Ухвала суду № 140457132, 06.10.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

У Х В А Л А

06 жовтня 2026 р. Справа № 902/672/16

Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Шарко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали у справі

за заявою: Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" (код ЄДРПОУ 23697280, вул. Єреванська, 1, м. Київ, 03087; пошт. адреса: вул. І. Бевза, 34, м.Вінниця, 21000)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай" (код ЄДРПОУ 34940079, вул. С. Зулінського, буд. 46, м. Вінниця, 21022)

про визнання банкрутом

Представники учасників справи:

арбітражний керуючий Демчан О.І.

АТ "Державний ощадний банк України": Новік В.М.

АТ "Банк Кредит Дніпро": Левченко Ю.В.

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/672/16 за заявою ПАТ АБ "Укргазбанк" про банкрутство ТОВ "Торгівельна компанія "Урожай".

Ухвалою суду від 22.08.2016 року порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Торгівельна компанія "Урожай".

Постановою суду від 04.11.2020 року визнано ТОВ "Торгівельна компанія "Урожай" банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Демчана О.І.

В подальшому, ухвалою суду від 22.06.2026 року продовжено строк ліквідаційної процедури ТОВ "Торгівельна компанія "Урожай" та повноважень арбітражного керуючого (ліквідатора) Демчана О.І. у справі № 902/672/16 до 06.10.2026 року. Призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 06.10.2026 року.

06.07.2026 року до суду від арбітражного керуючого Демчана О.І. надійшов поточний звіт № 02-63/435 від 06.07.2026 року за червень 2026 року по справі № 902/672/16.

06.08.2026 року до суду від арбітражного керуючого Демчана О.І. надійшов поточний звіт № 02-63/436 від 04.08.2026 року за липень 2026 року по справі № 902/672/16.

08.09.2026 року до суду від арбітражного керуючого Демчана О.І. надійшов поточний звіт № 02-63/476 від 04.09.2026 року за серпень 2026 року по справі № 902/672/16.

30.09.2026 року до суду від арбітражного керуючого Демчана О.І. через систему "Електронний суд" надійшли такі документи :

- клопотання № 02-63/439 від 30.09.2026 року (вх. № 01-32/1378/26) про затвердження звіту про нарахування грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у ліквідаційній процедурі ТОВ "ТК "Урожай" у справі № 902/672/16 (із додатками);

- клопотання № 02-63/438 від 30.09.2026 року (вх. № 01-32/1377/26) про закриття провадження у справі № 902/672/16 про банкрутство ТОВ "ТК "Урожай" (із додатками).

Ухвалою від 01.10.2026 року вказані клопотання призначено до розгляду на 06.10.2026 року.

В судове засідання на визначену дату з`явились арбітражний керуючий, представники кредиторів АТ "Державний ощадний банк України" та АТ "Банк Кредит Дніпро".

Інші учасники провадження у даній справі правом участі в судовому засіданні не скористались.

Також, судом встановлено, що від учасників справи не надходило жодних заяв, клопотань, заперечень чи письмових пояснень щодо згаданих вище клопотань арбітражного керуючого.

В ході розгляду справи, арбітражний керуючий надав пояснення щодо обставин, наведених у поданих до суду клопотаннях, підтримав їх вимоги та просив задоволити.

Представник АТ "Банк Кредит Дніпро" підтримав клопотання арбітражного керуючого про закриття провадження у справі; щодо клопотання про затвердження звіту про нарахування грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат, поклався на розсуд суду.

Представник АТ "Державний ощадний банк України" поклався на розсуд суду щодо клопотань арбітражного керуючого про закриття провадження у справі та про затвердження звіту про нарахування грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат.

Суд, розглянувши зазначене вище клопотання арбітражного керуючого Демчана О.І. про закриття провадження у справі № 902/672/16, заслухавши учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, зокрема, за змістом клопотання, станом на дату подання цього клопотання існує необхідність у закритті провадження у справі №902/672/16 про банкрутство ТОВ "ТК "Урожай", з огляду на наступні обставини.

В ході здійснення ліквідаційної процедури ТОВ "ТК "Урожай" у власності банкрута виявлено майно, здійснити продаж якого неможливо з об`єктивних причин, а саме:

За результатами проведення 21.01.2020 інвентаризації необоротних активів банкрута ліквідатором виявлено, що у ТОВ "ТК "Урожай" наявне обладнання у кількості 238 одиниць, що перебуває у заставі АТ "Ощадбанк", та знаходиться за адресою: Донецька область, м.Слов`янськ, вул. Свободи, 85.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 02.08.2023 по справі №902/672/16 задоволено клопотання арбітражного керуючого Демчана О.І. № 0263/293 від 12.04.2023 року про визначення умов продажу майна боржника, що перебуває у заставі АТ "Ощадбанк" та не заставного майна у справі № 902/672/16, визначено, серед іншого, умови продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай", що перебуває у заставі АТ "Ощадбанк" - обладнання у кількості 238 одиниць, яке знаходиться за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Свободи, 85 (перелік наведено у звіті про оцінку майна).

Ліквідатором опубліковане оголошення про проведення першого аукціону із продажу обладнання у кількості 238 одиниць (детальний перелік відображений у долученому до публікації додатку - "Перелік обладнання"), яке знаходиться за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Свободи, 85 №BRE001-UA-20230901- 31185.

Перший аукціон з продажу майна ТОВ "ТК "Урожай" - обладнання у кількості 238 одиниць №BRE001-UA-20230901-31185, призначений на 25.09.2023, не відбувся у зв`язку із відсутністю учасників.

Ліквідатором опубліковане оголошення про проведення першого повторного аукціону із продажу обладнання у кількості 238 одиниць (детальний перелік відображений у долученому до публікації додатку - "Перелік обладнання"), яке знаходиться за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Свободи, 85 №BRE001- UA-20230925-21591.

Перший повторний аукціон з продажу майна ТОВ "ТК "Урожай" - обладнання у кількості 238 одиниць №BRE001-UA-20230925-21591, призначений на 05.10.2023, не відбувся у зв`язку із відсутністю учасників.

Після проведення першого повторного аукціону з продажу майна банкрута, представником банку повідомлено, що у зв`язку з тим, що м. Слов`янськ є прифронтовою зоною, зберігати майно у належному стані у ситуації, яка там складається фактично неможливо, у зв`язку з чим, обладнання, яке знаходиться у власності банкрута швидше за все було розукомплектоване з часу проведення інвентаризації у 2021 році.

Ліквідатором направлено запит до АТ "Ощадбанк" про зберігання майна в м. Слов`янськ, вул. Свободи, 85.

