Ухвала суду № 140147910, 28.09.2026, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480/2223/15-ц

Провадження № 6/945/143/26

УХВАЛА

28 вересня 2026 року м. Миколаїв

Суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області Лопіна О.О. розглянувши заяву представника ОСОБА_1 адвоката Олійника Олега Станіславовича про відвід судді,

в с т а н о в и л а:

Представником ОСОБА_1 - адвокатом Олійник О.С. сформовано в системі Електронний суд заяву про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню в справі за позовом ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ПАТ «ВТБ Банк» про визнання недійсним кредитного договору, договорів поруки та іпотечного договору.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеного складу суду від 18.09.2026 у справі визначено головуючого суддю Лопіну О.О., справа отримана суддею 21.09.2026.

21.09.2026 представником ОСОБА_1 - адвокатом Олійник О.С. сформовано в системі Електронний суд заяву про відвід судді Лопіної О.О. з підстав порушення порядку авторозподілу справи, визначення судді поза процедурою випадкового розподілу та попередньо сформульованою суддею позиції щодо тих самих виконавчих документів.

Ухвалою судді від 22.09.2026 заявлений представником ОСОБА_1 адвокатом Олійник О.С. відвід судді визнано необґрунтованим та передано до канцелярії суду для проведення автоматизованого розподілу щодо визначення судді для її вирішення.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 25.09.2026 у складі головуючого судді Шаронової Н.О., розглянуто заяву ОСОБА_4 - представника ОСОБА_1 про відвід судді Лопіної О.О. у цивільній справі № 480/2223/15-ц (провадження № 6/945/143/26) та постановлено у задоволенні заяви відмовити.

23.09.2026 представником ОСОБА_1 - адвокатом Олійник О.С. сформовано в системі Електронний суд заяву про відвід судді Лопіної О.О., посилаючись на незаконне збирання доказів судом з власної ініціативи, оскільки в ухвалі суду від 22.09.2026 суддя Лопіна О.О. безпосередньо зазначила: «За допомогою вкладки Перегляд логіну звіту, суддею Лопіною О.О. роздруковано та долучено до матеріалів заяви Звіт про передачу справи раніше визначеному складу суду». Цей Звіт, як вбачається з його тексту, був роздрукований суддею 22.09.2026 року. При чому дані цього звіту не відповідають даним протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.09.2026, звіт про складання якого сторона відповідача просила долучити. У цивільному процесі суд позбавлений повноважень самостійно здійснювати пошук, роздруковувати та долучати будь-які звіти чи інші докази для обґрунтування своєї позиції або спростування доводів сторони щодо порушення порядку визначення складу суду. Суддя всупереч правилам ЦПК України здійснила збирання доказів самостійно: знайшла, роздрукувала та долучила до справи звіт про розподіл, перебравши на себе невластиві функції. Такого повноваження у суддів у цивільному процесі за даних обставин немає. Зазначені дії судді є грубим порушенням принципу змагальності сторін, дисциплінарним проступком судді, а також порушенням конвенційних прав заявника на справедливий суд, гарантованих статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Також посилається на порушення принципу невідкладності розгляду заяви про відвід. Як встановлено у самій ухвалі суду, заяву про відвід було подано та отримано судом 21.09.2026. Однак суддя розглянула її лише наступного дня 22.09.2026. Відтак суддя порушила принцип невідкладності розгляду відводу і розглянула його не в день надходження, а аж на наступну добу, що не відповідає приписам частини третьої статті 40 ЦПК України.

Крім того посилаючись на те, що провадженні судді Лопіної О.О. одночасно перебувають дві взаємно протилежні за спрямуванням заяви щодо одних і тих самих виконавчих листів від 14.06.2022: заява стягувача про виправлення помилки у цих листах (провадження № 6/945/65/26) та заява боржника про визнання цих самих листів такими, що не підлягають виконанню (провадження № 6/945/143/26). Розглядаючи заяву стягувача, суддя вже надала завідомо необ`єктивну та упереджену оцінку обставинам, які входять до предмета доказування за заявою боржника, зокрема правовим наслідкам смерті солідарного боржника ОСОБА_3 (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та питанню спадкового майна (ухвала від 08.09.2026).

Заявник не ставить під сумнів право судді ухвалювати процесуальні рішення і не обґрунтовує відвід незгодою з ними (частина четверта статті 36 ЦПК України). Йдеться про об`єктивний критерій безсторонності: за усталеною практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Micallef проти Мальти», Велика Палата, заява № 17056/06, від 15.10.2009, пункти 9399) значення має не лише суб`єктивна позиція судді, а й те, чи існують факти, що дають підстави для об`єктивно виправданих сумнівів у безсторонності, «правосуддя має не лише чинитися, але й бути видимим».

Вважає, що сукупність обставин визначення судді поза процедурою випадкового розподілу та попередньо сформульована судом позиція щодо тих самих виконавчих документів такі сумніви об`єктивно виправдовує.

