Ухвала суду № 139474339, 04.09.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

04.09.2026м. ДніпроСправа № 904/6487/25

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансліт" (49100, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 120, код ЄДРПОУ 38530114)

до боржника Акціонерного товариства "Дніпроазот" (51909, місто Кам`янське, вулиця С.Х. Горобця, будинок 1, код ЄДРПОУ 05761620)

про визнання банкрутом

Суддя Первушин Ю.Ю.

за участю секретаря судового засідання Дяченко А.С.

за участю представників

від боржника: Шилов Семен Олександрович;

від кредитора: Житніков Андрій Іванович;

від кредитора: Коряк Ольга Олександрівна;

від кредитора: Рудницький Олександр Станіславович;

від виконавчої служби: Волошина Анастасія Сергіївна;

розпорядник майна: Вернигора Володимир Петрович.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа №904/6487/25 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансліт" (49100, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 120, код ЄДРПОУ 38530114) про банкрутство Акціонерного товариства "Дніпроазот" (51909, місто Кам`янське, вулиця С.Х. Горобця, будинок 1, код ЄДРПОУ 05761620).

Справа перебуває на стадії розпорядження майном, повноваження розпорядника майна покладено на арбітражного керуючого Вернигору Володимира Петровича (свідоцтво №573 від 21.03.2013).

Ухвалою від 05.06.2026 у справі № 904/6487/25 господарський суд вирішив завершити попереднє судове засідання у справі про банкрутство Акціонерного товариства "Дніпроазот" (51909, місто Кам`янське, вулиця С.Х. Горобця, будинок 1, код ЄДРПОУ 05761620); за підсумками попереднього судового засідання, господарський суд вирішив, внести до реєстру вимог кредиторів розглянуті Господарським судом Дніпропетровської області в справі №904/6487/25 вимоги кредиторів до Акціонерного товариства "Дніпроазот" (код ЄДРПОУ 05761620); призначити підсумкове засідання на 03.08.2026 о 11:00 год.

Під час розгляду справи господарський судом ухвалою від 13.07.2026, керуючись статтею 40 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 136, 137 ГПК України було прийнято рішення вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів:

- До закінчення процедури розпорядження майном або до скасування цього заходу судом заборонити Акціонерному товариству «Банк Кредит Дніпро» (код ЄДРПОУ 14352406, 01032, місто Київ, вулиця Жилянська, будинок 75), Акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 00032129, 01001, місто Київ, вулиця Госпітальна, 12-Г), Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, 49005, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Сімферопольська, 17-А), Південному відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 34974582, 51910, Дніпропетровська область, місто Кам`янське, вулиця Ялтинська, будинок 2) здійснювати примусове списання коштів з банківських рахунків Акціонерного товариства «Дніпроазот» № НОМЕР_1 в АТ «Банк Кредит Дніпро»; № НОМЕР_2 в АТ «Державний ощадний банк України» на підставі платіжних інструкцій, рішень контролюючих органів, виконавчих документів та документів виконавчого провадження крім випадків надання ухвали Господарського суду Дніпропетровської області постановленої у межах справи №904/6487/25 за результатами розгляду заяви, поданої відповідно до абзацу сьомого частини п`ятої статті 41 КУзПБ про надання дозволу на звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію.

- Встановити, що застосований захід забезпечення вимог кредиторів не поширюється на випадки, прямо передбачені частиною восьмою статті 41 та статтею 94 Кодексу України з процедур банкрутства.

- Запропонувати Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області, Південному відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та іншим особам які мають намір здійснити стягнення на майно боржника за вимогами на які не поширюється дія мораторію звернутися до Господарського суду Дніпропетровської області із відповідними заявами про надання дозволу на звернення стягнення на майно боржника. Копії заяв направити розпоряднику майна арбітражному керуючому Вернигорі В.П. та боржнику АТ "Дніпроазот".

