Ухвала суду № 140019515, 23.09.2026, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25006,

тел. 30-10-22, 30-10-23 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

23 вересня 2026 рокум. Кропивницький Справа № 912/1213/26

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Закуріна М.К., розглянувши заяву з грошовими вимогами Акціонерного товариства «Юнекс Банк», подану у справі

про неплатоспроможність ОСОБА_1 ,

за участі:

- секретаря судового засідання Рудченко І.О.,

- боржника ОСОБА_1 , представника боржника адвоката Савченко Л.В.,

- представника АТ КБ «ПриватБанк» - Маякової І.В.,

у с т а н о в и в:

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

Ухвалою від 29.07.2026 Суд відкрив провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , увів процедуру реструктуризації боргів боржника та призначив керуючим реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Каратуна Є.Є.

При цьому, 29.07.2026 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

21.08.2026 до суду надійшла заява АТ «Юнекс Банк» про визнання грошових вимог до ОСОБА_1 у сумі 9 367,51 грн заборгованості за кредитним договором № 81.39293.1125.1 від 19.11.2025 року, з яких: 6 600 грн заборгованості по поверненню кредитних коштів, 2 767,51 грн заборгованість за процентами, а також 5324,80 грн судового збору.

Ухвалою від 24.08.2026 Суд прийняв заяву про визнання грошових вимог до розгляду.

При цьому Суд врахував, що ухвалою від 29.07.2026 Суд відкрив провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та здійснив офіційне оприлюднення оголошення про відкриття справи про неплатоспроможність. Зокрема, на офіційному веб-сайті Верховного Суду (у розділі: Оприлюднення відомостей про справи про банкрутство) оголошення оприлюднене 29.07.2026.

За змістом частини 1 статті 122 та частини 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Безпосередньо заяву Кредитор подав до суду 21.08.2026, тобто у межах тридцятиденного строку з дня оголошення, чим забезпечив виконання названих правових положень.

Частиною 4 статті 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин Суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.12.2022 у справі № 918/1154/21, розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір, тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати, чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.06.2022 у справі № 902/90/21).

Водночас, як слідує з постанов Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18 та від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16, заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги.

Разом з тим, за правовими позиціями, викладеними у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 914/1126/14, від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18 та від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом. Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.

Отже, обов`язком кредитора є доведення грошових вимог шляхом надання відповідних доказів, а суду перевірка їх обґрунтованості.

АРГУМЕНТИ АТ «ЮНЕКС БАНК»

В обґрунтування заяви АТ «Юнекс Банк» вказало, що:

- 19.11.2025 між АТ «ЮНЕКС БАНК» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 81.39293.1125.1 (на умовах Публічної пропозиції № 139 від 22.08.2025), за яким боржниці надано споживчий кредит у сумі 6 600,00 грн строком погашення не пізніше 19.05.2026 року;

- за умовами цього договору, за користування кредитом нараховуються проценти, а також встановлено одноразову комісію за надання кредиту у розмірі 600,00 грн, що входить до суми видачі кредиту;

- факт надання кредитних коштів у безготівковій формі на картковий рахунок боржниці підтверджується платіжною інструкцією № 11683 від 19.11.2025 року та виписками за особовими рахунками;

- у зв`язку з неналежним виконанням боржницею зобов`язань щодо щомісячного повернення кредиту та сплати процентів, станом на 29.08.2026 року утворилася заборгованість у розмірі 9 367,51 грн, з яких: 6 600,00 грн заборгованість за тілом кредиту та 2 767,51 грн заборгованість за процентами;

- крім основної суми боргу, заявник просить визнати вимоги щодо сплати судового збору в розмірі 5 324,80 грн, сплаченого за подання даної заяви.

