Рішення № 140660976, 16.10.2026, Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 676/4692/26

Провадження № 2/674/1269/26

РІШЕННЯ

іменем України

16 жовтня 2026 року м. Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Барателі Д.Т., за участі секретаря судового засідання Бойчук С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (ціна позову 41364,98 грн),

в с т а н о в и в :

До Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області надійшов позов Акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛ БАНК" (далі позивач, банк) до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 41364,98 грн за договором про надання банківських послуг від 12.05.2024 (далі кредитний договір), а також понесені судові витрати.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 12.05.2024 відповідач підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, отримала платіжну картку зі встановленим кредитним лімітом та користувалася кредитними коштами, однак щомісячних мінімальних платежів не вносила, унаслідок чого утворилась заборгованість, яку в добровільному порядку не погашено. У зв`язку з простроченням щомісячного мінімального платежу понад 90 днів уся заборгованість за кредитом стала простроченою.

Як правову підставу для звернення до суду позивач зазначає норми Цивільного кодексу України щодо обов`язковості умов укладених договорів, належного виконання зобов`язань і наслідків їх порушення та особливостей кредитних договорів, а також ч. 4 ст. 16 Закону України "Про споживче кредитування".

Позовну заяву подав представник позивача адвокат Сахабутдінов В.Ю., який просив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а у разі призначення судового засідання за відсутності представника позивача.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 01.07.2026 справу передано на розгляд за підсудністю до Дунаєвецького районного суду Хмельницької області.

Ухвалою судді від 03.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідач належним чином повідомлена про відкриття провадження у справі, своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

12.05.2024 відповідач звернулася до позивача з метою отримання банківських послуг та підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, якою просила відкрити їй поточний рахунок і встановити кредитний ліміт на суму, зазначену в мобільному застосунку банку. Згідно з анкетою-заявою вона разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" при наданні банківських послуг (далі Умови), таблицею обчислення вартості кредиту, паспортом споживчого кредиту та Тарифами становить договір про надання банківських послуг. Того ж дня відповідач підписала запевнення клієнта до договору, яке є невід`ємною частиною анкети-заяви та містить паспорт споживчого кредиту.

Анкету-заяву та запевнення клієнта разом із паспортом споживчого кредиту відповідач підписала удосконаленим електронним підписом у мобільному застосунку банку 12.05.2024 о 11:41, а від імені банку ці документи підписано кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи, що підтверджується формами підтвердження електронного документа з результатами перевірки електронних підписів.

Згідно з паспортом споживчого кредиту кредит надається у формі поновлюваної кредитної лінії (ліміту) з пільговим періодом; строк кредитування (строк дії кредитної лінії) становить 25 років (також п. 5.26 розділу II Умов); пільгова процентна ставка 0,00001% річних, базова процентна ставка 3,1% на місяць (37,2% річних); щомісячний мінімальний платіж становить 4% від заборгованості, але не менше 100 грн, і вноситься до останнього дня місяця, наступного за звітним. У розділі 6 паспорта споживчого кредиту "Наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит" передбачено штрафи за порушення зобов`язань за кредитом залежно від кількості днів прострочення, а також збільшену відсоткову ставку 6,2% на місяць на суму загальної заборгованості у випадку наявності простроченої заборгованості.

На виконання кредитного договору позивач відкрив відповідачу поточний рахунок, випустив платіжну картку НОМЕР_1 та встановив кредитний ліміт. Відповідач користувалася кредитними коштами, здійснюючи розрахунки карткою, перекази та зняття готівки, а також частково погашала заборгованість, востаннє 13.11.2025, що підтверджується випискою по рахунку відповідача за період з 12.05.2024 по 03.05.2026.

У результаті невиконання умов кредитного договору, як зазначає позивач, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 41364,98 грн, з яких: 36482,02 грн заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту); 4882,96 грн заборгованість за пенею. Заборгованість за відсотками та за порушення грошового зобов`язання позивач визначив у розмірі 0,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності відповідно до ст. 89 ЦПК України.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені доводи та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд виходив з такого.

