Рішення № 140624417, 09.10.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

Дата ухвалення
09.10.2026
Номер справи
209/8368/25
Номер документу
140624417
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

справа № 209/8368/25

провадження № 2/208/2871/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського, Дніпропетровської області, у складі:

головуючого судді Кузнецової А. С.,

за участі секретаря судового засідання - Вікторовської О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позиція позивача.

У позовній заяві та наданих додаткових поясненнях зазначається, що 04.10.2021 року шляхом підписання акцепту пропозиції на укладення угоди з надання споживчого кредиту № 501367675 банк прийняв пропозицію відповідача на укладення угоди про надання споживчого кредиту № 501367675 від 04.10.2021 року.

У додатку № 1 до угоди сторони узгодили графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг.

Також сторонами підписано паспорт споживчого кредиту, в розділі 3 якого вказані основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача.

Договір укладено в електронній формі. Документи були підписані позичальником аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора «7797» шляхом направлення 04.10.2021 р. смс на номер 380 (96) 288-87-02.

За своєю правовою природою цей договір є договором приєднання, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ст.634 Цивільного кодексу України).

Таким чином, 04.10.2021 року між банком та відповідачем з дотриманням приписів чинного законодавства України було укладено кредитний договір, що підтверджується: офертою на укладання угоди про надання кредиту № 501367 (акцептом пропозиції на укладання угоди про надання кредиту № 5013671), додатком № 1 «Графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг», паспортом споживчого кредиту, анкетою-заявою про акцепт публічної пропозиції «Альфа-Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», із наступними основними умовами:

- тип кредиту - «Кредит готівкою»;

- сума кредиту - 45 000,00 грн.;

- процентна ставка - 21.99 % річних;

- тип ставки - фіксована;

- строк кредиту - 60 місяців;

- дата повернення кредиту - 04.10.2026 року;

- порядок повернення кредиту - частинами згідно із графіком платежів (додаток № 1 до угоди);

- для повернення заборгованості за Угодою визначено використовуй рахунок № UА043003460000029094501367675, відкритий у Банку.

Сторони також узгодили, що всі відносини між позичальником та банком, що не врегульовані угодою, регулюються договором про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», який визначає всі інші істотні умови надання та користування кредитом, права та обов`язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов Договору, додатково до тих, що вказані в угоді, і є невід`ємною частиною угоди та діюча редакція якого розміщена на сайті банку.

Проте позичальник не виконав взяті на себе зобов`язання, припинив здійснювати платежі в рахунок повернення кредиту та сплачувати проценти за користування ним.

Загальна заборгованість за угодою № 501367675 від 04.10.2021 р. становить 75 974,57 грн., з яких:

- 45 000,00 гри -заборгованість за кредитом,

- 15 406,82 гри -заборгованість по відсотках,

- 15 567, 75 гри -заборгованість по комісії.

У відповіді на Відзив позивач пояснив, що документи були підписані позичальником аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора «7797», направленого йому 04.10.2021 року на номер телефону НОМЕР_1 , смс-повідомлення додатково містило погоджені умови кредитування:

«Uvazhaemyi Klient! Kod podtverzhdenia soglasia na kredit 7797. Sumakredyta 45000.00 grn na 60 mes. Godovaya stavka 21.99%, komissiya za obsluzh.kredytnoy zadolzhenosti 1.85%. Platezh 2075.10 grn. Efektyvnaya stavka 50.72%».

Угода вважається укладеною та набуває чинності з моменту підписання Банком Акцепту та надання кредиту відповідно до умов угоди та договору. Акцепт пропозиції на укладання угоди про надання споживчого кредиту № 501367675 позичальник отримав на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 Підписанням електронним підписом цієї Оферти засвідчив про отримання всієї інформації про умови кредитування.

Згідно з умовами Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» (архівна версія публічної пропозиції, яка була чинною на дату укладення сторонами угоди, розміщена за посиланням: https://sensebank.ua/tarifi-ta-umovi та є публічно доступною) клієнт ініціював процес активації картки із використанням Системи «Інтернет-сервісу «My Alfa-bank» та отримав від Банку ОТП-пароль - аналог ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора (комбінація цифр у вигляді смс-коду).

