Рішення № 140624414, 30.09.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/2193/25

провадження № 2/208/3786/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Кам`янське, Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Кузнецової А. С.,

за участю секретаря судового засідання Вікторовської О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кам`янське в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,-

В С Т А Н О В И В :

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що зобов`язання відповідачки витікають з таких кредитних договорів:

1.18.10.2021 р. між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , укладено кредитний договір № 100514636, відповідно до умов якого відповідачка отримала кошти у сумі 10000,00 грн.; строк дії договору 15 днів; базова відсоткова ставка за договором 1,7% за кожен день користування кредитом; комісія за надання кредиту 1900,00 одноразово.

16.07.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 16072024, у відповідності до умов якого останнє отримало право вимоги до боржників, в тому числі згідно реєстру боржників від 16.07.2024 року і до ОСОБА_1 .

В порушення умов кредитного договору відповідачка належним чином не виконала своїх зобов`язань, у зв`язку з чим має заборгованість в сумі 36926,57 грн, з яких 8069,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 26957,57 грн - сума заборгованості за відсотками; 1900,00 грн заборгованість за комісією з надання кредиту.

2. 26.10.2021 р. між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 81419, відповідно до умов якого відповідачка отримала кошти у сумі 2500,00 грн.; строк дії договору 30 днів; базова відсоткова ставка за договором 1,9% за один день користування кредитом.

08.01.2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 08012024, у відповідності до умов якого останнє отримало право вимоги до боржників, в тому числі згідно реєстру боржників від 08.01.2024 року і до ОСОБА_1 .

В порушення умов кредитного договору відповідач належним чином не виконала своїх зобов`язань, у зв`язку з чим має заборгованість в сумі 6727,50 грн, з яких 2500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4227,50 грн - сума заборгованості за відсотками.

3. 20.11.2021 р. між ТОВ «Авіра Груп» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 58532, відповідно до умов якого відповідачка отримала кошти у сумі 2000,00 грн.; строк дії договору 21 день; базова відсоткова ставка за договором 3,5% за один день користування кредитом.

05.01.2024 року між ТОВ «Авіра Груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 05012024, у відповідності до умов якого останнє отримало право вимоги до боржників, в тому числі згідно реєстру боржників від 05.01.2024 року і до ОСОБА_1 .

В порушення умов кредитного договору відповідач належним чином не виконала своїх зобов`язань, у зв`язку з чим має заборгованість в сумі 7620,00 грн, з яких 2000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5320,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 300,00 грн. сума заборгованості по комісії.

4. 17.11.2021 р. між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2588846, відповідно до умов якого відповідач отримала кошти у сумі 1500,00 грн., строк дії договору 358 днів, базова відсоткова ставка за договором 1,99% за один день користування кредитом.

19.07.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 19072023, у відповідності до умов якого останнє отримало право вимоги до боржників, в тому числі згідно реєстру боржників від 19.07.2023 року і до ОСОБА_1 . В порушення умов кредитного договору відповідач належним чином не виконала своїх зобов`язань, у зв`язку з чим має заборгованість в сумі 6557,80 грн, з яких 1440,28 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 5117,52 грн - сума заборгованості за відсотками.

Загальна сума позовних вимог складає 57831,87гривень.

Усі вказані кредитні договори укладено в електронній формі.

Процедура укладання цих договорів полягає у наступному.

1. На сайті клієнт самостійно у межах встановленого ліміту обирає суму кредиту та бажаний строк отримання кредиту. Після натискання позначки «отримати кредит» клієнт отримує доступ до заявки на отримання кредиту;

2. Заявник здійснює заповнення заявки на отримання кредиту на сайті, обов`язково вказуючи всі дані, відмічені в заявці в якості обов`язкових для заповнення.

3. Заповнюючи заявку, заявник підтверджує свою обізнаність із умовами правил та надає свою згоду на передачу Фінансовій установі своїх персональних даних та їх обробку з метою оцінки фінансового стану заявника та його спроможності виконати зобов`язання за договором;

4. Оформлення вищезазначеної згоди повністю відповідає вимогам статті 2.

Закону «Про захист персональних даних», згідно якої згода суб`єкта персональних даних - добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості)щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди. У сфері електронної комерції згода суб`єкта персональних даних може бути надана під час реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції шляхом проставлення відмітки про надання дозволу на обробку своїх персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, за умови, що така система не створює можливостей для обробки персональних даних до моменту проставлення відмітки.

5. На основі зазначених клієнтом даних інформаційна система Товариства генерує «індивідуальну» частину договору (у разі прийняття рішення про видачу кредиту).

6. Додатково Первісний кредитор залишає за собою право зателефонувати заявнику за телефонним номером, зазначеним в заявці, як для підтвердження повноти, точності, достовірності зазначеної в заявці інформації, так і для отримання інших відомостей від заявника, які Кредитодавець визнає необхідними для прийняття рішення про надання кредиту.

7. На підставі даних, зазначених у заявці, інформаційна система фінансової установи здійснює реєстрацію заявника на сайті та формує особистий кабінет, де споживач має змогу ознайомитися з договором(ами), поточним станом заборгованості, оплатити кредит тощо.

8. Рішення про надання кредиту приймається на підставі автоматизованої обробки персональних даних заявника і інформації отриманої про позичальника із законних джерел, зокрема інформації бюро кредитних історій.

9. Додатково здійснюється верифікація банківської карти клієнта, що дає змогу встановити власника банківської карти та особу, яка заповнює заявку, як одну і ту саму особу.

