Рішення № 140782628, 20.10.2026, Старосинявський районний суд Хмельницької області

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

Справа № 684/555/26

Провадження № 2/684/497/2026

20 жовтня 2026 рокуселище Стара СиняваСтаросинявський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Галиш І.Б.,

за участі секретаря с/з Гонти Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Представник позивача ТОВ «ФК «Сіті Колект» за допомогою електронної системи «Електронний суд» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 28798,45 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 17 серпня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №75334285, умовами якого відповідач висловила своє бажання на укладення Договору на суму 8500,00 грн шляхом його акцептування через введення унікального електронного підпису одноразовим ідентифікатором 3BuzzXlobf. Кредитодавець на виконання умов договору позики №75334285 від 17 серпня 2021 року, виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу грошові кошти в розмірі 8500,00 грн. шляхом їх перерахування на банківську скарту відповідача № НОМЕР_1 . За час користування кредитними коштами Відповідачем було сплачено загалом 1 522,50 грн, при цьому останній платіж здійснено 16.09.2021 року.

03 липня 2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» укладено договір факторингу №034-030723, за умовами якого ТОВ «Сіроко Фінанс» набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі і до відповідача. Перехід права вимоги підтверджує Витяг з Реєстру прав вимог від 07 липня 2023 року № 07/07/23 до договору факторингу № 034-030723 від 03 липня 2023 року де під порядковим номером №188 ідентифіковано відповідача, договір позики №75334285.

В подальшому, на підставі Договору факторингу № 27/04/26-2 від 27 квітня 2026 року, ТОВ «ФК «Сіті Колект» став повноправним власником права вимоги. Перехід права зафіксовано в Реєстрі боржників, де за порядковим номером №69, вказано відповідача, та підтверджено Актом приймання-передачі за договором факторингу №27/04/26-02 від 27 квітня 2026 року.

Відповідачем належним чином зобов`язання щодо повернення основних сум боргу за договором позики та заборгованість за процентами не виконано, заборгованість за договором складає 28798,45 грн, зокрема 8500,00 грн сума заборгованості за основною сумою; 20298,45 грн сума заборгованості за процентами.

З врахуванням вказаного, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором позики №75334285 в розмірі 28798,45 грн, яка складається: 8500,00 грн сума заборгованості за основною сумою; 20298,45 грн сума заборгованості за процентами; а також 2662,40 грн сплаченого судового збору, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12000,00 грн та судові витрати, пов`язані з підготовкою та направленням документів у розмірі 381,74 грн.

Ухвалою суду від 10 вересня 2026 року прийнято до розгляду дану позовну заяву та призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження із викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, проте, при зверненні до суду з позовом заявив клопотання, згідно якого просив розгляд справи проводити в його відсутності, позовні вимоги підтримав, не заперечує щодо постановленням заочного рішення у справі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, хоча про час та місце розгляду справи повідомлена судом належним чином, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позов не подавала.

Враховуючи вимоги ст.280 ЦПК України, ухвалою суду від 20 жовтня 2026 року постановлено провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши подані докази по справі, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 17 серпня 2021 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено електронний Договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №75334285, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким відповідач була попередньо ознайомлена.

Відповідно до умов договору відповідачем отримано від позивача кредит у розмірі 8500,00 грн, строк кредитування 30 днів (п. 2.1., 2.2.).

Пунктом 2.3. договору передбачено фіксовану процентну ставку, яка становить становить 1,99 % в день, дата повернення позики 16 вересня 2021 року, знижена процентна ставка 0,60%, процентна ставка за понадстрокове користування позикою становить 2,70 %, пеня складає 2,70 %, орієнтовна загальна вартість кредиту становить 10022,35 грн, орієнтовна реальна річна ставка 1886,74 %.

Пунктом 3,4,5,5.1, договору передбачено, що позикодавець надає позичальнику детальний перелік складових загальної вартості кредиту у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супровідних послуг кредитодавця, кредитного посередника(за наявності) та третіх осіб за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що зазначена у додатку № 1 до Договору, який є його невід`ємною частиною. Проценти за цим Договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок Позики. Підписанням цього Договору Позичальник підтверджує, що: 5.1. Позичальник ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та нормативно-правовими актами Національного банку України.

Відповідно до Додатку №1 до Договору позики №75334285 від 17 серпня 2021 року Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, сторони узгодили строки договору, кількість днів у розрахунковому періоді 30 днів, загальну вартість кредиту, яка становить 10022,35 грн, проценти за користування кредитом становлять 1522,35 грн, при цьому процентна ставка застосовується у відповідності до умов програми лояльності в розмірі 0,60 % в день.

