Рішення № 140780346, 09.10.2026, Врадіївський районний суд Миколаївської області

Справа № 474/599/26

Провадження № 2/474/561/26

РІШЕННЯ

Іменем України

09.10.26 с-ще Врадіївка

Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Сокола Ф.Г.

за участю секретаря судового засідання Лисейко Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

03.07.2026 Акціонерне товариство Перший Український Міжнародний Банк (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідачка), в якому просить стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за договором № 1001838922001 від 17.03.2021 у розмірі 30 026 грн. 52 коп.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що 17.03.2021р. між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1001838922001, за яким позичальниці було видано кредит 50 000 грн. 00 коп.

Відповідачка не виконувала свої кредитні зобов`язання належним чином довготривалий час, а тому станом на 29.04.2026р. у неї утоврилася заборгованість у сумі 30 026 грн. 52 коп., з них: 4 012 грн. 04 коп. заборгованість за кредитом; 1 грн. 52 коп. заборгованість за процентами та 26 012 грн. 96 коп. заборгованість за комісією.

Позивач направив письмову вимогу (повідомлення) відповідачці на адресу місця проживання, яку вона зазначила у анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість відповідачкою погашена не була.

Щодо правомірності стягнення комісії за кредитним договором, то позивач послався на те, що згідно зі ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. За п. 10 ч. 1 ст. 12 цього ж Закону визначено, що у кредитному договорі обов`язково визначається порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися). Відповідно до умов кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачкою, зокрема, заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, сторони погодили, що позичальник зобов`язується сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості. Ці умови були узгоджені позичальником шляхом підписання відповідних документів. Підписавши заяву позичальник беззастережно підтвердив, що приймає Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ» pumb.ua.

А тому позивач наполягає на правомірності позовних вимог до відповідачки по стягненню комісії, що є законним і відповідає чинному законодавству, і просить суд задовольнити позовні вимоги щодо стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості з відповідачки в повному обсязі.

Як на підставу задоволення позову у цій частині позивач послався також на практику Миколаївського апеляційного суду за 2024р.

З огляду на вищевикладене позивач просив стягнути з відповідачки на свою користь суму заборгованості за вказаними кредитними договорами у заявлених розмірах.

Представниця позивача Донцова Є.О. в судове засідання призначене на 09.10.2026р. не з`явилася, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлена про час, дату і місце судового розгляду. Водночас у прохальній частині позовної заяви просила розглядати справу за відсутності представника банку.

Відповідачка в судове засідання призначене на 09.10.2026р. не з`явилася, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлена про час, дату і місце судового розгляду шляхом направлення судової повістки рекомендованим поштовим відправленням за зареєстрованою адресою місця проживання, а також через розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про виклик відповідача до суду. Відповідачка про причини неявки суд не повідомила, з заявами та клопотання на адресу суду не зверталася, відзив уу встановлений строк не подала.

З огляду на приписи ст.ст. 211 та 223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу по суті без участі сторін за наявними у справі доказами.

Дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Відповідно до Паспорту споживчого кредиту (кредит на загальні цілі GP X-sell ВСЕЯСНО 2,99 (36), банківський переказ), він підписаний 17.03.2021р. позичальницею ОСОБА_1 та в ньому визначені основні умови кредитування: тип кредиту - кредит, строк кредитування (36 місяців), сума кредиту 50 000 грн. 00 коп., стандартна відсоткова ставка річних 0,01% та реальна річна процентна ставка, відсотків річних - 75,1513%, комісія за обслуговування кредиту 2,99% щомісячно від суми споживчого кредиту, загальні витрати за кредитом 53 827 грн. 52 коп., а також містить інші умови кредитування аналогічні умовам погодженим позичальницею у Заяві № 1001838922001 від 17.03.2021р. про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

Того ж дня, 17.03.2021р., між АТ "ПУМБ" та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений кредитний договір шляхом підписання відповідачкою Заяви № 1001838922001 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, у якій відповідачка зазначила, що її підписанням беззастережно підтверджує, що приймає публічну пропозицію АТ "ПУМБ" на укладання договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБО), яка розміщена на сайті АТ "ПУМБ" в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані їй в процесі обслуговування і погоджується з тим, що може обрати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості Банку).