Встановлено, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, пов`язані із невиконанням останньою зобов`язань за укладеним нею кредитним договором.

Вказані правовідносини є цивільно-правовими та регулюються Цивільним кодексом України. Сторони мають право укласти договір, у якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ч. 2 ст. 628 ЦК України).

За ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 5 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ч. 1 ст. 527 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до змісту ст. 526, 527, 530, 627, 628 ЦК України договір є обов`язковим до виконання на умовах, які ним визначені, а прийняті на себе контрагентами зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно до закону, договору.

Позивач свої зобов`язання за укладеним договором виконав у повному обсязі, надав відповідачу кредитні кошти в межах встановленого кредитного ліміту, що підтверджується випискою по рахунку відповідача.

Відповідач, отримавши кредитні кошти, була зобов`язана в силу вимог ст. 629 та 1054 ЦК України їх повернути на умовах та у строк, передбачені укладеним договором. Згідно з розрахунком заборгованості та випискою по рахунку відповідач з жовтня 2025 року щомісячних мінімальних платежів у повному обсязі не вносила, а з 13.11.2025 погашення заборгованості припинила. Інших документів, які б підтверджували виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, матеріали справи не містять.

Суду не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, що відповідає положенням ст. 617 ЦК України.

Щодо розміру процентної ставки за кредитним договором суд зазначає таке. Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1%. Вищезазначену статтю було доповнено ч. 5 згідно з Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" № 3498-ІХ від 22.11.2023. При цьому вищезазначеним Законом прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про споживче кредитування" також було доповнено п. 17, відповідно до якого тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5% (з 24.12.2023 до 21.04.2024 включно); протягом наступних 120 днів 1,5% (з 22.04.2024 включно до 19.08.2024 включно) та з 20.08.2024 включно і надалі 1%.

У даному випадку кредитний договір укладено 12.05.2024, тобто в період, коли максимальний розмір денної процентної ставки становив 1,5%. Встановлена договором базова процентна ставка 3,1% на місяць (37,2% річних) становить близько 0,1% на день, що не перевищує встановленого законом обмеження, а тому нарахування процентів за такою ставкою є правомірним. Оскільки строк кредитування становить 25 років, нарахування відсотків, відображені в розрахунку заборгованості, здійснено в межах строку кредитування.

Водночас, досліджуючи розрахунок заборгованості та виписку по рахунку відповідача, суд звертає увагу на таке.

Згідно з п. 5.10.1 та 5.22 розділу II Умов, якщо на рахунку клієнта недостатньо власних коштів, банк погашає нараховані відсотки, а також неустойку за прострочені платежі за рахунок кредитного ліміту, тобто кредит збільшується на суму такої заборгованості. Відтак заявлена позивачем заборгованість за тілом кредиту у сумі 36482,02 грн складається не лише з коштів, використаних відповідачем на розрахунки, перекази та зняття готівки, а й із сум, які банк списав з рахунку відповідача за рахунок кредитного ліміту на погашення нарахованих ним платежів.

Пунктом 5.15 розділу II Умов передбачено, що за порушення строків сплати щомісячного мінімального платежу клієнт сплачує банку відсотки в подвійному розмірі від базової процентної ставки, які нараховуються замість базової ставки, зокрема за кожен календарний день поточного календарного місяця, в якому клієнт своєчасно не вніс щомісячний мінімальний платіж за звітний місяць. Паспорт споживчого кредиту відносить збільшену відсоткову ставку 6,2% на місяць до наслідків прострочення виконання зобов`язань за договором.