Відповідно до довідки ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» від 12 червня 2026 року ТОВ «ФК «Фінекспрес» завершено платіжну операцію 17 серпня 2021 року та перераховано 8500,00 грн на картковий рахунок № НОМЕР_1 , отримувач коштів ОСОБА_2 .

На підставі договору факторингу №034-030723 від 03 липня 2023 року, укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс», ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» передало (відступило) ТОВ «Сіроко Фінанс» свої права вимоги до позичальників, а ТОВ «Сіроко Фінанс» прийняло належні ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників згідно з реєстром боржників.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №07/07/23 від 07 липня 2023 року до договору факторингу №034-030723 від 03 липня 2023 року ТОВ «Сіроко Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 28798,45 грн, кількість днів прострочення виконання договірних зобов`язань становить 629.

Відповідно до договору факторингу від 27 квітня 2026 року №27/04/26-02, укладеного між ТОВ «Сіроко Фінанс», та ТОВ «ФК «Сіті Колект», ТОВ «Сіроко Фінанс», передало (відступило) ТОВ «ФК «Сіті Колект» свої права вимоги до позичальників, а ТОВ «ФК «Сіті Колект» прийняло належні ТОВ «Сіроко Фінанс», права вимоги до боржників згідно з реєстром боржників.

Відповідно до витягу з реєстру боржників (додаток №1) до договору факторингу №27/04/26 від 27 квітня 2026 року ТОВ «ФК «Сіті Колект» набуло права грошової вимоги і до ОСОБА_1 за договором № 75334285 від 17 серпня 2021 року в сумі 28798,45 грн,

Всупереч умовам кредитного договору №75334285 від 17 серпня 2021 року, відповідач не виконала належним чином зобов`язання за кредитним договором, оскільки не здійснила належним чином платежі для погашення боргу ні на рахунки ТОВ «ФК «Сіті Колект», ні на рахунки попередніх кредиторів.

Згідно наданого розрахунку заборгованості за договором №75334285 від 17 серпня 2021 року станом на 07 липня 2023 року (розрахунок надано ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів») за період з 17 серпня 2021 року по 07 липня 2023 року, в якому відображено заборгованість ОСОБА_1 по вказаному кредитному договору, заборгованість становить 28798,45 грн.

З моменту відступлення права вимоги, а саме з 03 липня 2023 року (договір факторингу №034-030723 від 03 липня 2023 року) та з 27 квітня 2026 року (договір факторингу №27/04/26-02 від 27 квітня 2026 року) правонаступниками додаткові нарахування за договором не здійснювалися.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із наступного.

Так, відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.12 ЦПК України).

У відповідності до вимог ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст.11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У свою чергу, положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Положення ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Абзац 2 ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Із матеріалів справи встановлено, що кредитний договір підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію», а відтак вважається таким, що укладений у письмовій формі у відповідності до ст.ст. 205, 207 ЦК України.

Висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.

Статтею 629 ЦК України зазначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановленому в договорі.

Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою.

Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною 1 ст. 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Ст. 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Отже, неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту. Даний висновок суду базується на висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 01 лютого 2018 року у справі №569/8962/16-ц.

Судом встановлено, що в порушення умов укладеного кредитного договору №75334285 від 17 серпня 2021 року, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором в установлений строк не виконала ні первісному, ні новому кредитору, внаслідок чого у неї виникла заборгованість за кредитним договором (тіло кредиту) та за процентами перед позивачем ТОВ «ФК «Сіті Колект», який набув права грошової вимоги за вказаним договором.

Із дослідженого судом Договору позики №75334285 від 17 серпня 2021 року слідує, що, його сторони узгодили розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови її надання, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору на таких умовах шляхом підписання означеного договору відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідачем не надано суду жодних доказів неотримання нею у позику від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» грошових коштів в сумі 8500,00 грн, так і доказів своєчасного та у повному обсязі повернення позики у строки, передбачені цим правочином.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконала грошове зобов`язання щодо повернення суми позики за Договором №75334285 від 17 серпня 2021 року, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення із відповідача 8500,00 грн. в рахунок погашення тіла позики (основного боргу) підлягає задоволенню.