Банком надано копію договору охорони та зазначено, що перевірка майна не здійснювалася останнім часом через близькість розміщення до проведення бойових дій.

З огляду на вищевказані обставини, ліквідатором банкрута прийнято рішення припинити реалізацію майна ТОВ "ТК "Урожай" до настання часу, коли буде можливість безпечного виїзду до міста Слов`янськ Донецької області для проведення інвентаризації залишків майна банкрута та встановлення обставин розукомплектування забезпеченого майна ТОВ "ТК "Урожай".

Документи, що підтверджують перебування вказаного майна ТОВ "ТК "Урожай" на території м. Слов`янськ наявні у матеріалах справи.

За результатами проведення 08.07.2021 інвентаризації необоротних активів банкрута ліквідатором виявлено, що у ТОВ "ТК "Урожай" наявні наступні транспортні засоби, які зберігаються за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Свободи, 85:

Транспортний засіб ГАЗ 3307 4250, зелений, № двигуна НОМЕР_1 , № шасі НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_3 , свідоцтво НОМЕР_4 від 16.07.2011, ринкова вартість 94601,00 грн.;

Транспортний засіб НОМЕР_5 , синій, державний номерний знак НОМЕР_6 , свідоцтво НОМЕР_7 від 16.07.2011, двигуна НОМЕР_8 , № шасі НОМЕР_9 , ринкова вартість 59708,00 грн.;

Транспортний засіб ГАЗ 31105-801 2285, сірий, державний номерний знак НОМЕР_10 , свідоцтво НОМЕР_11 від 16.07.2011, № двигуна НОМЕР_12 , № кузова НОМЕР_13 , ринкова вартість 55539,00 грн.;

Транспортний засіб ЗИЛ 431412 6000, синій, державний номерний знак НОМЕР_14 , свідоцтво НОМЕР_15 від 16.07.2011, № двигуна НОМЕР_16 , № шасі НОМЕР_17 , ринкова вартість 59612,00 грн.;

Транспортний засіб МАЗ 5337 11150, білий, державний номерний знак НОМЕР_18 , свідоцтво НОМЕР_19 від 16.07.2011, № двигуна НОМЕР_20 , № шасі НОМЕР_21 , ринкова вартість 255478,00 грн.;

5 транспортних засобів КАМАЗ у непридатному для використання стані без ідентифікуючих номерів, фактично металобрухт, ринкова вартість 219208,00 грн.;

5 причепів у непридатному для використання стані без ідентифікуючих номерів, фактично металобрухт, ринкова вартість 118910,00 грн.;

2 погрузчики у непридатному для використання стані без ідентифікуючих номерів, фактично металобрухт, ринкова вартість 74965,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 02.08.2023 по справі №902/672/16 задоволено клопотання арбітражного керуючого Демчана О.І. № 0263/293 від 12.04.2023 року про визначення умов продажу майна боржника, що перебуває у заставі АТ "Ощадбанк" та не заставного майна у справі № 902/672/16, визначено, серед іншого, умови продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай" - вищезгаданих транспортних засобів.

Ліквідатором опубліковане оголошення про проведення першого аукціону із продажу транспортного засобу МАЗ 5337 11150, білий, державний номерний знак НОМЕР_18 , свідоцтво НОМЕР_19 від 16.07.2011, № двигуна НОМЕР_20 , № шасі НОМЕР_21 НОМЕР_22, проведення якого призначене на 20.09.2023.

15.09.2023 ліквідатору стало відомо, що вищезгаданий транспортний засіб відсутній за адресою, вказаною у публікації, у зв`язку із чим аукціон НОМЕР_22 скасовано.

У зв`язку із можливим веденням бойових дій на території м. Слов`янськ, можливість встановити фактичну наявність цього та інших вищезгаданих транспортних засобів відсутня, що унеможливлює реалізацію такого майна.

Документи, що підтверджують перебування вказаного майна ТОВ "ТК "Урожай" на території м. Слов`янськ наявні у матеріалах справи.

Ліквідатором з відомостей Реєстру прав власності на нерухоме майна виявлено, що у боржника наявні об`єкти нерухомого майна - будівлі з господарськими спорудами, загальною площею 21 538,8 кв.м., що розташовані на тимчасово окупованій території - за адресою: м. Донецьк, пр-т. Ілліча, буд. 99.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28.02.2025 №376, територія Слов`янської міської територіальної громади Донецької області віднесена до розділу І "Території, на яких ведуться (велися) бойові дії, пункт 1. "Території можливих бойових дій", дата виникнення можливості бойових дій - 24.02.2022.

Аналогічно, відповідно до Переліку, територія м. Донецьк Донецької області віднесена до Тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, дата тимчасової окупації: 07.04.2014.

Станом на дату подання цього клопотання, відсутня об`єктивна можливість провести інвентаризацію вищезгаданих активів ТОВ "ТК "Урожай", перевірити наявність та стан такого майна та здійснити реалізацію останнього на конкурентних умовах відсутня до припинення ведення бойових дій на території м. Слов`янськ та деокупації м. Донецьк.

Ліквідатор, з посиланням на судову практику, зауважує, що подальше існування справи №902/672/16 про банкрутство ТОВ "ТК "Урожай" фактично призводить до невиправданого покладення на суд, арбітражного керуючого та кредиторів додаткового тягаря, оскільки ліквідаційна процедура банкрута триває вже майже 6 років, при цьому з моменту припинення дій з реалізації майна боржника, що перебуває у м. Слов`янськ, пройшло майже 3 роки, за цей період рух справи фактично відсутній, перспективи її завершення у найближчий термін також відсутні.

В ході здійснення ліквідаційної процедури ТОВ "ТК "Урожай" арбітражним керуючим Демчаном О.І. вжито всіх можливих заходів з виявлення та реалізації іншого майна банкрута, за результатами яких виявлено та реалізовано всі активи підприємства, що знаходяться на підконтрольній Україні території та до яких можливо отримати доступ, а саме:

за результатами другого повторного аукціону з продажу майна № лоту: 34940079-1 (нежитлові будівлі загальною площею 155,9 кв.м., що знаходяться за адресою м. Слов`янськ, вул. Конєва, 12) виявлено переможця, який запропонував ціну у розмірі 2811,05 грн. про що складено протокол №UA-PS-2021-08-31-000044-1. 20.09.2021 між замовником та переможцем аукціону складено акт про придбання майна на аукціоні. 21.09.2021 переможцем аукціону перераховано кошти.