10. Кредитор інформує заявника про прийняте рішення про реєстрацію на сайті та щодо можливості видачі кредиту чи про відмову у видачі шляхом надсилання смс-повідомлення на телефонний номер, зазначений в заявці, та шляхом надсилання електронного листа на адресу електронної пошти, зазначену у заявці.

11. Смс-повідомлення містить код підтвердження, який клієнт має ввести у спеціальне поле на сайті для того, щоб завершити реєстрацію на генерацію особистого кабінету, а також щоб підтвердити умови отримання кредиту (суму кредиту, процентну ставку, строк).

12. Підпунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Також клієнту надається повний доступ для ознайомлення із «індивідуальною» частиною договору на Сайті Кредитодавця і знову пропонується підтвердити свій намір щодо отримання кредиту шляхом проставляння відповідної позначки у спеціально відведеному полі. Ця позначка являє собою дані в електронній формі, які додаються до інших електронних даних «індивідуальної» частини договору та призначені для ідентифікації підписувача цих даних і по своїй суті є електронним підписом у розумінні Закону України «Про електронний цифровий підпис».

13. «Індивідуальна» частина договору - містить всі істотні умови кредитного договору, визначені Цивільним кодексом України (суму кредиту, процентну ставку за користування, строк надання кредиту), а також всі необхідні умови, зазначені в статті 6 Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

14. Електронний примірник «індивідуальної» частини кредитного договору надсилається на електронну адресу клієнта, а також зберігається в особистому кабінеті. На вимогу клієнта Кредитодавець може надати кредитний договірна паперовому носії.

Усі ці етапи сторонами виконані, тому договори про надання кредитних коштів позичальниці є укладеними і законними.

У відповідності до умов кожного укладеного договору, його підписання здійснювалось електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надіслано на номер мобільного телефону вказаний позичальником при укладанні кредитного договору.

Щодо перерахування кредитних коштів на рахунок позичальника позивач зазначив, що за умовами кредитних договорів кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом. Позичальниця у цих договорах вказала кредитні картки НОМЕР_1 , НОМЕР_2 .

Звернув увагу на те, що позивач не є банківською установою, а отже на підтвердження зарахування кредитних коштів, перерахованих ОСОБА_1 за кредитними договорами на її банківські картки, ТОВ «ФК «ЄАПБ» не може надати жодної інформації, адже згідно ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність», інформація про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта - є банківською таємницею.

А тому, відповідач, як тримач карткового рахунку на який було перераховано кредитні кошти, може власноруч отримати виписки по рахунку для підтвердження та/або спростування факту перерахування кредитних коштів по вищенаведених договорах. І це узгоджується із статтею 81 ЦПК, згідно якої кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Підкреслив, що правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначаються Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Верховним Судом у постанові від 28 лютого 2018 року у справі № 806/1033/17, наголошено, що неістотні недоліки в оформленні первинних документів не є такими, що нівелюють правове значення первинного документа та реальність господарської операції.

ТОВ «ФК «ЄАПБ» не є первісним кредитором, а перерахуванням коштів та нарахуванням процентів по кредитними договорами займалися первісні кредитори.

Щодо можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування позивач послався на висновки, сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 року у справі № 910/4518/16, в якій, зокрема, зазначено, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом").

З урахуванням практики Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 року у справі № 910/4518/16, та п. 2.2.2. і п. 4.2. Кредитного договору №100514636від 18.10.2021 року, просить суд тлумачити нараховані первісним кредитором (ТОВ «Мілоан») відсотки поза межами строку кредитування (після 02.11.2021 року) як міру відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування.

Згідно з п. 4.2. Договору, у разі прострочення позичальником зобов`язань, кредитодавець, починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, має право нарахувати проценти за базовою ставкою (5,00%) саме в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК України. Обов`язок по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги Кредитодавця (п. 4.3). Це підтверджує зміну правової природи нарахувань після спливу 15-денного строку з плати за користування на міру відповідальності.

Аналогічні висновки позивач робить й щодо нарахування процентів за кредитними договорами № 81419 від 26.10.2021 р., № 81419 від 26.10.2021 р., № 2588846 від 17.11.2021 р.

Щодо правомірності відступлення прав вимоги позивач вказує, що обґрунтованість набуття ним прав вимоги до відповідачки підтверджується наданими копіями договорів факторингу, витягами з реєстрів прав вимоги до цих договорів, належним чином засвідченими платіжними інструкціями на оплату за договорами факторингу.

Позиція відповідача.

У Відзиві на позов сторона відповідача заперечує проти позовних вимог і просить в їх задоволенні відмовити у повному обсязі.

На обгрунтування такої позиції представник відповідачки посилається на такі підстави.

Позивачем не надано належних доказів правомірності набуття ним прав вимоги до відповідачки.

Зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Всупереч зазначених вимог цивільно-процесуального законодавства, - засвідчені копії договорів факторингу №№ 16072024, 08012024, 05012024, 19072023 до позову ТОВ «ФК «ЄАПБ» не долучено.

Стороною позивача не надано повний текст:

- договору факторингу № 16072024 від 16.07.2024 р., відсутні положення після п. 2.2.2. Розділу 2 «Гарантії», при тому, що правочин закінчується Розділом 10 «Місцезнаходження та реквізити сторін»;

- договору факторингу № 08012024 від 08.01.2024 р., відсутні положення після п. 3.8. Розділу 3 «Порядок розрахунків», при тому, що правочин закінчується Розділом 10 «Місцезнаходження та реквізити сторін»;

- договору факторингу № 05012024 від 05.01.2024 р., відсутні положення після п. 2.2.3. Розділу 2 «Гарантії», при тому, що правочин закінчується Розділом 10 «Місцезнаходження та реквізити сторін»;

- договору факторингу № 19072023 від 19.07.2023 р., відсутні положення після п. 3.2. Розділу 3 «Порядок розрахунків», при тому, що правочин закінчується Розділом 10 «Місцезнаходження та реквізити сторін».

