Рішення № 140302897, 05.10.2026, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 688/544/26

Провадження 2/681/538/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Полонне

Полонський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Іллюка С.В.,

з участю секретаря судових засідань Козюк Т.Р.,

представниці відповідача адвокатки Возної Ж.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в м. Полонному цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В лютому 2026 АТ «ПУМБ» через свого представника звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 14 лютого 2024 року між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №1002189526101, за умовами якого відповідачу видано кредит в розмірі 100 000 грн 00 коп. Вказує, що відповідач не виконує свої зобов`язання належним чином, у зв`язку з чим у нього станом на 30 жовтня 2025 року утворилась заборгованість в розмірі 128419 грн 82 коп., з яких: 79373 грн 80 коп. заборгованість за кредитом; 10 грн 10 коп. заборгованість за відсотками; 49035 грн 92 коп. заборгованість за комісією. На підставі викладеного, просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованість за кредитним договором в сумі 128419 грн 82 коп., а також понесені судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судовому засіданні вказала, що ОСОБА_1 не погоджується з позовними вимогами, зазначивши, що єдиною підставою, яка посвідчує укладення договору є підписана анкета-заява, яка не може посвідчувати факт укладення договору. Також вказала, що відповідач заперечує проти стягнення комісії, оскільки позивач не зазначив та не подав доказів надання відповідачу переліку послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням кредитної заборгованості, та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

13.02.2026 позовна заява надійшла до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області.

16.02.2026 ухвалою вказаного суду справу за підсудністю скеровано до Полонського районного суду Хмельницької області, яка надійшла 23.03.2026 (а.с. 46, 48).

13.04.2026 судом відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (а.с. 52).

20.05.2026 за клопотанням представника відповідача суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 21.07.2026 у справі закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті (а.с. 80).

3. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

14 лютого 2024 року між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір шляхом підписання Заяви №1002189526101 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (а.с. 10-11), за умовами якого відповідачу видано кредит в розмірі 100000 грн 00 коп. Строк дії договору 24 місяці. Розмір процентної ставки 0,010 % річних. Розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 2,99 %.

Також 14.02.2024 між сторонами підписано Додаток № 1 до Заяви № 1002189526101 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, який має назву Графік платежів та обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. Зі змісту вказаного документа встановлено, що сторони погодили погашення кредиту за ануїтетною схемою, тобто рівними платежами протягом 24 місяців. Період здійснення платежів визначено з 14.03.2024 по 14.02.2026. Відповідно до Графіка платежів, розмір щомісячного платежу становить 7157,10 грн, а останній платіж становить 7157,00 грн. Вказаним Графіком чітко деталізовано структуру кожного платежу за відповідний розрахунковий період, до якого включено: суму погашення основного боргу (тіла кредиту), проценти за користування кредитом та щомісячну комісію за обслуговування кредитної заборгованості, яку встановлено у фіксованому розмірі 2990,00 грн кожного місяця. У підсумковому рядку Графіка платежів визначено загальні суми витрат за договором за весь період кредитування: загальна сума кредиту становить 100 000,00 грн, загальна сума процентів становить 10,30 грн, а загальна сума нарахованої комісії за обслуговування кредитної заборгованості становить 71 760,00 грн. При цьому загальна вартість кредиту для споживача визначена у розмірі 171 770,30 грн, а реальна річна процентна ставка становить 77,1306 відсотка. Цей додаток містить власноручний підпис відповідача, датований 14.02.2024, що підтверджує його ознайомлення із наведеними банком розрахунками та графіком погашення платежів (а.с. 11, зворот 12).

Крім того, 14.02.2024 відповідач підписав Паспорт споживчого кредиту за програмою Кредит на загальні цілі. Зі змісту цього документа встановлено, що перед укладенням кредитного договору банк надав споживачу інформацію про основні умови кредитування. Зокрема, у Паспорті споживчого кредиту визначено суму в розмірі 100 000,00 грн, строк кредитування 24 місяці, мету отримання кредиту - загальні споживчі цілі, а також спосіб надання коштів шляхом безготівкового переказу. У розділі щодо інформації про реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту зазначено фіксовану процентну ставку 0,010 % річних та платежі за додаткові і супутні послуги кредитодавця, до яких віднесено щомісячну комісію за обслуговування кредиту в розмірі 2,99 %. Згідно з Паспортом споживчого кредиту, схема повернення кредиту є ануїтетною, тобто рівними платежами, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом становить 171 770,30 грн, а реальна річна процентна ставка становить 77,1306 %. Паспорт містить власноручний підпис відповідача, датований 14.02.2024, яким він підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту до укладення договору (а.с. 12, зворот).

АТ «ПУМБ» виконало свої зобов`язання за кредитним договором та перерахувало ОСОБА_1 кошти в розмірі 100000 грн 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №TR.76115497.109209.8810 від 14 лютого 2024 року (а.с. 25).

