Рішення № 140302898, 05.10.2026, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/1260/26

Провадження 2-о/681/45/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Полонне

Полонський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Іллюка С.В.,

за участю секретаря судового засідання Козюк Т.Р.,

представниці заявника - адвокатки Босюк І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Полонного цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, заінтересовані особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в:

У серпні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить встановити факт, що він постійно, до часу відкриття спадщини, проживав зі спадкодавцем - його батьком ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заяви зазначив, що після смерті його батька відкрилася спадщина, до складу якої, зокрема, входить право на земельну частку (пай), посвідчене сертифікатом серії ХМ №0093280 від 14.01.1997 року, а також право на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, посвідчене відповідним свідоцтвом.

З вересня 2002 року, у зв`язку зі значним погіршенням стану здоров`я батька та потребою у постійному догляді і лікуванні, заявник забрав його проживати до себе за адресою: АДРЕСА_1 . Вказує, що він постійно здійснював догляд за останнім, забезпечував ліками та всім необхідним, і вони спільно проживали за вказаною адресою аж до дня смерті батька. Заявник вважав, що оскільки він постійно проживав із батьком на час відкриття спадщини, то прийняв її фактично і зможе оформити спадкові права у будь-який час. Однак, при зверненні до нотаріуса для отримання свідоцтва про спадщину, йому відмовлено у зв`язку з пропуском визначеного законодавством строку для прийняття спадщини та відсутністю доказів факту спільного проживання зі спадкодавцем. Встановлення факту постійного проживання разом із ОСОБА_4 на час відкриття спадщини необхідне для подальшого прийняття та оформлення спадщини.

Ухвалою суду від 26 серпня 2026 року заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

В судове засідання заявник ОСОБА_1 не з`явився, оскільки на даний час перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації.

Представниця заявника - адвокатка Босюк І.В. підтримала вимоги заяви та просила її задовольнити в повному обсязі.

Заінтересовані особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, подали до суду письмові заяви, у яких просили проводити судовий розгляд за їхньої відсутності та зазначили, що проти задоволення заяви ОСОБА_1 не заперечують.

Заслухавши учасників справи, вивчивши та дослідивши матеріали справи, пояснення свідків, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Титьків Полонського району Хмельницької області помер батько заявника - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 20.01.2004 (а.с. 12).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, до складу якої увійшли майнові права, зокрема право на земельну частку (пай), посвідчене сертифікатом серії ХМ №0093280 від 14.01.1997 року, та право на майновий пай, посвідчене свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ХМПЛ №004694 (а.с. 13-14).

З метою отримання свідоцтва про право на спадщину на майно, що належало ОСОБА_4 на момент смерті, ОСОБА_1 звернувся із заявою до Полонської державної нотаріальної контори. Однак, листом № 174/01-16 від 10.06.2025 йому відмовлено в оформленні спадщини через те, що заявник пропустив строк для прийняття спадщини і не був зареєстрований спільно із померлим на день його смерті. Нотаріусом роз`яснено необхідність звернення до суду для встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем, а також вказано, що спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 не заводилась (а.с. 25).

Факт спільного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_4 на момент його смерті підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 підтвердила, що працювала листоношею у с. Роговичі Шепетівського району та регулярно приносила пенсію для померлого. Свідок підтвердила суду, що ОСОБА_4 через незадовільний стан здоров`я з 2002 року і аж до дати смерті постійно проживав разом із сином ОСОБА_1 , який здійснював за ним щоденний належний догляд.

Свідок ОСОБА_6 суду вказала, що проживала по сусідству, та підтвердила, що ОСОБА_4 переїхав проживати до сина у 2002 році. Заявник ОСОБА_1 постійно піклувався про батька, вони вели спільне господарство та проживали однією сім`єю до дня його смерті.

Окрім показань свідків, факт спільного проживання заявника з померлим підтверджується сукупністю письмових доказів, досліджених у ході судового розгляду. Так, згідно з довідкою №138 від 13.08.2026, виданою старостою Новолабунського старостинського округу, спадкодавець ОСОБА_4 на день смерті був зареєстрований один за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 16).

Водночас відповідно до довідки № 84 від 14.08.2026 року, виданої старостою Роговичівського старостинського округу, заявник ОСОБА_1 був зареєстрований та фактично проживав з 1990 по 2014 рік за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 17).