У вказаній Заяві № 1001838922001 ОСОБА_1 просила АТ "ПУМБ" надати їй споживчий кредит на наступних умовах. Найменування кредитного продукту (кредит на загальні цілі GP X-sell ВСЕЯСНО 2,99 (36), банківський переказ), з цільовим призначенням - загальні споживчі цілі у загальній сумі 50 000 грн. 00 коп., на строк 36 місяців, з розміром процентної ставки 0,01% річних, та з розміром комісії за обслуговування кредитної заборгованості - 2,99%. Вони ж також передбачили в його умовах спосіб надання кредиту - банківський переказ на рахунок НОМЕР_1 , отримувачем за яким є ОСОБА_1 .

Також у Заяві № 1001838922001 викладено Графік платежів, згідно якого схема повернення кредиту ануїтетна (рівними платежами). Дата видачі кредиту/дата платежу: до 17 числа кожного календарного місяця, платіжні періоди з 17.03.2021р. до 17.03.2024р., усього 36 місяців. Чиста сума кредиту/платежу за розрахунковий період 2 884 грн. 10 коп. та 2 884 грн. 02 коп. (останній платіж), усього сукупно платежів за період кредитування 36 місяців 103 827 грн. 52 коп. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості 1 495 грн. 00 коп. щомісячно, сукупно за строк кредитування 36 місяців 53 820 грн. 00 коп. Загальні витрати за споживчим кредитом 53 827 грн. 52 коп.

У розділі Заяви № 1001838922001 «Пакет послуг «Кредитний плюс» з перевипуском карти» відповідачка просила перевипустити їй платіжну картку до пакету «Кредитний плюс» до рахунку НОМЕР_1 та зазначила, що підписанням заяви підтверджує отримання нею платіжної картки № НОМЕР_2 .

В Заключних положеннях Заяви № 1001838922001 сторони погодили, що права та обов`язки клієнта і банку, їх відповідальність на невиконання чи не належне виконання умов договору, а також порядок зміни і припинення дії договору визначаються умовами ДКБО, які погоджуються клієнтом при підписанні Заяви. Наслідки невиконання зобов`язань у вигляді штрафу: за період з 3 по 4 день від дати прострочення 100 грн., за період з 5 дня прострочення платежів і до кінця місяця, в якому виникла заборгованість та за кожний наступний день прострочення, а також за кожний наступний місць прострочення встановленого терміну - 10% від простроченої суми.

Підписанням Заяви № 1001838922001 клієнтка надала, крім викладених в ДКБО, наступні підтвердження та запевнення, а саме, що вона: ознайомлена з ДКБО, Тарифами банку та цілком згодна з ними; до підписання заяви отримала в письмовій формі інформацію згідно Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», у т.ч. надання такої на сайті банку; отримала в дату підписання заяви ДКБО (як публічну частину договору) шляхом розміщення на сайті банку; отримала примірних Заяви про приєднання до ДКБО в день її підписання.

Згідно з платіжною інструкцією TR48143203.61416.8810 від 17.03.2021р. відбулася видача коштів за договором № 1001838922001 від 17.03.2021р. за позикою ОСОБА_1 у сумі 50 000 грн. 00 коп.