Зазначає, що ця заява не є повторною у розумінні частини п`ятої статті 39 ЦПК України, оскільки вона заявлена з підстав, які раніше не заявлялись і не розглядались, ґрунтується на обставинах, що виникли після 21.09.2026.

Вирішуючи заяву про відвід від участі у розгляді справи, суддя виходить із такого.

Статтею 40 ЦПК України передбачено,що питання про відвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Закон не встановлює, що заява має бути розглянута у день її подання. Невідкладність означає розгляд у найкоротший строк, який потрібен для належного вирішення питання з урахуванням об`єктивних обставин.

Відповідно до ст.33 ЦПК України розподіл судових справ між суддями здійснюється автоматизованою системою документообігу суду з дотриманням принципу випадковості.

Звіт про автоматизований розподіл формується цією системою та долучається до матеріалів справи.

Формування або роздрукування такого звіту є технічною дією, яка не впливає на результат розподілу справи та не свідчить про втручання в роботу автоматизованої системи.

Доказів того, що суддя змінювала результат розподілу чи вчиняла інші дії, які порушують порядок складу суду не надано.

Згідно зі ст.76 ЦПК України доказами є будь-які данні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Роздрукування звіту є діями щодо організації судового процесу й перевірки складу суду, а не збиранням доказів у розумінні ст.81 ЦПК України.

Вказані посилання заявника як на нову обставину, яка є підставою для відводу, не передбачено ст. 36-37 ЦПК України, а тому суддею до уваги не приймається.

Головна мета відводу - це гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді, тому сторона повинна навести обґрунтовані аргументи, що свідчать про наявність відповідних суб`єктивних та об`єктивних чинників.

Згідно з частиною четвертою статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Не можуть бути підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Слід зазначити, що відвід повинен бути належно вмотивованим, тобто ґрунтуватись на об`єктивних фактах і обставинах, які реально існують, є доведеними й у взаємозв`язку з конкретною справою та ймовірними результатами її судового розгляду, наслідками ухвалення відповідного судового рішення можуть викликати розумний та обґрунтований сумнів щодо упередженості судді (суду) та його безсторонності не тільки у сторін, але й у стороннього спостерігача.

Заборона зловживання правами закріплена у ст. 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція). У розвиток цієї загальної заборони у ст. 35 Конвенції наводяться критерії прийнятності, серед яких зловживання правом на подання заяви до ЄСПЛ є самостійною підставою для визнання неприйнятною індивідуальної заяви. Як наслідок позбавлення суб`єктивного права на звернення до ЄСПЛ, що певним чином є заходом відповідальності заявника. У свою чергу, критерії зловживання правом визначаються не в Конвенції, а в рішеннях ЄСПЛ. Встановлення наявності зловживання правом ЄСПЛ в кожному конкретному випадку вирішує виходячи із прецедентів, які загалом сформували систему випадків зловживання правом.

Серед найпоширеніших видів зловживань учасниками справи своїми процесуальними правами є дії, що полягають у повторному поданні заяви про відвід за відсутності інших підстав або нових обставин чи доказів щодо упередженості судді.

Подання повторного відводу з тих самих підстав суд розцінює як зловживання процесуальними правами та затягування процесу.

При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою але не вирішальною.

Варто зазначити, що суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Відповідно до вимог ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Оцінюючи доводи заявника щодо його сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді необхідно звернути увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Стосовно посилання заявника на сукупність обставин визначення судді поза процедурою випадкового розподілу та попередньо сформульована судом позиції щодо тих самих виконавчих документів слід зазначити наступне.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 25.09.2026 у складі головуючого судді Шаронової Н.О., розглянуто заяву ОСОБА_4 - представника ОСОБА_1 про відвід судді Лопіної О.О. у цивільній справі № 480/2223/15-ц (провадження № 6/945/143/26) з аналогічних підстав та постановлено у задоволенні заяви відмовити.

Повторно подана заява про відвід містить ті самі підстави відводу, що й раніше заявлена заява від 21.09.2026, яку вже було розглянуто по суті ухвалою від 25.09.2026. Нових обстави, з підстав передбачених ст. 36, 37 ЦПК України, які не були предметом розгляду та про які заявнику не могло бути відомо раніше, у заяві не наведено.

Повторна заява про відвід судді з тих самих підстав не допускається. Її розгляд призвів би до повторного вирішення питання, яке вже вирішене судом, та до необґрунтованого затягування розгляду справи.

Крім того, подання повторних заяв про відвід з одних і тих самих підстав може розцінюватися як зловживання процесуальними правами, що є неприпустимим.

З огляду на викладене заяву про відвід судді слід залишити без розгляду.

Керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 260, 261, 353 ЦПК України,

постановила:

Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Олійника Олега Станіславовича відвід судді у розгляді справи № 480/2223/15 про визнання виконавчих документів такими що не підлягають виконанню - залишити без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Олена ЛОПІНА