Додатково судом досліджено довідку форми 5 за №1238 від 14.08.2026, видану командиром військової частини НОМЕР_2 , яка об`єктивно підтверджує поважність причини неявки заявника в судове засідання, оскільки ОСОБА_1 наразі перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації (а.с. 18).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець для вступу у права на спадкування має прийняти спадщину. Спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявності фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не виключно реєстрації їх місця проживання за однією адресою.

Згідно з положеннями статті 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. При цьому, положення чинного законодавства, зокрема Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», не ставлять факт фактичного проживання особи в абсолютну залежність від місця її реєстрації. Тому, відсутність реєстрації місця проживання спадкодавця за місцем проживання спадкоємця (або навпаки) не може бути беззаперечним доказом того, що вони не проживали спільно на час відкриття спадщини. Сама по собі відсутність такої реєстрації не спростовує факту спільного проживання, якщо ці обставини підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, наданими для оцінювання судом.

Такий правовий висновок щодо застосування частини третьої статті 1268 ЦК України є усталеним та викладений у низці постанов Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, зокрема у справах № 569/15147/17 від 21 жовтня 2020 року, № 937/10434/19 від 19 травня 2021 року та № 2-516/2007 від 19 квітня 2023 року.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у пунктах 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах спадкування» №7 від 30.05.2008, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. У такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини через неможливість підтвердити цей факт відповідними документами.

Судом встановлено, що заявнику відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 саме у зв`язку з неможливістю документально підтвердити факт спільного проживання в позасудовому порядку. Від встановлення факту постійного проживання заявника зі спадкодавцем на час смерті залежить виникнення та зміна його майнових прав, що пов`язані з можливістю реалізації права на спадкування.

Оцінюючи досліджені докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що заявником належними та допустимими доказами доведено обставини, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог.

Суд бере до уваги, що хоча згідно з письмовими матеріалами справи, зокрема довідками старостинських округів, заявник ОСОБА_1 та спадкодавець ОСОБА_4 мали різні зареєстровані місця проживання на момент відкриття спадщини, вказана обставина не спростовує факту їх фактичного спільного проживання однією сім`єю. Відповідно до правових висновків Верховного Суду, сама по собі відсутність спільної реєстрації місця проживання не є абсолютною підставою для відмови у встановленні факту постійного проживання зі спадкодавцем, якщо такий факт достовірно підтверджується іншими зібраними у справі доказами.

У цій справі обставини щодо переїзду спадкодавця у вересні 2002 року до сина за адресою: АДРЕСА_1 , ведення ними спільного господарства, надання заявником постійного догляду, матеріального забезпечення та піклування про хворого батька аж до дня його смерті підтверджені показаннями допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Надані свідками показання є послідовними, детально узгоджуються з поясненнями представника заявника та об`єктивно підтверджують факт спільного проживання та ведення спільного побуту. Суд не має підстав ставити під сумнів правдивість показань свідків, оскільки вони як сусіди та працівники пошти були безпосередніми очевидцями повсякденного життя родини.

Крім того, суд враховує позицію заінтересованих осіб у справі - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які подали письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності та зазначили, що проти задоволення вимог заявника не заперечують. Це додатково свідчить про об`єктивність викладених у заяві обставин та відсутність спору між спадкоємцями з приводу факту спільного проживання заявника з батьком.

Враховуючи викладене, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, суд доходить висновку, що факт постійного, з вересня 2002 року до дня смерті спадкодавця ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), проживання ОСОБА_1 разом із батьком ОСОБА_4 за однією адресою знайшов своє об`єктивне підтвердження в ході судового розгляду. Оскільки заявник не має можливості встановити цей факт у позасудовому порядку, що є необхідною передумовою для реалізації його спадкових прав, заява є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись наведеним, на підставі статей 10, 259, 293 - 294, 315, 319 ЦПК України суд,

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зі спадкодавцем - батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення рішення.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_3 ;

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_4 ;

Заінтересована особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса проживання: Хмельницька область, Шепетівський район, с. Сягрів.

Повне рішення складено 05.10.2026.

Суддя Сергій ІЛЛЮК