Рішення № 139971311, 21.09.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/3483/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року місто Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Стрельбицького В.В.,

за участю секретаря судового засідання Рішко С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом

Акціонерного товариства «Ідея Банк»,

в особі представника Заставної Ольги Василівни

(79008, м. Львів, вул. Валова,11, ЄДРПОУ: 19390819)

до

ОСОБА_1

( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ;

АДРЕСА_1 )

про стягнення боргу за кредитним договором,

встановив:

I. Позиції сторін та учасників справи, заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Акціонерне товариство «Ідея Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у сумі 38 270 грн 58 коп. та суму понесених витрат на сплату судового збору.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 13.08.2025 після проведення ідентифікації та верифікації клієнта відповідно до вимог законодавства України між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 2199906 про використання електронного підпису клієнта та акцепт публічної оферти AT «Ідея Банк» про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку. Даний договір було підписано клієнтом ЦВП, шляхом відтворення власноручного підпису на екрані електронного сенсорного пристрою (смартфону) через мобільний додаток O.Bank 2.0. у відповідності до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та «Про електронну комерцію». Банком підписано Договір шляхом накладення КЕП уповноваженого представника банку, що також узгоджується з Положенням про використання електронного підпису та електронної печатки, затвердженим постановою Національного банку України.

13.08.2025 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено Угоду №С-001-011329625-25-980 про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки. Означений договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (OTP-пароль), який був надісланий на номер мобільного телефону (фінансовий номер) відповідача. Власне волевиявлення на укладення кредитного договору відповідач висловив шляхом його підписання електронним підписом, а саме відповідачем було введено на інтерфейсі власного мобільного пристрою з фінансового номеру в мобільному додатку O.Bank 2.0 СМС-повідомлення (OTP-пароль, отриманий від Банку - з альфа імені «IdeaBank»), що узгоджується з п.1.4.1. Договору № 2199906.

Укладаючи кредитний договір, сторони погодились, що клієнт ознайомлений з умовами договору, що затверджений розпорядженням банку за електронною адресою: www.ideabank.ua.

Згідно Угоди №С-001-011329625-25-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки, відповідач отримала кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії по відкритому поточному рахунку № НОМЕР_2 під процентну ставку 70,8% річних, (протягом пільгового періоду 0,01% річних на заборгованість, що виникла внаслідок здійснення безготівкової оплати за допомогою БПК в торговельно-сервісній мережі і Інтернеті), яка є фіксована протягом усього строку дії Угоди та може бути зміненою за умови погодження Сторонами в порядку визначеному цією Угодою. Процентна ставка на прострочену суму кредиту при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту протягом дії Угоди 70,8% річних. Процентна ставка за використання коштів понад витратний ліміт (технічний овердрафт) 70,8% річних.

Максимальний ліміт кредитної лінії встановлюється у розмірі 200 000 грн 00 коп., ліміт доступний клієнту на момент укладення угоди, становить 30 000 грн 00 коп.

Останній платіж боржником здійснено 13.09.2025. Отже, сума боргу відповідача за кредитним договором станом на 05.05.2026 становить 38 270 грн 58 коп. Оскільки відповідач у добровільному порядку не сплатила заборгованість за кредитним договором, у тому числі проценти за кредитним договором, позивач просить заявлені вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 14.05.2026 відкрито провадження у справі та вирішено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідачем ОСОБА_1 подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого остання заперечує проти задоволення позовних вимог. Зокрема, вказує на те, що в договірні відносини з банком не вступала, кредитні кошти не отримувала. Такі кошти отримувала гр. ОСОБА_2 , яка будь-які кошти відповідачу не передавала.

На підтвердження вказаного, зазначає, що в провадженні Здолбунівського районного суду Рівненської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025181130000350 від 15.09.2025 про обвинувачення ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 190, ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України.

