Рішення № 139550406, 08.09.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2026м. ДніпроСправа № 904/4148/26

Господарський суду Дніпропетровської області у складі головуючого судді Перової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи, матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК", 04070, м.Київ, вул.Андріївська, буд.4, код ЄДРПОУ 14282829

до Фізичної особи-підприємця Золотарьова Руслана Семеновича, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

про стягнення заборгованості

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Золотарьова Руслана Семеновича про стягнення заборгованості за кредитним договором "Кредит "всеБІЗНЕС" від 30.12.2024 № 725877141700 станом на 06.07.2026 включно у розмірі 94 173,31 грн, з яких: 69 872,73 грн за сумою кредиту (тіло), включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту у розмірі 49 909,05 грн та строкову заборгованість за сумою кредиту у розмірі 19 963,68 грн, та 24 300,58 грн простроченої заборгованості за комісією, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2026 справу № 904/4148/26 передано на розгляд судді Перовій О.В.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Щодо дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом.

Відповідно до частини третьої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Частиною сьомою статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Суд з`ясував, що відповідач не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, тому ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2026 була направлена відповідачу рекомендованою поштою з повідомленням.

За змістом частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

22.07.2026 до суду повернувся поштовий конверт із копією ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2026 у справі № 904/4148/26, направлений на адресу відповідача, з відміткою Укрпошти "адресат відсутній".

Крім того, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" убачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Так, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2026 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/138109815) надіслано судом 10.07.2026, зареєстровано в реєстрі 10.07.2026 та забезпечено надання загального доступу 13.07.2026, тобто завчасно; отже у позивача та відповідача були всі дані, необхідні для пошуку та відстеження руху справи, а також поданими у ній заявами по суті справи, а також реальна можливість отримання такої інформації також із вказаного відкритого джерела (у Єдиному державному реєстрі судових рішень).

Отже відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі.

Зважаючи на предмет та підстави позову у даній справі, суд доходить висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись за рахунок порушення права позивача на розумність строків розгляду справи судом (на своєчасне вирішення спору судом), що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини другої статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже у статті 248 Господарського процесуального кодексу України законодавець визначив межі розумного строку для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, а саме: не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Крім того, згідно з частинами другою, третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини восьмої статті 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення.

Згідно з частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

30.12.2024 між Акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" (далі - банк, кредитор) та Фізичною особою-підприємцем Золотарьовим Русланом Семеновичем (далі - клієнт, позичальник) укладено кредитний договір "Кредит "всеБІЗНЕС" № 725877141700, відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені договором та Типовими умовами, зокрема (але не виключно), відповідно до наступного:

- сума кредиту 80 000,00 грн.;

- строк кредитування до 30 грудня 2026 включно;

- тариф комісійної винагороди 2 % за один місяць користування кредитом. Комісійна винагорода розраховується шляхом множення тарифу комісійної винагороди на суму кредиту відповідно до п. 6.3.2 Типових умов, та сплачується щомісячно згідно Графіку платежів, наведеного в п.1.4 договору;

- процентна ставка за користування кредитом 0,00001% річних, проценти нараховуються відповідно до п.6.2 Типових умов та сплачується згідно Графіку платежів, наведеного в п.1.4 договору;

- процентна ставка на прострочену суму кредиту 0,00001% річних, проценти нараховуються та сплачуються відповідно до п.6.2 Типових умов;

- цільове використання кредиту на придбання основних засобів та/або поповнення оборотного капіталу в межах видів діяльності позичальника, на здійснення яких позичальник має право відповідно до законодавства України і кредитування яких не заборонено законодавством України та договором, а також на сплату комісійної винагороди, передбаченої п.1.1.4.1 договору (у разі наявності такої комісійної винагороди) в сумі, що визначається згідно п. 1.1.4.1 договору.

Пунктом 1.4. договору передбачено, що позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити плату за кредит в розмірах та строки, зазначені в наведеному в графіку платежів.

