Ухвала суду № 139670356, 07.09.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про затвердження звіту арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат

"07" вересня 2026 р. Справа № 911/390/25

Господарський суд Київської області у складі судді Гребенюк Т.Д., за участю секретаря судового засідання Шульги Т.С., розглянувши клопотання про затвердження звіту арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат (вх.№10680 від 16.06.2026) та заяву ліквідатора про виплату основної грошової винагороди (вх.№10681 від 16.06.2026)

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Стіл Глобал АСК»

За участі:

Арбітражний керуючий: Усачов О.М.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду Київської області знаходилася справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Стіл Глобал АСК» (далі боржник, банкрут).

Ухвалою від 20.03.2025, зокрема, відкрито провадження у справі № 911/390/25 про банкрутство боржника.

Постановою від 20.11.2025ухвалено відкрити ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців; призначити ліквідатором банкрутаарбітражного керуючого Усачова Олега Миколайовича (далі арбітражний керуючий, ліквідатор).

Офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом здійснено 20.11.2025.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2026 справа була передана на розгляд судді Гребенюк Т.Д.

Ухвалою від 21.05.2026 постановлено прийняти до розгляду справу про банкрутство №911/390/25.

16.06.2026 до суду від арбітражного керуючого надійшли, зокрема, заява про виплату (стягнення) основної грошової винагороди, клопотання про затвердження звіту арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками ліквідаційної процедури, яке було призначено до розгляду у судовому засіданні.

Розглянувши справу, Суд зазначає наступне.

Ліквідатор просить суд затвердити звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Стіл Глобал АСК» - арбітражного керуючого Усачова О.М. про нарахування та виплату грошової винагороди за підсумками ліквідаційної процедури за період з 20.11.2025 по 08.06.2026 у розмірі 169 422,60 грн.

Ліквідатором розраховано розмір винагороди відповідно до приписів ст. 30 КУзПБ виходячи з трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень:

- в листопаді 2025 року становить 8 800,00 грн.: (24 000/30) х 11 днів.

- в грудні 2025 року становить 24 000,00 грн.: (24 000/31) х 31 день.

- в січні 2026 року становить 25 941,00 грн: (25 941/31) х 31 день.

- в лютому 2026 року становить 25 941,00 грн: (25 941/28) х 28 днів.

- в березні 2026 року становить 25 941,00 грн: (25 941/31) х 31 день.

- в квітні 2026 року становить 25 941,00 грн: (25 941/30) х 30 днів.

- в травні 2026 року становить 25 941,00 грн: (25 941/31) х 31 день.

- в червні 2026 року становить 6 917,60 грн: (25 941/30) х 8 днів.

Всього разом 169 422,60 грн.

Звіт ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди був предметом розгляду на зборах кредиторів, про що складено Протокол зборів кредиторів за результатами опитування №3 від 08.06.2026 /т.5 ас.90-91/. Зборами кредиторів за участі єдиного кредитора, який володіє 100% голосів, прийнято наступні рішення з питань порядку денного:

Не схвалювати звіт ліквідатора ТОВ «Стіл Глобал АСК» Усачова О.М. про нарахування та виплату грошової винагороди за підсумками ліквідаційної процедури за період з 20.11.2025 по 08.06.2026 у розмірі 169 442,60 гривень.

Схвалити звіт ліквідатора ТОВ «Стіл Глобал АСК» Усачова О.М. про нарахування та виплату грошової винагороди за підсумками ліквідаційної процедури за період з 20.11.2025 по 08.06.2026 у розмірі 61 099,95 гривень.

Таким чином, кредитором схвалено звіт ліквідатора ТОВ «Стіл Глобал АСК» Усачова О.М. про нарахування та виплату грошової винагороди за підсумками ліквідаційної процедури за період з 20.11.2025 по 08.06.2026 у розмірі 61 099,95 гривень, замість169 422,60 грн, нарахованих ліквідатором.

Кредитор у Листі для голосування до листа опитувальника від 25.05.2026 /т.5 ас.93-95/ у частині нарахування та виплати грошової винагороди ліквідатору за підсумками ліквідаційної процедури за період з 20.11.2025 по 08.06.2026 узагальнено вказує наступне.

У період з 20.11.2025 по 30.11.2025 відсутні підстави затверджувати основну грошову винагороду ліквідатора, у зв`язку з відсутністю будь-яких дій.

За грудень 2025 сума грошової винагороди, що підлягає задоволенню становить 2 086,96 грн (1043, 48 грн х 2 робочих дні), адже запити ліквідатора є шаблонними та дублюючими, не вимагали вчинення додаткових дій, не потребують значних затрат часу та не мали наслідком наповнення ліквідаційної маси банкрута.

За період січень лютий 2026 кредитор вважає роботу арбітражного керуючого за вказаний період задовільною, а грошову винагороду за вказаний період правомірною у розмірі 51 882,00 гривень. тобто, у визначеному ст. 30 КУзПБ розмірі три мінімальних заробітних плати за кожен місяць виконання повноважень.

За березень 2026, сума грошової винагороди, що підлягає задоволенню становить 2 358,28 грн (1179,14 грн х 2 робочих дні), адже ліквідатором на направлення 2 запитів та подання клопотання до суду витрачено 2 робочих дні.

За квітень 2026, сума грошової винагороди, що підлягає задоволенню, становить 3 537,42 грн (1179,14 грн х 3 робочих дні), адже ліквідатором на направлення запиту, подання клопотання до суду та отримання відповіді витрачено 3 робочих дні.

За травень 2026, сума грошової винагороди, що підлягає задоволенню становить 1 235,29 грн (1 235,29грн х 1 робочий день), оскільки вважає, що об`єм виконаної роботи цілком можливо здійснити за 1 робочий день.

За червень 2026, кредитор вважає недоцільним схвалювати основну грошову винагороду у зв`язку з нездійсненням дій.

Всього разом за підрахунком кредитора звіт підлягає затвердженню на суму 61099,95грн.

Таким чином, кредитор вважає роботу арбітражного керуючого за період січень лютий 2026 задовільною, а грошову винагороду за вказаний період такою, що правомірно розрахована ліквідатором у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень на загальну суму 51 882,00 грн.

За періоди з 20.11.2025 по 30.11.25 та з 01.06.2025 по 08.06.2025, на думку кредитора, винагорода не підлягає нархуванню та виплаті у зв`язку з відсутністю будь-яких дій.

За період грудень 2025, березень 2026, квітень 2026, травень 2026, на думку кредитора, винагорода має бути виплачена відповідно до кількості днів, у яких ліквідаторм вчинялися ті чи інші дні місяця вичнялися певні дії.

Щодо нарахування та виплати винагороди ліквідатора за періоди виконання ним повноважень у справі про банкрутство, враховуючи наявні розбіжності у позиціях ліквідатора та кредитора щодо нарахування та виплати винагороди у листопаді та грудні 2025, березні - червні 2026, вирішуючи відповідне клопотання ліквідатора, Суд зазначає наступне.

Арбітражний керуючий є суб`єктом незалежної професійної діяльності, який з моменту постановлення ухвали (постанови) про призначення його керуючим санацією або ліквідатором до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства-боржника (згідно із частинами першої та другої статті 10 КУзПБ).

Пунктом 3 частини першої статті 12 КУзПБ передбачено, що арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

Ліквідатор з дня свого призначення виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута /ч.1 ст. 61 КУзПБ/.

Згідно із ч.1 ст.30 КУзПБ, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, керуючий реструктуризацією, керуючий реалізацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.

За приписами ч.2 ст. 30 КУзПБ, розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Абзацом 1 та 2 ч. 6 статті 30 КУзПБ передбачено, що арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітету кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.

Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.

Ліквідатор не менш як один раз на місяць подає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансовий стан і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та під час проведення ліквідаційної процедури, про використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів /ч.4 ст. 61 КУзПБ/.

Відповідно до абз. 3 ч. 6 ст. 30 КУзПБ, звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Частинами першою, четвертою та сьомою статті 43 Конституції України унормовано, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ст. 95 КЗпП України, аналогічні положення якої відтворені у ст. 3 Закону України Про оплату праці, мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Статтею 8 Закону України Про держаний бюджет України на 2025 рік установлено з 1 січня 2026 року мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 8000 гривень.

Статтею 8 Закону України Про держаний бюджет України на 2026 рік установлено з 1 січня 2026 року мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 8647 гривень.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у Постанові від 21.06.2026 у справі № 927/149/22, при визначенні розміру оплати послуг арбітражного керуючого під час здійснення ним відповідної процедури у справі про банкрутство (неплатоспроможність), господарський суд має досліджувати не тільки період здійснення арбітражним керуючим такої процедури, а й обсяг вчинених фактичних дій та чи дійсно такі дії потребують на їх вчинення саме стільки часу, оскільки оплаті підлягає виключно фактично виконана робота (її обсяг), а не період часу, протягом якого тривала означена процедура.

Відмову від оплати винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить статті 43 Конституції України (висновки у п.30 Постанови Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №902/626/20).

Отже, закон гарантував оплатність праці арбітражного керуючого та визначив її розмір не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень, водночас, не обмежуючи максимальний розмір такої оплати. Разом з тим, закон визначає як державну соціальну гарантію мінімальну заробітну плату.

Суд наголошує, що засадничими положеннями всього цивільного законодавства, згідно ст. 3 ЦК України, є справедливість, добросовісність, розумність.

На цих засадах, на переконання Суду, базується як процес правотворення, так і процес правозастосування.

Суд виходить з того, що, визначаючи розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень ліквідатора в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень, законодавець закладав як презумпцію справедливість, добросовісність та розумність дій і ліквідатора, і кредиторів, інших учасників провадження у справі про банкрутство, і всіх органів та установ, які тим чи іншим чином дотичні до процедури банкрутства.

Тому, на переконання Суду, розмір основної грошової винагороди - не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень, передбачає як презумпцію добросовісність та розумність у виконанні ліквідатором своїх повноважень та справедливість по відношенню до кредиторів, які несуть тягар такої оплати. Своєрідний золотий стандарт, відхилення від якого можуть відбуватися як в одну так і в іншу сторону, демонструючи найвищу чи найнижчу ступінь розумності та добросовісності у діях ліквідатора в ході процедури банкрутства.

Відповідний підхід та формулювання ч.2 ст. 30 КУзПБ …в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. надає змогу кредиторам передбачити винагороду у більшому розмірі, ніж мінімально передбачений, якщо ліквідатором продемонстровано найвищу ступінь добросовісності та розумності при виконанні своїх повноважень. Разом з тим, якщо виконання ліквідатором своїх повноважень у процедурі не забезпечило золотого стандарту розумності та добросовісності, винагорода може бути зменшена та виплачена у розмірі, який мінімально гарантований чинним законодавством ст. 43 Конституції України, ст.30 КУзПБ, ст. 95 КЗпП України та ст. 3 Закону України Про оплату праці.

Кредитор наполягає, що у період з 20.11.2025 по 30.11.2025 відсутні підстави затверджувати основну грошову винагороду ліквідатора; за грудень 2025 сума грошової винагороди, що підлягає задоволенню становить 2 086,96 грн (1043, 48 грн х 2 робочих дні); за березень 2026 сума грошової винагороди, що підлягає задоволенню становить 2 358,28 грн (1179,14 грн х 2 робочих дні); за квітень 2026, сума грошової винагороди, що підлягає задоволенню, становить 3 537,42 грн (1179,14 грн х 3 робочих дні); за травень 2026 сума грошової винагороди, що підлягає задоволенню становить 1 235,29 грн (1 235,29грн х 1 робочий день); за червень 2026, кредитор вважає недоцільним схвалювати основну грошову.

Матеріали справи свідчать, що ліквідатор надав комітету кредиторів звіти про свою діяльність за період грудень 2025 травень 2026. Жодних зауважень чи скарг на дії/бездіяльність ліквідатора з боку комітету кредиторів до суду не надходило.

Матеріали справи та звіти ліквідатора також свідчать, що ліквідатор на виконання своїх повноважень в межах, які передбачені чинним законодавством, здійснював відповідні дії.

Так, у звіті від 08.01.2026 за грудень 2025 року ліквідатор вказує, що направляв запити до Державної служби геології та надр України, Державної екологічної інспекції Столичного округу, Державного підприємства Український державний центр радіочастот, Київської митної служби, Національної комісії, що здійснює державне регулювання електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

У звіті від 05.02.2026 за січень 2026 року ліквідатор вказує, що направлено запити АТ Комінбанк, АТ МР Банк, АТ Таскомбанк, АТ Укрексімбанк, ГУ ДПС у Київській області, ГУС у Київській області, Обухівської районної державної адміністрації Київської області, АТ Сенс Банк та ГУ ДПС у Донецькій області про отримання інформації.

У звіті від 06.03.2026 за лютий 2026 року ліквідатор вказує, що звернувся до Господарського суду Київської області з клопотанням про витребування доказів, лист АТ МР Банк, запит ГУ ДПС у Львівській області, виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області

У звіті від 02.04.2026 за березень 2026 року ліквідатор вказує, що ліквідатор звернувся з запитом до АТ МР Банк, Державної міграційної служби України.

У звіті від 07.05.2026 за квітень 2026 року ліквідатор вказує, що звернувся до Господарського суду Київської області з клопотанням про витребування доказів та з запитом до ДМС України.

У звіті від 04.06.2026 за травень 2026 року ліквідатор вказує, що звернувся до Господарського суду Київської області з заявою про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника, яку згодом ліквідатором було відкликано, та кредитору лист опитувальник від з питань, віднесених до компетенції зборів кредиторів.

У звіті від 16.06.2026 про закінчення ліквідаційної процедури ліквідатор вказує, що у червні 2026 ліквідатором видано наказ, яким було звільнено директора банкрута Танділашвілі Ніку з посади керівника та складено Акт інвентаризації майна боржника.

З огляду на встановлені обставини щодо виконання ліквідатором своїх повноважень у справі, наведені вище положення чинного законодавства та їх тлумачення Судом, Суд вважає позицію кредитора щодо затвердження звіту у розмірі меншому, ніж мінімальна заробітна плата за місяць виконання повноважень або взагалі у нульовому розмірі, такою, що, по-перше, суперечить гарантіям щодо мінімальної заробітної плати; по-друге, не стимулює кредитора до активної участі у провадженні у справі про банкрутство, зокрема, шляхом розгляду звітів про діяльність арбітражного керуючого та відповідного реагування на його дії чи бездіяльність.

Суд наголошує, що кредитори мають широкі повноваження та значний законодавчий інструментарій у процедурі, зокрема, наділені правом порушувати питання про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень у справі про банкрутство, оскаржувати його дії/бездіяльність (ст. 28, ст. 48, ст.61 КУзПБ тощо).

Разом з тим, на думку Суду, аби звіт був завтерджений та винагорода виплачена саме у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень, матеріали справи мають містити інформацію про виконання ліквідатором своїх повноважень за кожен місяць і таке виконання має відповідати умовному "золотому стандарту" добросовісності та розумності.

У цій справі за періоди, щодо винагороди за виконання повноважень у яких позиції ліквідатора та кредитора різняться - листопад 2025 (20.11-30.11.2025; грудень 2025, березень, квітень, травень, червень 2026 (01.06-08.06.2026), на думку Суду, недостатньо інформації для того, щоб стверджувати, що виконання ліквідатором своїх повноважень забезпечило умовний "золотий стандарт" добросовісності та розумності, перш за все в аспекті тривалості процедури, неможливості її більш швидкого завершення, запобігаючи надмірних витрат для кридитора у зв`язку з необхідністю оплати послуг арбітражного керуючого.

На переконання Суду, виплата грошової винагороди просто за період з моменту призначення арбітражного керуючого ліквідатором до моменту припинення його повноважень, без врахування самого змісту дій/діяльності чи, навпаки, факту бездіяльності арбітражного керуючого (за відсутності на те причин об`єктивного характеру), буде суперечити принципам добросовісності та розумності у виконанні ліквідатором своїх повноважень та справедливості по відношенню до кредиторів, які несуть тягар такої оплати.

Враховуючи наведені вище міркування, з огляду на передбачені законодавством соціальні гарантії мінімального розміру заробітної плати, відсутність в матеріалах справи скарг кредитора на дії/бездіяльність ліквідтора, і разом з тим відсутність інформації, яка б дозволила Суду виснувати про те, що виконання ліквідатором своїх повноважень забезпечило умовний "золотий стандарт" добросовісності та розумності, Суд доходить до висновку про наявність підстав для нарахування основної грошової винагороди ліквідатора за періоди, щодо яких у позиціях ліквідатора та кредитора існують розбіжності, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом у відповідний період, а саме:

- у період з 20.11.2025 по 30.11.2025 у сумі 2933,33 грн (8 000/30) х 11 днів.

- за грудень 2025 8000,00 грн.

- за березень 2026 8647,00 грн.

- за квітень 2026 8647,00 грн.

- за травень 2026 8647,00 грн.

- у червні 2026 - 2305,87 грн (8647/30 х 8 днів).

Таким чином, загальна сума винагороди становить 91 062,20 грн: 2933,33 грн (листопад 2025 року) + 8000,00 грн (грудень 2025) + 51882,00 грн (січень, лютий 2026 року) + 8647,00 грн (березень 2026) + 8647,00 грн (квітень 2026) + 8647,00 грн (травень 2026) + 2305,87 грн (червень 2026).

З огляду на наведене, Суд затверджує звіт ліквідатора банкрута про нарахування та виплату грошової винагороди за період з 20.11.2025 по 08.06.2026 за підсумком процедури ліквідації у сумі 91 062,20 грн.

Щодо стягнення винагороди арбітражного керуючого, Суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 5 ст. 30 КУзПБ, кредитори можуть створювати фонд для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи) та затверджуються ухвалою господарського суду.

Судом встановлено, що кредиторами у справі фонд авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого не створювався.

Відповідно до абз. 7 ч. 2 ст. 30 КУзПБ у разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі, або коштів фонду, створеного кредиторами для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (у разі його створення).

Якщо процедура банкрутства триває після закінчення коштів, авансованих заявником відповідно до абзацу шостого частини другої статті 30 КУзПБ, або таке авансування не здійснювалося через інше правове регулювання на час ініціювання процедури банкрутства, фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого кредиторами не створено, а коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника або від продажу його майна, яке не перебуває в заставі, недостатньо для оплати послуг арбітражного керуючого та його витрат, подаючи на затвердження звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого за підсумками ліквідаційної процедури, ліквідатор не може бути позбавлений права звернутися до суду із заявою про стягнення з кредиторів банкрута коштів на оплату його грошової винагороди за період виконання повноважень та відшкодування його витрат у справі. Беручи до уваги принцип пропорційності задоволення вимог кредиторів, суд покладає витрати на оплату послуг ліквідатора та його витрати на кредиторів у справі про банкрутство пропорційно до розміру визнаних кредиторських вимог за наявності на те правових підстав.

Така практика покладення судом на кредиторів витрат за оплату послуг арбітражного керуючого (ліквідатора) у справах про банкрутство залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого відповідно до приписів статті 43 Конституції України та статті 30 КУзПБ у випадках, якщо кредитори не утворюють за власною ініціативою фонду оплати послуг ліквідатора та відсутні кошти боржника від реалізації його активів, а провадження у справі про банкрутство має бути завершеним

Схожа за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 19.04.2023 у справі № 5002-17/1718-2011.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги той факт, що Судом затверджено звіт звіт про нарахування та виплату ліквідатору грошової винагороди у розмірі 91 062,20 грн, вказані витрати слід покласти на кредитора повністю.

Керуючись положеннями Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Затвердити звіт арбітражного керуючого Усачова Олега Миколайовича ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Стіл Глобал АСК» про нарахування та виплату грошової винагороди за період з 20.11.2025 по 08.06.2026 на суму 91 062,20 грн., за підсумком процедури ліквідації.

Стягнути з Головного управління ДПС у Київській області на користь ліквідатора Усачова Олега Миколайовича 91 062,20 грн. основної винагороди.

На виконання Ухвали видати наказ.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Повний текст Ухвали складено 11.09.2026 року.

Суддя Т.Д. Гребенюк