Підписання угоди № 501367675 про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», позичальником здійснено ОТП-паролем - аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора (комбінація цифр у вигляді смс-коду).

Без отримання повідомлення з відповідним ідентифікатором, такий договір не був би укладений.

Публічна пропозиція із всіма додатками до неї, правила користування банківською платіжною карткою (додаток № 1), тарифи, анкета-заява про акцепт публічної пропозиції, що надана клієнтом банку, угоди про використання продуктів банку, а також будь - які інші договори та угоди, що укладаються на підставі цього договору, разом складають єдиний документ - договір про банківське обслуговування фізичних осіб.

При оформленні кредитного договору позичальником було здійснено ряд активних дій з метою його укладання, зокрема зазначено свої персональні дані, паспортні дані, РНОКПП, відомості щодо адреси місця проживання, правильність яких не спростовано.

Доказів того, що персональні дані відповідача (дані паспорта громадянина України, адреса реєстрації місця проживання, адреса електронної пошти) були використані для укладення договору від його імені, відповідачем та його представником до суду не надані, як і не надано доказів того, що відповідач зверталася до правоохоронних органів із відповідною заявою про вчинення відносно неї шахрайських дій.

Підписання документів та ідентифікація позичальника підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про ідентифікацію.

З алгоритму укладення електронного кредитного договору слідує, що без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, який використовується позичальником як аналог власноручного підпису), без здійснення входу позичальником на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між сторонами не було б укладено.

Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не був би укладений.

Щодо перерахування грошових коштів позичальнику

Договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або речей. Банком були надані первинні банківські документи, які відповідачем не спростовані.

Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Позиція відповідача.

У відзиві на позов представник відповідача зазначає, що відповідач ОСОБА_1 жодного кредитного договору з АТ «СЕНС БАНК» (АЛЬФА БАНК) ніколи не укладала і жодної копійки грошових коштів за даним договором не отримувала.

В позовній заяві позивач посилається на укладений між АТ «Альфа Банк» та відповідачем ОСОБА_2 договір, при цьому не надаючи ані самого договору, засвідченого підписом відповідача, ані жодного документу, яким можна було ідентифікувати відповідача як особу, яка уклала договір позики № 501367675 від 04.10.2021 року.

Позивачем по справі надано довідку про ідентифікацію відповідача, яка не може бути підтвердженням укладання договору між АТ «Альфа Банк» та відповідачем, оскільки вищезазначена довідка, по перше, не є договір, а по друге, не містить інформації про укладання договору.

Надалі представник відповідача вказує, що надані позивачем докази фактично створенні самим позивачем, тобто вказані витяги є документами, що створені самим позивачем, які не підписано та не завірено печатками другої сторони. Фактично надані витяг сформовані представником позивача та не є ідентичним копії оригінального документа.

Посилається на позицію Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду по справі № 758/14925/23, який в постанові від 04 лютого 2026 року зазначив наступне: «Подання електронного доказу в паперовій копії саме собою не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу у випадку, якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу» (також постанови Верховного Суду від 29 січня 2021 року у справі № 922/51/20, від 15 липня 2022 року у справі № 914/1003/21).

Представник відповідача стверджує, що стороною позивача не надано до суду належних, достовірних та допустимих доказів на підтвердження обставин зазначених в позовній заяві.

Просить у задоволенні позову Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі.

22.03.2026 р. представником відповідача подано заяву, в якій зазначається: «Для здійснення відповідного огляду інформаційно-комунікаційної системи з метою ознайомлення з оригіналом електронного документа, у залежності від доказування і з урахуванням конкретних обставин справи, суд може залучити спеціаліста або призначити відповідну судову експертизу (статті 74, 103 ЦПК України)».

Крім констатації процесуальної можливості суду у заяві представника не міститься ані клопотання про залучення спеціаліста або експерта і кого саме; не означено, який електронний документ- (-ти) повинен (-ні) надатися спеціалісту для надання пояснення або висновку; не визначено коло питань, що підлягають висвітленню спеціалістом (експертом) тощо.