Згідно вказаного графіка позичальник має, починаючи з 30.01.2025 щомісячно до 30 числа кожного наступного місяця та у лютому місяці до 28 числа сплачувати суму платежу за кредитним договором у розмірі 4 933,33 грн, з яких 3 333,33 грн платіж за основною сумою кредиту, 1 600,00 грн комісійна винагорода за користування кредитом. Сума платежу за кредитом за останній місяць становить 4 933,41 грн, з яких 3 333,41 грн платіж за основною сумою кредиту, 1 600,00 грн комісійна винагорода за користування кредитом.

Цей договір складається з даного документа та Типових умов. З моменту укладення договору Типові умови стають його невід`ємною частиною. Банк має право в будь-який час вносити зміни до Типових умов, повідомляючи про це позичальника як передбачено Типовими умовами. Підписанням договору позичальник підтверджує своє ознайомлення та повну, безумовну і остаточну згоду з договором та Типовими умовами, умови договору та Типових умов позичальнику відомі та зрозумілі. Укладаючи договір, позичальник приймає на себе всі обов`язки та набуває всіх прав, передбачених Типовими умовами стосовно позичальника, рівно як і Банк бере на себе всі обов`язки та набуває всіх прав, передбачених Типовими умовами стосовно Банку (п.5.1 кредитного договору).

Пунктом 5.2 кредитного договору встановлено, що у всіх випадках, не передбачених договором, сторони керуються положеннями Типових умов та законодавством. В разі наявності будь-яких протиріч та/або невідповідностей між Типовими умовами та положеннями договору, такі положення договору мають пріоритет.

У пункті 5.3 кредитного договору сторони домовились, що договір укладається сторонами в формі електронного документа за допомогою Системи "ІНТЕРНЕТ-БАНКІНГ". Договір є оригіналом електронного документу після його підписання сторонами шляхом накладення КЕП Уповноваженого представника Банку та КЕП/ УЕП позичальника (тип підпису - на розсуд позичальника).

Договір набуває чинності з моменту його підписання Банком та позичальником шляхом накладення КЕП/УЕП позичальника (тип підпису - на розсуд позичальника) та КЕП Уповноваженого представника Банку (з моменту накладення останнього електронного підпису) та діє до моменту виконання сторонами взятих на себе зобов`язань згідно договору в повному обсязі (пункт 5.4 кредитного договору).

Відповідно до пункту 5.5 кредитного договору до підписання Договору Позичальник ознайомився з Типовими умовами завантаживши їх за посиланням, що доступне під час укладення Договору в Кабінеті Digital. Сторони домовились, що розміщення Типових умов за посиланням в Кабінеті Digital є належним способом надання Типових умов Позичальнику. Датою надання Типових умов Позичальнику та датою приєднання Позичальника до Типових умов є дата підписання Договору Позичальником. Після підписання Договору зі свого боку Банк направляє Позичальнику підписаний обома Сторонами Договір на адресу електронної пошти Позичальника, зазначену в реквізитах Договору.

Позичальник підписанням Договору підтверджує свою згоду на отримання на зазначену в розділі "Реквізити та підписи Сторін" Договору адресу електронної пошти Позичальника підписаного Сторонами Договору, а також будь-яких інших документів та інформації, пов`язаних з виконанням та/або обслуговуванням Договору (пункт 5.6 кредитного договору).

Відповідно до пункту 3.5. Типових умов, надання кредиту відбувається шляхом перерахування кредитних коштів в сумі, зазначеній в п.1.1.1. договору, із позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, зазначений в п.1.1.5 договору, в строки, зазначені в п.2.2. договору (з урахуванням умов п.2.3. договору).

Згідно п. 11.6 Типових умов позичальник запевняє, що створюючи електронний документ з КЕП або УЕП, цим самим засвідчує, що ознайомився з усім текстом документа, повністю зрозумів його зміст, не має заперечень до тексту документа і свідомо застосовував свій підпис у контексті, передбаченому документом (підписав, затвердив, погодив, завізував, засвідчив, ознайомився).