Такі неповні тексти договорів не можна вважати належними доказами.

В договорі факторингу з ТОВ «Мілоан» № 16072024 від 16.07.2024 р. має бути чітко зазначено як загальна сума права вимоги заборгованості боржників, так і конкретна одинична ціна придбання ТОВ «ФК «ЄАПБ» у ТОВ «Мілоан» розміру заборгованості по конкретному боржнику.

Як в договорі факторингу № 16072024 від 16.07.2024 р. (частина документа долучена до позову), так і в Акті прийому-передачі інформації згідно Реєстру боржників за договором факторингу № 16072024 від 16.07.2024р. відсутні конкретні відомості про право грошової вимоги, за якою ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуто прав кредитора за правочинами ТОВ «Мілоан».

Також сторона відповідача звертає увагу, що даний документ не містить підписів сторін, що уклали договір факторингу № 16072024 від 16.07.2024р., документ сформовано та завірено 28.01.2025 р. одноособово представником ТОВ «ФК «ЄАПБ» за довіреністю Алієва Нурай. За таких обставин такий документ не може бути визнаний належним доказом по справі.

Ті ж самі зауваження застосовуються й до інших договорів факторингу

А в Акті прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 19072023 від 19.07.2023 р. взагалі відсутні дані про право грошової вимоги, за якою ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуто прав кредитора за правочинами ТОВ «Лінеура Україна».

Не надані докази оплати ТОВ «ФК «ЄАПБ» (фактор) ціни продажу за договорами факторингу.

Вважає, що за таких обставин, об`єктивно немає правових підстав вважати, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» є належним суб`єктом у правовідносинах із відповідачем, немає доказів набуття позивачем прав вимоги за кредитними договорами No No 100514636, 81419, 58532, 2588846.

Надалі посилається на положення Закону «Про електронну комерцію» щодо укладання електронних договорів, цитує ті ж самі норми Закону, що й позивач, зазначає, що позивачем не надані докази:

- проходження відповідачем реєстрації, створення особистого кабінету на веб-сайтах кредиторів ТОВ «Мілоан», ТОВ «Селфі Кредит», ТОВ «ФК «Авіра Груп», ТОВ «Лінеура Україна»;

- в який спосіб (за допомогою якого програмного забезпечення) проведено ідентифікацію відповідача;

- здійснення входу відповідачем на сайти кредиторів за допомогою логіна особистого кабінета і пароля особистого кабінету;

- направлення відповідачу смс-повідомлення зі змістом одноразового ідентифікатора;

- введення одноразового ідентифікатора в будь-яку електронну систему чи сайт належний кредиторам;

- направлення відповідачу на електронну пошту екземпляра кредитних договорів разом з додатками.

Тому, на думку представника, відсутні правові підстави вважати, що ОСОБА_1 має договірні, зобов`язальні правовідносини на підставі договорів № 100514636 від 18.10.2021р., № 81419 від 26.10.2021р., № 58532 від 20.11.2021р., № 2588846 від 17.11.2021р.

Наступним доводом сторони відповідача є твердження про те, що документи, долучені ТОВ «ФК «ЄАПБ» до позовної заяви, не підтверджують факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів на підставі договорів № 100514636 від 18.10.2021р., № 81419 від 26.10.2021р., № 58532 від 20.11.2021р., № 2588846 від 17.11.2021р.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів надання (видачі, перерахування) відповідачу кредитних коштів на підставі вказаних кредитних договорів. Кредитор зобов`язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» (платіжна інструкція, меморіальний ордер, виписка з особового рахунку тощо).

Долучені до позовної заяви документи не є первинними документами, які підтверджують отримання ОСОБА_1 кредиту, користування позиковими коштами, а також не можуть бути належними доказами наявності заборгованості.

Наприклад, платіжне доручення № 33951588 може бути оцінено лише як доручення (розпорядження) ТОВ «Мілоан» здійснити переказ коштів на картковий рахунок рах. № НОМЕР_3 , а не підтвердженням перерахування коштів.

Долучене до позовної заяви платіжне доручення № 33951588 не відповідає встановленій Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (затвердж. Постановою НБУ № 22 від 21.01.2004 р.) формі платіжного доручення, а саме: - не зазначено банк отримувача; - не зазначено рахунок отримувача; - не містить відмітки одержано банком (дата); - не містить відмітки проведено банком (дата); - не містить підпису та печатки банку.

Підкреслює, що реквізити повного карткового рахунку позичальника (на який мало бути здійснено перерахування кредитних коштів) в матеріалах справи не міститься. Ні в змісті кредитного договору, ні в будь-яких інших документах (зокрема, Анкеті-заяві), реквізити повного карткового рахунку відповідача не зазначено, відсутня інформація, що картковий рахунок № НОМЕР_3 належить ОСОБА_1 .

Таким чином, позивачем ТОВ «ФК «ЄАПБ» не надано достатніх, належних доказів перерахування первісним кредитором ТОВ «Мілоан» на рахунок ОСОБА_1 позикових коштів на підставі договору про споживчий кредит № 100514636 від 18.10.2021р., відсутні відомості про успішність такого грошового переказу.