З розрахунку заборгованості та виписок по особовому рахунку за період дії договору встановлено, що відповідач здійснював платежі з погашення кредиту, однак допускав порушення строків. Станом на 30.10.2025 заборгованість становить 128 419,82 грн, з яких 79 373,80 грн - борг за кредитом, 10,10 грн - за процентами, 49 035,92 грн - за комісією. В розрахунку зазначено, що відповідач сплатив 8970,00 грн комісії (а.с. 26-27).

Банком на адресу відповідача направлено письмову вимогу про дострокове повернення заборгованості, однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була (а.с. 22, зворот 23).

Відповідач ідентифікований Банком на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 (а.с. 13-14) та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера НОМЕР_2 (а.с. 15). Ці документи завірені ним власноручно, що підтверджено написами на кожному з них.

Додатково судом досліджено долучені представником відповідача згідно з клопотанням від 20.07.2026 року письмові докази, а саме: копію довідки від 24.04.2026 року, виданої лікарем-психіатром КНП Полонської МЛ ім. Н. С. Говорун, та копію довідки МСЕК серії МСЕ № 189710. Зі змісту медичної довідки вбачається, що ОСОБА_1 , 1968 року народження, перебуває під спостереженням лікаря-психіатра з діагнозом «шизофренія, параноїдна форма, безперервний тип перебігу з апатоабулічним дефектом» та є особою з інвалідністю ІІ групи безстроково (а.с. 76-77).

4. Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками та норми права, які застосував суд.

Надаючи свою правову оцінку відносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

За змістом ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України). Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України та ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості (ч. 1 ст. 12 ЦПК України). Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Усупереч зазначеним правовим нормам та умовам договору, позичальник своєчасно не повернув кредит, чим порушив свої зобов`язання перед позивачем.

Визначаючи розмір основної заборгованості та процентів, суд виходить з такого. Як встановлено під час розгляду справи та підтверджується випискою по рахунку, загальна сума виданого кредиту становила 100 000,00 грн. Згідно з наданим позивачем детальним розрахунком заборгованості, відповідач здійснював часткові платежі за договором до 28 липня 2025 року, після чого припинив належне виконання зобов`язань. За період обслуговування кредиту з внесених відповідачем коштів на погашення основного боргу було спрямовано 20 626 грн 20 коп. Відповідно, залишок непогашеної основної суми боргу (тіла кредиту) становить 79 373 грн 80 коп.

Нарахування процентів здійснювалося позивачем на фактичний залишок основної суми боргу, виходячи з прямо погодженої сторонами у Заяві та Паспорті споживчого кредиту фіксованої процентної ставки у розмірі 0,010 % річних. Відповідно до підсумкового рядка погодженого Графіка платежів, загальна сума процентів за весь 24-місячний строк кредитування мала скласти 10 грн 30 коп. Оскільки банк здійснював розрахунок процентів лише за фактичний час користування коштами на суму залишку кредиту (який поступово зменшувався зі 100 000,00 грн до 79 373,80 грн), розмір нарахованих процентів станом на 30 жовтня 2025 року склав 10 грн 10 коп.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок у частині визначення основної суми боргу та процентів, суд визнає його арифметично правильним. Він повністю відповідає погодженим умовам кредитного договору, застосованій процентній ставці (0,010 % річних) та об`єктивно враховує здійснені відповідачем часткові платежі до моменту виникнення прострочення. З огляду на це, позовні вимоги про стягнення основної суми кредиту у розмірі 79 373 грн 80 коп. та процентів у розмірі 10 грн 10 коп. є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

Щодо доводів представниці відповідача про те, що підписана анкета-заява не може свідчити про факт укладення договору, суд зазначає таке. Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. У цьому випадку договір укладено не лише шляхом підписання однієї анкети-заяви. Між сторонами підписано Заяву про приєднання, яка містить усі істотні умови кредитування (суму, строк, проценти), Додаток № 1 (Графік платежів) та Паспорт споживчого кредиту, що в сукупності з Публічною пропозицією банку становить цілісний та належним чином укладений кредитний договір у письмовій формі. Крім того, сам факт перерахування та отримання кредитних коштів відповідачем не заперечується, що є конклюдентними діями та беззаперечно свідчить про фактичне виконання і схвалення ним умов договору. Згідно зі сталою практикою Верховного Суду (зокрема, постанова Великої Палати ВС від 03.07.2019 у справі № 342/180/17), якщо заява позичальника про приєднання до умов кредитування містить усі істотні умови кредитного договору і підписана позичальником разом із додатками (зокрема графіком платежів та паспортом кредиту), це свідчить про досягнення між сторонами згоди щодо всіх істотних умов та належне укладення кредитного договору у письмовій формі. Тому вказані доводи сторони відповідача суд відхиляє як безпідставні.