Вказаний аукціон відбувся до початку повномасштабного вторгнення та віднесення м. Слов`янськ до території можливих бойових дій;

за результатами другого повторного аукціону з продажу майна банкрута (транспортний засіб ВАЗ 21217) з можливістю зниження початкової ціни BRD001-UA-20250311-54810, який відбувся 24.03.2025, переможцем визначено ОСОБА_1 із запропонованою ціною лота 10 101,01 грн.

Будь-яке інше майно, що підлягало б включенню до ліквідаційної маси банкрута, крім майна що перебуває на окупованій території/території можливих бойових дій, у ТОВ "ТК "Урожай" - відсутнє, що доводить фактичну і юридичну неможливість подальшого здійснення ліквідаційної процедури банкрута та відсутність об`єктивної можливості погашення вимог кредиторів боржника в межах справи №902/672/16, та наявність підстав для закриття провадження у цій справі.

З метою вирішення питання щодо подальшого руху справи №902/672/16 ліквідатором скликано та проведено засідання комітету кредиторів, до порядку денного якого було, серед іншого, включено вирішення питання щодо розгляду звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу банкрута та уповноваження ліквідатора на подання до суду звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу банкрута та клопотання про закриття провадження у справі про банкрутство.

На вказаному засіданні ліквідатором доведено до відома учасників обставини справи, повідомлено по об`єктивну неможливість реалізації майна банкрута, яке перебуває на тимчасово окупованій території/території можливих бойових дій, та запропоновано схвалити дії ліквідатора щодо подання до Господарського суду Вінницької області клопотання про закриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "ТК "Урожай".

Комітетом кредиторів більшістю голосів (голоси кредитора із найбільшою кількістю голосів АТ "Ощадбанк") прийнято рішення не погоджувати дії ліквідатора з подання до суду клопотання про закриття провадження у справі №902/672/16 про банкрутство ТОВ "ТК "Урожай".

Водночас, всі інші члени комітету кредиторів (АТ "АБ "Укргазбанк", АТ "Банк Кредит Дніпро" та ГУ ДПС у Вінницькій області) проголосували за пропозицію ліквідатора уповноважити його на звернення до Господарського суду Вінницької області із клопотанням про закриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "ТК "Урожай", без затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та ліквідації юридичної особи боржника.

Враховуючи наведене вище, зважаючи на неможливість за визначених обставин провести огляд та визначення вартості майна банкрута, яке перебуває на тимчасово окупованій території України та на території можливих бойових дій, відсутність можливості реалізації такого майна в конкурентних умовах, а також враховуючи тривалість ліквідаційної процедури, приймаючи до уваги настання негативних наслідків в результаті довготривалості ліквідаційної процедури, з метою недопущення порушення прав та інтересів учасників справи про банкрутство, наявна необхідність у закритті провадження у справі №902/672/16 про банкрутство ТОВ "Торгівельна компанія "Урожай", відповідно до п.14 ст. 90, із урахуванням положень п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства.

При цьому, відповідно до абз.2 ч.3 ст.65 Кодексу України з процедур банкрутства, виявлення після закриття провадження у справі про банкрутство майна банкрута, достатнього для покриття витрат, пов`язаних з провадженням у справі, є підставою для поновлення господарським судом провадження у справі за клопотанням учасника справи, відтак, у випадку деокупації м. Донецьк та припинення можливих бойових дій на території м. Слов`янськ, відновлення доступу до вищезгаданого майна банкрута, провадження у справі №902/672/16 підлягатиме поновленню та буде забезпечено всю повноту дій для завершення ліквідаційної процедури банкрута відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

Посилаючись на наведене, ліквідатор просить суд закрити провадження у даній справі.

Наведені у клопотанні ліквідатора обставини підтверджені відповідними письмовими доказами, наявними у матеріалах справи.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

В силу ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах № 910/13407/17, № 915/370/16 та № 916/3545/15.

Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до преамбули КУзПБ цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Згідно ч. 1 ст. 6 КУзПБ, щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута.

Ліквідація банкрута є однією із судових процедур, які застосовуються щодо боржника (ст. 6 КУзПБ). Ця процедура спрямована на виявлення, формування та реалізацію ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів у порядку визначеному розділом IV КУзПБ.

Згідно ч. 1 ст. 61 КУзПБ, ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових актів підлягають обов`язковому зберіганню; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом; веде реєстр вимог кредиторів; здійснює дії щодо скасування реєстрації випуску акцій, передбачені законодавством, якщо організаційно-правовою формою юридичної особи - банкрута є акціонерне товариство; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 62 КУзПБ, усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси.

На виконання вимог ст. 61 КУзПБ, в ході ліквідаційної процедури з метою встановлення належних банкруту всіх видів майнових активів (майна та майнових прав), які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та які в подальшому підлягають реалізації з метою задоволення вимог кредиторів та витрат, пов`язаних з процедурою ліквідації, ліквідатором вжито всіх можливих та необхідних заходів з пошуку, виявлення та повернення майнових активів банкрута.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, за результатами проведення 21.01.2020 інвентаризації необоротних активів банкрута ліквідатором виявлено, що у ТОВ "ТК "Урожай" наявне обладнання у кількості 238 одиниць, що перебуває у заставі АТ "Ощадбанк", та знаходиться за адресою: Донецька область, м.Слов`янськ, вул. Свободи, 85.

В ході ліквідаційної процедури, ліквідатором вживались заходи щодо реалізації вказаного майна банкрута, зокрема, перший аукціон, перший повторний аукціон з продажу майна, не відбулись, в зв`язку з відсутністю учасників.

Після проведення першого повторного аукціону з продажу майна банкрута, представником банку повідомлено, що у зв`язку з тим, що м. Слов`янськ є прифронтовою зоною, зберігати майно у належному стані у ситуації, яка там складається фактично неможливо, у зв`язку з чим, обладнання, яке знаходиться у власності банкрута швидше за все було розукомплектоване з часу проведення інвентаризації у 2021 році.

Ліквідатором направлено запит до АТ "Ощадбанк" про зберігання майна в м. Слов`янськ, вул. Свободи, 85.

Банком надано копію договору охорони та зазначено, що перевірка майна не здійснювалася останнім часом через близькість розміщення до проведення бойових дій.

З огляду на вищевказані обставини, ліквідатором банкрута прийнято рішення припинити реалізацію майна ТОВ "ТК "Урожай" до настання часу, коли буде можливість безпечного виїзду до міста Слов`янськ Донецької області для проведення інвентаризації залишків майна банкрута та встановлення обставин розукомплектування забезпеченого майна ТОВ "ТК "Урожай".