Так, згідно обвинувального акту ОСОБА_2 обвинувачується, зокрема в тому, що вона діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, який введений в дію Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння чужим майном, шляхом обману, усвідомлюючи, що вона не є співробітником Акціонерного Товариства «Перший Український міжнародний банк», юридична адреса: м. Київ, вул. Андріївська, 4, 04070, ЄДРПОУ: 14282829, представилася громадянам ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 діючим працівником АТ «ПУМБ», використовуючи при цьому відповідну службову термінологію та відомості про свою трудову діяльність у вказаній банківській установі, створивши таким чином у перерахованих осіб уявлення про наявність у ОСОБА_2 повноважень працівника АТ «ПУМБ» та пов`язаних із цим можливостей. У подальшому, скориставшись отриманими обманним шляхом у ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 засобами для ідентифікації у інформаційній (автоматизованій) банківській системі АТ «ПУМБ», ОСОБА_2 за допомогою невстановленого досудовим розслідуванням електронно-обчислювального пристрою із доступом до мережі «Інтернет», авторизувалась від імені перерахованих осіб у автоматизованій банківській системі АТ «ПУМБ», здійснивши незаконні фінансові операції із застосуванням електронно-обчислювальної техніки та заволоділа грошовими коштами. Зокрема, ОСОБА_2 , продовжуючи свої протиправні дії, пов`язані єдиним злочинним умислом, спрямованим на заволодіння грошовими коштами АТ «Ідея Банк», 13.08.2025 (точно часу досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи у невстановленому органом досудового розслідування місці, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, який введений в дію Указом президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння чужим майном, шляхом обману, за допомогою невстановленого досудовим розслідуванням електронно-обчислювального пристрою і з доступом до мережі «Інтернет» (із динамічною ІР-адресою), авторизувалась у інформаційній (автоматизованій) системі інтернет-банкінгу АТ «Ідея Банк», як клієнт банку АТ «Ідея Банк» - ОСОБА_1, без відома та згоди якої внесла до зазначеного програмного комплексу відомості про заведення кредитної заявки за поточним банківським рахунком № НОМЕР_2 (за договором кредиту №С-001-011329625-25-980 від 13.08.2025) про надання ОСОБА_1 кредитної лінії на умовах повернення, строковості та платності. У подальшому, 16.08.2025 та 13.09.2025 ОСОБА_2 , використовуючи відкритий у АТ «Ідея Банк», на ім`я ОСОБА_1 банківський рахунок № НОМЕР_2 , здійснила незаконні операції із застосуванням електронно-обчислювальної техніки, як наслідок, заволоділа коштами АТ «Ідея Банк» на суму 29 800 грн, із яких: 16.08.2025 з рахунку відкритого на ім`я потерпілої ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , перерахувала однією транзакцією на суму 29 000 грн на банківську картку емітовану АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_3 , відкриту на ім`я ОСОБА_2 ; 13.09.2025 з рахунку відкритого на ім`я потерпілої ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , перерахувала однією транзакцією на суму 800 грн на банківську картку № НОМЕР_4 , емітовану АТ «Універсал Банк», яка належить ОСОБА_11 .

У зв`язку з вищенаведеним відповідач вважає, що вона є неналежним відповідачем у справі, а належним відповідачем є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка фактично оформляла всі документи та отримувала грошові кошти. Відтак, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представником позивача - ОСОБА_12 подано до суду додаткові пояснення у справі, відповідно до яких останній заперечує проти доводів відповідача викладених у відзиві та вказує на те, що, відповідно до Закону України «Про платіжні послуги», користувач зобов`язаний забезпечувати безпеку платіжного інструменту, не передавати третім особам дані для здійснення операцій та негайно повідомляти банк про їх втрату або несанкціоновані операції.

Стверджує, що відповідач не повідомляла про втрату телефону, SIM-картки, платіжного інструменту чи облікових даних. Водночас, 13.08.2025 було здійснено її дистанційну ідентифікацію та зареєстровано мобільний застосунок O.Bank, а 16.08.2025 з її фінансового номера та із застосуванням OTP-пароля проведено переказ 29 000 грн.