Відповідно до наданих позивачем розрахунку суми заборгованості відповідачки по сумі кредиту № 1001838922001 станом на 29.04.2026р., розрахунку суми заборгованості відповідачки по процентам за цим кредитним договором станом на 29.04.2026р. та розрахунку заборгованості відповідачки по комісії станом на 29.04.2026р., а також виписки по рахунку № НОМЕР_3 з 17.03.2021р. до червня 2023р., № 29098114061187UAH з 17.03.2021р. до лютого 2022р., 17.03.2021р. мала місце операція з зарахування на картковий рахунок кредитних коштів за договором № 1001838922001 від 17.03.2021р. та надання їх, після чого відбувалася автоматична рекласифікація стандартної заборгованості за вказаними платежами у прострочену, погашення кредиту з автоматичним скеруванням вчинених платежів на автоматичне погашення заборгованості за тілом кредиту, процентами та щомісячною комісією. На кінець періоду сума боргу за тілом 4 012 грн. 04 коп. (внесено на погашення суми кредиту 45 987 грн. 96 коп.); сума боргу за процентами 1 грн. 52 коп. (внесено на погашення процентів 2 грн. 74 коп.); сума боргу за комісією 26 012 грн. 96 коп. (нарахована у період з 17.04.2021р. до 29.06.2023р., за виключенням 17.03.2022р. через кредитні канікули, у загальній сумі 40 962 грн. 96 коп., з них у сумі 2 092 грн. 96 коп. - 29.06.2023р.). При цьому у графі розрахунку по комісії «фактичне погашення комісії» вбачається що така погашалася відповідачкою, щомісячно, починаючи з 17.04.2021р. до 17.01.2022р., а саме: 17.04.2021р. 1 495 грн. 00 коп., 17.05.2021р. 1 495 грн. 00 коп., 17.06.2021р. 1 495 грн. 00 коп., 17.07.2021р. 1 495 грн. 00 коп., 17.08.2021р. 1 495 грн. 00 коп., 17.09.2021р. 1 495 грн. 00 коп., 17.10.2021р. 1 495 грн. 00 коп., 17.11.2021р. 1 495 грн. 00 коп., 17.12.2021р. 1 291 грн. 26 коп., 17.01.2022р. 1 698 грн. 74 коп., всього погашень на суму 14 950 грн. 00 коп.

30.04.2026р. позивачем сформовано Письмову вимогу на ім`я відповідачки № КНО-44.2.2/2007, в якій їй пропонується погасити заборгованість за кредитним договором № 1001838922001 протягом 30 днів з моменту її отримання.

Згідно Списку № 20260501 ПУМБ 850 3» згрупованих відправлень форми 103А у ньому під порядковим № 192 значиться боржниця ОСОБА_1 , номер відправлення 0505613766981. За пошуком на сайті АТ «Укрпошта» за посиланням https://track.ukrposhta.ua/?barcode=0505613766981 відстеження зі штрих-кодом 0505613766981 знайдено, вручене одержувача 03.06.2026р.

Щодо обґрунтованості позовних вимог з огляду на приписи чинного законодавства в сфері кредитних правовідносин слід зазначити таке.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ ПУМБ).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

З огляду на вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а відтак, банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03.09.2015р. (далі Закон № 675-VIII).

У п.п. 5, 6, 7, 12 ст. 3 Закону № 675-VIII зазначено, електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

У разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону № 675-VIII, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису електронного цифрового підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За такого, суд вважає доведеними обставини щодо укладеності кредитного договору № 1001838922001 між позивачем та відповідачкою, шляхом підписання останньою Заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, що мало місце 17.03.2021р., у якій сторонами були погоджені умови кредитування, а також, що позивач за допомогою належних та допустимих доказів довів факт отримання відповідачкою кредитних коштів.

Разом з тим, слід звернути увагу, що звертаючись з позовом, Банк наполягав на тому, що у відповідачки станом на 29.04.2026р. утворилась заборгованість за кредитним договором № 1001838922001 у сумі 30 026 грн. 52 коп., з них: 4 012 грн. 04 коп. заборгованість за кредитом; 1 грн. 52 коп. заборгованість за процентами та 26 012 грн. 96 коп. заборгованість за комісією.

