Рішення № 139916492, 14.08.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.08.2026 Справа №607/15085/26 Провадження №2/607/6494/2026

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Герчаківської О. Я., за участі секретаря судового засідання Баб`як Н. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

В липні 2026 року товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» (далі - ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф», позивач) звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором про надання позики на умовах фінансового кредиту № 000200817309 від 23 серпня 2020 року в розмірі 8 895,36 грн, 2662,40 грн сплаченого судового збору, та витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 7 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 23 серпня 2020 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФОРЗА», та ОСОБА_1 укладено Договір про надання позики на умовах фінансового кредиту № 000200817309 (надалі Договір позики). Договір позики укладено в електронній формі на умовах Пропозиції (оферти) укладення договору про надання кредиту (далі - Оферта), що опублікована на веб сайті www.forzacredit.com.ua, підписана електронним цифровим підписом ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФОРЗА» та акцептована ОСОБА_1 , 23 серпня 2020 року, шляхом підписання електронним підписом відповідача

ОСОБА_1 здійснивши дії, спрямовані на укладання Договору позики шляхом заповнення заявки на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів № банківської картки, на який в подальшому було перераховано грошові кошти у розмірі 2 398,00 грн, № картки НОМЕР_1 , вказаний відповідачем при оформленні Договору позики (п. 1.6.), що обслуговується в АТ «Універсал Банк».

На умовах Договору позики (п. 5) Кредитодавець надав відповідачу грошові кошти (кредит) у гривні, на умовах передбачених Договором позики № 000200817309, у розмірі 2 398,00 грн, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених Договором позики, з кінцевим терміном погашення (п. 5) не пізніше 06 вересня 2020 року, процентна ставка в день становить 0.01% (п. 5 та п. 5.3.), та процентною ставкою 2,50% за кожен день, яка застосовується у разі прострочення (користування коштами поза межами строку на який надано кредит) (п.5). Кредитодавець свої зобов`язання за Договором позики виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначених умовами Договором позики.

ОСОБА_1 в подальшому проводив повне або часткове погашення нарахованих процентів за користування кредитом, внаслідок чого неодноразово оформляв пролонгацію кредиту, зокрема: 06 вересня 2020 року оформив пролонгацію кредиту, що передбачена п. 5 Договору позики, та в подальшому продовжив користування коштами в розмірі 2 398,00 грн ще на 15 днів, кінцева дата погашення кредиту 21 вересня 2020 року; 21 вересня 2020 року оформив пролонгацію кредиту, що передбачена п. 5 Договору позики, та в подальшому продовжив користування коштами в розмірі 2 398,00 грн ще на 15 днів, кінцева дата погашення кредиту 06 жовтня 2020 року; 06 жовтня 2020 року оформив пролонгацію кредиту, що передбачена п. 5 Договору позики, та в подальшому продовжив користування коштами в розмірі 2 398,00 грн ще на 15 днів, кінцева дата погашення кредиту 21 жовтня 2020 року; 21 жовтня 2020 року оформив пролонгацію кредиту, що передбачена п. 5 Договору позики, та в подальшому продовжив користування коштами в розмірі 2 398,00 грн ще на 15 днів, кінцева дата погашення кредиту 05 листопада 2020 року; 09 листопада 2020 року оформив пролонгацію кредиту, що передбачена п. 5 Договору позики, та в подальшому продовжив користування коштами в розмірі 2 398,00 грн ще на 15 днів, кінцева дата погашення кредиту 24 листопада 2020 року.

Відповідач не виконав свої зобов`язання: всього здійснив оплат на загальну суму 2 905,00 грн, сума останнього платежу 855,20 грн, дата останнього платежу 09 листопада 2020 року, та припинив вносити платежі, передбачені умовами Договору позики, як повернення отриманих коштів, а також сплату процентів за користування кредитом.

У зв`язку із припиненням здійснення платежів на виконання Договору позики у ОСОБА_1 утворилася заборгованість за Договором позики.

30 червня 2021 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФОРЗА» та ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф», уклали Договору факторингу № 20210630-Ф/2 від 30 червня 2021 року. Згідно Договору факторингу № 20210630-Ф/2 від 30 червня 2021 року, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» набуло статус Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФОРЗА», включно і до ОСОБА_1 , порядковий номер згідно реєстру боржників 324.

У зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за Договором позики, станом на 26 червня 2026 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 8 895,36 грн, а саме: залишок заборгованості за тілом кредиту 2 398,00 грн; залишок заборгованості по процентам за користування кредитом (нарахованих згідно ст. 1048 ЦК України та умов Договору позики) 665,40 грн; заборгованість за пенею 0,00 грн; залишок заборгованості по простроченим процентам за користування кредитом поза межами строку дії договору (нараховано Новим кредитором, згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України та умов Договору позики, за період 01 липня 2021 року по 28 вересня 2021 року) 5 395,50 грн; інфляційне збільшення (нараховано Новим кредитором, згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, за період 25 листопада 2020 року по 23 лютого 2022 року ) 436,46 грн.

Позивачем неодноразово вживалися заходи щодо досудового врегулювання спору між сторонами, в тому числі шляхом надіслання повідомлення про зміну Кредитора та Вимоги, які відповідач залишив поза увагою.

Враховуючи, що зазначена вище заборгованість за кредитним договором не погашена, ТОВ ФК «АРТЕМІДА-Ф» змушене звернутися до суду із позовною заявою про стягнення цих коштів.

Ухвалою судді від 14 липня 2026 року відкрито провадження у справі № 607/15085/26 та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

У судове засідання представник позивача ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» - адвокат Бачинський О. М. не з`явився, проте у позовній заяві просив ухвалити рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, проте подав заяву у якій позовні вимоги визнає частково в межах тіла кредиту, просить розглядати справу у його відсутності.

За вказаних обставин, з підстав, визначених ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.

23 серпня 2020 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФОРЗА» (далі - ТОВ «ФК «Форза») та ОСОБА_1 був підписаний договір про надання позики на умовах фінансового кредиту № 000200817309 (далі - Договір), відповідно до якого, загальний розмір кредиту складає 2 398,00 грн, дата видачі кредиту - 23 серпня 2020 року, строк дії договору - з 23 серпня 2020 року по 06 вересня 2020 року. Процентна ставка в день 0,01%, процентна ставка в день у разі користування кредитом поза межами строку дії договору 2,5% (п. 5 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору товариство на умовах цього договору та правил надає клієнту грошові кошти у сумі визначеній п. 5 договору, а клієнт в свою чергу зобов`язується повернути грошові кошти у встановлений цим договором строк та сплатити проценти згідно відсоткової ставки за кожен день користування, визначеної п. 5.3 даного договору. Кредит надається позичальнику на визначені ним особисто цілі.

Згідно п. 4.3 Договору зазначено, що клієнт зобов`язаний погасити заборгованість не пізніше останнього дня дії договору, зазначеного у розділі 5 цього договору.

Договір та зміни до нього укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладанням електронних підписів одноразовим/мережевим ідентифікатором). У випадку оформлення договору чи здійснення інших дій, пов`язаних із його виконанням в онлайн-режимі на офіційному сайті товариства, за допомогою засобів електронного зв`язку, електронні документи, оформлені і підписані з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» вважатимуться такими, що мають рівну юридичну силу з документами, складеними на паперовому носієві і підписаними власноручним підписом (п. 4.1. Договору).

Відповідно до п. 5.1 Договору порядок надання кредиту визначено безготівковим шляхом.

Договір укладено в електронній формі на умовах пропозиції (оферти) укладання договору про надання кредиту, що підписана електронним цифровим підписом ТОВ «ФК «Форза» та акцептована ОСОБА_1 23 серпня 2020 року, шляхом підписання електронним підписом відповідача «y790162m».

Відповідно до заяви формуляр про акцептування оферти ОСОБА_1 погодився та прийняв пропозицію ТОВ «ФК «Форза» укласти договір про надання позики у тому числі і на умовах фінансового кредиту, при цьому договір разом із графіком платежів до нього та паспортом споживчого кредиту є аналогічними умовами підписано позичальником шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором «y790162m», що свідчить про його ознайомлення із умовами Договору та їх погодження. В п. 1.6 Договору вказано № картки/електронного гаманця позичальника для зарахування коштів.

Сторонами погоджено графік платежів, згідно з яким дата погашення кредиту 06 вересня 2020 року, період користування - 15 днів, сума основного боргу 2 398,00 грн, сума процентів 3,60 грн; Графік платежів підписаний ОСОБА_1 з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором «y790162m».

На підтвердження неодноразової пролонгації кредиту надано додатки до вказаного договору - графіки платежів, згідно з якими датами платежів є 21 вересня 2020 року, 06 жовтня 2020 року, 21 жовтня 2020 року, 05 листопада 2020 року, 24 листопада 2020 року, однак вказані додатки не містять підписів відповідача, є неукладеними.

30 червня 2021 року ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» (Фактор) та ТОВ «ФК «Форза» (Клієнт) уклали договір факторингу № 20210630-Ф/2, згідно із п. 2.1. якого, Клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити Клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим Договором. Перехід права вимоги переходить з моменту підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог у формі, наведеній в додатку № 1 до цього договору (п. 4.1 Договору факторингу).