Посилаючись на умови Договору комплексного банківського обслуговування, зазначає, що операції, здійснені із використанням логіну, пароля та OTP, є належно підтвердженими, а ризик їх несанкціонованого використання покладається на клієнта. Крім того, вказує, що наявність відкритого кримінального провадження щодо ОСОБА_2 не є підставою вважати, що ОСОБА_1 є неналежним відповідачем у цивільній справі про стягнення заборгованості за кредитним договором, який вона уклала, оскільки наявність обвинувального акту не встановлює винність ОСОБА_2 у вчиненні шахрайських дій, та не заперечує порушення відповідачем вимог законодавства, зокрема Закону України «Про платіжні послуги» та умов Кредитного договору, ДКБОФО, які виключають звільнення відповідача від обов`язку повернути кредитні кошти та сплатити проценти за їх користування.

Відтак, просить позовні вимоги задовільнити в повному обсязі

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив такі задовольнити.

Відповідач та її представник у судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими відправленнями та оголошеннями в порядку ст.128 ЦПК України. Також, не подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

У свою чергу, сторона зобов`язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З врахуванням тривалості провадження у справі, забезпечення судом можливості сторонам в повній мірі реалізувати свої процесуальні права, а також того, що відповідач неодноразово не з`являвся у судове засідання, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

II. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази, оцінка доводів учасників справи, норми права та мотиви їх застосування та незастосування

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно зі статтею 55 Конституції України, кожному гарантується право на судовий захист.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів , поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 13.08.2025 після проведення ідентифікації та верифікації клієнта, відповідно до вимог законодавства України, між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 2199906 про використання електронного підпису клієнта та акцепт публічної оферти AT «Ідея Банк» про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку. Даний договір було підписано клієнтом ЦВП, шляхом відтворення власноручного підпису на екрані електронного сенсорного пристрою (смартфону) через мобільний додаток O.Bank 2.0. у відповідності до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та «Про електронну комерцію». Банком підписано Договір шляхом накладення КЕП уповноваженого представника банку, що також узгоджується з Положенням про використання електронного підпису та електронної печатки, затвердженим постановою Національного банку України.

13.08.2025 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено Угоду №С-001-011329625-25-980 про відкриття кредитної лінії, обслуговування кредитної картки. Означений договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (OTP-пароль), який був надісланий на номер мобільного телефону (фінансовий номер) відповідача. Власне волевиявлення на укладення кредитного договору відповідач висловив шляхом його підписання електронним підписом, а саме відповідачем було введено на інтерфейсі власного мобільного пристрою з фінансового номеру в мобільному додатку O.Bank 2.0 СМС-повідомлення (OTP-пароль, отриманий від Банку - з альфа імені «IdeaBank»), що узгоджується з п.1.4.1. Договору № 2199906.

Згідно Угоди №С-001-011329625-25-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки, відповідач отримала кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії по відкритому поточному рахунку № НОМЕР_2 під процентну ставку 70,8% річних, (протягом пільгового періоду 0,01% річних на заборгованість, що виникла внаслідок здійснення безготівкової оплати за допомогою БПК в торговельно-сервісній мережі і Інтернеті), яка є фіксована протягом усього строку дії Угоди та може бути зміненою за умови погодження Сторонами в порядку визначеному цією Угодою. Процентна ставка на прострочену суму кредиту при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту протягом дії Угоди 70,8% річних. Процентна ставка за використання коштів понад витратний ліміт (технічний овердрафт) 70,8% річних. Максимальний ліміт кредитної лінії встановлюється у розмірі 200 000 грн 00 коп., ліміт доступний клієнту на момент укладення угоди, становить 30 000 грн 00 коп. Строк кредитування 12 місяців (п. 1, 2, 3 Угоди №С-001-011329625-25-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки від 13.08.2025).

