Рішення № 140808618, 20.10.2026, Старосинявський районний суд Хмельницької області

СТАРОСИНЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 684/566/26

Провадження № 2/684/508/2026

РІШЕННЯ

іменем України

20 жовтня 2026 року с-ще Стара Синява

Старосинявський районний суд Хмельницької області в складі:

судді Гринчук С.М.

за участі секретаря судового засідання Олійник Л.М.,

учасники справи:

позивач ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС»,

представник позивача Романенко М.Е.,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Стара Синява за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

У вересні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (далі за текстом - ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») через представника Романенко М.Е. звернулося до суду з вказаним позовом.

В обґрунтування заявлених позовних вимог вказав, що 09 січня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «АВІРА ГРУП» (далі за текстом ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП») та ОСОБА_1 укладемо Кредитний договір №76561, шляхом направлення відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразового ідентифікатора, при веденні якого відповідач підтверджує прийняття умов Кредитного договору №76561, який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті кредитодавця.

Відповідно до умов кредитного договору, його підписання здійснювалось електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону вказаний позичальником при укладанні кредитного договору.

Товариство надає клієнту фінансовий кредит на умовах строковості, зворотності, платності (далі кредит), а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом.

Таким чином, відповідач уклала Кредитний договір №76561 від 09 січня 2023 року із ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП». та відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 4000 гривень.

23 грудня 2024 року між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» укладено Договір Факторингу №23122024, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» відступило ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за Кредитним договором №76561 від 09 січня 2023 року.

Таким чином до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідач не виконувала належним чином зобов`язання за договором, в результаті чого виникла заборгованість, яка становить 14 600 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту 4000 гривень, заборгованість за відсотками 10 600 гривень.

З урахуванням викладеного, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у вказаному розмірі, а також судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2662 гривень 40 копійок та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 гривень, а всього 8662 гривні 40 копійок.

Позивач ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» в судове засідання представника не направив, в позові просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, однак подала до суду заяву в якій просила розгляд справи проводити за її відсутності, позовні вимоги визнає та просить зменшити суму витрат за професійну правничу допомогу.

Ухвалою судді Старосинявського районного суду Хмельницької області від 22 вересня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання (арк.спр.48-49).

Будь-які інші процесуальні дії у справі не проводилися.

З`ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач покликається як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази по справі, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, зважаючи на таке.

Суд установив, що 09 січня 2023 року між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту №76561, який остання підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором «AV7468», відповідно до умов якого ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» надає ОСОБА_1 фінансовий кредит в розмірі 4000 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором (п. 1.1 Договору) (арк.спр.32-34).

Кредит надається строком на 14 днів, тобто до 22 січня 2023 року. Строк дії договору 14 днів. Але в будь-якому випадку, договір діє до повного його виконання сторонами (п. 1.2 Договору).

За користування кредитом клієнт сплачує товариству 1825 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 5 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки фіксована. Без письмової згоди клієнта Товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором (п. 1.3 Договору).

Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом (п. 1.4 Договору, розділ 9 Договору «реквізити сторін).

Невід`ємною частиною цього Договору є Публічна пропозиція (оферта) Товариства на укладення договору про надання фінансового кредиту за допомогою електронних засобів, яка розміщена на сайті Товариства www.aviracredit.com.ua (п.1.6 Договору).

Графіком розрахунків та загальної вартості кредиту за договором №76561 від 09 січня 2023 року доведено до відома ОСОБА_1 інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, суму процентів за користування кредитом (арк.спр.34).

ТОВ «ПрофітГід» повідомило ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» про успішне перерахування 09 січня 2023 року о 09 годині 42 хвилини на платіжну карту № НОМЕР_1 коштів у сумі 4000 гривень (арк.спр.29).

Згідно з наданого ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» Розрахунку заборгованості за кредитним договором №76561 від 09 січня 2023 року, заборгованість ОСОБА_1 складається із заборгованості за тілом кредиту 4000 гривень, заборгованості за відсотками 10 600 гривень, а всього: 14 600 гривень (арк.спр.13-19).

Згідно з Довідкою про ідентифікацію встановлено, що ОСОБА_1 використовувала одноразовий ідентифікатор «KL7468» при підписанні 09 січня 2023 року о 09:42:02 Акцепту оферти для укладення Договору №76561 (арк.спр.22).