- Зобов`язати розпорядника майна та боржника надати суду надати суду письмові пояснення та пропозиції щодо звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію протягом п`яти робочих днів від дня надходження заяви про надання дозволу на стягнення.

Через систему Електронний суд до матеріалів справи надійшли клопотання про надання дозволу на звернення стягнення на майно боржника за вимогами на які не поширюється дія мораторію, а саме:

- заява ГУ ДПС у Дніпропетровський області вих. № 27/07/2026 від 28.07.2026 (вх. суду №37394/26 від 28.07.26) за змістом якої податковий орган просив суд надати дозвіл на звернення стягнення на майно АТ ДніпроАзот (код ЄДРПОУ 05761620) для стягнення грошових коштів на підставі рішення керівника №982/4-0436 від 08.04.2026 про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу у розмірі 16 542 154,50 грн з банківських рахунків № НОМЕР_1 в АТ Банк Кредит Дніпро та № НОМЕР_2 в АТ Державний ощадний банк України;

- заява Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі за тестом ухвали - Південний відділ державної виконавчої служби) вих. № 02/28.5-34/101582 від 29.07.2026 (вх. суду № 37655/26від 30.07.2026) про надання дозволу на стягнення коштів для виплати заборгованості із заробітної плати та інших вимог, пов`язаних із трудовими правовідносинами на загальну суму 27 359 836,83 грн. шляхом надання дозволу Акціонерному товариству «Банк Кредит Дніпро», Акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» здійснювати примусове списання коштів з банківських рахунків Акціонерного товариства «Дніпроазот» № НОМЕР_1 в АТ «Банк Кредит Дніпро»; № НОМЕР_2 в АТ «Державний ощадний банк України» на підставі платіжних інструкцій, виконавчих документів та документів виконавчого провадження винесених Південним відділом державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

В судовому засіданні 03.08.2026 господарський суд заслухав представників податкового органу та Південного відділу державної виконавчої служби з приводу заяв про надання дозволу на стягнення коштів за вимогами на які не поширюється дія мораторію. Представники інших учасників провадження висловили свої заперечення проти задоволення заяв та просили надати час для підготовки письмових заперечень.

Приймаючи до уваги розумність строків розгляду справи, специфіку та складність питання, необхідність надання додаткового часу для формування правової позиції учасниками провадження та необхідність проведення судового аналізу господарський суд ухвалою від 03.08.2023 вирішив відкласти розгляд заяв на 13.08.2026 о 14:00 год. та запропонував всім заінтересованим учасникам подати свої пояснення, заперечення та додаткові докази до 12.08.2026.

Через систему Електронний суд Південний відділ державної виконавчої служби (вх. суду № 39099/26 від 07.08.2026) звернувся до господарського суду із клопотанням про долучення до матеріалів справи копій постанов про відкриття виконавчих проваджень, які перебувають на виконанні Відділу, про стягнення виплати заборгованості із заробітної плати та інших вимог, пов`язаних із трудовими правовідносинами.

Через систему Електронний суд (вх. суду № 39845/26 від 13.08.26) боржник АТ "Дніпроазот" подав письмові заперечення на заяву Південного відділу державної виконавчої служби про звернення стягнення на кошти боржника з вимог на які не розповсюджується дія мораторію.

Через Електронний суд (вх. суду № 39848/26 від 13.08.26) боржник АТ "Дніпроазот" подав письмові заперечення на заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про надання дозволу на звернення стягнення на кошти АТ «Дніпроазот» з поточних грошових вимог на суму 16 542 154,50 грн.

Через систему Електронний суд (вх. суду № 39880/26 від 13.08.26) розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Вернигора В.П. подав письмові заперечення на заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про надання дозволу на звернення стягнення на грошові кошти АТ "Дніпроазот".

У судовому засіданні 13.08.2026 заслухано пояснення представників кредиторів, боржника, розпорядника майна та представника ВДВС стосовно заяви ГУ ДПС у Дніпропетровської області та Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про надання дозволу на звернення стягнення на майно (кошти) АТ ДніпроАзот.