Позивачем не надано належних доказів (виписок з рахунку або інших платіжних документів тощо), які підтверджують факт перерахування / отримання коштів відповідачем на виконання умов п. 2.1, п. 7.1 договору про споживчий кредит № 100514636 від 18.10.2021 р.

Аналогічні доводи наводить також стосовно інших кредитних договорів.

Оцінюючи інформаційну довідку Товариства з обмеженою відповідальністю «Платежі Онлайн» за вих. 1331/10 від 30.10.2024р., з якої слідує, що ТОВ «Платежі Онлайн» як технологічний оператор платіжних послуг підтверджує, що на сайті Торгівця через платіжний сервіс «Platon» була проведена успішна транзакція:

- сайт торговця: AVIRACREDIT.COM.UA

- тип транзакції: видача

- номер транзакції: 33740-04814-37594

- номер замовлення: А216653В100304СLY58532Т520626

- сума, грн.: 2000,00

- дата та час проведення: 2021-11-20 11:28:05

- номер платіжної картки: НОМЕР_1

- емітент платіжної картки: PRIVAT BANK

- опис: видача кредиту 58532, сторона відповідача зазначає, що лист ТОВ «Платежі Онлайн» не є первинним бухгалтерським документом та допустимим доказом на підтвердження факту видачі коштів ТОВ «ФК «Авіа Груп» на користь ОСОБА_1 на підставі договору про надання фінансового кредиту № 58532 від 20.11.2021р., не доводить факту перерахування коштів на рахунок, відкритий у банківській установі на ім`я відповідача.

Неправомірність нарахування процентів

Умовами договору про споживчий кредит № 100514636 від 18.10.2021р. передбачено, що строк користування кредитом закінчується за спливом 15 днів, тобто 02.11.2021р., а відтак закінчилося право законно користуватися позиченими коштами, а тому вимога про нарахування та стягнення відсотків за користування кредитом з 03.11.2021р року є безпідставною.

Більш того, пунктом 1.5.2 договору про споживчий кредит № 100514636 від 18.10.2021 р. передбачено, що проценти за користування кредитом становлять 2550,00 гривень, які нараховуються за ставкою 1,70 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Таким чином, правові підстави для стягнення відсотків, нарахованих після 03.11.2021р. відсутні.

Відповідно до договору про надання споживчого кредиту № 81419 від 26.10.2021р.:

- п. 1.4: строк кредиту 30 днів. Фактично нарахування процентів здійснено за період з 27.10.2021 року по 28.03.2022 року в сумі 4227,50 грн., тоді як слідовало за 30 днів нарахувати проценти за користування кредитом в сумі 1425 грн.

ТОВ «ФК «ЄАПБ» заявлено вимоги стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 58532 від 20.11.2021р. в сумі 7620 грн., з яких:

- 2000 грн. сума заборгованості за тілом кредиту,

- 5320 грн. сума заборгованості за відсотками,

- 300 грн. сума заборгованості по комісії.

Згідно пункту 1.2 цього договору кредит надається строком на 21 день, тобто до 10.12.2021р. включно.

Відповідно до Графіку розрахунків та загальна вартість кредиту:

- період кредитування 20.11.2021р. 10.12.2021р. (21 день),

- проценти за користування кредитом 1470 грн.

Таким чином, після 10.12.2021р. закінчилося право законно користуватися позиченими коштами, а тому вимога позивача про нарахування та стягнення відсотків за користування кредитом з 11.12.2021р. року є безпідставною.

Припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України, що узгоджується з висновками Великої Палати ВС, викладеним у постанові від 05.04.2023 року по справі № 910/4518/16, та у постанові від 04.02.2020р. по справі № 912/1120/16).

Процесуальні питання.

26 червня 2025 року Заводським районним судом м. Кам`янського Дніпропетровської області було ухвалено заочне рішення по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, яким позовні вимоги задоволено повністю, з відповідачки стягнуто на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договорами у загальному розмірі: 57831,87 грн., а також понесені судові витрати в розмірі 3028 грн.

05.01.2026 року від представника відповідачки адвоката Назаренко А. С. надійшла заява про перегляд заочного рішення, в який вона просить поновити строк для подання цієї заяви і переглянути заочне рішення від 26.06.2025 року з тієї причини, що відповідачці не було відомо про розгляд справи, жодних документів із суду вона не отримувала. ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 .

Позовну заяву відповідачу ОСОБА_1 не направлено, не вручено, заочне рішення від 26.06.2025 року їй станом на 05.01.2026 року також не вручено.

Заперечення проти позову, згідно долучених до матеріалів справи письмових пояснень, зведено до таких доводів. Позивач, звертаючись до суду, стверджує про наявність у ОСОБА_1 боргових зобов`язань на підставі договорів № 100514636 від 18.10.2021р., № 81419 від 26.10.2021р., № 58532 від 20.11.2021р., № 2588846 від 17.11.2021р., які укладені у вигляді електронних договорів в розумінні Закону України «Про електронну комерцію», не надає доказів: - надіслання та отримання відповідачем смс-повідомлення для входу в особистий кабінет; - здійснення відповідачем входу на веб-сайти первісних кредиторів до особистого кабінету; - отримання смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди. Також, документи, долучені ТОВ «ФК «ЄАПБ» до позовної заяви, не підтверджують факт отримання відповідачем кредитних коштів на підставі договорів № 100514636 від 18.10.2021р., № 81419 від 26.10.2021р., № 58532 від 20.11.2021р., № 2588846 від 17.11.2021р. Також, представник звернула увагу на неправомірність нарахування відсотків за користування кредитними коштами понад строк дії кредитного договору.

