Рішення № 139950090, 21.09.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

Справа №338/1270/26

Провадження №2/338/1167/26

21 вересня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Решетова В.В.

з участю секретаря Смеречук Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Акціонерне товариство «Ідея Банк» (далі - АТ «Ідея Банк», Банк, позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, позичальник) про стягнення заборгованості за Угодою № C-001-203490-23-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки від 19 серпня 2023 року у загальному розмірі 64 869 грн 87 коп., а також 2 662 грн 40 коп. судового збору.

Позов обґрунтовано тим, що 19 серпня 2023 року після проведення дистанційної ідентифікації та верифікації між сторонами було укладено договір № 813471 про використання електронного підпису клієнта та акцепт публічної оферти Банку про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки Банку. Цього ж дня в мобільному застосунку Банку сторони уклали Угоду № C-001-203490-23-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки.

За умовами цієї Угоди Банк надав відповідачу відновлювальну кредитну лінію по поточному рахунку № НОМЕР_1 . Максимальний розмір кредитної лінії визначено в сумі 200 000 грн, а розмір кредитної лінії на дату укладення Угоди - 30 000 грн. Процентна ставка за користування кредитом становила 70,8 % річних, а протягом пільгового періоду для визначених договором безготівкових операцій - 0,01 % річних. Процентна ставка на прострочену суму кредиту протягом дії Угоди також становила 70,8 % річних. Строк кредитування визначено у 12 місяців із передбаченою договором автоматичною пролонгацією за відсутності обставин, що перешкоджають її продовженню.

На підтвердження укладення електронного правочину позивач подав договір про використання електронного підпису, Угоду про відкриття кредитної лінії, паспорт споживчого кредиту, протоколи дистанційної ідентифікації та підписання продукту, а також витяг із реєстру SMS-повідомлень. Із цих документів убачається, що для підписання паспорта споживчого кредиту та кредитного договору на фінансовий номер відповідача +380969424177 було надіслано одноразовий ідентифікатор 6384, який використано 19 серпня 2023 року о 19 год 59 хв для підтвердження волевиявлення.

Позивач зазначає, що відповідач користувався кредитними коштами, однак належним чином не виконував обов`язок щодо їх повернення та сплати процентів. 04 травня 2026 року Банк сформував вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань, у якій визначив заборгованість у сумі 65 179 грн 87 коп. та вимагав протягом 30 календарних днів із дня направлення вимоги достроково виконати зобов`язання за кредитним договором.

Згідно з вимогою від 04 травня 2026 року заборгованість складалася з 35 733 грн 14 коп. основного боргу, 2 313 грн 79 коп. простроченого боргу, 23 637 грн 98 коп. прострочених процентів, 3 394 грн 96 коп. строкових процентів та 100 грн інших штрафних санкцій. До матеріалів додано список згрупованих поштових відправлень, у якому адресатом за договором № C-001-203490-23-980 зазначено ОСОБА_1 та трек-номер R067165415520.

Станом на 07 липня 2026 року, за довідкою-розрахунком Банку, заборгованість становила 64 869 грн 87 коп., у тому числі 37 836 грн 93 коп. простроченого боргу та 27 032 грн 94 коп. прострочених процентів. Саме цю суму позивач просить стягнути, а також просить стягнути судові витрати.

Ухвалою Богородчанського районного суду від 30 липня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача АТ "Ідея Банк" в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, щодо заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом надсилання судових повісток на особистий електронний кабінет, який зареєстрований у "Електронному суду", що підтверджується довідками про електронну доставку.

Про причини неявки ОСОБА_1 суд не поінформував, своїм правом на подання відзиву не скористався, заяв чи клопотань щодо розгляду даної справи від нього не надходило.

З огляду на викладене, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у ній доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неприбуттям в судове засідання сторін у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові та електронні матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, приходить до наступних висновків.

Відповідно до статей 12, 13, 76-81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу та достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом статей 626, 628, 638, 639 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди щодо всіх істотних умов, а договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, вважається укладеним у письмовій формі.

Статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено можливість укладення електронного договору, шляхом акцепту електронної оферти та підписання електронним підписом, у тому числі одноразовим ідентифікатором. Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 виходив із того, що кредитний договір, підписаний одноразовим паролем-ідентифікатором, за наявності доказів відповідної процедури укладення є належно укладеним електронним правочином. Такий підхід підтверджено і в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 08 квітня 2026 року у справі № 705/1938/25.

У цій справі електронна форма договору підтверджується взаємопов`язаними доказами, зокрема: договором № 813471 про використання електронного підпису, Угодою № C-001-203490-23-980, паспортом споживчого кредиту, протоколами дистанційної ідентифікації та підписання, реєстром SMS-повідомлень із одноразовим кодом, а також подальшим фактичним користуванням кредитною лінією та здійсненням численних операцій з її погашення. Сукупність цих доказів підтверджує укладення відповідачем кредитного договору та прийняття його умов.