Також, за результатами проведення 08.07.2021 інвентаризації необоротних активів банкрута ліквідатором виявлено, що у ТОВ "ТК "Урожай" наявні наступні транспортні засоби, які зберігаються за адресою: Донецька область, м.Слов`янськ, вул. Свободи, 85:

- Транспортний засіб ГАЗ 3307 4250, зелений, № двигуна НОМЕР_1 , № шасі НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_3 , свідоцтво НОМЕР_4 від 16.07.2011, ринкова вартість 94601,00 грн.;

- Транспортний засіб САЗ 3507 4250, синій, державний номерний знак НОМЕР_6 , свідоцтво НОМЕР_7 від 16.07.2011, двигуна НОМЕР_8 , № шасі НОМЕР_9 , ринкова вартість 59708,00 грн.;

- Транспортний засіб ГАЗ 31105-801 2285, сірий, державний номерний знак НОМЕР_10 , свідоцтво НОМЕР_11 від 16.07.2011, № двигуна НОМЕР_12 , № кузова НОМЕР_13 , ринкова вартість 55539,00 грн.;

- Транспортний засіб ЗИЛ 431412 6000, синій, державний номерний знак НОМЕР_14 , свідоцтво НОМЕР_15 від 16.07.2011, № двигуна НОМЕР_16 , № шасі НОМЕР_17 , ринкова вартість 59612,00 грн.;

- Транспортний засіб МАЗ 5337 11150, білий, державний номерний знак НОМЕР_18 , свідоцтво НОМЕР_19 від 16.07.2011, № двигуна НОМЕР_20 , № шасі НОМЕР_21 , ринкова вартість 255478,00 грн.;

- 5 транспортних засобів КАМАЗ у непридатному для використання стані без ідентифікуючих номерів, фактично металобрухт, ринкова вартість 219208,00 грн.;

- 5 причепів у непридатному для використання стані без ідентифікуючих номерів, фактично металобрухт, ринкова вартість 118910,00 грн.;

- 2 погрузчики у непридатному для використання стані без ідентифікуючих номерів, фактично металобрухт, ринкова вартість 74965,00 грн.

В ході ліквідаційної процедури, ліквідатором опубліковане оголошення про проведення першого аукціону із продажу транспортного засобу МАЗ 5337 11150, білий, державний номерний знак НОМЕР_18 , свідоцтво НОМЕР_19 від 16.07.2011, № двигуна НОМЕР_20 , №шасі НОМЕР_21 НОМЕР_22, проведення якого призначене на 20.09.2023.

При цьому, 15.09.2023 ліквідатору стало відомо, що вищезгаданий транспортний засіб відсутній за адресою, вказаною у публікації, у зв`язку із чим аукціон №BRE001-UA- 20230904-49634 скасовано.

У зв`язку із можливим веденням бойових дій на території м. Слов`янськ, можливість встановити фактичну наявність цього та інших вищезгаданих транспортних засобів відсутня, що унеможливлює реалізацію такого майна.

Крім того, ліквідатором з відомостей Реєстру прав власності на нерухоме майна виявлено, що у боржника наявні об`єкти нерухомого майна - будівлі з господарськими спорудами, загальною площею 21 538,8 кв.м., що розташовані на тимчасово окупованій території - за адресою: АДРЕСА_1

Поряд з цим, відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28.02.2025 №376, територія Слов`янської міської територіальної громади Донецької області віднесена до розділу І "Території, на яких ведуться (велися) бойові дії, пункт 1. "Території можливих бойових дій", дата виникнення можливості бойових дій - 24.02.2022.

Відповідно до Переліку, територія м. Донецьк Донецької області віднесена до Тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, дата тимчасової окупації: 07.04.2014.

Крім того, ліквідатором також вжито всіх можливих заходів з виявлення та реалізації іншого майна банкрута, за результатами яких виявлено та реалізовано всі активи підприємства, що знаходяться на підконтрольній Україні території та до яких можливо отримати доступ, а саме:

за результатами другого повторного аукціону з продажу майна № лоту: 34940079-1 (нежитлові будівлі загальною площею 155,9 кв.м., що знаходяться за адресою м. Слов`янськ, вул. Конєва, 12) виявлено переможця, який запропонував ціну у розмірі 2811,05 грн. про що складено протокол №UA-PS-2021-08-31-000044-1. 20.09.2021 між замовником та переможцем аукціону складено акт про придбання майна на аукціоні. 21.09.2021 переможцем аукціону перераховано кошти. Вказаний аукціон відбувся до початку повномасштабного вторгнення та віднесення м. Слов`янськ до території можливих бойових дій;

за результатами другого повторного аукціону з продажу майна банкрута (транспортний засіб ВАЗ 21217) з можливістю зниження початкової ціни BRD001-UA-20250311-54810, який відбувся 24.03.2025, переможцем визначено ОСОБА_1 із запропонованою ціною лота 10 101,01 грн.

Будь-яке інше майно, що підлягало б включенню до ліквідаційної маси банкрута, крім майна що перебуває на окупованій території/території можливих бойових дій, у банкрута - ТОВ "ТК "Урожай", відсутнє.

Суд зазначає, що процедура банкрутства за своєю суттю є конкурсним процесом, основною метою якого, зокрема, є рівномірне і справедливе задоволення вимог всієї сукупності кредиторів неплатоспроможного боржника. Отже, одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є максимальне задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника.

Водночас, КУзПБ закріплено принцип строковості судових процедур у справі про банкрутство, який полягає в тому, що кожна судова процедура у справі може здійснюватися, а дії учасників справи - мають реалізовуватися в межах строку, визначеного цим Кодексом для такої процедури.

У відповідності до приписів статті 58 КУзПБ строк ліквідаційної процедури, у якій боржник перебуває з 04.11.2020 року, не може перевищувати 12 місяців. Тобто, ліквідаційна процедура у даній справі триває понад 5 років.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

Параграф 1 статті 6 Конвенції зобов`язує держави-учасниці організовувати правові системи таким чином, аби забезпечити відповідність судів її різноманітним вимогам. Сукупність порушень держави створює судову практику, що несумісна з Конвенцією (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Боттацці проти Італії").

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд неодноразово встановлював порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, в яких порушувалися питання про тривалість провадження (рішення ЄСПЛ у справі "Фрідлендер проти Франції".

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сюрмелі проти Німеччини" від 08.06.2006 визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції тривалість судового провадження, яке продовжувалося у судах понад 16 років та відсутність ефективних засобів оскарження затяжного характеру триваючого розгляду цивільної справи в національному законодавстві Німеччини.

Близького за змістом висновку ЄСПЛ дійшов у рішенні від 10.12.2020 у справі "Парінов проти України", в якому суд визнав тривалість провадження у справі про банкрутство понад дев`ять років такою, що не відповідала вимозі "розумного строку", а отже порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.

