Рішення № 139916495, 04.09.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

04.09.2026

Справа №607/21218/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2026 року м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Черніцької І.М.

за участю секретаря судового засідання Кокітко І.В.

з участю: відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А НО В И В:

АТ «Акцент- Банк» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 06.02.2013 року у розмірі 34 055.11 грн, що складається із: 31 551.49 грн - заборгованість за тілом кредиту, 2503.62 грн - заборгованість за простроченими відсотками, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.

У заявах по суті спору банк вказав, що 06.02.2013 року ОСОБА_1 приєднався до умов та Правил надання батьківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі Анкети -заяви про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до рахунку. Відповідачу надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну карту. Боржник користувався кредитом, а відповідно ознайомився із Умовами та Правилами надання банківських послуг, погодився з ними.

Відповідач порушив зобов`язання, у зв`язку з чим станом на 10.10.2025 року заборгованість за договором кредиту становить 34.055.11 грн, яка складається із: 31 551.49 грн - заборгованість за тілом кредиту, 2503.62 грн - заборгованість за простроченими відсотками,

Посилаючись на наведене, просить задовольнити позов.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження .

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 січня 2026 року задоволено клопотання відповідача та витребувано оригінал кредитного договору від 06.02.2013 року укладений між банком та відповідачем.

На виконання ухвали суду, банк повідомив, що оригінал кредитного договору від 02 лютого 2013 року укладений між АТ «Акцент-банк» та ОСОБА_1 , а саме Анкета-Заява від 06.02.2013 року у банку не зберігся, оскільки термін тримання оригіналів складає 10 років.

Відповідач у заявах по суті вказав, що договір виконувався ним належним чином. Однак, надалі банк почав вносити зміни в односторонньому порядку, змінив розмір процентів, розмір кредитного ліміту. Копії кредитного договору на його неодноразові звернення йому по даний час не надали. Вважає, що такі дії банку суперечать положенням Закону України «Про захист прав споживачів». Посилаючись на наведене, просиьб відмовити у позові.

У судове засідання представник банку не з`явився, хоча про час та місце його був повідомлений належним чином. Попередньо подав заяву про слухання справи за їх відсутності.

Відповідач заперечили щодо задоволення позову, з підстав викладених у відзиві.

Розглянувши справу, судом досліджено такі докази та встановлено такі обставини.

19 липня 2012 року відповідач підписав Анкету- Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в А-банку, де зазначив, що виявляє бажання оформити платіжну карту кредитка «Універсальна». Згоден, що ця заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг. Ознайомився та згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані на ознайомлення. Зобов`язався виконувати Умови та Правила надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватись з їх змінами на сайті банку.

Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем ОСОБА_1 підписано власноруч у відділенні банку .

Відповідно до довідки від АТ «А-Банк», ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано наступні картки: НОМЕР_2 , строком дії до грудня місяця 2018 року, № НОМЕР_3 строком дії до серпня 2022 року та НОМЕР_4 строком дії до вересня 2018 року.

Також, згідно довідки від АТ «А- Банк» встановлено, що ОСОБА_1 кредитний договір б/н від 06.02.2013 за період з 06.02.213 до 10.10.2025 року встановлювався кредитний ліміт: 09.06.2015 року збільшено до 18000 грн, 06.07.2015 року збільшено до 21000 грн, 17.07.2015 року збільшено до 24000 грн, 06.11.2015 року збільшено до 25000 грн, 14.07.2016 року збільшено до 27000 грн, 06.03.2020 року збільшено до 45000 грн, 10.04.2020 року збільшено до 65 000 грн, 16.06.2020 року збільшено до 85 000 грн, 16.07.2020 року збільшено до 100 000 грн, 01.03.2022 року зменшено до 44820 грн, 10.01.2023 року зменшено до 41800 грн, 24.01.2023 року зменшено до 39800грн, 24.07.2023 року зменшено до 38200 грн, 24.12.2023 року зменшено до 36 600грн, 25.02.2024 року зменшено до 34 999 грн, 25.03.2025 року зменшено до 34678 грн, 25.05.2025 року зменшено до 34 352 грн, 25.06.2025 року зменшено до 34 343 грн, 25.07.2025 року зменшено до 34 121 грн, 25.08.2025 року зменшено до 34003 грн, 25.09.2025 року зменшено до 33843 грн, 25.09.2025 року зменшено до 33 843 грн.