АРГУМЕНТИ БОРЖНИКА

Представник ОСОБА_1 адвокат Савченко Л.В. подала заперечення на заяву про грошові вимоги АТ «Юнекс Банк» та частково не визнала грошові вимоги, вказавши, що проведена банком 19.11.2025 операція з нарахування й утримання разової комісії за надання кредиту у розмірі 600,00 грн є нікчемною та суперечить законодавству про захист прав споживачів і споживче кредитування. У обґрунтуванні заперечень представник боржника посилається на практику Верховного Суду (зокрема постанови Великої Палати ВС від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19, Об`єднаної палати КЦС ВС від 09.12.2019 у справі № 524/5152/15-ц, ВС від 31.08.2022 у справі № 202/5330/19 та від 17.08.2022 у справі № 180/1434/20), яка на її думку підтверджує, що нарахування подібних комісій за відсутності окремої послуги є незаконним і нікчемним. У зв`язку з цим нарахована комісія за видачу кредиту в сумі 600,00 грн не підлягає визнанню та стягненню, а розмір заборгованості за тілом кредиту за Кредитним договором № 81.39293.1125.1 від 19.11.2025 має бути зменшений з 6 600,00 грн до 6 000,00 грн шляхом зарахування утриманої комісії на погашення основного боргу.

АРГУМЕНТИ КЕРУЮЧОГО РЕСТРУКТУРИЗАЦІЄЮ БОРГІВ БОРЖНИКА

Керуючий реструктуризацією боргів боржника в повідомленні про результати розгляду вимог АТ «Юнекс Банк» частково визнав грошові вимоги, а саме у розмірі 6 600 грн та відмовив у визнанні нарахованих процентів на суму 2 767,51 грн, оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем та учасником бойових дій, що підтверджується військовим квитком, довідкою ВЧ та посвідченням УБД. Згідно з п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям під час дії особливого періоду / воєнного стану проценти за користування кредитом не нараховуються.

Також Керуючий реструктуризацією боргів боржника відмовив у визнанні витрат на судовий збір на суму 5 324,80 грн з посиланням п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» у поєднанні зі ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та правовою позицією ОП КЦС ВС у постанові від 22.06.2026 (справа № 752/3051/25), учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору незалежно від того, мають вони статус позивача чи відповідача.

УСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ

19.11.2025 року АТ «Юнекс Банк» (як Банк) та ОСОБА_1 (як Позичальник) уклали кредитний договір № 81.39293.1125.1 (т. 3, а.с. 37-40), за умовами якого: Банк зобов`язується надати Позичальнику грошові кошти (кредит) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних споживчих потреб, а Позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування ним (пункти 1.1, 1.4); сума кредиту: 6 600,00 грн (пункт 1.1); строк кредитування: з 19.11.2025 до 19.05.2026 із кінцевою датою повернення не пізніше 19.05.2026 року (пункт 1.6); комісія за надання кредиту: разово 600,00 грн, що входить до суми видачі кредиту (пункт 1.10); комісія за обслуговування кредиту: щомісячно 0,0% від суми кредиту (пункт 1.11); проценти за користування кредитом: 365,0% річних, що нараховуються за методом «факт/факт» (пункти 1.7, 1.9); тип процентної ставки: фіксована (пункт 1.8); спосіб надання кредиту: одноразово в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок з використанням картки за номером НОМЕР_1 (пункти 1.5, 2.2). Додаток №1 до договору (Графік платежів) визначає дату видачі кредиту, кількість днів у розрахунковому періоді, суму кредиту, проценти за користування кредитом, комісію за надання кредиту, орієнтовну реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту (т. 3, а.с. 41). При цьому ОСОБА_1 підписала договір власноручним цифровим підписом.

За змістом виписки по особовому рахунку за період з 19.11.2025 по 29.07.2026 за кредитним договором № 81.39293.1125.1 від 19.11.2025 (т. 3, а.с. 26-33): 19.11.2025 боржниця отримала кредит (платіжна інструкція № 11683) у розмірі 6 000,00 грн та їй нараховано та утримано разову комісію в розмірі 600,00 грн (платіжна інструкція № 11685); у зв`язку з відсутністю планових платежів банк здійснював винесення заборгованості за тілом кредиту на рахунок простроченої заборгованості, а саме: 22.12.2025 винесено на прострочку 1 526,19 грн (залишок строкового боргу: 5 073,81 грн); 20.01.2026 - 424,81 грн (залишок: 4 649,00 грн); 20.02.2026 р. - 1 170,00 грн (залишок: 3 479,00 грн); 20.03.2026 - 1 170,00 грн (залишок: 2 309,00 грн); 21.04.2026 - 1 170,00 грн (залишок: 1 139,00 грн); 20.05.2026 - 1 139,00 грн. Загальний розмір простроченого тіла кредиту: 6 600,00 грн; 22.12.2025 винесено на прострочку нарахованих процентів у сумі 792,00 грн. 22.12.2025 боржниця частково погасила прострочені проценти на суму 70,50 грн. 20.01.2026 на прострочку винесено непогашені проценти у сумі 1 893,38 грн. Загальний залишок заборгованості складає 9 367,51 грн. з них: за тілом кредиту - 6 600,00 грн та за процентами: 2 767,51 грн.