Розмір оплати Фактора за надання фінансування Клієнту за цим договором становить 100,00 грн, що сплачуються Клієнтом протягом трьох банківських днів з дати складання кожного реєстр прав вимоги на банківських рахунок Фактора, зазначений в п. 12 цього договору (п. 2.3 Договору факторингу).

Згідно із Витягом з Реєстру прав вимоги № 1 до Договору факторингу № 20210630-Ф/2 від 30 червня 2021 року, ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 000200817309, в загальному розмірі 3 063,40 грн, з яких заборгованість по тілу 2 398,00 грн., заборгованість по відсоткам 665,40 грн.

Згідно із платіжним дорученням № 279 від 05 липня 2021 року ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» перерахувало на користь ТОВ «ФК «Форза» 400 000,00 грн, згідно із договором факторингу №20210630-Ф/2 від 30 червня 2021 року. Відповідно до платіжного доручення № 282 від 14 липня 2021 року ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» перерахувало на користь ТОВ «ФК «Форза» 84 618,00 грн, згідно із договором факторингу № 20210630-Ф/2 від 30 червня 2021 року.

ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» на адресу ОСОБА_1 надіслало досудову вимогу про необхідність сплатити борг за договором позики № 000200817309 від 23 серпня 2020 року в сумі 8 458,90 грн, яка не була виконана.

Згідно з детальним розрахунком заборгованості (виписка з особового рахунку) ОСОБА_1 , станом на 26 червня 2026 року за договором № 000200817309 від 23 серпня 2020 року, у відповідача рахується заборгованість в сумі 8 895,36 грн, з яких: залишок заборгованості за тілом 2 398,00 грн, залишок заборгованості по процентах за користування кредитом 665,40 грн, залишок заборгованості по прострочених процентах за користування поза межами строку дії договору - 5 395,50 грн, інфляційне збільшення - 436,46 грн. ОСОБА_2 були внесені кошти на погашення заборгованості за договором у сумі 2 398,00 грн.

Отож, у зв`язку із невиконанням відповідачем узятих на себе зобов`язань в повному обсязі, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.

В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно положень ст. ст. 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.

Згідно ч. 1 ст. 1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, у редакції на час виникнення спірних правовідносин, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Згідно ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ст. ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ст. 639 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Згідно ст. 629 ЦПК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. У разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

В силу п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У даній справі встановлено, що договір між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому відповідач на веб-сайті кредитора подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого ТОВ «ФК «Форза» надіслав ОСОБА_1 за допомогою засобів зв`язку на вказаний ним номер телефону одноразовий ідентифікатор, який відповідач використав для підписання кредитного договору.

Без здійснення вказаних дій ОСОБА_1 кредитний договір не був би укладений сторонами, а тому цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Волевиявлення позичальника на укладення договору підтверджено вчиненням фактичних дій, направлених на ознайомлення із умовами кредитування, складанням відповідних документів і внесенням до них конфіденційної інформації, відомої тільки відповідачу.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України, (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

За змістом частин 3 та 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будьякі дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

У відповідності до вимог ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Частинами 13 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф», як набувача права вимоги до цього боржника, на підставі Договору факторингу № 20210630-Ф/2 від 30 червня 2021 року між ТОВ «ФК «Форза» та ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф», заборгованості за Договором про надання позики на умовах фінансового кредиту № 000200817309 від 23 серпня 2020 року.

Про виникнення зобов`язання відповідача перед позивачем свідчить та обставина, що кошти, визначені в електронному договорі, надійшли в розпорядження ОСОБА_1 та позичальник тим самим не заперечував умов договору та здійснював часткове погашення кредитної заборгованості на суму 2 398,00 грн.

Відповідно до основних засад цивільного судочинства - змагальності та диспозитивності (статті 12, 13 ЦПК України), обов`язків з доказування (ч. 1 ст. 81 ЦПК України), саме відповідач має довести безпідставність позовних вимог і наданих позивачем доказів, а не суд, в якого відсутні такі повноваження поза межами перевірки доводів, які міг би надати відповідач.

Так, у позові позивач просив стягнути залишок заборгованість за тілом кредиту в сумі 2 398,00 грн та залишок заборгованості по відсотках сумі 665,40 грн, проценти за користування коштами поза межами строку дії договору з 01 липня 2021 року по 28 вересня 2021 року у розмірі 5 395,50 грн та інфляційне збільшення у сумі 436,46 грн.