Згідно наданої виписки по картці ОСОБА_1 по рахунку НОМЕР_5 за період з 06.02.2013 року по 10.10.2025 року, на якому зафіксовано як витрати, так і надходження коштів по рахунку, зокрема, - сума витрат 236 742.15 грн, сума зарахувань 205 592.07 грн, заборгованість станом на 01.10.2025 року 33 798.94 грн.

Також із виписки встановлено, що відповідач користувався кредитним лімітом, вчиняв операції, відтак є власником рахунку та держателем платіжного інструменту для здійснення операцій за рахунком.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши в сукупності зібрані у справи докази, заслухавши пояснення відповідача, доходить такого висновку.

Відповідно до вимог статті 629 ЦК України, договір є обов`язковий для виконання сторонами.

Відповідно до вимог статтей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частини першої статті 1054 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (частини перша та друга статті 207 ЦК України в редакції, чинній на момент укладення кредитного договору).

Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (частини перша та друга статті 633 ЦК України).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина перша статті 634 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 ЦК).

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини другої статті 76 ЦПК України, частини другої статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Засобами доказування є письмові, речові і електронні докази; висновки експертів; показання свідків.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи. Обов`язок доказування покладається на сторін. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Згідно з частиною 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з матеріалів справи, в анкеті-заяві від 19.07.2013 року ОСОБА_1 просить оформити йому кредитну картку та встановити кредитний ліміт. Однак строки здійснення періодичних платежів не встановлені, процентна ставка не зазначена. Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення комісії та відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Підписана відповідачем анкета-заява до договору про надання банківських послуг, містить лише анкетні дані відповідача та контактну інформацію, та не містить жодних даних про умови кредитування та обрання ним певної банківської послуги.

У вказаній анкеті-заяві зазначено, що відповідач погодився з тим, що ця анкета-заява разом із Умовами і правилами надання банківських послуг, становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та правилами надання банківських послуг.

Проте, наявні в матеріалах справи Умови і правила надання банківських послуг не підписані відподівачем, в тому числі і електронним цифровим підписом, а тому, згідно з роз`ясненнями, що викладені в постанові Верховного Суду від 03 липня 2019 року по справі №342/180/17, з огляду на їх мінливий характер, такі Умови та Правила не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення відсотків, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором (а.с. 6-21) та виписки за кредитним договором (а.с. 23-34), посилався на заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк», що особисто підписана відповідачем та за своїм змістом складає договір кредиту.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини 1 статті 3 ЦК України.

Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі, сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі - Закон № 1023-XII).

Згідно з вимогами пункту 22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Надана позивачем заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Банку хоча і підписана відповідачем, однак у ній не зазначена процентна ставка, відсутня відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання.

Відповідно до вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України докази на підтвердження того, що відповідачу був встановлений кредитний ліміт зі сплатою процентів у розмірі 30% на рік, матеріали справи не містять.

У постанові Великої Палати ВС від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19), яка є релевантною стосовно порядку укладання договору кредиту було зазначено наступну правову позицію щодо належного стандарту доведення факту узгодження Умов та правил банківських послуг: «З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору із відповідачем Банк дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII, про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем зазначених у позові умов договору.

Такі висновки, відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17-ц (провадження № 14-131цс19), у постановах Верховного Суду від 14 серпня 2019 року у справі № 229/1953/16-ц (провадження № 61-32390св18), від 21 серпня 2019 року у справі № 643/5386/17-ц (провадження № 61-2699св18), від 16 серпня 2019 року у справі № 595/290/17-ц (провадження № 61-29972св18), від 03 лютого 2021 року у справі № 333/36/18 (провадження № 61-11081св19) тощо.

Тому, суд вважає, що хоча у банку і було право на нарахування процентів за користування кредитними коштами, проте на яких умовах невідомо.