ОЦІНКА УСТАНОВЛЕНИХ ОБСТАВИН

Щодо правової природи договору та договірних відносин

Установлені судом обставини наявності укладеного договору, свідчать про виникнення між його сторонами цивільних зобов`язань. Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та зобов`язань, які виникли між сторонами на його підставі, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений кредитний договір.

Зокрема, за статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит.

Оскільки кредит надавався на споживчі цілі, договір за своєю юридичною природою є договором про споживчий кредит.

Так, за змістом пункту 1-1 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. А у відповідності до частини 1 статті 14 того ж Закону договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відтак, укладений договір та правовідносини сторін за ним регулюються ЦК України та Законом України «Про споживче кредитування».

Отже, у даному випадку ОСОБА_1 зобов`язана повернути отриману суму кредиту в обумовлений договором строк.

За змістом частини 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Таким чином, ОСОБА_1 , допустивши несвоєчасну сплату отриманого кредиту, порушила взяті на себе зобов`язання та станом на час розгляду справи в суді не надала доказів відповідної сплати.

Щодо виконання умов договору сторонами

За змістом частини 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Зокрема, Суд установив, що ОСОБА_1 за наведеним договором отримала кредитні кошти та на даний час їх не повернула. Зокрема, як слідує з платіжної інструкції № 11683 від 19.11.2025 АТ «Юнекс Банк» перерахувало ОСОБА_1 6 000,00 грн з призначенням платежу «видача кредиту ОСОБА_1 пр. кредитному договору № 81.39293.1125.1 від 19.11.2025» (т. 3, а.с. 44), а відповідно до платіжної інструкції № 11685 від 19.11.2025 600,00 грн з призначенням платежу «комісія за надання кредиту згідно кредитного договору № 81.39293.1125.1 від 19.11.2025».

При цьому, за обрахунками Банку боржниця частково погасила прострочені проценти на суму 70,50 грн, а загальний залишок заборгованості складає 9 367,51 грн. з них: за тілом кредиту - 6 600,00 грн та за процентами: 2 767,51 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 , допустивши несвоєчасну сплату отриманого кредиту, порушила взяті на себе зобов`язання та станом на час розгляду справи в суді не надала доказів відповідної сплати.

Щодо нарахування процентів за користування кредитом

У справі Суд установив, що пунктами 1.7 та 1.9. кредитного договору проценти за користування кредитом складають 365,0% річних та нараховуються за методом «факт/факт».

Разом з тим, Суд зазначає, що відповідно до п. 15 ч. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно з висловленою Верховним Судом правовою позицією у постанові від 25.04.2018 у справі №205/1993/17-ц особливий період діє в Україні від 17.03.2014 після оприлюднення Указу Президента «Про часткову мобілізацію» і по теперішній час.

24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Надалі воєнний стан неодноразово було продовжено та він діє на теперішній час.

Так, як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій (т. 4, а.с. 129); відповідно до запису у військовому квитку брала участь в АТО на території Донецької та Луганської областей (т. 4, а.с. 133), з 24.02.2022 перебувала на військовій службі (довідка від 13.03.2022) (т. 4, а.с. 136), чоловік боржниці ОСОБА_2 перебуває на військовій службі (т. 4, а.с. 141, 154).

Отже, на боржника ОСОБА_1 розповсюджується вищевикладена норма.

Нарахування АТ «Юнекс Банк» процентів за користування кредитом у сумі 2 767,51 грн було здійснено після листопада 2025 року, що суперечить вимогам частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у зв`язку з чим Суд відхиляє грошові вимоги до ОСОБА_1 в цій частині.