Позивач повністю виконав свої зобов`язання, згідно кредитного договору, що підтверджується відповідною платіжною інструкцією. Однак, відповідач не повернула отриманий кредит у встановлений договором термін, не сплатила нараховані відсотки.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 вказаного Закону встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч.3 ст.207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений договором строк. За умовами ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. У відповідності до ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 549 ЦК України та умов договору, у разі невиконання чи несвоєчасного виконання зобов`язань в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно з умовами договору, відповідач зобов`язаний сплатити позивачу неустойку (штраф, пеня). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається із матеріалів справи, у зв`язку із невиконанням умов кредитного договору, 13.08.2025 на адресу відповідача банком направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань. Згідно даної вимоги, позивач вимагав терміново, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня направлення кредитором цієї вимоги, виконати зобов`язання по кредитному договору, а саме достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, тобто до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом, а також суму пені, нарахованої на день повного погашення заборгованості та інші платежі за кредитним договором. Також, відповідачу було повідомлено, що у випадку непогашення заборгованості за кредитним договором в 30-денний строк з дня направлення цієї вимоги банком будуть здійсненні заходи щодо примусового стягнення із відповідача заборгованості за кредитним договором на власний вибір.

Із наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості, встановлено, що у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, станом на 05.05.2026 утворилась заборгованість у розмірі 38 270 грн 58 коп., яка складається із: простроченого боргу у розмірі 29 949 грн 00 коп.; прострочених процентів - 8 321 грн 58 коп.

Заборгованість відповідача підтверджується випискою по особовому рахунку № НОМЕР_2 та довідкою - розрахунком заборгованості станом на 05.05.2026.

Щодо тверджень відповідача про укладення договору внаслідок вчинення відносно неї кримінального правопорушення, суд зазначає наступне.

Так, згідно п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», відповідно до ч. 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину. У зв`язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину.

У пункті 19 вказаної постанови роз`яснено, що відповідно до статей 229 - 233 ЦК України правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним. Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину (стаття 229 ЦК України), мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення. Не має правового значення помилка щодо розрахунку одержання користі від вчиненого правочину. Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.

З роз`яснень, викладених у пункті 23 вказаної постанови, слідує, що правочин може бути визнаний судом недійсним на підставі статті 233 ЦК, якщо його вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, чим друга сторона правочину скористалася. Тяжкими обставинами можуть бути тяжка хвороба особи, членів її сім`ї чи родичів, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин. Особа (фізична чи юридична) має вчиняти такий правочин добровільно, без наявності насильства, обману чи помилки. Особа, яка оскаржує правочин, має довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах.

Згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні №12025181130000350 від 15.09.2025 відносно ОСОБА_2 , за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України, відповідно до фактичних обставин кримінального правопорушення, в частині, що стосується ОСОБА_1 та АТ «Ідея Банк»:

« ОСОБА_2 , продовжуючи свої протиправні дії, пов`язані єдиним злочинним умислом, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, який введений в дію Указом Президента України від 24.022022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння чужим майном, скориставшись отриманими обманним шляхом у ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , персональними даними та засобами для ідентифікації інформаційній (автоматизованій) системі інтернет-банкінгу АТ «Ідея Банк», за допомогою невстановленого досудовим розслідуванням електронно-обчислювального пристрою із доступом до мережі «Інтернет», авторизувалась від імені перерахованих осіб у інформаційній (автоматизованій) системі інтернет-банкінгу АТ «Ідея Банк», здійснивши незаконні фінансові операції із застосуванням електронно-обчислювальної техніки та заволоділа грошовими коштами Акціонерного товариства «Ідея Банк» (ЄДРПОУ 19390819), юридична адреса: м. Львів, вул. Валова, 11, за наступних встановлених обставинах.