Щодо розміру відсотків за користування позикою за вищезазначеним договором позики, то суд зазначає наступне.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року (провадження №14-154цс18) та від 31 жовтня 2018 року (провадження № 14-318цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Як вбачається із наданого суду розрахунку заборгованості за договором позики №75334285 від 17 серпня 2021 року відсотки в розмірі 0,597 % (знижена процентна ставка застосовується у відповідності до умов програми лояльності) в день нараховувались протягом строку, на який надавалась позика, а саме, протягом 30 днів по 16 вересня 2021 року включно, та після закінчення цього строку ще 120 днів, а починаючи з 17 жовтня 2021 року вже в розмірі 1,99 % (базова процентна ставка) в день та по 14 січня 2022 року включно.

Відповідно до умов договору позики №75334285 від 17 серпня 2021 року, укладеного із відповідачем позика в сумі 8500 грн. надається на строк 30 днів під 1,99% на день (базова ставка), дата повернення позики 16 вересня 2021 року. Суду не надано доказів того, що в даному випадку до договору було застосовано пролонгацію та змінено строк кредитування, за згодою обох сторін правочину, як не було і укладеної додаткової угоди про продовження строку.

Згідно до п. 3 договору позикодавець надає позичальнику детальний перелік складових загальної вартості кредиту, вартості всіх супровідних послуг кредиту та реальної річної процентної ставки, що зазначені в Додатку №1 до договору, який є його невідємною частиною.

Згідно зазначено додатку №1 до договору №75334285 від 17 серпня 2021 року проценти за користування кредитом становлять 1522,35 грн.

Таким чином, за вказаним договором позики проценти за користування грошовими коштами можуть бути нараховані лише протягом 30 днів, тобто терміну, на який були надані кредитні кошти, із врахуванням дня повернення позики 16 вересня 2021 року.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що відсотки нараховано відповідно до п.5.2 договору позики, який передбачає умови щодо пролонгації та автопролонгації строку користування позикою, та розділу 7 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», в редакції, що діяла на час укладання договору позики.

Так, договір позики №75334285 від 17 серпня 2021 року не містить конкретних умов щодо пролонгації строку користування позикою та нарахування відсотків після закінчення строку, на який було надано позику, тобто після 16 вересня 2021 року.

Розділом 7 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», затверджених 14 травня 2021 року директором цього товариства, дійсно передбачає можливість нарахування відсотків у разі неповернення або несвоєчасного повернення позики та процентів, у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування до повернення позики.

Проте, вказані Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» не підписані відповідачкою ОСОБА_1 , в тому числі і у виді електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а матеріали справи не містять підтверджень, що саме із цими Правилами ознайомилась відповідач та погодилась з ними, підписуючи договір позики №75334285 від 17 серпня 2021 року, відтак є недоведеним, що сторони договору обумовили сплату відсотків за понадстрокове користування отриманими у позику коштами.

Подібні правові висновки щодо недоведення позивачем факту погодження певних умов у кредитних правовідносинах викладено у постанові Верховного Суду України від 22 березня 2017 року №6-2320цс16, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження №14-131цс19), у постановах Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №460/4070/18-ц (провадження №61-9156св20), від 13 травня 2021 року у справі №359/4430/18 (провадження №61-17911ск19).

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що надані позивачем відомості щодо розміру заборгованості за процентами у розмірі 20298,45 грн. не відповідають умовам Договору позики №75334285 від 17 серпня 2021 року та нормам чинного законодавства, а відтак стягненню з відповідача підлягають лише проценти, нараховані у межах визначеного договором строку кредитування протягом 30 днів, тобто терміну, на який були надані кредитні кошти, із врахуванням дня повернення позики 16 вересня 2021 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором позики №75334285 від 17 серпня 2021 року станом на 16 вересня 2021 року залишок заборгованості за процентами, нарахованими за період з 17 серпня 2021 року за узгодженою процентною ставкою 0,597 % на день становить 1522,35 грн. Однак, із даних цього ж розрахунку слідує, що відповідачем ОСОБА_1 16 вересня 2021 року було внесено кошти на погашення заборгованості, які зараховані на проценти, в сумі 1522,35 грн. Тому, з урахуванням зазначеного відповідачем ОСОБА_1 проценти за користування кредитом погашені в повному обсязі.

Отже, з врахуванням наведеного з відповідачки на користь позивача слід стягнути 8500,00 грн заборгованості за тілом кредиту за договором позики №75334285 від 17 серпня 2021 року, а тому позов підлягає частковому задоволенню на вказану суму.