Отже, у разі тривалого здійснення провадження у справі про банкрутство через неможливість його завершення із застосуванням спеціальних норм законодавства про банкрутство суд має право застосувати загальні процесуальні норми з метою забезпечення права на справедливий суд в розумінні строків розгляду справи і забезпечення балансу інтересів кредиторів та боржника під час судового провадження.

Водночас на державні органи покладено обов`язок щодо дотримання принципу ''належного урядування'' і ті з них, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення ЄСПЛ від 20.11.2011 у справі ''Рисовський проти України'').

Враховуючи наведені обставини, суд зауважує, що внаслідок перебування майна боржника на тимчасово окупованій території України та на території можливих бойових дій, що підлягає включенню до ліквідаційної маси боржника, що в свою чергу унеможливлює здійснення огляду, визначення вартості та реалізації такого майна в конкурентних умовах; та відсутності іншого майна Боржника, настала об`єктивна неможливість завершити процедуру ліквідації Боржника за правилами Кодексу України з процедур банкрутства.

Водночас, забезпечення принципів розгляду справи впродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом та гарантування правової певності кредиторів, досягнення легітимної мети Кодексу України з процедур банкрутства через призму судового контролю у цій категорії справ не можуть бути залишені поза увагою господарського суду під час вирішення питання щодо закриття провадження у справі про банкрутство боржника.

Близькі за таким змістом висновки наведені у постановах Верховного Суду від 17.04.2024р. у справі № 5006/27/116б/2012, від 10.12.2024р. у справах № 5/104б і № 5/119б, від 11.12.2024 у справі № 22/20б/2011.

Згідно ч.ч. 1,3 ст. 90 КУзПБ, господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) у разі: 1) невнесення боржника - юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) припинення у встановленому законодавством порядку юридичної особи, яка є боржником, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 3) смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім боржника - фізичної особи; 4) перебування у провадженні господарського суду справи про банкрутство (неплатоспроможність) того самого боржника; 5) відновлення платоспроможності боржника або погашення всіх вимог кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів; 6) затвердження звіту керуючого санацією в порядку, передбаченому цим Кодексом; 7) затвердження звіту ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом; 8) якщо до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за його заявою не висунуто вимог; 8-1) якщо відкрита справа про банкрутство господарських товариств, які відповідають сукупно таким критеріям: є оператором критичної інфраструктури; частки (акції, паї) господарського товариства були примусово відчужені під час дії воєнного стану; державі у статутному капіталі господарського товариства прямо або опосередковано належить більше 50 відсотків часток (акцій, паїв), крім господарських товариств, які ліквідуються за рішенням боржника; 9) боржником є оптовий постачальник електричної енергії; 10) якщо справа згідно із законом не підлягає розгляду в господарських судах України; 11) якщо господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника; 12) укладення мирової угоди між боржником та кредиторами відповідно до статті 192 Господарського процесуального кодексу України; 13) прийняття рішення про приватизацію боржника, яким є державне підприємство або господарське товариство, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі; 14) в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Про закриття провадження у справі про банкрутство постановляється ухвала.

У постанові Верховного Суду від 15.04.2025 у справі №913/355/21 вказано, що підстави для закриття провадження у справі про банкрутство наведені в ч. 1 ст. 90 КУзПБ, п. 14 якої встановлена можливість закриття провадження у справі про банкрутство в інших випадках, передбачених КУзПБ.

Розкриваючи зміст цієї норми та випадки, які підпадають під визначення підстав для закриття провадження у справі про банкрутство згідно з п. 14 ч. 1 ст. 90 КУзПБ, суд зазначає про таке.

У рішенні ЄСПЛ у справі "Лейла Шахін проти Туреччини" від 10.11.2005 зазначається, що згідно з практикою закон є чинним положенням, яке застосовується з урахуванням тлумачення, яке дають йому компетентні суди. У своїй практиці ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення у справі "Кантоні проти Франції" від 11.11.1996; рішення у справі "Вєренцов проти України" від 11.04.2013). Поряд з цим потреба у тлумаченні законів обумовлена також не тільки подальшою (після ухвалення відповідного закону) динамікою правовідносин, для регулювання яких застосовується цей закон, а і динамікою / зміною обставин та умов, в яких такий закон застосовується. Так закон, прийнятий для врегулювання конкретних правовідносин у відповідних об`єктивних умовах та обставинах, між тим не завжди може застосовуватись відповідним чином учасниками цих правовідносин в інших, змінених умовах та обставинах.

Зокрема, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та введеного у зв`язку з цим в Україні воєнного стану із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" всі учасники правовідносин в Україні опинилися в умовах, коли не всі закони передбачали правила їх застосування в умовах правового режиму воєнного стану з урахуванням наслідків, що настали у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України (проведення бойових дій на окремих територіях, окупація окремих територій, а відповідно і відсутність або обмеження доступу до відповідних інструментів регулювання правовідносин: Державні реєстри, діяльність нотаріусів, судів, інших державних структур тощо).

Тож окремі закони потребували відповідної адаптації шляхом внесення в них змін, які, однак, все ж не завжди ураховують всі можливі правовідносини та казуси, що виникають в умовах правового режиму воєнного стану у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Одним із нормативних актів, що зазнав змін у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України в умовах правового режиму воєнного стану, став КУзПБ, у який, зокрема у розділ "Прикінцеві та перехідні положення" внесені зміни, а саме тимчасові положення, які регулюють окремі правовідносини з питань банкрутства під час дії воєнного стану (пункт 1-6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ).

Так, приписами пункту 1-6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ установлено, що тимчасово, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора, якщо боржник до проведення підготовчого засідання доведе господарському суду, що він внесений до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів) та має діючий контракт з державними замовниками у сфері оборони або вимоги кредитора (кредиторів) не задоволені внаслідок збройної агресії проти України, у тому числі через перебування єдиного майнового комплексу боржника на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій.

Тобто законодавець встановив заборону на відкриття, а відповідно і на здійснення провадження у справі про банкрутство боржника, ініційованого за заявою кредитора, у разі, зокрема перебування майна банкрута на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях.

У застосуванні наведених положень КУзПБ Верховний суд також зазначає, що попри визначення законодавцем наведених обставин як заборони саме на відкриття провадження у справі про банкрутство, між тим відповідна заборона, що логічно поширюється і на подальше здійснення провадження у такій справі, означає, що настання обставин, передбачених наведеними приписами пункту 1-6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ (пункт 7.5), у справі про банкрутство, провадження в якій хоча і відкрито до введення в Україні з 24.02.2022 воєнного стану, може бути розцінено у справі про банкрутство як передбачений КУзПБ інший випадок для закриття провадження у справі про банкрутство у розумінні п. 14 ч. 1 ст. 90 КУзПБ.

