Ухвала суду № 140146530, 28.09.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

28 вересня 2026 року Справа № 915/1115/25

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом Акціонерного товариства БАНК КРЕДИТ ДНІПРО, вул. Жилянська, буд. 32, м. Київ, 01033 (код ЄДРПОУ 14352406)

до відповідача Фізичної особи-підприємця Скворцової Оксани Петрівни, АДРЕСА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення заборгованості в розмірі 166 959, 97 грн.

без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Миколаївської області звернулось Акціонерне товариство «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Фізичної особи-підприємця Скворцової Оксани Петрівни заборгованість по кредитному договору № К-12807/31032025/0019 від 31.03.2025 станом на 23.07.2025 в сумі 166 959, 97 грн., яка складається з: залишку простроченого кредиту: 125 000, 01 грн.; залишку прострочених вiдсоткiв: 41 959, 96 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати (сплачений судовий збір по справі) у розмірі 2 422, 40 грн.

Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем ФОП Скворцовою О.П. зобов`язань за кредитним договором № К-12807/31032025/0019 від 31.03.2025, а саме зобов`язань щодо повернення у строк, передбачений графіком погашення, чергового платежу (частини кредиту) та нарахованих відсотків, внаслідок чого утворилась прострочена заборгованість у спірній сумі, яку заявлено до стягнення.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 16, 525, 526, 530, 610, 626, 1048, 1050, 1054 ЦК України та умовами договору.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 30.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами.

27.08.2025 до Господарського суду Миколаївської області від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог (вх. № 12307/25 від 27.08.2025), в якій позивач просить суд:

1. Прийняти заяву про збільшення розміру позовних вимог до розгляду в межах справи 915/1115/25 та розглядати справу в загальному провадженні.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Скворцової Оксани Петрівни на користь Акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро заборгованість по кредитному договору № К-12807/31032025/0019 від 31.03.2025 станом на 25.08.2025 в сумі 1 078 261, 33 грн., яка складається з:

Залишок простроченого кредиту: 1 000 000, 00 грн.

Залишок прострочених вiдсоткiв: 78 261, 33 грн.

3. Судові витрати (сплачений судовий збір по справі) у розмірі 2 422, 40 грн. та 10 516, 74 грн. (загалом 12 939, 14 грн.) стягнути з Фізичної особи-підприємця Скворцової Оксани Петрівни на користь Акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро.

Заява мотивована тим, що 12.08.2025 ФОП Скворцовій О.П. була направлена вимога АТ Банк Кредит Дніпро про дострокове погашення заборгованості Кредитним договором №К-12807/31032025/0019 від 31.03.2025. Станом на 25.08.2025 заборгованість за Кредитним договором за період з 31.03.2025 по 21.08.2025 становить: залишок простроченого кредиту 1 000 000, 00 грн.; залишок прострочених вiдсоткiв: 78 261, 33 грн.

Докази надіслання заяви з додатками на адресу відповідача долучено до заяви.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 46 ГПК України у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

Позивачем до матеріалів позовної заяви долучено докази направлення заяви відповідачу, а також докази доплати судового збору.

Керуючись ст. 46 ГПК України, суд дійшов висновку про прийняття заяви про збільшення розміру позовних вимог до розгляду. Позовні вимоги розглядаються судом з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Розглянувши заяву позивача (вх. № 12307/25 від 27.08.2025) в частині розгляду справи в порядку загального провадження, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 250 ГПК України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обгрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про:

1) залишення заяви відповідача без задоволення;

2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Відповідно до ч. 7 ст. 250 ГПК України частини друга - шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.

В ухвалі Господарського суду Миколаївської області від 30.07.2025 про відкриття провадження у даній справі судом зазначено, що дана справа є малозначною (ч. 5 ст. 12 ГПК України).

Відповідач в порядку та у строк, передбачений ч. 4 ст. 250 ГПК України, не звертався до суду із заявою із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи вищевикладене, категорію та складність справи, характер правовідносин між сторонами, обсяг доказів, ціну позову з урахування заяви про збільшення позовних вимог (вх. № 12307/25 від 27.08.2025), суд дійшов висновку, що дана справа є справою незначної складності (внаслідок збільшення розміру позовних вимог), яка підлягає визнанню судом малозначною, оскільки предметом спору є вимога майнового характеру про стягнення коштів за кредитним договором, розмір якої не перевищує встановлений законом максимальний граничний розмір ціни позову для даної категорії справ (500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб). Вказана справа не належить до категорії справ, які розглядаються виключно в порядку загального позовного провадження (ч. 4 ст. 247 ГПК України).

