Ухвала суду № 139943843, 22.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 вересня 2026 року Справа № 640/39848/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І.І., розглянувши заяву представника Міністерства юстиції України про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Апарату Верховної Ради України, в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Апарату Верховної Ради України щодо відмови нарахувати та виплати позивачу грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки за період роботи з 02.09.2008 по 29.08.2019;

- зобов`язати Апарат Верховної Ради України нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки за період роботи з 02.09.2008 по 29.08.2019 у сумі 88609,58 грн;

- зобов`язати Апарат Верховної Ради України виплатити позивачу середній заробіток за весь час затримки виплати компенсації за невикористані дні щорічної відпустки при звільненні з 11.03.2010 по день фактичного розрахунку.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2022, адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправною та скасовано відмову Апарату Верховної Ради України щодо нарахування та виплати позивачу грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток за період роботи з 02.09.2008 по 29.08.2019, яка оформлена листом від 02.12.2021 № 15/26-2021/375594; зобов`язано Апарат Верховної Ради України нарахувати та виплати позивачу грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток за період роботи з 02.09.2008 по 29.08.2019, обчислену відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Цим же судовим рішенням стягнуто на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 454,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Апарату Верховної Ради України.

07.11.2022 Окружним адміністративним судом міста Києва, з метою звернення вказаного вище судового рішення до примусового виконання, видано виконавчі листи.

У подальшому адміністративну справу № 640/39848/21 на виконання положень пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 № 2825-ІХ надіслано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.

15.09.2025 Київським окружним адміністративним судом зареєстровано заяву представника Міністерства юстиції України про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями наведена адміністративна справа разом із заявою передана на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Войтовича І.І.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.04.2026 прийнято адміністративну справу № 640/39848/21 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Войтовича І.І.; призначено судове засідання на 13 травня 2026 року о 10:00 год. та зобов`язано боржника у строк до 12 травня 2026 року подати суду письмові пояснення (та їх документальне підтвердження), в яких викласти правову позицію стосовно поданої заяви, а також надати інформацію про стан виконання рішення суду.

12.05.2026 Апаратом Верховної Ради України подано до суду пояснення.

13.05.2026 представником боржника Апарату Верховної Ради України подано заяву в якій не заперечує проти розгляду заяви у порядку письмового провадження.

Клопотань/заяв від сторін до суду не подано.

Згідно частини 2 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Враховуючи частину 2 статті 378 КАС України, суд вважає можливим розглянути заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення у письмовому провадженні, та у відповідні процесуальні строки враховуючи навантаження у роботі судді.

Вирішуючи заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення суд зазначає та враховує наступне.

Представник заявника у поданій до суду заяві просить змінити спосіб та порядок виконання виконавчого листа № 640/39848/21 від 07.11.2022, виданого Окружним адміністративним судом м. Києва про зобов`язати Апарат Верховної Ради України нарахувати та виплати ОСОБА_1 грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток за період роботи з 02.09.2008 по 29.08.2019, обчислену відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України відповідної суми коштів у розмірі 80156,76 грн. у порядку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» і постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845.

В обґрунтування наявності підстав для задоволення вказаної заяви про зміну способу і порядку виконання рішення представник зазначив, що рішення суду боржником виконане частково, а саме в частині зобов`язання здійснити нарахування, Апаратом Верховної Ради України згідно розрахунків нараховано стягувачу 80156,76 грн. Також, боржник повідомив про те, що не може виконати судове рішення в частині виплати грошової компенсації, у зв`язку із внесенням змін до деяких законодавчих aктів Законом України № 2352-IX від 01.07.2022 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (який набрав чинності 19.07.2022 року), відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про виконавче провадження», статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішення суду про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, здійснюється відповідним центральним органом виконавчої влади, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів за рахунок коштів передбачених за бюджетною програмою для виконання рішень суду, що гарантовані державою, відповідальним виконавцем якої він є.

Вказує, що виконання рішення суду в даній справі, в частині нарахованої, однак не виплаченої суми у розмірі 80156,76 грн., може здійснюватися за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів" Державною казначейською службою України, у випадку, якщо така сума є безспірною. Нарахована сума у розмірі 80156,76 грн, що залишається невиплаченою є безспірною.

Представник заявника вважає, що наявні в матеріалах справи докази свідчать про наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення суду у справі № 640/39848/21 та підтверджують відсутність у відповідача можливості виплатити нараховану, однак не виплачену суму у розмірі 80156,76грн.

У своїх поясненнях поданих до суду боржник вказує, що на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2022 у даній справі було здійснено нарахування грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток за період роботи з 02.09.2008 по 29.08.2019, обчислену відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, про що листом від 16.04.2024 № 30/10-2024/84057 повідомлено виконавця та вказано про те, що подальше виконання судового рішення повинно здійснюватися Державною казначейської службою України за рахунок відповідних бюджетних призначень.