Ухвалою Заводського районного суду м. Кам`янського від 09.01.2026 р. поновлено строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Ухвалою суду від 09.03.2026 р. заочне рішення Заводського районного суду міста Кам`янського від 26.06.2025 року, справа №208/2193/25 (пров.№2/208/2371/25) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості скасовано, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Сторони на виклик до суду не з`явилися.

Представник позивача ТОВ «ЄАПБ» про дату, час проведення судового засідання повідомлений належним чином відповідно до ст.ст.128,130 ЦПК України, представником позивача було надано заяву, в якій представник просить проводити розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримано.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, у заяві представник відповідача, адвокат Назаренко А.С., просила здійснювати розгляд справи за її та відповідача відсутності, при винесенні рішення просила врахувати наданий раніше відзив на позовну заяву.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, - приходить до наступних висновків.

Суд, дослідивши матеріали справи і перевіривши їх доказами, приходить до наступного.

Судом встановлено, що між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , укладено кредитний договір № 100514636 від 18.10.2021 року, відповідно до умов якого відповідач отримала кошти у сумі 10000,00 грн строком дії договору 15 днів, базова відсоткова ставка за договором 1,7% за кожен день користування кредитом, комісія за надання кредиту 1900,00 одноразово ( а.с. 11-15).

Договір позики підписано позивачем за допомогою електронного підпису та надано згоду на використання при укладенні цього правочину одноразового ідентифікатора L14129.

Відповідно до платіжного доручення №33951588 від 18.10.2021р., ТОВ «Мілоан» перерахувало ОСОБА_1 кошти згідно договору №100514636 в сумі 10000,00 грн. (а.с.17)

16.07.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 16072024, у відповідності до умов якого останнє отримало право вимоги до боржників, в тому числі згідно реєстру боржників від 16.07.2024 року і до ОСОБА_1 ( а. с.19-21).

Відповідно до витягу з реєстру боржників від 16.07.2024 року до договору факторингу №16072024,ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 36926,57 грн, з яких 8069,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 26957,57 грн - сума заборгованості за відсотками 1900,00грн заборгованість за комісією з надання кредиту (а.с.23).

Між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 81419від 26.10.2021 року, відповідно до умов якого відповідач отримала кошти у сумі 2500,00 грн строком дії договору 30 днів, базова відсоткова ставка за договором 1,9% за один день користування кредитом.

Договір підписано відповідачем за допомогою електронного підпису В384 (а.с.32-41).

08.01.2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 08012024, у відповідності до умов якого останнє отримало право вимоги до боржників, в тому числі згідно реєстру боржників від 08.01.2024 року і ОСОБА_2 ( а. с. 42-45).

Відповідно до витягу з реєстру боржників від 08.01.2024 року до договору факторингу №08012024,ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 6727,50 грн, з яких 2500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4227,50 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с.46).

Позивачем надано розрахунок заборгованості станом на 08.01.2024 року (а.с.47-49).

Між ТОВ «Авіра Груп» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 58532від 20.11.2021 року, відповідно до умов якого відповідач отримала кошти у сумі 2000,00 грн строком діїдоговору 21 день, базова відсоткова ставка за договором 3,5% за один день користування кредитом.

Договір позики підписано відповідачем за допомогою електронного підпису AV4484 (а.с.53-55).

Відповідно до Інформаційної довідки, наданої ТОВ «Платежі онлайн», на платіжну картку516874* НОМЕР_4 20.11.2021 року було перераховано 2000,00 грн. (а.с.56)

05.01.2024 року між ТОВ «Авіра Груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 05012024, у відповідності до умов якого останнє отримало право вимоги до боржників, в тому числі згідно реєстру боржників від 05.01.2024 року і до ОСОБА_1 ( а. с. 57-59).

Відповідно до витягу з реєстру боржників від 05.01.2024 року до договору факторингу №05012024,ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 7620,00 грн, з яких 2000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5320,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 300,00грн. сума заборгованості по комісії (а.с.60).

Позивачем надано розрахунок заборгованості станом на 05.01.2024 року (а.с.61-69).

Між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2588846 від 17.11.2021 року, відповідно до умов якого відповідач отримала кошти у сумі 1500,00 грн строком дії договору 358 днів, базова відсоткова ставка за договором 1,99% за один день користування кредитом. Договір підписано позивачем за допомогою електронного підпису Р231 (а.с.72-82).

19.07.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 19072023, у відповідності до умов якого останнє отримало право вимоги до боржників, в тому числі згідно реєстру боржників від 19.07.2023 року і до ОСОБА_1 ( а. с. 84-87).

Відповідно до витягу з реєстру боржників від 19.07.2023 року до договору факторингу №19072023,ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 6557,80 грн, з яких 1440,28 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5117,52 грн - сума заборгованості за відсотками. (а.с.88).

Позивачем надано розрахунок заборгованості станом на 10.11.2022 року (а.с.89-94).

Норми права, застосовані судом.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Стаття 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом,звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків,встановлених цим Кодексом. А частина четверта цієї статті передбачає, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність,допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

За змістом ч.1. ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.1.ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 536 Цивільного кодексу встановлюється, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦКУ позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦКУ передбачається, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги. Однією з форм такого передання є факторинг(фінансування під відступлення права грошової вимоги), під яким розуміється передача або зобов`язання передати однією стороною (фактор) грошових коштів в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦКУ).