Процесуальні питання.

Ухвалою судді Кузнєцової А.С. від 23.02.2026 року справу було прийнято до провадження, призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою судді Кузнєцової А.С. від 05.05.2026 року було задоволено клопотання представника відповідача про витребування доказів. Витребувано у позивача - АТ «СЕНС БАНК» оригінал кредитного договору №501367675 від 04.10.2021 року з електронними підписами кредитора та позичальника.

08.05.2026 року на виконання ухвали суду від 05.05.2026 року, позивачем було надано витребувані докази разом з детальним поясненням щодо процедури укладання договору.

В судове засідання 09.102026 року представник позивача не з`явився. На адресу суду представником позивача було адресовано заяву, в якій представник просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримано.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, від її представника - адвоката Куценка В.А. до суду надійшла заява, в якій представник просив розгляд справи здійснювати за його та відповідача відсутності. В задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Суд розглянув справу за відсутності учасників справи, які належним чином повідомлені про день і час слухання справи, що відповідає положенням ст. ст. 128, 223 ЦПК України, з урахуванням поданої заяви про розгляд справи за відсутності сторони, що, в свою чергу, не порушує прав та обов`язків учасників судової справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які берутьучасть у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судомза відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогоюзвукозаписувального засобу не здійснюється.

Обставини, встановлені судом та застосовані норми права.

04.10.2021 року ОСОБА_1 шляхом підписання оферти запропонувала АТ «Альфа-Банк» укласти угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», укладеного між нею та банком (а.с.21 на звороті - 22).

Підписанням оферти позичальник беззаперечно підтвердив, що він попередньо ознайомлений у письмовій формі:

- зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання Кредиту;

- з інформацією, надання якої передбачене нормами Закону України «Про споживче кредитування» та нормативними актами НБУ.

У цій оферті запропоновано укласти угоду з такими основними умовами:

- Тип кредиту - «Кредит готівкою»

- Сума кредиту - 45 000,00 грн.

- Процентна ставка- фіксована, 21,99 % річних.

- Строк кредиту- 60 міс.

- Комісійна винагорода:

(а) за надання Кредиту 0.00% від суми кредиту, зазначеної в цій Оферті на укладення угоди без ПДВ;

(б) за обслуговування (управління) кредиту - 1.85% від суми кредиту, зазначеної в цій оферті без ПДВ.

- Дата повернення кредиту - 04.10.2026 року.

- Для повернення заборгованості за угодою використовувати рахунок NoUA043003460000029094501367675, відкритий у Банку.

Підписанням цієї оферти позичальниця:

в) беззаперечно підтверджує, що перед укладенням угоди ознайомлена, в тому числі, у письмовій формі:

- зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання кредиту;

- з нормами Закону України «Про споживче кредитування» та нормативними актами НБУ;

- із інформацією, зазначеною в частині другій статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», яка розміщена на офіційній сторінці Банку у мережі Інтернет за посиланням www.alfabank.ua.

Просить акцепт пропозиції на укладання угоди про надання споживчого кредиту № 501367675 направити на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 Підписанням електронним підписом цієї Оферти позичальниця свідчить про отримання всієї інформації про умови кредитування.

Згідно наданій позивачем довідки про ідентифікацію клієнт ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , ідентифікований АТ «Альфа-Банк» (правонаступником якого є АТ «Сенс Банк») відповідно до приписів Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Підписання угоди № 501367675 про надання споживчого кредиту, яка є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», позичальником здійснено ОТП-паролем - аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора (комбінація цифр у вигляді смс-коду). Номер телефону, на який було направлено ідентифікатор - НОМЕР_1 (а.с.45).

КЦС ВС у постанові від 12.01.2021 року у справі № 524/5556/19 (61-16243 св 20) зазначив: «Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений».