Зі змісту Договору про надання позики на умовах фінансового кредиту № 000200817309 від 23 серпня 2020 року вбачається, позика надалася у розмірі 2 398,00 грн зі сплатою процентів у розмірі 3,60 грн, кінцевим терміном погашення кредиту є 06 вересня 2020 року.

Позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованості за процентами за користування кредитними коштами, вказуючи на те, що саме така сума процентів була набута ним у зв`язку з пролонгацією дії договору.

На підтвердження неодноразової пролонгації кредиту надано додатки до Договору - графіки платежів, згідно з якими наступними датами платежів є 21 вересня 2020 року, 06 жовтня 2020 року, 21 жовтня 2020 року, 05 листопада 2020 року, 24 листопада 2020 року, однак вказані додатки не містять підписів ОСОБА_1 , а тому є неукладеними, та не можуть обґрунтовувати пролонгацію.

У пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Звертаючись до суду, представник позивача, окрім заборгованості за основною сумою боргу та заборгованості по відсотках, також просив про стягнення на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України заборгованості по прострочених відсотках, які нараховані за період з 01 липня 2021 року по 28 вересня 2021 року із застосуванням відсоткової ставки 2,5 % на день у розмірі 5 395,50 грн, а також інфляційне збільшення за період з 25 листопада 2020 року по 23 лютого 2022 року в розмірі 436,46 грн.

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.1 Договору позики сторони погодили процентну ставку у розмірі 2,5% за кожен день у разі прострочення .

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Оскільки ОСОБА_1 не виконав взяті на себе зобов`язання за Договором позики, позивач правомірно, діючи відповідно до умов договору нарахував відповідачу заборгованість по прострочених відсотках протягом 90 днів та інфляційне збільшення за період з 25 листопада 2020 року по 23 лютого 2022 року.

Однак, вказані нарахування слід здійснити від заборгованості в розмірі 3 ,60 грн (2 401,60 грн 2 398,00 грн), оскілки відповідачем були сплачені кошти на погашення заборгованості, останній платіж здійснено 09 листопада 2020 року, без врахування відсотків, нарахованих після 06 вересня 2020 року.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягнення на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України прострочені відсотки в розмірі 8,10 грн (3,60 х 2,5% х 90) та інфляційне збільшення у розмірі 0,51 грн (3,60 х 1,14247719 3,60).

Наведене узгоджується із правовим висновком, який міститься у постанові Верховного Суду від 25 вересня 2024 року у справі № 206/2984/23.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за Договором про надання позики на умовах фінансового кредиту № 000200817309 від 23 серпня 2020 року у розмірі 12,21 грн, яка складається із: 3,60 грн - основна сума боргу, 8,10 грн - проценти за прострочення грошового зобов`язання, 0,51 грн - інфляційне збільшення.

З приводу визнання позову відповідачем в частині заявленого до стягнення тіла кредиту, про що ОСОБА_1 зазначив у адресованій суду заяві про розгляд справи за його відсутності, то суд, в силу ч. 4 ст. 206 ЦПК України, відмовляє у прийнятті визнання позову у вже вказаній частині вимог ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф», адже за встановлених обставин, таке визнання суперечить закону.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає.

Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отож, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір в розмірі 3,65 грн (12,21 * 2662,40 : 8 895,36), пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Також відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно частин 1, 3 ст. 133 та ч. 1 - 3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача подано до суду наступні документи: договір про надання правничої допомоги № 20260624-2Ш від 24 червня 2026 року, укладений між ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» та адвокатом Бачинським О. М.; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ № 001477 від 24 травня 2019 року; розрахунок суми судових витрат, відповідно до якого сума витрат на правничу допомогу становить 7 000,00 грн.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

Враховуючи викладене, а також те, що заявлені та документально підтверджені витрати позивача на правничу допомогу адвокатом Бачинським О. М. у розмірі 7 000,00 грн є обґрунтованими, клопотання про їх зменшення відповідач не подавав, а відтак вказані витрати відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру, в зв`язку з чим підлягають стягненню з відповідачки в розмірі 9, 61 грн (12,21 * 7 000,00 : 8 895,36), пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 280282, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» заборгованість за Договором про надання позики на умовах фінансового кредиту № 000200817309 від 23 серпня 2020 року у сумі 12 (дванадцять),21 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» судовий збір у розмірі 3 (три),65 грн та 9 (дев`ять),61 грн витрат на правничу допомогу.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф»», код ЄДРПОУ: 42655697, адреса місцезнаходження: вул. С. Бандери, буд. 87, офіс 54, м. Львів, 79013.

Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддя О. Я. Герчаківська

Головуючий суддя О. Я. Герчаківська