При цьому, відповідно до наданих позивачем розрахунку суми заборгованості відповідачки по сумі кредиту № 1001838922001 станом на 29.04.2026р., розрахунку суми заборгованості відповідачки по процентам за цим кредитним договором станом на 29.04.2026р. та розрахунку заборгованості відповідачки по комісії станом на 29.04.2026р., а також виписки по рахунку № НОМЕР_3 з 17.03.2021р. до червня 2023р., № 29098114061187UAH з 17.03.2021р. до лютого 2022р., 17.03.2021р. мала місце операція з зарахування на картковий рахунок кредитних коштів за договором № 1001838922001 від 17.03.2021р. та надання їх, після чого відбувалася автоматична рекласифікація стандартної заборгованості за вказаними платежами у прострочену, погашення кредиту з автоматичним скеруванням вчинених платежів на автоматичне погашення заборгованості за тілом кредиту, процентами та щомісячною комісією. На кінець періоду сума боргу за тілом 4 012 грн. 04 коп. (внесено на погашення суми кредиту 45 987 грн. 96 коп.); сума боргу за процентами 1 грн. 52 коп. (внесено на погашення процентів 2 грн. 74 коп.); сума боргу за комісією 26 012 грн. 96 коп. (нарахована у період з 17.04.2021р. до 29.06.2023р., за виключенням 17.03.2022р. через кредитні канікули, у загальній сумі 40 962 грн. 96 коп., з них у сумі 2 092 грн. 96 коп. - 29.06.2023р.). При цьому з графи розрахунку по комісії «фактичне погашення комісії» вбачається що така погашалася відповідачкою, щомісячно, починаючи з 17.04.2021р. до 17.01.2022р., а саме: 17.04.2021р. 1 495 грн. 00 коп., 17.05.2021р. 1 495 грн. 00 коп., 17.06.2021р. 1 495 грн. 00 коп., 17.07.2021р. 1 495 грн. 00 коп., 17.08.2021р. 1 495 грн. 00 коп., 17.09.2021р. 1 495 грн. 00 коп., 17.10.2021р. 1 495 грн. 00 коп., 17.11.2021р. 1 495 грн. 00 коп., 17.12.2021р. 1 291 грн. 26 коп., 17.01.2022р. 1 698 грн. 74 коп., всього погашень на суму 14 950 грн. 00 коп.

Щодо нарахування позивачем комісії, то суд виходить з таких міркувань.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

У заяві № 1001838922001 сторони погодили комісію за обслуговування кредитної заборгованості 2,99% щомісячно, що також відображено у викладеному у цій заяві Графіку платежів.

10.06.2017р. набув чинності Закон України «Про споживче кредитування» № 1734-VIII, у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» № 1023-XII текст ст. 11 було викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення ч.ч. 1, 2, 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» № 1023-XII з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» № 1734-VIII, загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 8 цього ж закону, до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» № 1734-VIII передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08.06.2017р. № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10.05.2007р. № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит Банк надає споживачу детальний перелік складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною в договорі про споживчий кредит, - за кількістю днів, щомісяця, щокварталу) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супровідних послуг банку, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за кожним платіжним періодом за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит додатка 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (п. 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги банку, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту (уключаючи комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення та інші платежі), кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб (страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів та інших осіб, а також інші обов`язкові платежі), які сплачуються споживачем згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (крім платежів, що згідно із законодавством України не включаються до загальних витрат за споживчим кредитом).

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» № 1734-VIII та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» № 1734-VIII розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» № 1734-VIII після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» № 1734-VIII умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» № 1734-VIII у червні 2017р. щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» № 1734-VIII.

У постанові Верховного Суду від 31.08.2022р. у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Необхідність внесення плати за додаткові, супутні послуги банку, пов`язанні обслуговуванням кредитної заборгованості, передбачено в п. 4 та розділі «Графік платежів» кредитного договору № 1001838922001. Розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості складає 2,99% (у грошовому виразі 1 495 грн. 00 коп.) щомісяця.

При цьому у ньому не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позичальнику та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту у вказаному розмірі.

Ураховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору № 1001838922001, то положення п. 4 Заяви та розділу «Графік платежів» щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічних висновків у справі з подібними правовідносинами дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.11.2023р. у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22).

Визнання судом нікчемного правочину недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, оскільки нікчемний правочин є недійсним в силу закону з моменту його укладення.

Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14.09.2022р. у справі № 755/11636/21 (провадження № 61-7098св22), від 08.02.2023р. у справі № 168/349/20 (провадження № 61-2223св21), та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.11.2022р. у справі № 755/9486/21 (провадження № 61-5581св22).

Крім того, у Постанові Верховного суду у складі колегії суддів третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.07.2026р. у справі № 759/8087/24 Верховний погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій стосовно того, що позовні вимоги АТ «ПУМБ» підлягають частковому задоволенню, оскільки в оспорюваних кредитних договорах не зазначено конкретного переліку додаткових чи супутніх послуг, за які встановлено щомісячну комісію за обслуговування (управління) кредиту. Оскільки позивачем не надано доказів узгодження зі споживачем та реального надання таких послуг, умови договорів щодо нарахування цієї комісії є нікчемними в силу закону на підставі статей 11, 12 Закону України «Про споживче кредитування» та правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Посилання ж представника позивача як на підставу задоволення позовних вимог в частині стягнення комісії, - на практику Миколаївського апеляційного суду, не заслуговуються на увагу, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а не апеляційних судів.

Щодо Публічної пропозиції AT «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в редакції від 15.03.2021р., то суд не бере її до уваги, так як позивач не надав належних та допустимих доказів того, що саме з цією редакцією публічної пропозиції AT «ПУМБ» була ознайомлена відповідачка та погодилася з нею, відтак відсутні підстави вважати, що сторони договору належним чином обумовили та визначили умови та порядок сплати комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

З урахуванням викладеного не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором № 1001838922001 у сумі 26 012 грн. 96 коп. щомісячної комісії за обслуговування кредиту.

Відповідно до абз 2 ч. 1 ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи (ч. 5 ст. 216 ЦК України).

Статтею 534 ЦК України визначено, що у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом:

1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання;

2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;

3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Як зазначалося, з наданих позивачем розрахунку суми заборгованості відповідачки по сумі кредиту № 1001838922001 станом на 29.04.2026р., розрахунку суми заборгованості відповідачки по процентам за цим кредитним договором станом на 29.04.2026р. та розрахунку заборгованості відповідачки по комісії станом на 29.04.2026р., а також виписки по рахунку № НОМЕР_4 UAH з 17.03.2021р. до червня 2023р., № 29098114061187UAH з 17.03.2021р. до лютого 2022р., вбачається вчинення фактичного погашення щомісячної комісії за обслуговування кредиту, починаючи з 17.04.2021р. до 17.01.2022р., на суму 14 950 грн. 00 коп.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що грошові кошти, які зараховані на погашення заборгованості за щомісячною комісією за обслуговування кредиту 14 950 грн. 00 коп. підлягають зарахуванню в рахунок погашення заборгованості за процентами 1 грн. 52 коп. та за основною сумою заборгованості за кредитом 4 012 грн. 04 коп., в зв`язку з чим позов не підлягає задоволенню (14 950 грн. 00 коп. (фактичне погашення щомісячної комісії за обслуговування кредиту) 1 грн. 52 коп. (проценти) 4 012 грн. 04 коп. (заборгованість за кредитом) = 10 936 грн. 44 коп. (переплата).

На підставі вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662 грн. 40 коп., понесені позивачем при подачі позову до суду, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-89, 141, 258- 268, 273, 279 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Відмовити у задоволенні позову Акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1001838922001 від 17.03.2021р., станом на 29.04.2026р., в сумі 30 026 (тридцять тисяч двадцять шість) грн 52 коп., з них: 4 012 (чотири тисячі дванадцять) грн 04 коп. - заборгованість за кредитом; 1 (одна) грн 52 коп. - заборгованість за процентами та 26 012 (двадцять шість тисяч дванадцять) грн 96 коп. - заборгованість за комісією.

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. покладаються на позивача Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк».

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Врадіївський районний суд Миколаївської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ 14282829, юридична адреса: вул. Андріївська, 4, м. Київ, 04070).

Відповідачка: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Повний текст рішення складений та підписаний 20 жовтня 2026 року.

Суддя Ф.Г. Сокол