Банк прийняв пропозицію відповідачки та підписав Акцепт пропозиції (оферти) на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії (а.с.23-24). Акцепт пропозиції на укладення Угоди направлено позичальниці на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Усі істотні умови кредитного договору сторонами були узгоджені в Оферті укласти Угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії і погоджені кредитодавцем шляхом підписання ним Акцепту наданої пропозиції

Згідно із ч. 1 ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ст. 634 Цивільного кодексу України).

Сторони також узгодили, що всі відносини між позичальником та банком, що не врегульовані угодою, регулюються договором про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», який визначає всі інші істотні умови надання та користування кредитом, права та обов`язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору, додатково до тих, що вказані в угоді, і є невід`ємною частиною угоди та діюча редакція якого розміщена на сайті Банку: www.alfabank.ua (архівна версія Договору, яка була чинною на дату укладення сторонами угоди, розміщена за посиланням: https://sensebank.ua/tarifi-ta-umovi та є публічно доступною).

Таким чином, з підписанням банком акцепту пропозиції на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії сторони досягли усіх умов щодо укладання кредитного договору.

Банк взяті відповідно до Угоди на себе зобов`язання виконав у повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти.

Факт зарахування кредитних коштів на рахунок позичальника підтверджується випискою по особовим рахункам (ф.281) за період з 04.10.2021 р. по 23.04.2025 р., з якої слідує, що 04.10.2021 р. на рахунок № НОМЕР_3 , відкритий на ім`я ОСОБА_1 , зараховано 45000,0 грн. Призначення платежу - надання кредиту за кредитним договором № 501367675 вiд 04.10.2021 р.(а.с.28-40)

Виконання зобов`язання з надання кредиту підтверджується також Меморiальним ордером № 598847187 вiд 04 жовтня 2021 р., згідно якому на рахунок НОМЕР_3 , отримувач ОСОБА_1 перераховано 45 000,00 грн. Призначення платежу - надання кредиту за кредитним договором № 501367675 вiд 04.10.2021 р. (а.с.27).

Проте, відповідачка свої зобов`язання за кредитним договором не виконала, в результаті чого утворилась заборгованість за угодою № 501367675 від 04.10.2021 р. і склала 75 974,57 грн., з яких:

- 45 000,00 гри - заборгованість за кредитом,

- 15 406,82 гри - заборгованість по відсотках,

- 15 567, 75 гри - заборгованість по комісії.

11.04.2025 р. позивачем на адресу відповідачки направлено вимогу про сплату суми боргу у розмірі 75974,57 грн. протягом 30 днів з дня отримання вимоги. Надані докази відправлення вимоги (а.с.41).

Таким чином, суд вважає, що за результатами розгляду справи, з урахуванням наданих доказів та пояснень сторін слід визнати, що:

1)між сторонами у встановленому порядку укладено кредитний договір в електронній формі від 04.10.2021 р. № 501367675;

2)сторонами узгоджені основні умови кредитування;

3)позивачем надані належні та допустимі докази на підтвердження своїх позовних вимог.

Разом з тим, на виконання приписів пункту 2 частини 4 статті 265 ЦПК суд надає оцінку доводам представника відповідачки і наводить мотиви їх відхилення.

У постановах Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 153/1334/16-ц, від 22 липня 2020 року у справі № 189/2109/18 підкреслюється, що суд може визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, однак зобов`язаний встановити обставини, які підлягають доказуванню і зобов`язаний вжити всіх необхідних заходів з метою встановлення істини.

Щодо заперечення проти укладання відповідачкою кредитного договору та отримання нею кредитних коштів.

Суд вважає, що ця обставина знайшла своє повне підтвердження наданими позивачем доказами, що були наведені вище, та фактом наступного надання коштів позичальнику.

Ці обставини встановлені судом на основі оцінки доказів у відповідності до положень статті 89 ЦПК.

Щодо твердження про неналежність доказів про надання позичальнику кредитних коштів суд зазначає таке.

Вважаючи, що позивачем не надано належних доказів про надання відповідачу кредитних коштів, його представник вважає, що надані позивачем виписки з рахунку відповідача є одностороннім документом і не відповідають положенням Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», згідно якому підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Суд зазначає, що вказані виписки не є документами первінного обліку, але відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75.