Зокрема, ОСОБА_2 , продовжуючи свої протиправні дії, пов`язані єдиним злочинним умислом, спрямованим на заволодіння грошовими коштами АТ «Ідея Банк», 13.08.2025 (точно часу досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи у невстановленому органом досудового розслідування місці, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, який введений в дію Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння чужим майном, шляхом обману, за допомогою невстановленого досудовим розслідуванням електронно-обчислювального пристрою із доступом до мережі «Інтернет» (із динамічною IP-адресою), авторизувалась у інформаційній (автоматизованій) системі інтернет-банкінгу АТ «Ідея Банк», як клієнт банку АТ «Ідея Банк» - ОСОБА_1, без відома та згоди якої незаконно внесла до зазначеного програмного комплексу відомості про заведення кредитної заявки за поточним банківським рахунком № НОМЕР_2 (за договором кредиту №С-001-011329625-25-980 від 13.08.2025) про надання ОСОБА_1 кредитної лінії на умовах повернення, строковості та платності. У подальшому, 16.08.2025 та 13.09.2025 ОСОБА_2 , використовуючи відкритий у АТ «Ідея Банк», на ім`я ОСОБА_1 банківський рахунок № НОМЕР_2 , здійснила незаконні операції із застосуванням електронно-обчислювальної техніки, як наслідок, заволоділа грошовими коштами АТ «Ідея Банк» не суму 29 800 грн., із яких: 16.08.2025 з рахунку відкритого на ім`я потерпілої ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , перерахувала однією трансакцією на суму 29 000 грн. на банківську картку емітовану АТ «Універсал банк» № НОМЕР_3 , відкриту на ім`я ОСОБА_2 ; 13.09.2025 з рахунку відкритого на ім`я потерпілої ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , перерахувала однією трансакцією на суму 800 грн. на банківську картку № НОМЕР_5 емітовану АТ «Універсал, яка належить ОСОБА_13 ».(а.с. 16-17 Обвинувального акту).

Відповідно до ч. 2 п. 30 Додатку 2 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 19.05.2020 № 65, Банк може здійснити верифікацію фізичної особи також шляхом використання одного з нижченаведених способів:

1) за допомогою Системи BankID НБУ в такому порядку: отримати ідентифікаційні дані такої фізичної особи за допомогою засобів Системи BankID НБУ; отримати від фізичної особи копію ідентифікаційного документа (копії сторінок ідентифікаційного документа, що містять ідентифікаційні дані), на яку накладений КЕП власника ідентифікаційного документа; здійснити перевірку ідентифікаційних даних, що містяться в копії ідентифікаційного документа, КЕП та файлі, отриманому за допомогою Системи BankID НБУ від банку, що є абонентом-ідентифікатором, на їх відповідність;

2) шляхом отримання електронної копії ідентифікаційного документа в такому порядку: отримати е-паспорт/е-паспорт для виїзду за кордон, завірений кваліфікованою електронною печаткою Державного підприємства "ДІЯ" з відповідною кваліфікованою електронною позначкою часу, що відповідатиме даті здійснення банком верифікації особи, та: здійснити фотофіксацію особи з використанням методу розпізнавання реальності особи з подальшим накладенням КЕП уповноваженого працівника банку або кваліфікованої електронної печатки банку та кваліфікованої електронної позначки часу на отриманий електронний документ, що містить фото; або отримати копію ідентифікаційного документа або опитувальника, на який накладений КЕП клієнта.

Банк може вважати верифікацію клієнта - фізичної особи завершеною лише за умови здійснення ним успішної перевірки відповідності отриманих ідентифікаційних даних.

13.08.2025 о 16:00 год, за допомогою мобільного та номеру телефону НОМЕР_6 , та після проходження дистанційної ідентифікації та верифікації клієнта в мобільному додатку О.Bank 2.0 за допомогою ДП ДІЯ (Державного підприємства «ДІЯ») відбулась успішна реєстрація облікового запису відповідача у мобільному додатку O.Bank, та було створено пароль для входу в мобільний додаток O.Bank, що підтверджується протоколом №2199906 від 13.08.2025 року.

Вказане також підтверджується, паспортом громадянина України НОМЕР_7 (е-паспорт), який серед іншого надано відповідачем через ДП «ДІЯ» позивачу, на його запит на цифрові копії документів від 13.08.2025, та Протоколом перевірки фотографій клієнта при проведенні повної дистанційної ідентифікації від 13.08.2025, що підтверджує факт особистої присутності, участі відповідача під час встановлення мобільного додатку O.Bank за фінансовим номером телефону НОМЕР_6 .