За статтями 509, 525, 526, 530, 610, 612, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від зобов`язання не допускається, а боржник, який не виконав зобов`язання у встановлений строк, є таким, що прострочив його виконання.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти. Частина друга статті 1050 ЦК України надає кредитодавцю право за наявності передбачених законом і договором підстав вимагати дострокового повернення залишку кредиту та належних платежів.

Факт надання та використання кредитних коштів підтверджується банківською випискою по рахунку № НОМЕР_1 . Виписка відображає як видаткові операції за рахунок кредитної лінії, так і поповнення, тобто реальний рух коштів за договором. З огляду на відновлювальний характер кредитної лінії розмір фактично використаного кредиту міг змінюватися в межах погодженого максимального ліміту, а здійснені відповідачем поповнення зменшували заборгованість і відновлювали доступний ліміт.

Розрахунок заявленої до стягнення суми перевірено судом, шляхом зіставлення вимоги від 04 травня 2026 року, виписки та довідки-розрахунку станом на 07 липня 2026 року. У вимозі сукупний борг за тілом кредиту становив 38 046 грн 93 коп. (35 733 грн 14 коп. основного боргу + 2 313 грн 79 коп. простроченого боргу). Після направлення вимоги у виписці відображено зарахування 110 грн та 100 грн, разом 210 грн. Отже, 38 046 грн 93 коп. - 210 грн = 37 836 грн 93 коп., що точно відповідає заявленому в позові простроченому боргу.

Процентна складова у вимозі від 04 травня 2026 року становила 27 032 грн 94 коп. (23 637 грн 98 коп. прострочених процентів + 3 394 грн 96 коп. строкових процентів). У фінальній довідці станом на 07 липня 2026 року заявлено ті самі 27 032 грн 94 коп. прострочених процентів. Отже, матеріали не свідчать про збільшення процентної складової після пред`явлення дострокової вимоги.

Ця обставина має істотне правове значення. Зокрема, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 зазначила, що право кредитодавця нараховувати проценти за користування кредитом як плату за правомірне користування коштами припиняється після спливу погодженого строку кредитування або після зміни строку виконання зобов`язання шляхом пред`явлення вимоги про дострокове повернення.

У постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 Велика Палата уточнила, що після прострочення можуть нараховуватися проценти як міра відповідальності за статтею 625 ЦК України, якщо відповідний розмір належно встановлений законом або договором та заявлений кредитором. У цій справі позивач не збільшував процентну складову після дострокової вимоги і не заявляв окремих вимог за статтею 625 ЦК України, тому підстави для виключення з розрахунку будь-якої частини 27 032 грн 94 коп. за наведеним мотивом відсутні.

Інші штрафні санкції в сумі 100 грн, зазначені у вимозі від 04 травня 2026 року, до складу позовних вимог не включено. Відтак суд не вирішує питання про їх стягнення та не виходить за межі заявленого позову.

Таким чином, заявлена заборгованість у сумі 64 869 грн 87 коп. є арифметично узгодженою з первинними документами: 37 836 грн 93 коп. простроченого боргу + 27 032 грн 94 коп. прострочених процентів = 64 869 грн 87 коп. Докази погашення цієї заборгованості в іншій частині або обставин, які б припинили відповідне грошове зобов`язання, у наданих матеріалах відсутні.

З огляду на встановлені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 64 869 грн 87 коп. заборгованості підлягають задоволенню повністю.

Щодо судових витрат суд виходить із такого.

Платіжною інструкцією № 8015962 від 21 липня 2026 року підтверджено сплату АТ «Ідея Банк» судового збору в сумі 2 662 грн 40 коп. за подання цього позову.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, з відповідача на користь позивача належить стягнути 2 662 грн 40 коп. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, статтями 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 626, 628, 629, 638, 639, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування», суд,

у х в а л и в:

Позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за угодою № C-001-203490-23-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки від 19 серпня 2023 року у сумі 64 869 (шістдесят чотири тисячі вісімсот шістдесят дев`ять) гривень 87 копійок, з яких: 37 836 (тридцять сім тисяч вісімсот тридцять шість) гривень 93 копійки - прострочений борг; 27 032 (двадцять сім тисяч тридцять дві) гривні 94 копійки - прострочені проценти.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Богородчанським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення Строк може бути поновлений також у разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням правил статті 354 ЦПК України. Відповідач має право на апеляційне оскарження заочного рішення після залишення заяви про його перегляд без задоволення, у такому разі строк на апеляційне оскарження обчислюється з дати постановлення ухвали про залишення заяви без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подано заяву про перегляд заочного рішення або апеляційну скаргу, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Позивач: Акціонерне товариство «Ідея Банк», місцезнаходження: 79008, Львівська область, м. Львів, вул. Валова, буд. 11, код ЄДРПОУ 19390819.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя В.В. Решетов