Заслухавши пояснення учасників справи, суд вирішив відкласти розгляд справи на іншу дату, та запропонувати ГУ ДПС у Дніпропетровської області надати до суду письмові пояснення з приводу визначення природи грошових (податкових) зобов`язань з урахуванням приписів пункту 287.3 Податкового кодексу України для встановлення правової природи грошових зобов`язань (поточні чи конкурсні).

З урахуванням пропозиції представника Волошиної А.С. для надання додаткового часу для визначення суми заробітної плати працівників боржника, суд вирішив відкласти справи на 27.08.2026 о 10:00 год.

Через систему Електронний суд (вх. суду № 41609/26 від 25.08.26) від Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшло клопотання пор долучення до матеріалів справи розрахунку сум стягнення та копій виконавчих документів.

Через систему Електронний суд (вх. суду № 41868/26 від 27.08.26) надійшли додаткові письмові пояснення розпорядника майна боржника із запереченнями проти задоволення заяви ГУ ДПС у Дніпропетровський області та заяви Південного відділу державної виконавчої служби про надання судом згоди на стягнення заборгованості з рахунків боржника.

Через систему Електронний суд (вх. суду № 41869/26 від 27.08.26) ГУ ДПС у Дніпропетровський області подало до суду додаткові письмові пояснення з приводу підстав та порядку виникнення грошових зобов`язань АТ "Дніпроазот" визначених у заяві про надання дозволу на стягнення з рахунків боржника.

Через систему Електронний суд (вх. суду № 41872/26 від 27.08.26) АТ "Дніпроазот" подало до суду додаткові письмові пояснення вих. № 016/юр-155-П/2026 від 26.08.2026 із запереченнями проти заяви Південного відділу державної виконавчої служби про надання дозволу на звернення стягнення на майно (кошти) АТ «Дніпроазот» на суму 27 359 836,83 грн з урахуванням цих додаткових пояснень.

В судовому засіданні 27.08.2026 прийняли участь розпорядник майна боржника, представник боржника представники кредиторів та представник Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. Учасники судового засідання надали свої пояснення та заперечення. Після завершення стадії з`ясування обставин справи та дослідження доказів за погодженням присутніх учасників суд вирішив перейти до стадії ухвалення судового рішення з розгляду заяв ГУ ДПС у Дніпропетровський області та Південного відділу державної виконавчої служби. В порядку передбаченому приписами ст. 219 ГПК України, враховуючи складність справи суд вирішив відкласти ухвалення та проголошення ухвали суду на 04.09.2026 о 12:00 год.

Обставини встановлені судом

ГУ ДПС у Дніпропетровський області в обґрунтування заяви вих. № 27/07/2026 від 28.07.2026 (вх. суду №37394/26 від 28.07.26) послався на ухвалу суду від 13.07.2026, якою заборонено примусове списання коштів із банківських рахунків боржника, крім випадку надання господарським судом у межах справи про банкрутство дозволу на звернення стягнення за вимогами, на які не поширюється дія мораторію.

За змістом заяви ГУ ДПС у Дніпропетровський області зазначило, що загальний розмір поточної податкової заборгованості АТ «Дніпроазот» становить 131 404 166,32 грн. Водночас предметом поданої заяви є надання дозволу на стягнення податкового боргу в сумі 16 542 154,50 грн, який, за твердженням заявника, виник унаслідок несплати самостійно задекларованих боржником податкових зобов`язань, а саме: 16 137 548,16 грн орендної плати, визначеної у податковій декларації №9397093298 від 18.12.2025; 404 606,34 грн земельного податку, визначеного у податковій декларації №9397094278 від 18.12.2025.

Контролюючий орган вказав, що датою виникнення податкового боргу за зазначеними деклараціями є 30.12.2025.