Укладаючи Кредитний договір сторони погодились, що клієнт ознайомлений з умовами Договору, що затверджений розпорядженням Банку із усіма змінами та доповненнями, які оприлюднені на Інтернет-сторінці Банку за електронною адресою www.ideabank.ua та які йому роз`яснені, зрозумілі та з якими він цілком згідний (п. 4 Угоди №С-001-011329625-25-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки від 13.08.2025).

Відповідно до п. 5.12, 5.14, 5.16, 5.17, 5.26 Публічної пропозиції АТ «Ідея Банк» про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБОФО), затвердженого протоколом засідання Правління №07/30-29 від 30.07.2025, відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України, Сторони дійшли згоди щодо можливого (допустимого, правомірного) використання ОТР при укладанні в подальшому між ними правочинів за допомогою СДО ІО та/або при ініціюванні, підтвердженні тощо за допомогою СДО ІО Клієнтом будь-якої передбаченої Правилами банківської операції та дії з будь-яким рахунком Клієнта, відкритим у Банку, та операцією в СДО ІО.

Клієнт зобов`язаний забезпечити/гарантувати неможливість отримання третіми особами інформації про Пароль та ОТР. Будь-яку особу, яка використала Логін та/або Пароль та/або ОТР Банк безумовно вважає Клієнтом та не несе відповідальності, якщо це не відповідає дійсності. Ризик і всю відповідальність за несанкціоноване використання Логіна, Пароля та ОТР несе виключно Клієнт. Будь-яка банківська операція, угода тощо не може бути відмінена, визнана недійсною, відкликана тощо, якщо вона була здійснена з використанням ОТР.

Будь-який новий Пароль та/або ОТР, надісланий Банком Клієнту, отриманий або змінений Клієнтом відповідно до умов цього Договору, визнається цим Договором і всіма його частинами, зокрема, але невиключно Правилами, відповідно як Пароль та/або ОТР (виключно до терміну, визначеного в Правилах). Попередні Пароль та ОТР визнаються недійсними.

Банк надає Клієнту доступ до СДО ІО виключно у разі здійснення успішної автентифікації Клієнта, яка вважається такою у разі введення Клієнтом правильних Логіну та Паролю .

Підписанням Заяви на приєднання або Угоди Клієнт підтверджує, що номер мобільного телефону, який в ній зазначено буде Логіном, який разом з Паролем та ОТР будуть доступні виключно особисто Клієнту та що будь-які інші треті особи не мають доступу до цих даних. Клієнт приймає на себе всі ризики та всю відповідальність, пов`язану з невиконанням цього положення Договору.

Згідно виписки по рахунку клієнта - фізичної особи № 100000-2026/0505, 16.08.2025 о 17:13 год. здійснено переказ на № карти НОМЕР_8 на суму 29 000 грн 00 коп., та 13.09.2025 о 14:57 год здійснено переказ на № карти НОМЕР_9 на суму 800 грн 00 коп.

Відповідно до ч. 20 ст. 38 Закону України «Про платіжні послуги», користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов`язаний:

1) надати емітенту інформацію для здійснення контактів у порядку, визначеному договором;

2) зберігати та використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства та умов договору, укладеного з емітентом;

3) не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права;

4) не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції;

5) негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв`язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації.

Згідно ч. 5 ст. 87 Закону України «Про платіжні послуги», до моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації відповідно до статті 38 цього Закону ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на платника. З моменту повідомлення платником емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом.

До операцій, які були здійснені 13.08.2025, 16.08.2025 та 13.09.2025, і після них відповідач не повідомляла позивача про втрату свого мобільного пристрою, номеру телефону, платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації, а доказів протилежного суду на надано.