З розрахунку заборгованості вбачається, що за період з вересня 2025 року по лютий 2026 року, окрім сум, відображених у колонці "Нараховано відсотків на залишок поточної заборгованості за кредитом", позивач щомісяця списував за рахунок кредитного ліміту суми, які в цьому ж розрахунку відображено в колонці "Сума пені": 01.10.2025 1088,18 грн, 01.11.2025 1119,06 грн, 01.12.2025 1163,84 грн, 01.01.2026 1366,84 грн, 01.02.2026 1507,27 грн, 01.03.2026 1493,56 грн, загалом 7738,75 грн. Згідно з випискою по рахунку до цих сум увійшли відсотки, списані окремими від відсотків за базовою ставкою операціями, у загальній сумі 7338,75 грн, а також штрафи, нараховані 31.10.2025, 30.11.2025, 31.12.2025, 31.01.2026 та 28.02.2026 і погашені за рахунок кредитного ліміту, у загальній сумі 400,00 грн. Кожна з цих сум збільшила заборгованість відповідача за кредитом і увійшла до заявленої позивачем суми тіла кредиту.

Крім того, заявлена позивачем окремо заборгованість за пенею у сумі 4882,96 грн нарахована 31.03.2026 (2405,16 грн) та 30.04.2026 (2477,80 грн) на суму простроченої заборгованості після того, як уся заборгованість за кредитом стала простроченою.

За змістом п. 5.15 розділу II Умов та розділу 6 паспорта споживчого кредиту, а також з огляду на те, що сам позивач у розрахунку заборгованості відніс зазначені суми до пені, суд доходить висновку, що вони є не платою за користування кредитом, а платежами, нарахованими у зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання, тобто мірою відповідальності за його порушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 цього Кодексу), а пенею неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 цього Кодексу).

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 (п. 141), у разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за "користування кредитом" (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Суд виходить з того, що воєнний стан в Україні введено з 24.02.2022 відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, і на час розгляду цієї справи він діє. Прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання за кредитним договором, нарахування штрафів, пені та відсотків за збільшеною ставкою мали місце у період дії воєнного стану. Відтак в силу прямої вказівки закону відповідач звільняється від обов`язку їх сплати, а вимоги про стягнення пені у сумі 4882,96 грн, а також тієї частини заборгованості за тілом кредиту, яка утворилась унаслідок списання за рахунок кредитного ліміту нарахованих у зв`язку з простроченням платежів, у сумі 7738,75 грн, задоволенню не підлягають. Та обставина, що ці платежі банк погасив за рахунок кредитних коштів, не змінює їхньої правової природи, оскільки інакше встановлене законом звільнення позичальника від обов`язку їх сплати втрачало б сенс.

Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у наступному розмірі: заборгованість за тілом кредиту 28743,27 грн (36482,02 грн за вирахуванням 7738,75 грн). У задоволенні позовних вимог про стягнення пені у сумі 4882,96 грн та заборгованості за тілом кредиту у сумі 7738,75 грн слід відмовити з огляду на наведені вище обставини.

Виходячи із наведених правових норм, з`ясувавши обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, що підтверджені дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги слід задовольнити частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач за подання позовної заяви сплатив судовий збір у сумі 2662,40 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково у сумі 28743,27 грн, що становить 69,49% від заявлених, судовий збір підлягає стягненню із відповідача на користь позивача пропорційно задоволеній частині позовних вимог, а саме у сумі 1850,02 грн.

Ураховуючи вищевикладене, керуючись ст. 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 205, 525, 526, 527, 530, 549, 617, 625, 627, 628, 629, 634, 1054 Цивільного кодексу України, п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, Законом України "Про електронну комерцію", Законом України "Про споживче кредитування", суд

у х в а л и в :

Позов Акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛ БАНК" заборгованість за договором про надання банківських послуг від 12.05.2024 у сумі 28743,27 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛ БАНК" судовий збір у сумі 1850,02 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство "УНІВЕРСАЛ БАНК" (місцезнаходження: вул. Оленівська, буд. 23, м. Київ, код ЄДРПОУ 21133352).

Відповідач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Суддя Давид БАРАТЕЛІ