Ухвала суду № 139943845, 22.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

22 вересня 2026 року № 320/28598/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АДІЛЬ ОІЛ» до Акціонерного товариства «БАНК АЛЬЯНС» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «АДІЛЬ ОІЛ» з позовом до Акціонерного товариства «БАНК АЛЬЯНС», в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову Акціонерного товариства «БАНК АЛЬЯНС» (код ЄДРПОУ 14360506) у завершенні валютного нагляду за дотриманням Товариством з обмеженою відповідальністю «АДІЛЬ ОІЛ» (код ЄДРПОУ 45318956) граничних строків розрахунків за операціями за контрактом №ОТА-АО/11-06/25 від 11.06.2025 на суму 4 631 000,00 доларів США та 9 010 784,51 євро;

- зобов`язати Акціонерне товариство «БАНК АЛЬЯНС» (код ЄДРПОУ 14360506) завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням Товариством з обмеженою відповідальністю «АДІЛЬ ОІЛ» (код ЄДРПОУ 45318956) граничних строків розрахунків за операціями за контрактом №ОТА-АО/11-06/25 від 11.06.2025 на суму 4 631 000,00 доларів США та 9 010 784,51 євро.

10.09.2026 до суду від Акціонерного товариства «БАНК АЛЬЯНС» надійшло клопотання про залучення Національного банку України до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Обґрунтовуючи клопотання, відповідач зазначає, що Національний банк України є органом валютного регулювання та валютного нагляду, який прийняв Інструкцію про порядок валютного нагляду банку за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за операціями з експорту/імпорту товарів, затверджену постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 7, а також постанову Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану».

На думку відповідача, оскільки при прийнятті спірної відмови Банк керувався положеннями зазначених нормативно-правових актів, рішення у цій справі може вплинути на права, інтереси та обов`язки Національного банку України.

Вирішуючи подане клопотання, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки.

Отже, необхідною процесуальною передумовою для залучення особи до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, є встановлення того, що судове рішення у справі може безпосередньо вплинути на її права, свободи, інтереси або обов`язки.

При цьому самого лише факту наявності у особи певного правового статусу, повноважень у відповідній сфері, а також зацікавленості у правильному застосуванні нормативно-правових актів недостатньо для її залучення до участі у справі.

Як убачається з матеріалів справи, предметом спору є правомірність відмови Акціонерного товариства «БАНК АЛЬЯНС» у завершенні валютного нагляду за дотриманням ТОВ «АДІЛЬ ОІЛ» граничних строків розрахунків за операціями за контрактом № OTA-AO/11-06/25 від 11.06.2025 та зобов`язання відповідача завершити відповідний валютний нагляд.

Таким чином, предметом судової перевірки є конкретне рішення (відмова) Акціонерного товариства «БАНК АЛЬЯНС», прийняте щодо конкретного резидента та конкретних операцій за зовнішньоекономічним контрактом.

Націнальний банк України не є стороною зовнішньоекономічного контракту № OTA-AO/11-06/25 від 11.06.2025, не брав участі у виникненні чи припиненні цивільно-правових зобов`язань між ТОВ «АДІЛЬ ОІЛ» та OILTAGRO OU, не приймав спірної відмови та не є суб`єктом правовідносин, безпосередньо пов`язаних із здійсненням розрахунків за зазначеним контрактом.

Водночас посилання відповідача на те, що Національний банк України є органом валютного регулювання та валютного нагляду, саме по собі не свідчить про можливість впливу судового рішення у цій справі на його права, свободи, інтереси або обов`язки.

Здійснення Національним банком України повноважень щодо нормативного регулювання валютного нагляду не означає, що кожен спір щодо застосування відповідних нормативно-правових актів банком автоматично створює необхідність залучення Національного банку України як третьої особи.

Суд при вирішенні спору зобов`язаний самостійно визначити норми права, які підлягають застосуванню до встановлених фактичних обставин, та надати їм належну правову оцінку.

Відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи на підставі Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, прийнятих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Отже, необхідність застосування судом положень постанови Правління Національного банку України № 18, Інструкції № 7 або інших нормативно-правових актів Національного банку України не створює самостійної процесуальної підстави для залучення НБУ до участі у справі.

Посилання відповідача на те, що рішення суду може вплинути на подальшу практику застосування Національним банком України відповідних нормативно-правових актів та на діяльність банківської системи в цілому, також не є достатньою підставою для залучення третьої особи.

Положення частини другої статті 49 КАС України пов`язують необхідність залучення третьої особи саме з можливістю впливу судового рішення на її конкретні права, свободи, інтереси або обов`язки, а не з можливим впливом рішення на правозастосовну практику, нормативне регулювання відповідної сфери чи діяльність невизначеного кола суб`єктів.

Інтерес Національного банку України у правильному та однаковому застосуванні прийнятих ним нормативно-правових актів є загальним інституційним інтересом та сам по собі не є тим правовим інтересом, про який йдеться у частині другій статті 49 КАС України.

Крім того, суд не вирішує у цій справі питання про визнання протиправними, нечинними або незаконними постанови Правління Національного банку України № 18 чи Інструкції № 7.

Предметом розгляду є виключно питання правомірності конкретної відмови Акціонерного товариства «БАНК АЛЬЯНС» у завершенні валютного нагляду та наявності підстав для зобов`язання відповідача вчинити відповідні дії.

Правова оцінка судом положень нормативно-правових актів Національного банку України при вирішенні цього спору не змінює їх юридичної сили, не припиняє та не змінює повноважень Національного банку України, не покладає на нього будь-яких нових обов`язків та не позбавляє його існуючих прав.

Так само судове рішення у цій справі не встановлює для Національного банку України обов`язку змінити, скасувати або прийняти будь-який нормативно-правовий акт, не зобов`язує його змінити порядок здійснення валютного нагляду та не вирішує питання про притягнення Національного банку України до будь-якої юридичної відповідальності.

Довід відповідача про те, що Національний банк України може надати суду пояснення щодо мети та змісту пункту 14-6 і пункту 14-7 постанови № 18, також не свідчить про необхідність його залучення як третьої особи.

Суд самостійно здійснює тлумачення та застосування норм права, а учасники справи мають можливість надати свої пояснення, докази та правові аргументи щодо змісту відповідних нормативно-правових положень.

За необхідності отримання від Національного банку України певної інформації або документів, що мають доказове значення для справи, суд має передбачені Кодексом адміністративного судочинства України процесуальні механізми для їх витребування. Така можливість також не є тотожною залученню відповідного органу до участі у справі як третьої особи.

Суд також враховує, що відповідно до частини першої статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, беруть участь у справі на стороні позивача або відповідача у разі, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки.

Отже, процесуальний статус третьої особи не може використовуватися виключно для забезпечення можливості надати суду додаткове правове тлумачення нормативно-правових актів або для залучення до справи органу, який прийняв нормативний акт, що підлягає застосуванню судом.

З огляду на викладене суд не встановив обставин, які б свідчили про те, що рішення у справі № 320/28598/26 безпосередньо вплине на права, свободи, інтереси або обов`язки Національного банку України.

Відтак передбачені частиною другою статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для залучення Національного банку України до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, відсутні.

Керуючись статтями 42, 44, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. У задоволенні клопотання Акціонерного товариства «БАНК АЛЬЯНС» про залучення Національного банку України до участі у справі № 320/28598/26 як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача відмовити.

2. Копію ухвали направити (вручити) особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Леонтович А.М.