарахування цих процентів на раніше нараховані проценти річних, а також установили, що вони не нараховуються, якщо сума простроченого грошового зобов`язання є меншою за 100 гривень 00 копійок. Крім того, сукупна сума процентів річних та інших платежів за порушення зобов`язань не може перевищувати граничного розміру, установленого законом.
Згідно з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, станом на 20 серпня 2026 року заборгованість відповідача за процентами відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України становить 16 250 гривень 00 копійок.
Таким чином суд констатує, що сума заборгованості за понадстрокове користування кредитними коштами в розмірі 16250 гривень є зобов`язанням, яке нараховане відповідно до вимог ст.625 ЦК України.
У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 з 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан, який триває і по даний час.
Відповідно до п.18. Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Оскільки кредитний договір № 27.02.2026-100001345 укладено 27 лютого 2026 року, а додатковий договір - 28 лютого 2026 року, тобто в період дії воєнного стану в Україні, передбачені договором проценти за прострочення виконання грошового зобов`язання, нараховані за цей період, не можуть бути стягнуті з відповідача всупереч зазначеним законодавчим гарантіям.
При цьому погодження сторонами в договорі підвищеного розміру процентів відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України не усуває дії встановленого законом звільнення позичальника від відповідальності за прострочення грошового зобов`язання в період воєнного стану.
За таких обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» у частині стягнення з ОСОБА_1 процентів за прострочення виконання грошового зобов`язання відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України в розмірі 16 250 гривень 00 копійок задоволенню не підлягають.
Висновок суду за результатами розгляду справи.
Враховуючи, що позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження укладення кредитного договору, надання відповідачу кредитних коштів та невиконання ним зобов`язань щодо їх повернення, а також беручи до уваги визнання відповідачем позовних вимог у частині стягнення основної суми кредиту, суд доходить висновку про часткове задоволення позову.
Зокрема, суд вважає обґрунтованими вимоги про стягнення заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 32 500 гривень 00 копійок та заборгованості за комісією в розмірі 4 875 гривень 00 копійок, що загалом становить 37 375 гривень 00 копійок.
Водночас у задоволенні вимог про стягнення процентів за користування кредитними коштами в розмірі 31 825 гривень 00 копійок та процентів за прострочення виконання грошового зобов`язання відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України в розмірі 16 250 гривень 00 копійок належить відмовити з підстав, наведених судом вище.
Отже, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» підлягає частковому задоволенню зі стягненням з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 37 375 гривень 00 копійок.
VІ. Розподіл судових витрат.
Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.
Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» задоволено частково на 43,74 %, а саме в розмірі 37 375 гривень 00 копійок із заявлених 85 450 гривень 00 копійок, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 164 гривні 51 копійок.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати, пов`язані з надсиланням відповідачу позовної заяви в паперовій формі.
На підтвердження понесених витрат позивачем долучено квитанцію №2216778 від 21.08.2026 року поштової служби «Е-Пост», відповідно до якої загальна вартість відправлення становить 141 гривні 78 копійок, з яких 72 гривні - плата за пересилання відправлення, 67 гривень 68 копійок - плата за друк документів та 2 гривні 10 копійок - сервісний збір.
З огляду на часткове задоволення позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені витрати, пов`язані з надсиланням позовної заяви, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме 62 гривні 01 копійки (141,78 ? 43,74 %).
На підставі наведеного, ст.247,263-265,273,279,280-281,354 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: місто Київ, вул. Саксаганського, 133-А, заборгованість за кредитним договором № 27.02.2026-100001345 від 27 лютого 2026 року в розмірі 37 375 (тридцять сім тисяч триста сімдесят п`ять) гривень 00 копійок, з яких 32 500 гривень 00 копійок - заборгованість за основною сумою кредиту та 4 875 гривень 00 копійок - заборгованість за комісією.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: місто Київ, вул. Саксаганського, 133-А, 1 164 (одна тисяча сто шістдесят чотири) гривні 51 копійок у рахунок відшкодування витрат зі сплати судового збору при поданні позовної заяви до суду та 62 (шістдесят дві) гривні 01 копійки у рахунок відшкодування витрат, пов`язаних із надсиланням позовної заяви відповідачу.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Анатолій КОВАЛЕНКО
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ЄДРПОУ 37356833, місто Київ, вул.Саксаганського, 133-А.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Судове рішення № 140836349, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області було прийнято 21.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 742/4817/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: