Рішення № 139759178, 14.09.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/2924/26

провадження №: 2/398/3255/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"14" вересня 2026 р. м.Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

у складі головуючого судді Подоляк Я.М.,

за участю секретаря судового засідання Суржик І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Олександрія цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

06.05.2026 року АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «АКЦЕНТ-БАНК» (далі АТ «А-БАНК») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 25.07.2025 року ОСОБА_1 та АТ «А-Банк» було укладено кредитний договір АВН0СТ155101753425202855, відповідно до якого відповідач отримала кредит в розмір 28 000,00 грн строком на 36 місяців (тобто до 24.07.2028 року) зі сплатою процентів у розмірі 75,00 % щорічно.

У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 06.05.2026 року має заборгованість у розмірі 26 578,95 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом в сумі 18 449,58 грн; заборгованості за відсотками в сумі 7 458,44 грн та заборгованості за пенею в сумі 670,93грн.

У зв`язку з цим позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитними договорами та витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою суду від 07.05.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків.

13.05.2026 року недоліки, вказані в ухвалі суду від 07.05.2026 року, позивачем були усунуті.

Ухвалою суду від 10.06.2026 року відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, копія якої була направлена сторонам та відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в позовній заяві зазначив про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судові засідання, призначені 08.07.2026 та 09.09.2026, не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Виклик відповідача в судові засідання було здійснено шляхом направлення судових повісток на адресу місця її проживання, зареєстровану в установленому порядку. При цьому, поштове відправлення з судовою повісткою на 08.07.2026 було отримано відповідачем, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, натомість поштове відправлення з судовою повісткою на 09.09.2026 повернулось на адресу суду з відміткою про невручення у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. Відповідач причини неявки не повідомила, будь-яких заяв та клопотань не подала, відзив на позов він неї на адресу суду не надходив.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України в зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно зі ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим ухвалити по справі заочне рішення на підставі доказів, що є в матеріалах справи, оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання, не повідомив причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши позовну заяву та письмові докази у справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 06.03.2025 року ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг звернулася до АТ «А-БАНК», у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-БАНК» від 06.03.2025 року.

Згідно вказаної Анкети-заяви відповідач підтвердила свою згоду на те, що вказана заява разом з Умовами та правилами і Тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, складають договір про надання банківських послуг.

Крім того, 06.03.2025 року ОСОБА_1 кваліфікованим електронним підписом було підписано Заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком, відповідно до якої просила відкрити їй поточний рахунок № НОМЕР_1 у UAH та встановити кредитний ліміт.

25.07.2025 року ОСОБА_1 підписала заяву про надання послуг «Швидка готівка» №АВН0СТ155101753425202855. Відповідно до п.п. 3-6 вказаної заяви: мета отримання кредиту придбання товару/здійснення платежу/оплата послуг, сума кредиту 28 000,00 грн, строк кредиту 36 місяців зі строком повернення до 24.07.2028 року включно, процентна ставка (фіксована) 75% на рік.

Відповідно до п.9 Заяви номер платіжної картки, що є доступом до поточного рахунку, на який зараховується сума кредиту - 4323347359909675.

Як вбачається зі змісту заяви №АВН0СТ155101753425202855 від 25.07.2025 року її підписано простим електронним підписом відповідача.

Також 25.07.2025 року відповідачем простим електронним підписом було підписано паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка», який містить умови кредитування аналогічні умовам викладеним у кредитному договорі, та таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Факт перерахування коштів в сумі 28 000,00 грн у порядку видачі кредиту згідно договору № АВН0СТ155101753425202855 від 25.07.2025 року на рахунок відповідача підтверджується копіями меморіальних ордерів №TR.48469202.25823.65455 від 25.07.2025 року на списання коштів з кредитного рахунку та №TR.48469202.25824.65455 від 25.07.2025 року на зарахування коштів на поточний рахунок, а також виписками по картці за період з 25.07.2025 до 06.05.2026.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №АВН0СТ155101753425202855 від 25.07.2025 року, укладеним між АТ «АКЦЕНТ-БАНК» та ОСОБА_1 станом на 06.05.2026 року за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 26 578,95 грн, з яких: залишок заборгованості за тілом кредиту в сумі 18 449,58 грн, залишок заборгованості за процентами в сумі 7 458,44 грн та заборгованість за пенею в сумі 670,93грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч.1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно умов кредитного договору №АВН0СТ155101753425202855 від 25.07.2025 року строк кредиту 36 місяці з 25.07.2025 року до 24.07.2028 року включно, при цьому, відповідно до паспорта споживчого кредиту «Швидка готівка», який було підписано відповідачем, у разі наявності заборгованості у клієнта зі сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів банк має право достроково розірвати договір та здійснити дії направлені на погашення залишку заборгованості що виникла при користуванні послугою.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

З аналізу наведених законодавчих норм вбачається, що пред`явленням вимоги до позичальника є як направлення йому вимоги про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором, так і пред`явлення до нього позову.

Судом встановлено, що позичальник ОСОБА_1 прострочила сплату частини кредиту, процентів за користування ним, що надає право кредитодавцю вимагати у неї дострокового повернення кредиту та процентів за користування ним.

Позивач реалізував своє право на дострокове стягнення усієї заборгованості за кредитним договором шляхом звернення до суду з позовом до позичальника, що відповідає нормі ст. 1050 ЦК України.

Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідач уклавши з банком кредитний договір, користуючись наданими їй кредитними коштами та достовірно знаючи про умови кредитування, про що свідчить її підпис у заяві про надання послуг «Швидка готівка» №АВН0СТ155101753425202855 від 25.07.2025 року та паспорті споживчого кредиту «Швидка готівка» від 25.07.2025 року, порушила умови кредитного договору щодо своєчасного повернення тіла кредиту та процентів, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом в розмірі 25 908,02 грн, з яких: залишок заборгованості за тілом кредиту в сумі 18 449,58 грн та залишок заборгованості за відсотками в сумі 7 458,44 грн, яка підлягає стягненню з відповідача.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача загального залишку заборгованості за пенею в сумі 670,93 грн з огляду на наступне.

Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено новими пунктом 18, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Із зазначеного слідує, що законодавцем звільнено позичальників від відповідальності визначеної статтею 625 ЦПК України, а також неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24.02.2022 та такі нарахування підлягають списанню.

З огляду на викладене та положення ЦК України, як основного акту цивільного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за пенею в розмірі 670,93 грн є необґрунтованими і до задоволення не підлягають.

За правилами ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним документально підтверджені витрати на оплату судового збору в розмірі 2 595,19 грн (25 908,02*100/26 578,95*2 662,4/100) пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.12,13,81, 141,263-265, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за кредитним договором №АВН0СТ155101753425202855 від 25.07.2025 року в розмірі 25 908 (двадцять п`ять тисяч дев`ятсот вісім) гривень 02 копійки, з яких: залишок заборгованості за тілом кредиту в сумі 18 449,95 грн та залишок заборгованості за відсотками в сумі 7 458,44 грн

Стягнути з ОСОБА_1 користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ БАНК» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 595 (дві тисячі п`ятсот дев`яносто п`ять) гривень 19 копійок.

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд-якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 14.09.2026 року.

Учасники справи:

Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «АКЦЕНТ-БАНК» адреса місцезнаходження: 49074 м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, код ЄДРПОУ 14360080.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання, зареєстрована в установленому порядку: АДРЕСА_1 .

Суддя Я.М.Подоляк