Посилання представника позивача в позовній заяві на те, що відповідач отримав платіжний інструмент кредитну картку, користувався нею, здійснював операції, що підтверджується випискою по рахунку, суд вважає надуманими, оскільки виписка по рахунку не містить розміру відсотків, під які був наданий кредит .

Позивач зазначає, що факт ознайомлення відповідачем з Умовами і правилами надання банківських послуг, підтверджується тим, що на підставі Анкети-заяви відповідач висловив свою згоду з вищевказаними документами.

Згідно умов Заяви-Анкети, відповідач ознайомився та згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення у письмову вигляді.

У матеріалах справи відсутнє підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачем в письмову вигляді Умов та правил надання банківських послуг, Тарифів банку, їх підписання відповідачем.

Відтак, у суду відсутні підстави вважати, що відповідач був ознайомлений саме з наданими позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог Умовами та Правилами.

Отже, суд вважає, що вказані Правила та умови кредитування не є складовою кредитного договору, укладеного шляхом підписання відповідачем Анкети-заяви.

Встановивши, що анкета-заява не містить визначення домовленості сторін про сплату відсотків, суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача обов`язку по сплаті заборгованості за процентами за користування кредитними коштами.

Крім того, згідно з наданою банком випискою по особовому рахунку, в якій міститься повна інформація про рух коштів на рахунку, відображення всіх операцій за кредитним договором за даними балансу, суми надходжень та їх розподілення на погашення складових заборгованостей, встанволено, що заборгованість за тілом кредиту частково сформована за рахунок списання банком з кредитного ліміту нарахованих протягом усього часу відсотків за користування кредитом.

Таким чином, сплачені позивачем кошти безпідставно було спрямовано на погашення відсотків, враховуючи також і те, що позивачем не доведено відсоткової ставки, на умовах якої був наданий кредит, як і договірний строк кредитування.

За таких обставин, всі суми, що сплачувалися відповідачем в межах погашення заборгованості за вказаною анкетою-заявою слід зараховувати на погашення тіла кредиту.

З виписки про руху коштів встановлено, що банком за період 06.02.2013 до 10.10.2025 списано відсотків на загальну суму 117 108/ 12 грн:

(817.02+783.54+801.31+788.03+748.74+906.03+962.28+968.73+955.83+970.23+921.84+921.84+939.22+931.99+951.47+936.01+885.72+910.94+936+50+1101.82+904.91+834.92+929.46+882.36+908.46+885.85+899.23+877.64+826.41+829.44+778.76+780.1+751.73+677.54+835.74+861.4+1007.11+1005.19+1099.43+1587.85+1550.55+1578.04+1500.92+1524.37+1501.41+1332.48+1443.28+1366.87+1414.2+1347.6+1624.98+1634.66+1553.19+1581.32+1504.89+1528.57+1500.63+1332.79+1443.53+1366.16+1378.78+1303.01+1316.53+1272.07+1215.55+1277+1325.75+1417.85+1408.89+1256.27+1381.75+1325.91+1361.12+1307.8+1341.67+1330.92+1278.74+1310.55+1257.01+1287.3+1271.15+1180.42+1259.64+1212.83+1243.64+1196.6+1227.92+1220.13+1172.62+1203.76+1157.47+1186.91+1184.64+1065.73+1175.23+1132.36+1162+1119.78+1150.81+1145.3+1102.15).

Отже, розмір неповернутого кредиту ОСОБА_1 , при зарахуванні вказаної суми до повернення тіла кредиту, буде становити 0 грн.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, суд доходить до висновку, що у задоволенні позову банку до ОСОБА_1 слід відмовити.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд також приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Враховуючи вимоги статті 141 ЦПК України та те, що у позові відмовлено, підстав для розподілу судових витрат не має.

На підставі наведеного, керуючись статтями 509, 526, 629, 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, статтями 4, 12, 81, 259, 263, 265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Акцент -Банк», вул. Батумська,11 м. Дніпро, код ЄДРПОУ 14360080.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Повне судове рішення складено 04 вересня 2026 року

Головуюча І.М. Черніцька