Також на підтвердження перерахування коштів на рахунок відповідачки позивачем був наданий меморіальний ордер.

Положенням про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України 04 липня 2018 року НБУ № 75 (редакція від 04 липня 2018 р) визначено:

П. 46 Меморіальні документи застосовуються банком для здійснення і відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України.

П. 47. Внутрішньобанківські операції оформляються меморіальними ордерами та іншими документами, що складаються банком відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку і внутрішніх процедур банку. Операції, що відображаються за позабалансовими рахунками, також оформляються меморіальними ордерами.

51. Первинні та зведені облікові документи в паперовій/електронній формі повинні мати такі обов`язкові реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування банку, від імені якого складений документ; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру; 5) посади осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення; 6) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції. Банк має право самостійно визначати інші додаткові реквізити первинних документів у паперовій/електронній формі.

Отже, меморіальний ордер є первинним документом внутрішньобанківської операції і за своїм змістом відповідає вимогам до первинних документів.

У свою чергу суд розглядає обрану позицію представника відповідача як застосування концепції «негативного доказу». Твердження щодо відсутності доказів укладання договору, не підписання його одноразовим ідентифікатором, не отримання кредитних коштів не підтверджуються жодними доказами.

Верховний Суд у справі № 917/1307/18 зазначив, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню. Сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.

Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 липня 2018 року у справі № 668/9918/13-ц).

Щодо використання стороною відповідача своїх процесуальних прав.

Будуючи свою позицію на запереченні наданих позивачем доказів, представник відповідача заявляє, що надані паперові роздруківки електронних документів не є доказами.

Суд зазначає, що у даному випадку представником допущено змішання понять «вид доказу» та «форма доказу».

Частина 3 статті 100 ЦПК наголошує: Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Тобто, йдеться про розмежування різних форм доказу.

Як види доказів стаття 76 ЦПК визначає письмові, речові і електронні докази.

Письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги із них.

Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі (ч. 1 ст. 100 ЦПК). Паперова копія такого доказу не є письмовим доказом, але вона є копією електронного доказу і є належним доказом за умови її відповідного посвідчення.

У постанові Верховного Суду від 29.01.2021 у справі № 922/51/20 сформульований правовий висновок, відповідно до якого учасник справи на обґрунтування своїх вимог і заперечень має право подати суду електронний доказ у таких формах: оригінал; електронна копія, засвідчена електронним цифровим підписом; паперова копія, посвідчена в порядку, передбаченому законом.

22.03.2026 р. представником відповідача подано заяву, в якій зазначається: «Для здійснення відповідного огляду інформаційно-комунікаційної системи з метою ознайомлення з оригіналом електронного документа, у залежності від доказування і з урахуванням конкретних обставин справи, суд може залучити спеціаліста або призначити відповідну судову експертизу (статті 74, 103 ЦПК України)».

Крім констатації процесуальної можливості суду у заяві представника не міститься ані клопотання про залучення спеціаліста або експерта і кого саме; не означено, який електронний документ- (-ти) повинен (-ні) надатися спеціалісту для надання пояснення або висновку; не визначено коло питань, що підлягають висвітленню спеціалістом (експертом) тощо.

З приводу цієї заяви суд зазначає, що у відповідності до статті 13 ЦПК (Диспозитивність цивільного судочинства) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Стаття 43 ЦПК передбачає, що учасники справи мають право, у тому числі, подавати заяви та клопотання.

Відповідно до статті 72 ЦПК експерт може призначатися судом або залучатися учасником справи.

Статті 103 та 106 ЦПК регламентують, відповідно, призначення експертизи судом і проведення експертизи на замовлення учасників справи.

Спеціалістом є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками, необхідними для застосування технічних засобів, і призначена судом для надання консультацій та технічної допомоги під час вчинення процесуальних дій, пов`язаних із застосуванням таких технічних засобів (фотографування, складання схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо) (ст. 74 ЦПК).