Статтею 639 ЦК України визначені загальні правила щодо форми договору: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір,укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію,і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018року у справі № 2-383/2010(провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитні договори містять основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату її видачі, строк повернення грошових коштів, розмір процентів, умови кредитування. У нижньому рядку договорів зазначено, що позичальник підписав вказані договори електронним підписом одноразовим ідентифікатором, надісланим на його особистий телефон,зазначений ним при оформленні кредиту.

Не вбачає суд порушень вимог закону і при укладанні договорів факторингу, за якими позивач набув права вимоги до відповідачки. Обґрунтованість набуття ним прав вимоги підтверджується наданими копіями договорів факторингу, Витягами з Реєстрів прав вимоги до цих договорів, належним чином засвідченими платіжними інструкціями на оплату за договорами факторингу. І це узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від02.11.2021 року у справі № 905/306/17, в який зроблено висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Позивачем названі умови правомірності набуття права вимоги до ОСОБА_1 виконані, відповідні докази надані і стороною відповідача вони не спростовані.

Суд також не вбачає підстав для того, щоб вважати ці договори неналежними доказами.

До того ж, суд враховує презумцію правомірності правочину, встановлену статтею 204 Цивільного кодексу України.

При ухваленні рішення і оцінки доказів, в цілях повного дослідження обставин справи суд визнає за необхідне надати аргументацію доводам сторін з питань, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

В першу чергу це стосується позиції сторони відповідачки.

1.Щодо доказів правомірності набуття позивачем прав вимоги до відповідачки.

Представник вважає, що надані неповні копії договорів факторингу не можуть розглядатися як належні докази.

Але ж сторона відповідача не заявляє вимогу про визнання таких договорів недійсними, а для розгляду даного спору важливими є ті умови цих договорів, що відповідають принципу «належності». Надані витяги з договорів містять необхідні відомості щодо основних умов, які є предметом розгляду у цієї справі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Не приймає суд й посилання відповідача на відсутність повних даних щодо боржників та іх кредитних зобов`язань у витягах з Реєстрів прав вимоги. Надання інформації щодо кредитного зобов`язання лише одного боржника (а не в цілому такого Реєстру) обумовлена захистом персональних прав інших боржників, яких у кожному реєстрі міститься сотні або тисячі. Витяг з реєстру щодо конкретної особи відповідає принципу належності доказу.

Також безпідставним є твердження про підписання виписки з реєстру лише представником позивача, оскільки виписка це не двосторонній документ і розглядається в світлі вимог частини 2 статті 95 ЦПК.

2. Щодо ненадання, на думку представника відповідача відомостей про проходження відповідачем реєстрації, способу проведення ідентифікації відповідача, входу відповідачем на сайти кредиторів за допомогою логіна особистого кабінеті і пароля особистого кабінету, направлення відповідачу смс-повідомлення зі змістом одноразового ідентифікатора, введення одноразового ідентифікатора, направлення відповідачу на електронну пошту екземпляра кредитних договорів разом з додатками, що, на думку представника, свідчить про відсутність правових підстав вважати, що ОСОБА_1 має договірні, зобов`язальні правовідносини на підставі договорів № 100514636 від 18.10.2021р., № 81419 від 26.10.2021р., № 58532 від 20.11.2021р., № 2588846 від 17.11.2021р., суд зазначає таке.

Принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог. Так, наприклад позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази. Про перевагу однієї позиції над іншою суд і виносить власне рішення.

При цьому сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс. У пункті 41 постанови Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18 підкреслюється, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. При цьому Верховний Суд звертається також до власних висновків у Постанові від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17.

Навівши свої виводи, представник відповідача у той ж час не заявляє ніяких клопотань про витребування від позивача або третьої особи відповідних відомостей/доказів, не надає будь-яких своїх доказів на спростування доводів позивача, що є його процесуальних обов`язком в розумінні статті 81 ЦПК. Тобто, ним застосовується концепція «негативного доказу», яка полягає у тому, що сторона намагається перекласти обов`язок доказування на іншу сторону. Жодна зі сторін не може будувати свою позицію на припущенні, що її твердження є доведеним автоматично, допоки інша сторона його не спростує.

3. Стосовно заперечень доказів на підтвердження перерахування кредитних коштів позичальниці.

Стверджує, що платіжне доручення № 33951588 не відповідає встановленій Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (затвердж. Постановою НБУ № 22 від 21.01.2004 р.) формі платіжного доручення, а саме: - не зазначено банк отримувача; - не зазначено рахунок отримувача; - не містить відмітки одержано банком (дата); - не містить відмітки проведено банком (дата); - не містить підпису та печатки банку. Хоча вказане платіжне доручення містить і найменування банку, і його код, і П.І.Б. отримувача коштів та його № рахунку.

Знов має місце «негативний доказ», оскільки за наявності правоти відповідачки вона б надала зі свого банку довідку про ненадходження на цей рахунок грошових коштів від кредитодавців або неналежність їй цього рахунку.

Як недоведеність факту перерахування позичальниці кредитних коштів її представниця зауважує на тому, що в наданих документах неповністю вказується номер карткового рахунку відповідачки і свідчить про недоведеність отримання нею грошей.

З цього приводу суд зазначає, що відображення тільки маски банківської картки (наприклад, НОМЕР_5 ) замість повного номера використовується задля безпеки грошей клієнта та виконання міжнародних стандартів. Усі організації, які працюють з платіжними картками, зобов`язані дотримуватися міжнародного стандарту безпеки PCI DSS. Згідно з ним, зберігати або показувати номер картки повністю у відкритому вигляді суворо заборонено. Максимум, що дозволено виводити на екран чи в чеки це перші 6 цифр (номер БІН банку) та останні 4 цифри.