ГУ ДПС також повідомило, що 08.04.2026 керівником контролюючого органу прийнято рішення №982/4-0436 про стягнення коштів із рахунків та електронних гаманців платника податків у рахунок погашення податкового боргу в сумі 16 542 154,50 грн.

За твердженням заявника, зазначене рішення не виконане, кошти на його виконання не надходили, рішення не скасоване та не втратило чинності.

Посилаючись на положення статті 67 Конституції України, частини п`ятої статті 41 КУзПБ, пункту 95.5 статті 95 ПК України та Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 №163, ГУ ДПС просить надати дозвіл на стягнення 16 542 154,50 грн із таких рахунків АТ «Дніпроазот»: № НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Банк Кредит Дніпро»; № НОМЕР_2 , відкритого в АТ «Державний ощадний банк України».

На виконання ухвали суду від 13.08.2026 ГУ ДПС 27.08.2026 подало додаткові пояснення щодо визначення правової природи заявлених податкових вимог. Контролюючий орган зазначив, що відповідно до пунктів 285.1, 286.2 та 286.3 ПК України платник плати за землю може подавати одну декларацію на поточний рік із розподілом річної суми за місяцями або подавати окремі щомісячні декларації.

За твердженням ГУ ДПС, у поданих АТ «Дніпроазот» деклараціях як звітний період зазначено « 11 місяць», тобто листопад 2025 року. У зв`язку із цим контролюючий орган вважає, що боржник застосував щомісячний спосіб декларування, а суми орендної плати та земельного податку загальним розміром 16 542 154,50 грн є податковими зобов`язаннями саме за листопад 2025 року.

Посилаючись на пункти 287.4 та 288.7 ПК України, ГУ ДПС указало, що граничний строк сплати цих зобов`язань закінчився 30.12.2025.

З урахуванням того, що провадження у справі про банкрутство АТ «Дніпроазот» відкрито 18.12.2025, а строк сплати податкових зобов`язань настав 30.12.2025, ГУ ДПС вважає вимоги на суму 16 542 154,50 грн поточними в розумінні статті 1 КУзПБ.

На підтвердження своєї позиції контролюючий орган послався на правовий висновок судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 17.01.2024 у справі №903/51/20, та просив урахувати подані пояснення під час розгляду заяви.

Заперечуючи проти заяви ГУ ДПС у Дніпропетровський області боржник та розпорядник майна навели наступні обґрунтування.

Боржник АТ «Дніпроазот» зазначав, що ухвала суду від 13.07.2026 не встановлює абсолютної заборони на задоволення вимог, на які не поширюється дія мораторію, однак передбачає необхідність попереднього судового контролю та дотримання балансу інтересів усіх кредиторів.

За твердженням боржника, одночасно із заявою податкового органу суд розглядає заяву Південного відділу ДВС про звернення стягнення за виконавчими документами щодо заборгованості із заробітної плати та інших вимог, пов`язаних із трудовими відносинами.

АТ «Дніпроазот» визнає вимоги ГУ ДПС та вимоги працівників поточними, однак вважає, що вимоги щодо заробітної плати мають пріоритет перед податковим боргом. Боржник посилається на те, що до прийняття рішення ГУ ДПС №982/4-0436 від 08.04.2026 до банків уже надійшли виконавчі документи про стягнення заборгованості перед працівниками. Зокрема, за період із 01.12.2025 до 05.03.2026 надійшло 92 такі документи, які залишилися невиконаними через відсутність достатнього залишку коштів.

Боржник стверджує, що одноразове списання 16 542 154,50 грн призведе до вилучення обігових коштів, ускладнить виплату заробітної плати та здійснення поточних платежів, необхідних для продовження господарської діяльності й відновлення платоспроможності.

З огляду на наведене АТ «Дніпроазот» вважав заяву контролюючого податкового органу необґрунтованою та передчасною та просив відмовити у задоволенні заяви ГУ ДПС, зазначаючи, що стягнення податкового боргу може бути допущене лише після задоволення вимог працівників або в межах, які не перешкоджатимуть їх задоволенню.