Суд також вважає за необхідне зазначити, що сторони у процесі наділені рівними процесуальними правами, передбаченими ст. 42, 46 ГПК України. Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження не позбавляє відповідача права чи можливості надати докази та заперечення в спростування обставин, наведених позивачем у позовній заяві. Спрощене позовне провадження передбачено Господарським процесуальним кодексом України, а тому розгляд справ у порядку спрощеного позовного провадження не порушує права сторін та не перешкоджає доступу до правосуддя.

Спір по даній справі не становить підвищеної складності, предметом спору є вимога про стягнення коштів за кредитним договором. Підстави позову позивачем не змінювались, обсяг доказів не є значним. У заяві про збільшення розміру позовних вимог позивачем взагалі не наведено жодних обставин, обґрунтування тощо, не додано жодних доказів того, що в силу особливостей даного спору справа не може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для переходу до розгляду справи в порядку загального позовного провадження (ст. 12, 247, 250 ГПК України).

Судом також встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до ч. 10 ст. 80 ГПК України докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.

Відповідно до п. 2, 4, 5 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 7 ст. 81 ГПК України будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 161 ГПК України суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

Судом під час розгляду справи по суті встановлено необхідність витребування доказів, а також надання позивачу дозволу подати додаткові пояснення по суті спору з окремого питання, що виникло під час розгляду справи (за необхідності).

Так, позивачем у заяві про збільшення розміру позовних вимог (вх. № 12307/25 від 27.08.2025) зазначено, що 12.08.2025 ФОП Скворцовій О.П. була направлена вимога АТ «Банк Кредит Дніпро» про дострокове погашення заборгованості за Кредитним договором № К-12807/31032025/0019 від 31.03.2025. Також до заяви про збільшення розміру позовних вимог (вх. № 12307/25 від 27.08.2025) додано вимогу про дострокове погашення заборгованості № 17-11096 від 12.08.2025.

Судом встановлено, що до матеріалів заяви про збільшення розміру позовних вимог позивачем двічі долучено докази направлення відповідачу заяви про збільшення розміру позовних вимог, а саме опис вкладення у цінний лист з поштовим ідентифікатором № 0505359751928 та список згрупованих відправлень "26.08.2025 ц".

Як вбачається з Опису вкладення у цінний лист з поштовим ідентифікатором № 0505359751928 під порядковим номером 5 позивач разом із заявою про збільшення розміру позовних вимог направив відповідачу "Засвідчену копію вимоги від 12.08.2025 про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором позичальнику з доказами її направлення".

Проте, позивачем не подано суду докази направлення вимоги про дострокове погашення заборгованості № 17-11096 від 12.08.2025 позичальнику.

Отже, позивачу слід надати суду докази направлення вимоги про дострокове погашення заборгованості № 17-11096 від 12.08.2025 або подати письмові пояснення з зазначенням причин неможливості подання вказаних доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про витребування у позивача доказів та пояснень щодо окремого питання, яке виникло під час розгляду справи (ч. 5 ст. 161 ГПК України).

Керуючись ст. 46, 80, 161, 233-235, 247, 250, 254-256 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Встановити позивачу строк до 08.10.2026 (включно) для подання суду доказів та додаткових пояснень, а саме:

- докази направлення відповідачу вимоги про дострокове погашення заборгованості № 17-11096 від 12.08.2025 або подати письмові пояснення з зазначенням причин неможливості подання вказаних доказів.

2. Роз`яснити, що:

- будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду (ч. 7 ст. 81 ГПК України);

- особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали (ч. 8 ст. 81 ГПК України);

- у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом (ч. 9 ст. 81 ГПК України);

- у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду (ч. 10 ст. 81 ГПК України).

3. Копію ухвали направити відповідачу з відміткою "Судова повістка".

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (ст. 235, 255 ГПК України).

Суддя Е.М. Олейняш