23 грудня 2024 року між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» укладено Договір Факторингу №23122024, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» відступило ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за Кредитним договором №76561 від 09 січня 2023 року (арк.спр.23-25), про що також було складено Акт приймання передачі реєстру прав вимог за Договором факторингу №23122024 від 23 грудня 2024 року (арк.спр.9).

Згідно з Витягом із Додатку №1 до Договору Факторингу №23122024 від 23 грудня 2024 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №76561 від 09 січня 2023 року становить 14 600 гривень, з яких: сума заборгованості за тілом кредиту 4000 гривень, сума заборгованості за відсотками 10 600 гривень (арк.спр.12).

Платіжними інструкція №11417 від 13 лютого 2025 року та №11146 від 15 січня 2025 року підтверджується факт сплати ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» грошових коштів за Договором факторингу №23122024 від 23 грудня 2024 року (арк.спр.37).

На виконання ухвали суду від 22 вересня 2026 року АТ КБ «ПриватБанк» надало відповідь №20.1.0.0.0/7-260929/16386-БТ від 13 жовтня 2026 року, за змістом якої на ім`я ОСОБА_1 емітовано банківську карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ), на яку 09 січня 2023 року було зарахування коштів на суму 4000 гривень (арк.спр.55-58).

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, і як наслідок виникнення заборгованості, про стягнення якої позивач і звернувся з даним позовом.

До правовідносин, що виникли між сторонами, суд застосовує такі норми права.

Стосовно правонаступництва за борговими зобов`язаннями.

Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до статті 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Досліджені судом докази підтверджують, що ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» за своїм правовим статусом відносяться до юридичних осіб, що мають статус фінансових установ, які відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України, а тому договори відступлення права вимоги на підставі статті 204 ЦК України є обов`язковими для виконання.

Стосовно стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Враховуючи положення частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Також, відповідно до частин першої, другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З урахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Суд установив, що між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» було укладено Договір про надання фінансового кредиту №76561 від 09 січня 2023 року в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем).

Відповідно до умов договору ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» надало відповідачу кошти в сумі 4000 гривень строком на 14 днів, а остання зобов`язалася повернути кошти та сплатити відсотки за користування ними, розмір яких визначений договором.

09 січня 2023 року кредитні кошти були перераховані відповідачу.

Отже, факт отримання відповідачем коштів від ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» суд вважає доведеним, а досліджені судом докази підтверджують обставину перерахування 09 січня 2023 року кредитних коштів у розмірі 4000 гривень відповідачу ОСОБА_1 .

При визначенні розміру заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за Договором, суд виходить із такого.

Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування позиковими коштами припиняється після спливу визначеного цим договором строку позики чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12), від 31 жовтня 2018року (№202/4494/16-ц), від 5 квітня 2023 року (справа №910/4518/16), від 18 січня 2022 року (справа 910/17048/17), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором у розмірі 14 600 гривень, з яких: 4000 гривень заборгованість за тілом кредиту, 10 600 гривень заборгованість за відсотками, про що свідчить складений розрахунок заборгованості (арк.спр.13-19).

За умовами договору сторони встановили строк кредиту 14 днів (з 09 січня 2023 року до 22 січня 2023 року), а тому із урахуванням розміру неповернутої позики 4000 гривень, процентної ставки, визначеної п. 1.3 Договору і строку кредиту, розмір заборгованості за відсотками становить 2800 гривень (4000 х 5% х 14), а розмір загальної заборгованості за договором, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 6800 гривень (4000 + 2800), що цілком узгоджується із погодженим сторонами у Додатку №1 графіком розрахунків та загальної вартості кредиту (арк.спр.34).

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до розрахунку заборгованості відсотки у розмірі 10 600 гривень нараховані до 02 березня 2023 року. За умовами Договору кредит надається строком на 14 днів до 22 січня 2023 року, відповідно до п.4.3.3, 4.3.7. клієнт має право подовжити (пролонгувати) строк повернення кредиту на 10 днів. Для цього він зобов`язаний у повному обсязі сплатити нараховані на дату пролонгації проценти за користування кредитом. Доказів того, що договір був пролонгований відповідно до зазначених умов, суду не надано.

