Рішення № 139897226, 21.09.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/1221/26

2/212/2681/26

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого - судді Хомченко Л.І., секретаря судового засідання Сівак А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривий Ріг , в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за відсутності осіб, які беруть участь у справі та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

02 лютого 2026 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (далі - ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 02 жовтня 2020 року між Акціонерним товариством «ОТП БАНК» (ЄДРПОУ 21685166) (далі - АТ «ОТП БАНК», первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 2033952750_CARD, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у розмірі, визначеному кредитним договором, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі, додатках до нього та в Правилах надання і повернення кредиту, що розміщені на офіційному веб-сайті кредитодавця. Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти в сумі 28 430,00 грн.

15 березня 2024 року між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», керуючись главою 47 ЦК України, укладено Договір факторингу № 15/03/24. Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло статусу Нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «ОТП БАНК», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2033952750_CARD від 02 жовтня 2020 року.

Станом на дату звернення позивача до суду заборгованість ОСОБА_1 становить 49 765,59 грн., яка складається з 28 430,00 грн. заборгованості за тілом кредиту та 21 335,59 грн. заборгованості за відсотками; заборгованість за штрафними санкціями, комісіями та пенею відсутня.

На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість згідно кредитного договору та судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

Ухвалою судді від 05 лютого 2026 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, 21 лютого 2026 року подав заяву про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечив.

Статтями 43, 211 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, про час і місце розгляду справи повідомлялась в порядку ч. 11 ст. 128 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, оскільки зареєстроване місце проживання відповідача - АДРЕСА_1 - знаходиться на тимчасово окупованій території, інша адреса місця проживання (перебування) відповідача відсутня, відомості про наявність у відповідача зареєстрованого Електронного кабінету у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС відсутні. Відзив на позов відповідач не надала, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у її відсутність від неї не надходило, у звязку з чим, відповідно до положень ч. 8 ст. 178, ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів, зі згоди представника позивача, судом прийнято рішення про заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 02 жовтня 2020 року між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір № 2033952750_CARD про надання споживчого кредиту, за умовами якого банк надав відповідачу кредитні кошти у сумі 28 430,00 грн., а відповідач зобов`язалась повернути кредит та сплатити проценти за користування ним у порядку та на умовах, визначених договором, додатками до нього та Правилами надання і повернення кредиту, розміщеними на офіційному веб-сайті кредитодавця.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем; до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту).

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Зазначений правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18).

Факт надання відповідачу кредитних коштів та руху коштів за кредитним договором підтверджується випискою по особовому рахунку про рух коштів за кредитним договором № 2033952750_CARD, наявною в матеріалах справи.

15 березня 2024 року між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», керуючись главою 47 ЦК України, укладено Договір факторингу № 15/03/24, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 2033952750_CARD від 02 жовтня 2020 року. Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло статусу Нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «ОТП БАНК», включно і до ОСОБА_1 .

З акту приймання-передачі реєстру боржників до Договору факторингу № 15/03/24 від 15.03.2024 року та витягу з додатку до договору факторингу вбачається, що у ОСОБА_1 наявна заборгованість за кредитним договором № 2033952750_CARD від 02 жовтня 2020 року, яка становить 49 765,59 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 28 430,00 грн., заборгованість за відсотками - 21 335,59 грн., заборгованість за штрафними санкціями та комісіями - 0,00 грн., заборгованість за пенею - 0,00 грн.

Отже, АТ «ОТП БАНК» відступило позивачу право вимоги від ОСОБА_1 належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань, право на одержання яких належало АТ «ОТП БАНК» за договором про споживчий кредит № 2033952750_CARD від 02 жовтня 2020 року, а позивач набув право вимоги грошових коштів від відповідача.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2033952750_CARD від 02 жовтня 2020 року заборгованість ОСОБА_1 становить 49 765,59 грн., яка складається з 28 430,00 грн. заборгованості за тілом кредиту та 21 335,59 грн. заборгованості за відсотками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

При цьому суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15, згідно з якою боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору; неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту.

Частина 1 статті 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідачем ОСОБА_1 умови договору належним чином не виконано, порушено вимоги правил надання банківських послуг, якими передбачено зобов`язання позичальника щодо погашення заборгованості за кредитом та процентів за його користування.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач наданий позивачем розрахунок заборгованості не спростувала, доказів погашення заборгованості повністю або частково суду не надала.

Отже, підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а саме про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 2033952750_CARD від 02 жовтня 2020 року у загальному розмірі 49 765,59 гривень.

Щодо розподілу судових витрат слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача, тому необхідно стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування його витрат по сплаті судового збору 2 662,40 грн.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано до суду копію договору про надання правової допомоги № 42649746 від 01.07.2025 року, укладеного між позивачем та адвокатом Білецьким Богданом Михайловичем, додаткову угоду до вказаного договору від 28.11.2025 року, свідоцтво адвоката про право на заняття адвокатською діяльністю, акт про підтвердження надання правової допомоги та детальний опис робіт, виконаних адвокатом.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому суд враховує, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами, а суд не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу з власної ініціативи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу, за відсутності заперечень з боку відповідача, підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Враховуючи, що суд задовольнив заявлені позовні вимоги з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збору розмірі 2662,40 гривень.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 76-83, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 2033952750_CARD від 02 жовтня 2020 року в розмірі 49 765,59 грн. (сорок дев`ять тисяч сімсот шістдесят п`ять гривень 59 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» витрати на оплату судового збору в сумі 2 662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн. (сім тисяч гривень 00 копійок).

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», ЄДРПОУ 42649746, адреса: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Рішення ухвалено та проголошено 21.09.2026 року.

Суддя: Л. І. Хомченко