Факт надання кредиту підтверджується платіжною інструкцією №TR.91481451.112769.29514 від 30.12.2024, призначення платежу: Зарахування на поточний рахунок кредитних коштів за договором № 725877141700 від 30/12/2024 за позикою Фізична особа-підприємець Золотарьов Руслан Семенович, сума: 79 600,00грн. Крім того, кредитні кошти були надані на сплату комісії за надання кредиту у розмірі 400,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією № TR.91481451.112768.29514 від 30.12.2024, призначення платежу: Оплата комісії за рахунок кредитних коштів за договором № 725877141700 від 30/12/2024 за позикою Фізична особа-підприємець Золотарьов Руслан Семенович (а.с.27, 28).

Отже матеріалами справи підтверджується, що 30.12.2024 Банк перерахував на розрахунковий рахунок Фізичної особи підприємця Золотарьова Руслана Семеновича 79 600,00 грн, на підтвердження чого надав виписку з особового рахунку з 30.12.2024 по 06.07.2026 (а.с.29).

Позивач зазначає, що відповідач порушив умови кредитного договору, не здійснивши у повному обсязі за весь час користування платежі кожного місяця, починаючи з дати укладення договору та по теперішній час.

29.08.2025 позивач направив відповідачу вимогу № 478 від 26.08.2025 про погашення простроченої заборгованості за кредитним договором № 725877141700 від 30.12.2024, в якій вимагав погасити прострочену заборгованість згідно графіку погашення платежів за кредитним договором та яка була залишена відповідачем без відповіді (а.с.30).

Відповідно до інформації з офіційного сайту Укрпошта відправлення за № 0505360080735, в якому містилась вимога, повернуто позивачу через закінчення встановленого терміну зберігання (а.с.33 зворотній аркуш, а.с. 34).

Позивач зазначає, що заборгованість відповідача за кредитним договором № 725877141700 від 30.12.2024 станом на 06.07.2026 (включно) становить 94 173,31 грн, з яких: 69 872,73 грн - за сумою кредиту (тіло), включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 49 909,05 грн та строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 19 963,68 грн; 24 300,58 грн прострочена заборгованість за комісією.

Станом на дату звернення до суду позичальником заборгованість за кредитом та комісією не погашена.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, ураховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Як визначено статтею 207 Цивільного кодексу України (далі ЦК України): правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами; у разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

У відповідності з пунктом 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»: електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно пункту 15 частини першої статті 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються підписувачем як підпис.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронним документом є документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Як визначено частинами першою, третьою статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис; накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено порядок укладення електронного договору, в силу положень частини першої якої, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір, крім визначених ЦК України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію, визначену частиною другою вказаної норми про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов`язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред`явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості.

Положеннями частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину.

Згідно частини шостої статті 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Отже, електронний договір, укладений шляхом підписання його у порядку, визначеному статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, що вбачається також із змісту частини третьої статті 207 ЦК України. Оригінал електронного документу з накладеним на нього підписів, визначених статті 12 вказаного Закону, є договором, що сторони також визначили п.5.3 договору.

Таким чином, відповідний договір укладено із дотриманням встановленої форми.

Зміст укладеного позивачем та відповідачем договору свідчить про те, що такий правочин за своєю правовою природою є кредитним договором.

Предметом спору у даній справі є стягнення 94 173,31 грн., з яких: 69 872,73 грн за сумою кредиту (тіло), включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 49 909,05 грн та строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 19 963,68 грн; 24 300,58 грн прострочена заборгованість за комісією.

Згідно з нормами статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статей 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Укладений між позивачем та відповідачем договір за своєю правовою природою є кредитним договором, за яким позивач відповідачу видав кредит у загальному розмірі 79 600,00 грн.

Факт надання кредиту підтверджується платіжною інструкцією №TR.91481451.112769.29514 від 30.12.2024, призначення платежу: Зарахування на поточний рахунок кредитних коштів за договором № 725877141700 від 30/12/2024 за позикою Фізична особа-підприємець Золотарьов Руслан Семенович, сума: 79 600,00грн. Крім того, кредитні кошти були надані на сплату комісії за надання кредиту у розмірі 400,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією № TR.91481451.112768.29514 від 30.12.2024, призначення платежу: Оплата комісії за рахунок кредитних коштів за договором № 725877141700 від 30/12/2024 за позикою Фізична особа-підприємець Золотарьов Руслан Семенович (а.с.27, 28).