Так, згідно заяви ОСОБА_1 (відповідача), остання повідомила Акціонерне товариство «Ідея Банк» про те, що вона стала жертвою шахрайства. Зокрема, особа методом обману взяла її телефон, скачала додаток мобільний банку «Idea Bank», і взяла там кредитні кошти в сумі 30 тис. грн. Просила банк провести внутрішнє розслідування по транзакціях на її рахунках.

Вказана заява датована 29 вересня 2025 року, тобто вже після отримання кредиту та здійснення відповідних переказів.

Згідно до п. 3.13 Публічної пропозиції АТ «Ідея Банк» про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБОФО), затвердженого протоколом засідання Правління №07/30-29 від 30.07.2025, встановлено основні засади безпеки при користуванні БПК, відповідно до Правил користування міжнародними платіжними картками АТ «Ідея Банк», правил міжнародних платіжних систем та чинного законодавства України.

Так, відповідно до п. 3.13.5, 3.13.6 Публічної пропозиції АТ «Ідея Банк» про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБОФО), затвердженого протоколом засідання Правління №07/30-29 від 30.07.2025, Клієнт зобов`язаний вжити всіх розумних заходів для уникнення потрапляння БПК, індивідуальної облікової інформації, іншої інформації, яка дає змогу здійснювати операції з використанням БПК до третіх осіб (втрата, крадіжка, вилучення) або її несанкціонованого використання, зокрема: не передавати БПК та не розголошувати ПІН-код; не зберігати БПК у місці, до якого можуть мати доступ треті особи; не зберігати та не пересилати фотографії БПК засобами зв`язку; у разі вилучення БПК (зокрема, при здійсненні операції за допомогою банкомату) негайно повідомити Банк за телефонами Контакт-Центру Банку з метою блокування БПК або особисто заблокувати БПК засобами СДО ІО.

У разі виявлення факту втрати БПК або інформації, яка дає змогу ініціювати операцію, виявлення факту (підозри) несанкціонованого використання БПК або інформації, яка дає змогу ініціювати операцію, Клієнт зобов`язаний негайно повідомити Банк за телефонами Контакт-Центру Банку або негайно заблокувати таку БПК засобами дистанційного обслуговування (СДО ІО, Чат-Бот, месенджери).

Крім цього, відповідно до п. 6 Публічної пропозиції АТ «Ідея Банк» про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБОФО), затвердженого протоколом засідання Правління №07/30-29 від 30.07.2025, Клієнт зобов`язаний негайно повідомити банк про втрату мобільного телефону з SIM-карткою з номером телефону, який був зазначений, як Фінансовий номер. До отримання від Клієнта відповідного письмового чи іншого повідомлення, Банк не несе відповідальності за можливий перегляд інформації за поточним рахунком Клієнта третіми особами.

Згідно п. 11.5 Публічної пропозиції АТ «Ідея Банк» про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБОФО), затвердженого протоколом засідання Правління №07/30-29 від 30.07.2025, Банк не несе відповідальності за несанкціоновані Клієнтом операції, здійснені за допомогою БПК/реквізитів БПК з використанням ПІН коду та/або CVV2/CVC2 - кодів, здійснені до отримання Банком повідомлення Клієнта про втрату/несанкціоноване використання БПК та/або ПІН-коду.

Суд вважає, що підписання договору відповідачем свідчить про вивчення нею усіх умов договору, повну та безумовну згоду з цими умовами, свідоме прийняття пропозиції укласти договір та згоду на його виконання.

При цьому жодних належних та допустимих доказів, які б вказували на те, що при укладанні договору волевиявлення відповідача не було вільним і не відповідало її внутрішній волі, матеріали справи не містять.

В контексті наявності обвинувального акту суд зазначає, що викладені обставини в обвинувальному акті є предметом розгляду відповідного суду в порядку КПК України, а за відсутності вироку суду свідчення того, що, дійсно, мало місце оформлення кредитних відносин шахрайським шляхом третіми особами, не вдається за можливим встановити. Також, інших доказів на підтвердження факту шахрайства відповідачем суду не надано.

Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що користування номером мобільного (фінансовий телефон, контактний телефон) НОМЕР_6 , що зазначений у протоколі перевірки фотографій клієнта при проведенні повної ідентифікації від 13.08.2025, анкеті клієнта при реєстрації в програмному комплексі «Система дистанційного обслуговування O.Bank» №3118226 від 13.08.2025, протоколі перевірки підписів клієнта при проведенні повної дистанційної ідентифікації від 13.08.2025, договору №2199906 про використання електронного підпису та акцепт публічної оферти АТ «Ідея Банк» про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку від 13.08.2025, протоколу №2199906 реєстрації/фіксації дій клієнта при реєстрації в програмному комплексі «система дистанційного обслуговування O.Bank» від 13.08.2025, Угоди №С-001-011329625-25-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки, протоколу фіксації дій клієнта при оформленні кредиту в програмному комплексі «Система дистанційного обслуговування в O.Bank 2.0» від 13.08.2025, витягу з реєстру відправлених СМС-повідомлень за серпень 2025 року до Договору про надання послуг №01/01122020 від 01.12.2020, відповідачем не оспорюється.

Відтак, суд приходить до висновку про те, що відповідачем самостійно підписано (укладено) кредитний договір, за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує висновки судів попередніх інстанцій про недійсність вищевказаного кредитного договору.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 08.04.2026 (справа №705/1938/25).

Разом з тим, згідно норм чинного законодавства, доказом наявності шахрайський дій невстановлених осіб, є лише вирок суду, який набрав законної сили. Такий вирок суду в матеріалах справи відсутній, а обставини викладені в обвинувальному акті підлягають доказуванню.

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України ,доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, з огляду на те, що в матеріалах справи відсутній вирок суду про встановлення складу злочину в діях третіх осіб, твердження відповідача про неукладення кредитного договору з АТ «Ідея Банк» підлягають доказуванню.

У випадку встановлення осіб, винних у вчиненні шахрайських дій, відповідач має право звернутися до таких осіб з вимогою про стягнення коштів в порядку регресу.

Згідно ч. 2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Таким чином, нормами чинного законодавства чітко встановлений порядок компенсації шкоди, завданої діями осіб під час вчинення кримінального правопорушення.

Суд приймає до уваги, що при підписанні даного договору відповідач ознайомилася та погодилася з його умовами, а всі твердження про неукладення такого договору суд розцінює, як спосіб захисту власних інтересів від наслідків, можливість настання яких залежить лише від її добросовісної поведінки при виконанні взятих на себе за кредитним договором зобов`язань.

Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У відповідності до вимог ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, згідно з яким банк надав клієнту грошові кошти у кредит. Відповідач скористалась кредитними коштами на власний розсуд, але свої зобов`язання за договором виконала не у повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість. Таким чином, виходячи із наведеного, суд приходить до висновку, що відповідач порушила умови договору і з останньої на користь АТ «Ідея Банк» слід стягнути заборгованість у визначеному розмірі.

Ухвалюючи рішення у даній справі, суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, зокрема у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з положень ст. 141 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з відповідача суму сплаченого АТ «Ідея Банк» судового збору в повному розмірі, що становить 3328 грн 00 коп.

Згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. З урахуванням розумності положення частини п`ятої статті 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року, справа №1519/2-5034/11, провадження № 61-175сво21).

Керуючись ст. 258, 259, 263-265, ЦПК України,

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість у розмірі 38 270 гривень 58 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» судові витрати пов`язані із сплатою судового збору у розмірі 3328 гривні 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи:

позивач - Акціонерне товариство «Ідея Банк»

(79008, м. Львів, вул. Валова, 11, ЄДРПОУ: 19390819);

представник позивача - Заставна Ольга Василівна, Жовтонецький Віктор Миколайович

(79008, м. Львів, вул. Валова, 11);

відповідач - ОСОБА_1

( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ;

АДРЕСА_1 );

представник відповідача - ОСОБА_14

( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_10 ; ІНФОРМАЦІЯ_3 ).

Повний текст рішення складено 21.09.2026 року.

Головуючий суддя В.В. Стрельбицький