Рішення № 140135086, 28.09.2026, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/1360/26

2/0187/817/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2026 р.

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Соловйова І.М., за участі секретаря судового засідання Столяренко Н.П., розглянувши в селищі Петриківка в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ»

до ОСОБА_1 ,

про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

03.07.2026 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

- стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № 31709 від 10.04.2025 у розмірі 22078,90 гривень заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 29.06.2025 по 15.05.2026 року, що нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 1,00 % за кожен день користування кредитом (365,00% річних) та Графіку платежів; 14000,00 грн штраф за порушення умов Кредитного договору (за наявності).

Також просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.

Позовна заява подана представником Руденко Костянтином Васильовичем, який діє на підставі довіреності від 05.01.2026.

Позовна заява мотивована тим, що відповідно до укладеного між сторонами Кредитного договору № 31709 від 10.04.2025, Відповідач отримав кредит у розмірі 7000,00 гривень, строком на 730 днів, шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «ПУМБ» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,00% від суми кредиту за кожен день користування. Позивач свої зобов`язання за договором кредиту виконав, надав відповідачу грошові кошти у визначеному договором розмірі, однак відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яку заявник і просить стягнути.

Ухвалою суду від 09.07.2026 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою суду від 19.08.2026 та витребувано докази.

На офіційну адресу відповідача, тобто на зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання, направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі, яка повернулась до суду 28.07.2026 з причин «адресат відсутній».

З 10.09.2026 до 25.09.2026 головуючий суддя не здійснював правосуддя.

16.09.2026 до суду надійшла витребувана інформація.

Суд зазначає, що декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється, зокрема з метою створення умов для реалізації прав особи, ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою (ч.1 ст. 3 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні»).

Згідно п. 4 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

З аналізу пунктів 99, 99-1, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270) слідує, що у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику з відповідною відміткою.

Водночас до повноважень суду не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи, що судом вчинено всі необхідні та достатні дії для повідомлення відповідача про судовий розгляд даної справи, наявні підстави вважати, що відповідач вважається таким, що повідомлений про судовий розгляд належним чином.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що 10.04.2025 року між ТОВ «Фінансова Компанія «Процент» та відповідачем укладено кредитний договір 31709. Договір підписано електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 572848.

Крім того відповідачем підписано електронним підписом, одноразовим ідентифікатором 860446 паспорт споживчого кредиту, в якому зазначені всі істотні умови кредитного договору.

Відповідно до укладеного договору сторони досягли згоди з наступних істотних умов: сума кредиту (загальний розмір) складає: 7000,00 гривень. Процентна ставка за користування Кредитом становить - 1.0% від суми Кредиту за кожний день (річна процентна ставка становить 365.00%) користування Кредитом. Строк надання Кредиту та строк дії Договору становить 730 днів, з сплатою Кредиту в кінці строку користування згідно Додатку №1 до цього Договору. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 20 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача, графіку платежів та реальної річної процентної ставки, що є Додатком №1 до цього Договору.

Відповідно до п.1.6 договору Товариство переказує суми Кредиту на електронний платіжний засіб НОМЕР_1 , що належить Позичальникові.

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: 58100.00 грн. (п 1.10 договору).

Пунктом 3.5-3.5.2 договору передбачено у випадку невиконання та/або неналежного виконання Позичальником зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Позичальник зобов`язаний сплатити Товариству штраф:

у розмірі 1120.00 гривень на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання; та у розмірі 280.00 гривень починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

Згідно з умовами Кредитного договору ТОВ «Фінансова Компанія «Процент» виконало свої зобов`язання та надало Відповідачу грошові кошти у загальному розмірі 7 000,00 грн., що підтверджується довідкою ТОВ «Пейтек» Вих. № 20260527-19 Від 27.05.2026 відповідно до якої ТОВ «Пейтек» є фінансовою установою, що має право на надання платіжних послуг. Товариство надає послуги з переказу коштів без відкриття рахунку. Між Товариством та ТОВ «Фінансова Компанія «Процент» було укладено Договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку №0204-4 від 2024-04-02. Відповідно до зазначеного Договору було успішно перераховано кошти на платіжну карту клієнта з маскою 5355162330016047 від ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ»: на суму 7000,00 грн. 10.04.2025 Призначення платежу: Перерахування коштів за договором 31709 від 2025-04-10 на умовах фінансового кредиту.

Згідно витребуваної інформації у АТ «Ідея Банк» судом встановлено, що на ім`я відповідача в банку емітовано картку № НОМЕР_2 , на яку 10.04.2025 було зараховано переказ коштів в сумі 7000,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Фінансова Компанія «Процент» заборгованість відповідача за кредитним договором № 31709 від 10.04.2025 станом на 15.05.2026 становить: 43021 гривень 99 коп., яка складається з: - строкова заборгованість за сумою кредиту становить 6943,09 грн.; - прострочена заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом становить 22078,90 грн.; - заборгованість за штрафами становить 14000,00 грн.

Разом з тим, Позивач просить стягнути лише прострочені проценти за користування кредитом за період з 29.06.2025 по 15.05.2026 року. в сумі 22078,90 грн., та штраф в сумі 14000,00 грн. Позивач не вимагає та не пред`являє вимоги дострокового повернення суми кредиту.

Відповідно до ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» та ст. 639 ЦК України, електронний договір, підписаний за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, за своїми правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19 та від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

В силу ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч.1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно - телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно ч.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

При вирішенні заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за відсотками, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Договором визначено, що відповідач отримав у кредит грошові кошти зі сплатою відсотків за його користування.