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до пункту 1.1.3 договору строк кредитування до 30.12.2026 включно.

Пунктом 1.4. договору передбачено, що позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити плату за кредит в розмірах та строки, зазначені в наведеному в графіку платежів.

Згідно вказаного графіка позичальник має, починаючи з 30.01.2025 щомісячно до 30 числа кожного наступного місяця та у лютому місяці до 28 числа сплачувати суму платежу за кредитним договором у розмірі 4 933,33 грн, з яких 3 333,33 грн платіж за основною сумою кредиту, 1 600,00 грн комісійна винагорода за користування кредитом. Сума платежу за кредитом за останній місяць становить 4 933,41 грн, з яких 3 333,41 грн платіж за основною сумою кредиту, 1 600,00 грн комісійна винагорода за користування кредитом.

Загальна сума, яка має бути сплачена позичальником на погашення кредиту складає 118 400,00 грн, з яких 80 000,00 грн на погашення основної суми (тіла) кредиту та 38 400,00 грн на погашення комісії.

Відповідач своїх зобов`язань за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів та сплати комісійної винагороди за обслуговування кредиту в обумовлені строки не виконав, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 69 872,73 грн заборгованості за сумою кредиту (тіло) (включаючи 19 963,68 грн строкової заборгованості за сумою кредиту, 49 909,05 грн простроченої заборгованості за сумою кредиту) та 24 300,58 грн простроченої заборгованості за комісією.

Пунктом 4.2 Типових умов кредитування в рамках кредитного договору Кредит всеБІЗНЕС, укладеного в Системі Інтернет-банкінг ПУМБ Digital Business АТ Перший Український Міжнародний Банк визначено, що у випадку виникнення будь-якої Несприятливої події (зокрема несплати позичальником будь-якої суми що належить до сплати на користь банку згідно з договором/ Типовими умовами, у передбачений ними строк), банк набуває право вимагати від позичальника достроково повернути виданий позичальникові кредит, а позичальник зобов`язаний, не зважаючи на положення п. 1.1.3, п. 1.4 договору п.5.1.1. Типових умов, виконати таку вимогу банку і повернути отриманий кредит в повному обсязі разом із платою за кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті позичальником на користь банку згідно з договором, в строк не пізніше 1 банківського дня з моменту отримання відповідної вимоги. У разі невиконання позичальником зазначеної вимоги банк має право здійснити договірне списання грошових коштів з рахунків позичальника в порядку, встановленому договором та Типовими умовами, для погашення боргових зобов`язань позичальника.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою № 478 від 26.08.2025 (а.с.30) про погашення простроченої заборгованості, у якій позивач вимагав від відповідача негайно погасити прострочену заборгованість згідно графіку погашення платежів в загальному розмірі 77 593,47 грн. Направлення вимоги на адресу відповідача підтверджується списком згрупованих відправлень та фіскальним чеком від 29.08.2025 (а.с. 31-32).

Вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат.

Згідно із частиною першою статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (стаття 9 Закону України "Про судовий збір").

Згідно із частиною третьою статті 4 Закону України Про судовий збір при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки при зверненні до Господарського суду Дніпропетровської області через систему "Електронний суд" заявлено вимогу майнового характеру (94 173,31грн), то позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, про що свідчить платіжна інструкція від 08.07.2026 № 000592271/00000025777.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у справі покладається на відповідача у розмірі 2 662,40 грн.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" до Фізичної особи-підприємця Золотарьова Руслана Семеновича про стягнення заборгованості задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Золотарьова Руслана Семеновича, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК", 04070, м.Київ, вул.Андріївська, буд.4, код ЄДРПОУ 14282829 заборгованість за кредитним договором Кредит всеБІЗНЕС № 725877141700 від 30.12.2024 у розмірі 69 872,73 грн (шістдесят дев`ять тисяч вісімсот сімдесят дві гривні 73 копійки), прострочену заборгованість за комісією у розмірі 24 300,58 грн (двадцять чотири тисячі триста гривень 58 копійок) та судовий збір у розмірі 2 662,40грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 08.09.2026

Суддя О.В. Перова