При ухваленні вказаної постанови Верховний Суд враховував, що специфіка правовідносин у процедурі банкрутства полягає у необхідності комплексного та збалансованого регулювання приватно-правових та публічно-правових інтересів щодо неплатоспроможної особи, що вимагає застосування приватно-правових та публічно-правових механізмів у ході провадження у справі про банкрутство, тобто, процедура банкрутства щодо боржника переслідує не лише приватний, але й публічний інтерес.

Отже, однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.

Верховний Суд зауважив, що закриття провадження у справі про банкрутство за наведених умов та обставин має враховувати дотримання балансу та відсутність порушення інтересів жодного з кредиторів боржника, оскільки не є підставою для списання/прощення наявної у боржника заборгованості, не припиняє господарську діяльність боржника, не перешкоджає виконанню боржником своїх наявних грошових зобов`язань, не позбавляє як фізичних так і юридичних осіб на подальше ведення господарської діяльності із боржником, та у разі порушення підприємством відповідних зобов`язань, на судових захист.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 КУзПБ у випадках, передбачених цим Кодексом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. Суд визначає строк, протягом якого ліквідатор зобов`язаний здійснити ліквідацію боржника. Цей строк не може перевищувати 12 місяців.

Вказані норми КУзПБ фактично є "запобіжниками" щодо зволікань під час провадження у справі про банкрутство та переслідують мету стимулювання всіх учасників судового процесу до неухильного та своєчасного виконання покладених на них.

Враховуючи, що процедура банкрутства за приписами Кодексу України з процедур банкрутства має строковий характер, строк ліквідаційної процедури, який було введено господарським судом ухвалою від 03.03.2014 закінчився, процедура тривала більше 10 років.

У разі тривалого здійснення провадження у справі про банкрутство через неможливість його завершення із застосуванням спеціальних норм законодавства про банкрутство суд має право застосувати загальні процесуальні норми з метою забезпечення права на справедливий суд в розумінні строків розгляду справи і забезпечення балансу інтересів кредиторів та боржника під час судового провадження.

Наведені вище обставини у сукупності унеможливлюють успішне завершення процедури банкрутства боржника та позбавляють можливості досягнення легітимної мети Кодексу України з процедур банкрутства у встановлений строк.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №912/2185/16(912/3192/17) під час розгляду справи господарський суд та учасники справи мають керуватися принципом процесуальної економії господарського судочинства, під яким слід розуміти загальне керівне положення, відповідно до якого господарський суд, учасники судового процесу економно і ефективно використовують усі встановлені законом процесуальні засоби для правильного та оперативного розгляду справ з дотриманням строків. Сутність принципу процесуальної економії полягає в тому, щоб під час розгляду справи в господарському суді для найбільш повного та всебічного розгляду справи використовувати всі встановлені законом засоби з урахуванням строків, визначених нормами процесуального права.

Елементами змісту принципу процесуальної економії господарського судочинства слід вважати: вимога оперативного розгляду справи; вимога економного використання процесуальних засобів судом, учасниками справи для повного та всебічного розгляду справи у господарському суді.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції, учасником якої є Україна, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сюрмелі проти Німеччини" від 08.06.2006 визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції тривалість судового провадження, яке продовжувалося у судах понад 16 років та відсутність ефективних засобів оскарження затяжного характеру триваючого розгляду цивільної справи в національному законодавстві Німеччини.

Також, у рішенні від 10.10.2024 у справі Фесенко проти України (заява № 18693/16) Європейський суд з прав людини визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод тривалість судового провадження у справі про банкрутство, яке продовжувалося у суді в одній інстанції понад 14 років, несумісною з вимогою розумного строку, та повторив, що саме держава повинна організувати свою правову систему таким чином, щоб дати можливість своїм судам дотримуватися вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції, навіть якщо процесуальна ініціатива покладається на сторони провадження, а той факт, що причина затримки полягає не в поведінці конкретного суду, а у самому національному законодавстві, не змінює цю оцінку.

Отже, у разі тривалого здійснення провадження у справі про банкрутство через неможливість його завершення із застосуванням спеціальних норм законодавства про банкрутство суд має право застосувати загальні процесуальні норми з метою забезпечення права на справедливий суд в розумінні строків розгляду справи і забезпечення балансу інтересів кредиторів та боржника під час судового провадження.

Підстави для закриття провадження у справі про банкрутство наведені в ч.1 ст. 90 цього Кодексу, п. 14 якої встановлена можливість закриття провадження у справі про банкрутство в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У застосуванні наведених положень КУзПБ суд також зазначає, що попри визначення законодавцем наведених обставин як заборони саме на відкриття провадження у справі про банкрутство, між тим відповідна заборона, що логічно поширюється і на подальше здійснення провадження у такій справі, означає, що настання обставин, передбачених наведеними приписами пункту 1.6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ, у справі про банкрутство, провадження в якій хоча і відкрито до введення в Україні з 24.02.2022 воєнного стану, може бути розцінено у справі про банкрутство як передбачений цим Кодексом інший випадок для закриття провадження у справі про банкрутство у розумінні пункту 14 частини першої статті 90 КУзПБ.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.04.2025 у справі № 913/355/21.

Крім того, специфіка правовідносин у процедурі банкрутства полягає у необхідності комплексного та збалансованого регулювання приватно-правових та публічно-правових інтересів щодо неплатоспроможної особи, що вимагає застосування приватно-правових та публічно-правових механізмів у ході провадження у справі про банкрутство.

Тобто, процедура банкрутства щодо боржника переслідує не лише приватний, але й публічний інтерес.

Отже, однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.

При цьому закриття провадження у справі про банкрутство за наведених умов та обставин має враховувати дотримання балансу та відсутність порушення інтересів жодного з кредиторів боржника, оскільки не є підставою для списання/прощення наявної у боржника заборгованості, не припиняє господарську діяльність боржника, не перешкоджає виконанню боржником своїх наявних грошових зобов`язань, не позбавляє як фізичних так і юридичних осіб на подальше ведення господарської діяльності із боржником, та у разі порушення підприємством відповідних зобов`язань, на судових захист. Відповідна процедура також не передбачає затвердження господарським судом ліквідаційного звіту та ліквідаційного балансу, як то з підстав, визначених ст. 65 КУзПБ.