Також вважає неналежним доказом інформацію еквайра (надавача послуг з переказу коштів) про успішне виконання фінансової операції. Зокрема, не визнає доказом лист ТОВ «Платежі Онлайн», оскільки цей документ не є первинним бухгалтерським документом та допустимим доказом на підтвердження факту видачі коштів ТОВ «ФК «Авіа Груп» на користь ОСОБА_1 , не доводить факт перерахування коштів на рахунок, відкритий у банківській установі на ім`я відповідача.

Законом України «Про платіжні послуги», платіжна операція вважається завершеною в момент зарахування суми на рахунок отримувача або видачі йому готівки. При цьому ініціювання переказу для платника завершується в момент прийняття його платіжної інструкції банком, а для самого банку зобов`язання вважаються виконаними після перерахування коштів на користь банку отримувача. Тому саме відповідач має право отримати у своєму банку підтвердження/спростування факту зарахування на його картковий рахунок коштів.

Знов спостерігається концепція «негативного доказу», адже відповідачка безперешкодно має можливість ці відомості отримати у своєму банку, у той час як і платник і еквайр не є банківськими установами і не були емітентами банківських карток, оформлених на ім`я відповідачки.

4. Щодо правомірності нарахування процентів за користування кредитними коштами за окремими кредитними договорами, то суд погоджується з позицією представника відповідачки і не приймає посилання позивача на ніби-то правомірність нарахування процентів після закінчення строку кредитування.

Так, позивач, обґрунтовуючи правомірність нарахування після закінчення строку кредитування процентів за користування кредитними коштами, послався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16, в якій, зокрема, зазначено, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом").

З урахуванням практики Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16, та п. 2.2.2. і п. 4.2. Кредитного договору №100514636 від 18.10.2021, просить суд тлумачити нараховані Первісним кредитором (ТОВ «Мілоан») відсотки поза межами строку кредитування (після 02.11.2021 року) як міру відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування.

Згідно з п. 4.2. договору, у разі прострочення позичальником зобов`язань, кредитодавець, починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, має право нарахувати проценти за базовою ставкою (5,00%) саме в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК України. Обов`язок по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця (п. 4.3). Це підтверджує зміну правової природи нарахувань після спливу 15-денного строку з плати за користування на міру відповідальності.

Аналогічні висновки позивач робить й щодо нарахування процентів за кредитними договорами № 81419 від 26.10.2021 р., № 81419 від 26.10.2021 р., № 2588846 від 17.11.2021 р.

Як убачається з наведеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 року у справі № 910/4518/16 висновку він не має обов`язкового характеру, а лише приписує надавати ретельну оцінку умовах конкретного договору, враховуючи при цьому розташування спірної норми у структурі договору, розмір таких процентів, підстави для їх заявлення тощо.

Позивачем вказані проценти нараховані не в порядку застосування частини 2 статті 625 ЦК України, а у відповідності до абзацу першого частини першої статті 1048 ЦКУкраїни.

Що стосується абзаца другого частини першої статті 1048 ЦКУ («У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики»), то може застосовуватися, наприклад коли у договорі строк його дії визначений як «до повного виконання зобов`язання».

Суд не погоджується з позицією позивача, по-перше, з огляду на те, що умови та порядок нарахування процентів після закінчення первісного строку кредитування (строку дії договору) у кредитному договорі розміщені у розділі, який регламентує плату за правомірне користування кредитними коштами, а належних доказів пролонгації договорів позивачем не надано.

По-друге, дублювання нарахування у такому випадку означених процентів у розділі «Відповідальність сторін» здійснено з порущенням вимог законодавства. Так, стаття 21 Закону «Про споживче кредитування» (в редакції, що діяла на час укладання кредитних договорів) передбачала, що у договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу.

Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов`язань споживачем на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Суд підкреслює, що ці умови повинні дотримуватися в процедурі застосування положень частини другої статті 625 Цивільного кодексу.

До того ж, частина 2 статті 625 ЦКУ носить імперативний характер і розмір річних процентів, що стягуються за неналежне виконання грошового зобов`язання, не може перевищувати 3 % річних.

Наразі судова практика однозначно виходить з того, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст 1050 ЦК України (постанова Великої Палати ВС від 28.03.2018 р. у справі № 444/9519/12).

Зазначені правові висновки були враховані у постановах ВС від 17.02.2021 р. у справі №383/869/14, від 10.02.2021 р. у справі №331/3410/16-ц, від 30.06.2020 р. у справі №717/1223/17-ц та інших.

Нарахування шалених процентних ставок після закінчення строку договору є спробою замаскувати карану неустойку чи неправомірні договірні проценти під виглядом закону. Судова практика свідчить, що такі пункти договорів визнаються судами нікчемними, оскільки частина 5 статті 12 Закону «Про споживче кредитування» наголошує, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними, а стаття 625 ЦК не дозволяє стягувати договірні проценти за користування кредитом за межами строку кредитування.

На основі таких міркувань суд таким чином оцінює правомірність нарахування процентів за користування кредитними коштами поза межами встановленого цими договорами строку.

Договір про споживчий кредит № 100514636 від 18.10.2021року з ТОВ «Мілоан»:

-п. 1.3: кредиту сумі 8069,00 грн. надається на 15 днів: з 18.10.2021 року по 02.11.2021 року

- у пункті п 2.3. передбачається можливість пролонгації договору, вказуються умови та дії позичальника для такої пролонгації. Однак, ніяких доказів цьому ані кредитодавцем, ані позивачем не надано.