Вимоги позивача в частині стягнення комісії за обслуговування кредиту в сумі 49 035 грн 92 коп. суд визнає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування і повернення кредиту. Згідно з ч. 2 статті 8 цього Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування тощо. Відповідно, закон передбачає право банку встановлювати комісію.

Проте Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит. Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, надає виписку з рахунку. Згідно із ч. 5 ст. 12 цього Закону умови договору, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Враховуючи це, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності вказаним Законом, щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною. Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 202/5330/19 вказано: якщо у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія, до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно. Банк не надав доказів наявності таких послуг і погодження їх зі споживачем; за таких обставин положення договору щодо обов`язку сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до ч. 1-2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування». Аналогічний висновок викладено Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у постанові від 06.11.2023 року у справі № 204/224/21.

Як вбачається з матеріалів справи, ані в Заяві на приєднання до Договору від 14.02.2024, ані в Паспорті споживчого кредиту не зазначено переліку об`єктивних додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, пов`язаних з обслуговуванням кредитної заборгованості, за які банком встановлена щомісячна комісія у розмірі 2,99%. Банк не довів наявності таких послуг та факту їх реального надання відповідачу, окрім послуг, які за законом надаються безоплатно. З огляду на це суд дійшов висновку, що положення кредитного договору в частині визначення комісійних платежів є несправедливими та нікчемними. Таким чином, позов у частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за комісією в розмірі 49 035 грн 92 коп. задоволенню не підлягає.

Водночас доводи представника відповідача про необхідність врахування сплачених сум комісії в рахунок погашення тіла кредиту є обґрунтованими. З розрахунків встановлено, що відповідач здійснив платежі, з яких сума у розмірі 8970,00 грн була направлена банком на погашення комісії. Оскільки зобов`язання зі сплати комісії відсутнє, ці кошти у розмірі 8970,00 грн банк безпідставно зарахував як комісію. Вказані суми мають бути перераховані та зараховані при стягненні основної суми заборгованості за кредитом.

Відповідно, розмір основної заборгованості (тіла кредиту), яка підлягає стягненню, становить 70 403 грн 80 коп. Ця сума складається із заявленого основного боргу 79 373 грн 80 коп. за вирахуванням 8970,00 грн безпідставно зарахованої комісії. Заборгованість за процентами підлягає стягненню у заявленому розмірі 10 грн 10 коп. Загальна сума до стягнення становить 70 413 грн 90 коп., в задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє.

Оцінюючи долучені стороною відповідача медичні документи, а саме копію довідки лікаря-психіатра від 24.04.2026 року та копію довідки МСЕК про наявність у ОСОБА_1 інвалідності ІІ групи та психічного захворювання, суд враховує таке. Відповідно до статті 30 ЦК України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Згідно з частиною 1 статті 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною виключно за рішенням суду, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Отже, сам по собі факт наявності психічного захворювання чи перебування під наглядом лікаря-психіатра не є тотожним юридичному статусу недієздатності. Матеріали справи не містять судового рішення, що набрало законної сили, про визнання відповідача недієздатним або обмежено дієздатним станом на момент укладення кредитного договору. Відповідно до статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Стороною відповідача не заявлялися зустрічні позовні вимоги про визнання кредитного договору недійсним, у тому числі з підстав вчинення правочину дієздатною особою, яка у момент його вчинення не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (стаття 225 ЦК України), і відповідних доказів цього суду не надано. Керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства (ст. 13 ЦПК України), суд розглядає справу виключно в межах заявлених вимог. Відповідно, сама лише наявність у відповідача діагностованих захворювань не спростовує факту укладення договору, не скасовує презумпцію його правомірності та не звільняє ОСОБА_1 від цивільно-правового обов`язку з повернення отриманих кредитних коштів.

5. Розподіл судових витрат.

За положеннями ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються, зокрема, з судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки заявлена ціна позову становила 128 419 грн 82 коп., а розмір сплаченого позивачем судового збору - 2662 грн 40 коп., з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати пропорційно до задоволеної суми (70 413,90 грн) в розмірі 1459 грн 82 коп. (70 413,90 х 2662,40 / 128 419,82).

Керуючись ст.ст. 10, 11, 81, 141, 263-265, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, на підставі ст.ст. 11, 526, 610, 626, 627, 639, 1054 ЦК України суд,

у х в а л и в :

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованість за кредитним договором №1002189526101 від 14 лютого 2024 року в розмірі 70 413 (сімдесят тисяч чотириста тринадцять) грн 90 коп.

В задоволенні решти вимог позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» судовий збір у розмірі 1459 (одна тисяча чотириста п`ятдесят дев`ять) грн 82 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», адреса місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4, код ЄДРПОУ: 14282829.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Повне рішення складено 05.10.2026.

Суддя Сергій ІЛЛЮК