Отже, для залучення спеціаліста або для призначення експертизи необхідне відповідне клопотання сторони цивільного процесу. А подана представником заява від 22.03.2026 р. ніяким чином не відповідає сутності клопотання, а є лише наміром перекласти обов`язок збирання доказів на суд.

Таким чином, позовні вимоги АТ «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 грунтуються на укладеному договорі, основні умови якого сторонами узгоджені у встановленому законом порядку.

Позивачем також доведено належними та допустимими доказами розмір та обгрунтованість позовних вимог. Наданий позивачем розрахунок заборгованості відображає усі дії кредитодавця та позичальника щодо транзакцій по рахунку відповідача. І ці відомості узгоджуються з даними, наведеними у Виписках по рахунку.

З боку відповідача не надано жодного доказу, який б спростовував законність та обгрунтованість заявлених до нього вимог.

Суд зазначає, що положення статей 12 та 81 ЦПК щодо надання доказів відноситься й до відповідача, який не скористався своїм процесуальним правом довести свою позицію. Верховний Суд неодноразово зазначав, що сторони повинні активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення (див.: постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2023 року у справі № 9901/471/21, від 25 вересня 2024 рок у справі № 490/9587/18).

Отже, врахувавши вищевикладені обставини справи, наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог АТ «Сенс Банк»» на загальну суму 75 974,57 грн., з яких: - 45 000,00 гри - заборгованість за кредитом, - 15 406,82 гри - заборгованість по відсотках, - 15 567, 75 гри - заборгованість по комісії.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 6564,00 грн.

Для надання професійної правничої допомоги АТ «Сенс Банк» звернулось до Адвокатського об`єднання «СмартЛекс», про що укладено Договір про надання послуг № 1006 від 28.01.2025 року.

Згідно з п. 3.1. Договору про надання послуг № 1006 від 28.01.2025 року за надання послуг замовник сплачує на користь виконавця винагороду (гонорар) у нижченаведеному розмірі: - за підготовку і подання позовної заяви до суду - 375,00 грн; - за отримання рішення суду - 225,00 грн; - комісійна винагорода від стягнутих коштів на користь замовника - 7,85 %. Таким чином, витрати позивача на професійну правничу допомогу, які пов`язані із розглядом справи за цією позовною заявою, становлять 6564,00 грн (із розрахунку: 375,00 грн + 225,00 грн + 75974,57 грн х 7,85 %).

Згідно статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

При вирішенні питання розподілу судових витрат враховуються: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом встановлено, що спір, який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості письмових доказів на дослідження та збирання яких адвокат витратив би значний час.

За таких обставин, беручи до уваги предмет позову, задоволення позовних вимог, та суму заборгованості, присуджену до стягнення, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2422,40 грн., а також 3000,00 грн витрати на правову допомогу.

Керуючись статтями 2, 3, 12, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК», код ЄДРПОУ 23494714:

- заборгованість за кредитним договором № 501367675 в сумі 75 974 (сімдесят п`ять тисяч дев`ятсот сімдесят чотири) гривні 57 копійок;

- судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривень 40 копійок та 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок витрати на професійну правничу допомогу.

В іншій частині вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 273 ЦПК України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, повністю або частково до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Дата складення повного судового рішення - 14.10.2026 року.

Відомості про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач - Акціонерне товариство «СЕНС БАНК», адреса 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100; ЄДРПОУ 23494714;

Представник позивача - Дворська Альона Русланівна, адреса м. Київ, вул. Жамбила Жабаєва, 7; РНОКПП НОМЕР_4 ;

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_1 ;

Представник відповідача - ОСОБА_3 , РНКОПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя А.С. Кузнєцова

Часті запитання

Який тип судового документу № 140624417 ?

Документ № 140624417 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 140624417 ?

Дата ухвалення - 09.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 140624417 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 140624417 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 140624417, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

Судове рішення № 140624417, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська було прийнято 09.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.

Судове рішення № 140624417 відноситься до справи № 209/8368/25

Це рішення відноситься до справи № 209/8368/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 140624414
Наступний документ : 140624419