-п. 1.5: загальні витрати 4450,0 грн., 776,357 % річних

- п. 1.5.2. проценти за користування кредитом в межах строку кредитування становлять 2550,0 грн. за ставкою 1,7 % за день.

- 1.6. стандартна (базова) процентна ставка 5 % в день.

За цим договором нараховано процентів у сумі 26957,57 грн.

З Розрахунку заборгованості слідує, що проценти нараховувались з 19.10.2021 року по 28.01.2022 року, у тому числі, по 26 листопада по 141,41 грн. по пункту 1.5.2., з 27.11.21 року по 01.12.21 року - по 415,90 грн. по пункту 1.5.3. (а в наданому тексті договору цього пункту немає), з 05.12.21 року і до 28.01.22 року - по 403,45 грн. по п. 1.5.3.

З урахуванням наданих доказів суд приходить до висновку, що нарахування процентів у даному випадку повинне бути здійснено за період з з 18.10.2021 року по 02.11.2021 року і ця сума становить: 8069,0 грн. х 1,7 % х 15 дн. = 2057,6 грн.

Договор № 81419 про надання споживчого кредиту з ТОВ «Селфі Кредит»:

1.3.сума кредиту 2500,0 грн

1.4.строк -30 днів

1.5.1. стандартна процентна ставка 1,9 % в межах п. 1.4.

1.5.2. знижена процентна ставка 1,9 %

2.1. на рахунок НОМЕР_2

Додаткова угода від 27.11.2021 р.: продовжено строк кредитування на 30 днів, строк повернення 28.12.2021 р.

Згідно Розрахунку проценти нараховані з 26.10.2021 року по 25.02.2022 року по 47,5 грн. в день. З 01.01.2022 року автопролонгація. Всього нараховано 8152,5 грн., сплачено 1425 грн, до сплати 6727,5 грн.

Належало нарахувати проценти за 60 днів (з урахуванням пролонгації):

2500,0 грн. х 1,9 % х 60 дн. = 2850,0 грн. 1425,0 грн. = 1425,0 грн.

Договір з ТОВ «Авіра Груп» № 58532 від 20.11.2021 року:

Заявлено до стягнення: тіло 2000,0 грн., проценти 5320,0 грн., комісія 300 грн.

- п. 1.2: кредит надається строком на 21 день, тобто до 10.12.2021р.

- п. 1.3. 1277,5 % річних або 3,5 % на день.

Слідувало нарахувати проценти у сумі:

2000,0 грн. х 3,5 % х 21 дн. = 1470,0 грн.

Договір № 2588846 з ТОВ «Лінеура Україна» від 17.11.2021 року:

1.2. 1500,0 грн

1.3. 358 днів

1.4. стандартна ставка 1,99 %

Розрахунок заборгованості: нарахування процентів з 17.11.2021 р. по 10.11.2022 року

Ніякого завишення розміру нарахованих процентів у даному випадку судом не встановлено.

Таким чином, суд приходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» підлягають задоволенню у таких обсягах:

за Кредитним договором № 100514636 в розмірі 12026,6 грн., з яких:

* 8069,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

* 2057,6 грн. - сума заборгованості за відсотками;

* 1900,00 грн. - заборгованість за комісією.

за Кредитним договором №81419 в розмірі 3925,0 грн., з яких:

* 2500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

* 1425,0 грн. - сума заборгованості за процентами;

за Кредитним договором № 58532 в розмірі 3770,0 грн., з яких:

* 2000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

* 1470,0 грн. - сума заборгованості за відсотками;

* 300,00 грн. - сума заборгованості по комісії.

за Кредитним договором №2588846 в розмірі 6557,8 грн., з яких

* 1440,28 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

* 5117,52 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Загальний розмір заборгованості за договорами - 26279,4 грн.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, резолютивна частина рішення суду повинна містити висновок суду про розподіл судових витрат. Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами статті 141 ЦПК України.

Позовні вимоги задовольняються в обсязі 45,44 %, відповідно відшкодуванню за рахунок відповідача підлягає сплачений позивачем судовий збір у сумі: 3028,0 грн. х 45,44 % = 1375,92 грн.

Виходячи з вищенаведених норм матеріального права і керуючись вимогами ст.ст. 2, 4, 5, 10, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, заборгованість:

за Кредитним договором № 100514636 в розмірі 12026,6 грн., з яких:

* 8069,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

* 2057,6 грн. - сума заборгованості за відсотками;

* 1900,00 грн. - заборгованість за комісією.

за Кредитним договором №81419 в розмірі 3925,0 грн., з яких:

* 2500,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу;

* 1425,0 грн. - сума заборгованості за процентами;

за Кредитним договором № 58532 в розмірі 3770,0 грн., з яких:

* 2000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

* 1470,0 грн. - сума заборгованості за відсотками;

* 300,00 грн. - сума заборгованості по комісії.

за Кредитним договором №2588846 в розмірі 6557,8 грн., з яких

* 1440,28 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

* 5117,52 грн. - сума заборгованості за відсотками

Всього стягнути заборгованості за договорами у загальному розмірі: 26279 (двадцять шість тисяч двісті сімдесят дев`ять) гривень 40 копійок, а також понесені судові витрати в розмірі 1375 (одна тисяча триста сімдесят п`ять) гривень 92 копійки.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 273 ЦПК України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, повністю або частково до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Дата складення повного судового рішення 07.10.2026 року.

Відомості про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ 35625014, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30.

Представник позивача: Лепеха Влада Олегівна, адреса АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_7 ;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Представник відповідача - ОСОБА_3 , адреса АДРЕСА_4 .

Суддя А.С. Кузнєцова