У договорі було фактично визначено строк кредитування та відсоткову ставку кредиту.

Згідно Паспорту споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит - загальні витрати за кредитом, грн. - 51100.00; Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі), грн. - 58100.00. Такі ж суми зазначено і в Додатку № 1 до Кредитного договору №31709 від 10.04.2025 - Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача, графіку платежів та реальної річної процентної ставки за Кредитним договором №31709.

Відповідачем існування заборгованості за кредитом у зв`язку з користуванням кредитними коштами не спростовано, власного розрахунку суду не надано.

При цьому суд зазначає, що за змістом статей 6, 627, 629 Цивільного кодексу України в Україні діє принцип свободи договору, згідно з яким сторони є вільними у визначенні його умов з урахуванням вимог законодавства, розумності та справедливості, а договір є обов`язковим для виконання сторонами. Оскільки погоджений сторонами розмір процентів відповідає вимогам статті 1056-1 ЦК України та не перевищує граничних меж, встановлених Законом України «Про споживче кредитування», суд не вбачає правових підстав для втручання у погоджені умови правочину. Суд враховує, що незгода позичальника з розміром процентів після укладення договору автоматично не спростовує презумпцію правомірності правочину (ст. 204 ЦК України) та не свідчить про наявність значного дисбалансу договірних прав та обов`язків, адже умови були прийняті сторонами добровільно під час підписання кредитного договору. Застосування принципу договори повинні виконуватися у цьому випадку є пріоритетним для забезпечення юридичної визначеності.

Таким чином, враховуючи викладене вище, а також факт невиконання вимог кредитного договору відповідачем, суд дійшов до висновку, що позов в частині стягнення з відповідача заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом за період з 29.06.2025 року по 15.05.2026 в сумі 22078,90 грн, слід задовольнити в повному обсязі.

Щодо стягнення заборгованості з відповідача за штрафами в розмірі 14000,00 грн., суд зазначає наступне.

Згідно статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 3.5-3.5.2 договору передбачено у випадку невиконання та/або неналежного виконання Позичальником зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Позичальник зобов`язаний сплатити Товариству штраф: у розмірі 1120.00 гривень на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання; та у розмірі 280.00 гривень починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» запроваджено воєнний стан на всій території України, що триває станом на теперішній час.

Водночас 17.03.2022 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX, в якому в підпункті 2, пункту 3 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення», зазначено, що розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 40-44, ст. 356) доповнити пунктами 18 і 19 такого змісту:

"18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Зважаючи, що договір № 31709 укладено 10.04.2025, тобто в період дії воєнного стану в Україні, відповідач звільнений від обов`язку сплати штрафу в силу положень п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відтак у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача заборгованість за процентами за користування кредитом в період з 29.06.2025 по 15.05.2026.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем сплачено судовий збір у сумі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 12 від 27.05.2026.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За наведеного, з відповідача на користь позивача належить стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору (у даному випадку позов задоволено на 61%) таким чином наявні підстави для відшкодування позивачу витрат по сплаті судового збору в сумі 1624,06 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з такого.

Згідно зі ст. 133, 137 ЦПК України витрати на правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи. Їх розмір визначається згідно з умовами договору на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт. На підтвердження цих витрат позивачем надано: договір про надання правової допомоги № 03/06/24 від 03.06.2024; акт приймання-передачі наданих послуг N 144 від 30.04.2026; Витяг з Реєстру №1 до акту приймання-передачі наданих послуг N 144 від 30.04.2026 відповідно до якого вартість наданих послуг 10000,00 грн; копія платіжної інструкції про сплату витрат на правову допомогу.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи, обсягом наданих послуг, часом, витраченим на виконання робіт, та ціною позову.

Дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення сума у розмірі 10 000,00 грн є необґрунтовано завищеною та неспівмірною. Даний спір є малозначним у розумінні ст. 19 ЦПК України, є типовим для справ про стягнення заборгованості за споживчими кредитами та не потребував вивчення складних правових питань чи значного обсягу доказів. Позовна заява має стандартний характер, а правовідносини врегульовані сталою судовою практикою.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суд не зобов`язаний присуджувати до стягнення повну суму, визначену в договорі, якщо вона є очевидно надмірною.

Враховуючи характер спору та обсяг фактично виконаної адвокатом роботи, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 3 000,00 грн. Водночас, зважаючи на часткове задоволення позову, відшкодуванню підлягають витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 1830,00 грн.

Інших судових витрат сторонами не заявлено.

Керуючись статтями 12, 81, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» до ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» заборгованість за Договором № 31709 від 10.04.2025 у розмірі 22078,90 (двадцять дві тисячі сімдесят вісім гривень 90 копійок) гривень, яка є заборгованістю за процентами за користування кредитом за період з 29.06.2025 по 15.05.2026

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1624,06 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1830,00 гривень, а всього 3454,06 (три тисячі чотириста п`ятдесят чотири гривень 06 копійок) гривень.

Добровільне виконання рішення в частині стягнення грошових коштів здійснювати за такими реквізитами позивача: IBAN НОМЕР_3 , банк отримувач: АТ «Сенс Банк».

У разі добровільного виконання рішення боржнику невідкладно надати до суду та стягувачу копію платіжного документа, що підтверджує сплату присудженої суми, із обов`язковим зазначенням у ньому номера цієї справи та дати й номера кредитного договору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» (місцезнаходження 03124, місто Київ, бульвар Вацлава Гавела, 4 ЄДРПОУ 43541163.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 .

Повне судове рішення складено 28.09.2026.

Суддя І.М. Соловйов