Враховуючи вказані вище положення Кодексу України з процедур банкрутства, з метою дотримання граничних строків ліквідаційної процедури, яка у даній справі триває з 2020 року, враховуючи обставини щодо перебування майна Боржника на тимчасово окупованій території України (м. Донецьк, з 2014 року) та на території можливих бойових дій (м. Слов`янськ, з лютого 2022 року), відсутність на підконтрольній територій України майна Боржника, за рахунок якого можливе фінансування витрат, пов`язаних з провадження у справі про банкрутство, що в свою чергу свідчить про неможливість проведення ліквідаційної процедури банкрута, у зв`язку з відсутністю доступу до його активів, що в свою чергу унеможливлює взагалі подальше провадження у цій справі, суд дійшов висновку про те, що провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п. 14 ч. 1 ст. 90 КУзПБ.

Зазначені висновки відповідають меті та цілями здійснення провадження у справі про банкрутство, зокрема у ліквідаційні процедурі, а також такій ознаці як строковість здійснення провадження та відповідних процедур у справі про банкрутство як гарантії права на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку.

Водночас, подальше безпідставне затягування процедури банкрутства на стадії ліквідаційної процедури, яка триває більше 5 років, за відсутності реальної можливості завершення ліквідаційної процедури, призведе лише до порушення прав як боржника, так і кредиторів, що є наслідком понесення додаткових витрат, зокрема, з оплати винагороди арбітражного керуючого.

Вказані вище обставини в їх сукупності, унеможливлюють успішне завершення процедури банкрутства боржника та позбавляють можливості досягнення легітимної мети Кодексу України з процедур банкрутства.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе задоволити клопотання арбітражного керуючого Демчана О.І. № 02-63/438 від 30.09.2026 року (вх. № 01-32/1377/26) про закриття провадження у справі № 902/672/16 про банкрутство ТОВ "ТК "Урожай".

При цьому, суд зауважує, що з метою вирішення у майбутньому проблеми банкрутства підприємств, майно яких перебуває наразі на тимчасово окупованій території України, у Кодексі України з процедур банкрутства впроваджено положення, яке передбачає можливість поновлення провадження у справі про банкрутство. Зокрема, ч. 3 ст. 65 КУзПБ передбачено, що у разі, якщо після закриття провадження у справі буде виявлено майно банкрута, достатнє для покриття витрат, пов`язаних з провадження у справі, суд за клопотанням учасника справи може поновити провадження у справі.

Згідно ч. 8 ст. 41 КУзПБ, дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство.

За наведених обставин, мораторій, що був вжитий ухвалою суду від 22.08.2016 року у цій справі, підлягає припиненню.

Крім того, судом також було розглянуто клопотання арбітражного керуючого Демчана О.І. № 02-63/439 від 30.09.2026 року про затвердження звіту про нарахування грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у ліквідаційній процедурі ТОВ "ТК "Урожай" у справі № 902/672/16.

Так, за змістом клопотання та доданих до нього доказів вбачається, що згідно розрахунку основної грошової винагороди ліквідатора та понесених у ліквідаційній процедурі витрат:

Розмір основної грошової винагороди, нарахованої арбітражному керуючому Демчану О.І. за період виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство №902/672/16 складає 1 384 105,00 грн.

У ліквідаційній процедурі ТОВ "ТК "Урожай" понесено витрати на загальну суму 256 687,43 грн.

Крім того, ліквідатору нараховано додаткову грошову винагороду за погашення кредиторських вимог першої черги задоволення у розмірі 2 754,96 грн.

Ліквідатором вживались заходи з метою розгляду та схвалення відповідних звітів ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат, саме:

1) на засіданні комітету кредиторів ТОВ "ТК "Урожай", яке відбулось 21.05.2021 (Протокол №1 від 21.05.2021) схвалено звіт про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого Демчана О.І., здійснення та відшкодування його витрат за час виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Торгівельна компанія "Урожай" за період з 04.11.2020 по 30.04.2021 у розмірі 100 000,00 грн - основна грошова винагорода ліквідатора;

2) 06.09.2021 ліквідатором направлено на адресу членів комітету кредиторів запрошення на засідання комітету кредиторів банкрута вих.№02-63/177 від 06.09.2021, призначене на 01.10.2021 о 14:00 год., до порядку денного якого було включено розгляд звіту арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період виконання повноважень ліквідатора ТОВ "ТК "Урожай" за період з 01.05.2021 по 01.10.2021.

На вказане засідання члени комітету кредиторів не з`явились, рішення щодо схвалення/відхилення вищезгаданого звіту арбітражного керуючого не прийнято, що підтверджується протоколом №3 засідання комітету кредиторів банкрута ТОВ "ТК "Урожай" від 01.10.2021.

3) на засіданні комітету кредиторів ТОВ "ТК "Урожай", яке відбулось 23.06.2026 (Протокол №14 від 23.06.2026), до порядку денного якого було включено розгляд звіту арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора ТОВ "ТК "Урожай" за період з 01.10.2021 по 31.05.2026, рішення щодо схвалення/несхвалення звіту арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора ТОВ "ТК "Урожай" за період з 01.10.2021 по 31.05.2026 не прийнято, оскільки всі кредитори утримались від прийняття рішення із зазначеного питання порядку денного.

Посилаючись на судову практику, ліквідатор зазначає, що відсутність схвалення зборами/комітетом кредиторів звіту арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди не перешкоджає затвердженню відповідного звіту судом.

При цьому, ліквідатором вжито всіх можливих дій з метою забезпечення розгляду комітетом (зборами) кредиторів банкрута звіту про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у ліквідаційній процедурі ТОВ "ТК "Урожай", проте саме внаслідок бездіяльності кредиторів банкрута (утримання від голосування) такий звіт арбітражного керуючого Демчана О.І. у більшій частині схвалено (розглянуто) не було.

Підсумовуючи, оскільки схвалення відповідного звіту арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди комітетом (зборами) кредиторів не є обов`язковою умовою для затвердження судом такого звіту, а матеріали справи містять докази бездіяльності кредиторів щодо його розгляду та схвалення, при цьому ліквідатором належним чином виконуються покладені на нього обов`язки, наявні підстави для затвердження Господарським судом Вінницької області звіту арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у ліквідаційній процедурі ТОВ "ТК "Урожай" у розмірі 1 384 105,00 грн основної грошової винагороди, 2 754,96 грн додаткової грошової винагороди за погашення вимог кредиторів та 256 687,43 грн витрат, понесених у ліквідаційній процедурі.