Боржник вказав, що до Порядку №845 не внесено Кабінетом Міністрів України відповідних змін згідно Закону № 2352-IX для забезпечення належного виконання судових рішень. Апарат Верховної Ради України зазначив про відсутність відповідного бюджетного призначення для виконання судового рішення.

Також зазначив, зокрема проте, що керівником Апарату був направлений лист від 13.01.2025 №30/10-2025/9999 Віце-прем`єр-міністру з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України - Міністру юстиції України Стефанішиній О.В., з проханням доручити підготовку відповідних змін до Порядку 845 та затвердження їх Урядом, що забезпечить дієвий механізм виконання судових рішень за позовами помічників-консультантів народних депутатів України у повному обсязі. Управління Апарату звернулось листом від 09.10.2025 № 15/19-2025/233951 до Міністерства фінансів України щодо внесення змін до розпису до Державного бюджету України на 2025 рік, проте отримало відмову, оскільки вказані дії будуть суперечити порядку виконання судових рішень закріпленого частиною другої статті 6 Закону України «Про виконавче провадження», статтею 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Зазначає про невірне трактування представником частини другої статті 6 Закону України «Про виконавче провадження», статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», та за заявою представника відсутні обставини та підстави для заявленої зміни способу і порядку виконання судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до частини 1 статті 370 КАС України судове рішення, що набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і належить виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами - за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 373 КАС України).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина 1 статті 5 Закону №1404-VIII).

Відповідно до частини 3 статті 33 Закону № 1404-VIII, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Статтею 7 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05 червня 2012 року № 4901-VI передбачено, що виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Частинами першою, третьою статті 378 КАС України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувала чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Поняття "спосіб" і "порядок" виконання судового рішення означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.

Законом України № 2352-IX від 01.07.2022 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (який набрав чинності 19.07.2022 року) внесено зміни:

1. частину першу статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" доповнено другим реченням такого змісту:

"Виконання рішення суду про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для виконання рішень суду, що гарантовані державою, відповідальним виконавцем якої він є".

2. Частину другу статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 30, ст. 542) викласти в такій редакції:

"2. Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів".

Механізм виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок № 845).

Суд вказує, що пункти 47-49 розділу Безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів Порядку №845 відповідають статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

При цьому суд вказує, що згідно пункту 3 Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2352-IX Кабінету Міністрів України доручено протягом двох місяців з дня набрання чинності цим Законом: забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Як встановлено судом, станом на час вирішення заяви представника, Урядом змін, які б забезпечили дієвий механізм виконання судових рішень за позовами помічників-консультантів народних депутатів України до Порядку №845 не внесено, у боржника відсутнє бюджетне призначення для списання Казначейською службою коштів на виконання судових рішень у справах за позовами помічників-консультантів народних депутатів України.

Суд звертає увагу, що невиконання відповідачем судового зобов`язання в частині виплати коштів через відсутність у нього відповідних бюджетних призначень, за умови обмеження лише направленням відповідних листів без вчинення інших заходів, в розумінні статті 378 КАС України не свідчить про неможливість виконання судового рішення та не може бути вагомою причиною для зміни способу і порядку його виконання, оскільки ця виплата в будь-якому разі буде виконана при надходженні коштів із Державного бюджету України.

Відповідно до статті 23 Бюджетного кодексу України № 2456-VI від 08.07.2010 будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

У той же час вказана ситуація є системною проблемою та не є винятковим випадком, отже в розумінні КАС України відсутня обставина, яка унеможливлює виконання рішення суду та обумовлює безумовні підстави для зміни способу або порядку виконання рішення.

Суд зауважує, що навіть зміна способу виконання рішення із зобов`язання провести виплату на стягнення коштів з боржника безпосередньо не супроводжуватиметься автоматично відповідним пропорційним збільшенням обсягу цільових призначень, передбачених на такі виплати.

Вказані вище висновки суду узгоджуються із правовою позицією Сьомого апеляційного адміністративного суду викладеною у постанові № 240/14934/21 від 16 липня 2025 року та у постанові №240/13960/24 від 16 вересня 2025 року.

Покликання представника заявника серед іншого на бюджетну програму КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів» суд вважає необґрунтованим та безпідставним, оскільки за даною програмою головним розпорядником є Державна судова адміністрація України, призначена для виплати коштів за судоми рішеннями на користь працівників судової системи в межах наявних асигнувань.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявником не доведено наявності обставин, які унеможливлюють виконання судового рішення, а відтак відсутні правові підстави для задоволення заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 378 КАС України, -

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні заяви представника Міністерства юстиції України про зміну способу та порядку виконання виконавчого листа № 640/39848/21 від 07.11.2022, виданого Окружним адміністративним судом м. Києва про зобов`язати Апарат Верховної Ради України нарахувати та виплати ОСОБА_1 грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток за період роботи з 02.09.2008 по 29.08.2019, обчислену відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України відповідної суми коштів у розмірі 80156,76 грн. у порядку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» і постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845.

Ухвалу надіслати сторонам, заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Войтович І. І.