Пункт 3.3 Договору передбачає, що у випадку прострочення погашення кредиту проценти нараховуються і за період прострочення, стосується стягнення відсотків за порушення грошового зобов`язання, що регулюється положеннями ст. 625 ЦК України.

Позивач фактично ототожнив відсотки за користування кредитними коштами з відсотками, які підлягають сплаті боржником за прострочення виконання зобов`язання, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах: від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі №202/4494/16-ц, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою частини другої статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вимог про стягнення з відповідача відсотків за порушення грошового зобов`язання на підставі частини другої статті 625 ЦК України, позивач не заявив.

З наведеного випливає відсутність підстав для стягнення відсотків за порушення грошового зобов`язання за період з 23 січня 2023 року до 02 березня 2023 року.

Згідно з статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін. Це положення є одним з найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

Розмір вказаної заборгованості за кредитним договором відповідач не спростував, власного контррозрахунку, доказів про належне виконання умов кредитного договору не надав, а відтак вказана заборгованість підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

З огляду на викладене суд вважає, що позов є частково обґрунтованим, позовні вимоги частково доведеними, а тому з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 6800 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 4000 гривень заборгованість за відсотками за користування кредитом - 2800 гривень.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частинами першою-п`ятою статті 137 ЦПК передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 гривень та судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у розмірі 2 662 гривні 40 копійок, а всього - 8 662 гривні 40 копійок.

Щодо судового збору.

Матеріалами справи встановлено що при звернення до суду з позовною заявою позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2662 гривні 40 копійок.

Оскільки на користь позивача підлягає стягненню 6800 гривень кредитної заборгованості, що становить 47% від суми пред`явленого позову (6800х100:14600), то з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 1251 гривня 32 копійки (2662,40х47:100), сплачений за подання позовної заяви.

Щодо витрат на правничу допомогу, суд зазначає таке.

Позивачем ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» в особі директора Романенка М.Е. 01 червня 2026 року укладеного Договір №42649746/01 про надання правової допомоги з фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (арк.спр.26-27).

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката, пов`язаних з цією справою, позивач надав також Додаткову угоду №76561 від 29 червня 2026 року до Договору про надання правової допомоги №42649746/01 від 01 червня 2026 року (арк.спр.28), Акт наданих послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 29 червня 2026 року (арк.спр.10), Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних ФОП ОСОБА_2 , необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» щодо стягнення кредитної заборгованості (арк.спр.20), відповідно до яких ФОП ОСОБА_2 надала клієнтові ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» такі послуги пов`язані з пердставництвом нтересів за позовом клієнта до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості:

- усна консультація клієнта щодо обставин справи;

- письмова консультація клієнта щодо спірних правовідносин;

- правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС»;

- складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, позивач;

- формування додатків до позовної заяви (письмові докази), на що витрачено 5 годин. Вартість послуг 6000 гривень.

Тобто, позивач надав докази понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 137 ЦПК України відшкодуванню підлягає не будь-яка допомога, а та, що пов`язана зі справою (представництво в суді, підготовка до її розгляду, збір доказів тощо). Відповідно до частини четвертої цієї ж статті, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті, суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу.

Таким чином, вивчивши матеріали справи та подану заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновків про її задоволення.

Враховуючи часткове задоволення позову, а також вимоги пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України, суд вважає, що сума судових витрат позивача на оплату професійної правничої допомоги адвоката підлягає до відшкодування відповідачем пропорційно до задоволеної частини вимог. Оскільки на користь позивача підлягає стягненню 6800 гривень кредитної заборгованості, що становить 47% від суми пред`явленого позову, то з відповідача на користь позивача слід стягнути витрат на правничу допомогу у сумі 2820 гривень (6000х47:100), сплачений за подання позовної заяви.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту №76561 від 09 січня 2023 року в розмірі 6800 (шість тисяч вісімсот) гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту 4000 (чотири тисячі) гривень, заборгованість за відсотками 2800 (дві тисячі вісімсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» 1251 (одну тисячу двісті п`ятдесят одну) гривню 32 копійки сплаченого позивачем судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» 2820 (дві тисячі вісімсот двадцять) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, м. Бровари, Київська область, 07406, код ЄДРПОУ - 42649746.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Повне судове рішення складено 20 жовтня 2026 року.

Суддя С.М. Гринчук