Також у клопотанні зазначено, що грошова винагорода ліквідатора за виконання повноважень у справі №902/672/16 на загальну суму 803 843,96 грн частково сплачена арбітражному керуючому Демчану О.І. за рахунок коштів, отриманих в ліквідаційній процедурі ТОВ "ТК "Урожай".

Посилаючись на наведене, ліквідатор просить суд затвердити звіт арбітражного керуючого Демчана О.І. про нарахування та виплату грошової винагороди за період виконання повноважень ліквідатора ТОВ "ТК "Урожай" у розмірі 1 384 105,00 грн основної грошової винагороди, 2 754,96 грн додаткової грошової винагороди за погашення вимог кредиторів та 256 687,43 грн витрат, понесених у ліквідаційній процедурі.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов таких висновків.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 12 КУзПБ, арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

Статтею 30 КУзПБ урегульовано питання винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

Згідно ч.ч. 1, 2, 4-6 ст. 30 КУзПБ, арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.

Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності, а також витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.

Кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи) та затверджуються ухвалою господарського суду.

Арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.

Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.

Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, погашення боргів боржника подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

23.06.2026 року відбулось засідання комітету кредиторів (протокол №14 від 23.06.2026) за результатами проведення якого з питання порядку денного щодо розгляду звіту арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора ТОВ "ТК "Урожай" за період з 01.10.2021 по 31.05.2026, рішення щодо схвалення/несхвалення звіту арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора ТОВ "ТК "Урожай" за період з 01.10.2021 по 31.05.2026 не прийнято, оскільки всі кредитори утримались від прийняття рішення із зазначеного питання порядку денного.

Отже, вказаний вище звіт арбітражного керуючого Демчана О.І. не було схвалено зборами кредиторів боржника згідно вимог ч. 6 ст. 30 КУзПБ.

Слід зазначити, що з огляду на правову позицію Верховного Суду, викладену в постановах від 24.07.2018 у справі № 5019/2862/11, від 04.06.2019 у справі № Б-24/172-09, суди вказали на те, що неприйняття зборами кредиторів (комітетом кредиторів) рішення щодо схвалення або погодження звітів арбітражного керуючого не позбавляє господарський суд права розглянути їх самостійно.

Також, рішення зборів кредиторів не є нормативними актами (пункт 57 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство"), вони є доказами факту волевиявлення, які оцінюються судом нарівні з іншими доказами по справі при вирішенні певних питань у процедурах банкрутства.

Відтак, враховуючи наведені вище обставини та положення законодавства, суд дослідивши подані документи, дійшов висновку про задоволення клопотання арбітражного керуючого Демчана О.І. № 02-63/439 від 30.09.2026 року про затвердження звіту про нарахування грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у ліквідаційній процедурі ТОВ "ТК "Урожай" у справі № 902/672/16, у розмірі 1 384 105,00 грн основної грошової винагороди, 2 754,96 грн додаткової грошової винагороди за погашення вимог кредиторів та 256 687,43 грн витрат, понесених у ліквідаційній процедурі.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 30, 41, 58-67, 90 КУ з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 169, 232-236, 242, 326 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Задоволити клопотання арбітражного керуючого Демчана О.І. № 02-63/439 від 30.09.2026 року про затвердження звіту про нарахування грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у ліквідаційній процедурі ТОВ "ТК "Урожай" у справі № 902/672/16, у розмірі 1 384 105,00 грн основної грошової винагороди, 2 754,96 грн додаткової грошової винагороди за погашення вимог кредиторів та 256 687,43 грн витрат, понесених у ліквідаційній процедурі.

2. Задоволити клопотання арбітражного керуючого Демчана О.І. № 02-63/438 від 30.09.2026 року про закриття провадження у справі № 902/672/16.

3. Закрити провадження у справі № 902/672/16 про банкрутство ТОВ "Торгівельна компанія "Урожай" (код ЄДРПОУ 34940079, вул. С. Зулінського, буд. 46, м. Вінниця, 21022).

4. Припинити повноваження ліквідатора ТОВ "Торгівельна компанія "Урожай" - арбітражного керуючого Демчана О.І. у справі № 902/672/16.

5. Припинити дію мораторію введеного ухвалою Господарського суду Вінницької області від 22.08.2016 року у справі № 902/672/16.

6. Копію ухвали направити рекомендованим листом згідно переліку, а також учасникам справи до електронних кабінетів ЄСІТС та на адреси електронної пошти: арбітражному керуючому Демчану О.І. - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АТ АБ "Укргазбанк" - contactcentre@ukrgasbank.com; АТ "Аграрний фонд" - info@agrofond.gov.ua, press@agrofond.gov.ua, 38926880@mail.gov.ua; представнику АТ "Аграрний фонд" адвокату Проніну О.А. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ПАТ "ПУМБ" - info@fuib.com; АТ "Банк Кредит Дніпро" - info@creditdnepr.com; представнику АТ "Банк Кредит Дніпро" - адвокату Левченку Ю.В. - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; АТ "Державний ощадний банк України" - contact-centre@oschadbank.ua; представнику АТ "Державний ощадний банк України" адвокату Кур`яті В.В. - ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ГУ ДПС у Вінницькій області - vin.official@tax.gov.ua; ГУ ДПС у Донецькій області - dn-gu@tax.gov.ua, представнику ТОВ "Десаж Лоджистик Сервісез" адвокату Гурбі М.В. - ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ПАТ "Хліб" - menzarenko@bizmail.net.ua; ліквідатору ТОВ "Централізована Енергопостачальна компанія" - арбітражній керуючій Тищенко О.І. - ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ТОВ "Файненс компані" - FINANCE.COMPANY@UKR.NET; представнику ТОВ "Файненс компані" Нестерику М.О. - ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ГУ ПФУ у Вінницькій області - gu@vn.pfu.gov.ua; ТОВ "Компанія з управління активами "Елар Ессет Менеджмент" - info@elar-amc.com.ua.

Згідно ч. 4 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника, прийняті господарським судом у справі про банкрутство (неплатоспроможність), набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254-257 ГПК України.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - Центру адміністративних послуг "Прозорий офіс" Вінницької міської ради (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050)

3 - ТОВ "Золотий Урожай Харків" (вул. Гвардійців-Широнінців, 1, м. Харків, 61153);

4- ТОВ "Лисичанський млиновий комбінат" (вул. Артемівська, 33, м. Лисичанськ, 93113);

5 - ТОВ "ТПК "Якушев" (вул.Чкалова, 1, м. Бершадь, Бершадський р-н., Вінницька обл., 24400);

6 - ТОВ "Ван-Брок" (просп. Перемоги, 76, кв. 472, м. Харків, 61204).