Таким чином, аналізуючи в сукупності викладені обставини і визначені відповідно до них правовідносини сторін, з огляду на принципи обов`язковості договору, презумпцію правомірності правочину, змагальності та диспозитивності те, що позивач на підставі укладених договорів про відступлення права вимоги (факторингу) набув права нового кредитора до відповідача та має право вимагати захисту своїх прав шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення суми кредитних коштів та відсотків, відповідачем не надано доказів повного виконання своїх зобов`язань в строки, визначені договором, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Сіті Колект» підлягають до часткового задоволення шляхом стягнення із відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Сіті Колект» заборгованість за договором позики №75334285 від 17 серпня 2021 року в розмірі 8500,00 грн, з яких: 8500,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, а в решті вимог слід відмовити.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати, а саме судовий збір в сумі 785,94 грн пропорційно до задоволеної частини вимог (судовий збір сплачено в сумі 2662,40 грн, позов задоволено на 29,52 %).

Позивач також заявив про понесення інших судових витрат, що пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для подання позову - направлення позивачем пакету документів відповідачу перед поданням позовної заяви.

На підтвердження витрат на поштові відправлення у сумі 381,74 грн позивач надав Договір № ДТ-СК-31072026 із ТОВ «ДІРЕКТ ТЕХНОЛОДЖІ», Додаток №1 до Договору, за яким загальна вартість послуг за одиницю листа становить 381,74 грн, АКТ надання послуг № 290 від 03 серпня 2026 р. про надання послуг друку та по відправці документів загальною вартістю 208333,33 грн, опис вкладення поштового відправлення на ім`я ОСОБА_1 «позовна заява із додатками», із зазначенням номеру відправлення.

Таким чином, витрати на комплектування та поштову відправку матеріалів відповідачу підлягають до стягнення із відповідача в сумі 112,69 грн. пропорційно до задоволеної частини вимог (381,74 х 29,52%).

Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ч.1 п.1, ч.3 ст.133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи та входять до складу судових витрат.

Позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу, які складають 12000,00 грн.

Між ТОВ «ФК «Сіті Колект» та адвокатом Богомолов В.В. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП від 27 лютого 2017 року) укладено договір про надання правничої допомоги №ДО-20260202/001 від 02 лютого 2026 року. Відповідно до умов договору клієнт замовляє, приймає та оплачує, а виконавець надавє правничу допомогу в обсязі та на умовах передбачених договором.

Відповідно до розділу 2 даного договору, сторони погодили порядок здійснення розрахунків, зокрема, вартість послуг узгоджується сторонами, ціна вказується у акті наданих послуг.

Згідно заявки про надання правової допомоги №602 (Додаткок №2) до Договору про надання правової допомоги №ДО-20260202/001 від 02 лютого 2026 року та витягу №602 про надання юридичної допомоги від 01 серпня 2026 року, сторони погодили надання правових послуг по стягненню заборгованості з ОСОБА_1 на загальну суму 12000 грн.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару адвоката та порядок його обчислення визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом на підставі укладеного ними договору, при цьому гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Склад і розмір судових витрат входить до предмета доказування у справі, тому особа, яка заявила про витрати на професійну правничу допомогу, має документально підтвердити та довести, що такі витрати є дійсними, необхідними та розумними.

При цьому, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Згідно з вимогами п. п. 2, 3 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, серед іншого, враховує чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

Враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, беручи до уваги складність справи та обсяг виконаних робіт, характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг, оцінивши надані докази щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи те, що позов задоволено частково суд вважає за необхідне відповідно до положень ст.141 ЦПК України стягнути із відповідача на користь позивача судові витрати на правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 3600,00 грн.

Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 76-81,141, 263-265, 280-284, 289 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Колект» (код ЄДРПОУ 43950742, IBAN: НОМЕР_3 , АТ «ПУМБ» МФО: 334851) заборгованість за договором позики №75334285 від 17 серпня 2021 року у розмірі 8500, 00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Колект» (код ЄДРПОУ 43950742, IBAN: НОМЕР_3 , АТ «ПУМБ» МФО: 334851) витрати на сплату судового збору в розмірі 785,94 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3600,00 грн та витрати на комплектування та поштову відправку матеріалів відповідачу в розмірі 112,69 грн, а всього 4498,63 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга позивачем на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект», місцезнаходження: проспект Соборності, 30А-321 м. Київ, код ЄДРПОУ 43950742.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 20 жовтня 2026 року.

Головуюча суддя Галиш І.Б.