Щодо нарахування комісії

Суд установив, що пунктом 1.10 договору жирним шрифтом вказано разову комісію за надання кредиту 600,00 грн.

Посилання представника боржника на правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 Суд не бере до уваги з наступних підстав.

Так, висновок Верховного Суду стосується незаконності комісійної винагороди за надання інформації позичальнику про умови кредитної заборгованості, але комісійна винагорода, у договорі, укладеному з боржником, надання будь-якої інформації не передбачає.

Крім того, предметом спору у справі № 496/3134/19, яку розглядав Верховний Суд, був кредитний договір, укладений 19.06.2018. Але після 19.06.2018 законодавство щодо встановлення комісійної винагороди у договорах споживчого кредитування змінилося.

Так, згідно п. 8 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг» від 20.09.2019 № 122-IX, який набрав чинності 19.01.2020, до Закону України «Про споживче кредитування» були внесені зміни, а саме, пункт 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» викладено в новій редакції за якою, загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Кредитний договір укладений з ОСОБА_1 19.11.2025, тобто, після внесення відповідних змін до Закону України «Про споживче кредитування», згідно з якими було передбачено правомірність встановлення комісії у загальних витратах за споживчим кредитом.

Отже, Верховний Суд розглядав справи, предметом спору за якими були кредитні договори, укладені до внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування» (до 19.01.2020). Це суттєва обставина, оскільки стосується принципу дії закону у часі.

Крім цього, за частиною 2 статті 8 Закону реальна річна процентна ставка обчислюється відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України. Для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на супровідні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Суд висновує, що ОСОБА_1 була обізнана з усіма складовими платежами за договором кредитування та погодилась з ними, поставивши свій підпис, будь-яких прихованих платежів кредитний договір не містить, а відтак нарахування комісії є правомірним.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ

Враховуючи викладене та встановлені обставини справи у їх сукупності, Суд дійшов висновку про задоволення заяви про визнання грошових вимог в сумі 6 600 грн заборгованості по поверненню кредитних коштів за кредитним договором № 81.39293.1125.1 від 19.11.2025, а також 5324,80 грн судового збору.

В задоволенні заяви щодо стягнення 2 767,51 грн заборгованості за процентами за кредитним договором № 81.39293.1125.1 від 19.11.2025 відмовити.

Щодо судового збору

Суд проаналізував заперечення Керуючого реструктуризацією боргів боржника щодо покладення на ОСОБА_1 витрат на судовий збір на суму 5 324,80 грн та зазначає наступне.

Так, згідно з п. 13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Суд зазначає, що ця норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору.

Поряд з цим, правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII.

У ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом таких питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Отже, для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову, а також перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст. ст. 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19), у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.03.2018 у справі №490/8128/17, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17, у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 22.06.2026 у справі № 752/3051/25.

Справа про неплатоспроможність ОСОБА_1 не пов`язана із захистом порушених прав заявниці саме як учасника бойових дій та гарантій її соціального захисту, а відтак вона не звільнена від сплати судового збору на підставі п. 13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного та керуючись статтями 1, 2, 9, 45, 113, 133 Кодексу України з процедур банкрутства та статтями 232-235 та 242 ГПК України,

у х в а л и в :

1. Заяву Акціонерного товариства «Юнекс Банк» про визнання грошових вимог до ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства «Юнекс Банк» до ОСОБА_1 :

- у сумі 6 600 грн заборгованості по поверненню кредитних коштів за кредитним договором № 81.39293.1125.1 від 19.11.2025 року, з віднесенням їх до другої черги задоволення вимог кредиторів;

- у сумі 5324,80 грн витрат на сплату судового збору, які підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів.

3. Решту вимог Акціонерного товариства «Юнекс Банк» відхилити.

4. Керуючому реструктуризацією боргів боржника Каратуну Є.Є. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів.

За частиною 6 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 ГПК України.

Скорочену ухвалу Суд оголосив у засіданні 23.09.2026.

Повну ухвалу Суд склав 24.09.2026.

Суддя М.К. Закурін

Копії ухвали надіслати в електронній формі до електронного кабінету: Саєнко Ю.Л., керуючому реструктуризацією боргів боржника Каратуну Є.Є. та АТ «Юнекс Банк».