В своїх первісних запереченнях від 12.08.2026 розпорядник майна зазначав, що ухвалою від 13.07.2026 суд не встановлював поточного характеру вимог ГУ ДПС, їх розміру, відсутності дублювання з раніше визнаними конкурсними вимогами та можливості стягнення саме на підставі рішення керівника контролюючого органу №982/4-0436.

На думку розпорядника майна, зазначення 30.12.2025 як дати виникнення податкового боргу не є достатнім для визначення вимог поточними. Для цього необхідно дослідити податкові декларації, установити їх вид, відповідні податкові періоди, склад земельних ділянок, строки декларування і сплати та перевірити, чи не охоплюють заявлені суми зобов`язання, що виникли до відкриття справи про банкрутство.

Розпорядник майна також посилався на те, що ухвалою від 05.06.2026 вже визнано вимоги ГУ ДПС загальним розміром 222 787 898,93 грн. Оскільки контролюючим органом не здійснено звірки заявлених до стягнення 16 542 154,50 грн із визнаними конкурсними вимогами, надання дозволу, на думку розпорядника майна, створює ризик подвійного або позачергового задоволення податкових вимог.

Крім того, розпорядник майна вважав, що рішення керівника ГУ ДПС №982/4-0436 саме по собі не є достатньою підставою для списання коштів боржника, оскільки положення статті 95 ПК України повинні застосовуватися з урахуванням спеціального режиму КУзПБ. Також, на його думку, контролюючий орган не підтвердив усіх умов застосування пункту 95.5 ПК України та актуального залишку боргу на день розгляду заяви.

Розпорядник майна просив витребувати у ГУ ДПС податкові декларації з додатками, детальний розрахунок вимог, рішення №982/4-0436, інтегровані картки платника, відомості про платежі та коригування, інформацію про зобов`язання держави перед боржником, а також звірку заявленої суми з раніше визнаними конкурсними вимогами. До дослідження цих документів просить не надавати дозвіл на стягнення та зберегти дію заборони, встановленої ухвалою від 13.07.2026.

В подальшому у запереченнях від 26.08.2026 розпорядник майна боржника доповнив свої висновки. За твердженням розпорядника майна, арешти із двох рахунків боржника були скасовані ухвалою від 31.03.2026 для забезпечення поточної господарської діяльності та виплати заробітної плати. Надання ДПС і ДВС дозволу на списання всіх надходжень нівелює мету скасування арештів і може позбавити підприємство можливості здійснювати операційні платежі.

Розпорядник майна зазначає, що одночасне задоволення заяв ГУ ДПС на суму 16 542 154,50 грн і ДВС на суму 29 879 770,31 грн може спричинити сукупне списання 46 421 924,81 грн із двох операційних рахунків.

У зв`язку із цим розпорядник майна просив суд відмовити у задоволенні обох заяв, витребувати у ДВС деталізований реєстр виконавчих проваджень, зобов`язати пояснити розбіжності в сумах, зберегти заходи забезпечення та, за умови підтвердження заборгованості із заробітної плати, розглянути можливість її поетапного погашення боржником під контролем розпорядника майна.

В судовому засіданні 27.08.2026 розпорядник майна погодився із поточним характером грошових вимог податкового органу, не заперечував проти нерозповсюдження дії мораторію відносно поточних вимог ГУ ДПС у Дніпропетровський області але наполягав на неможливості надання згоди на стягнення коштів в повному розмірі, оскільки, така згода суду призведе до фактичного блокування банківських розрахункових рахунків боржника, що в свою чергу призведе до блокування поточної діяльності боржника, а саме - унеможливить самостійну виплату заробітної платні працівникам підприємства, оплату електроенергії та будь-яких інших платежів на забезпечення поточної діяльності боржника.

Південний відділ державної виконавчої служби у місті Кам`янське звернувся до суду із заявою про надання дозволу на звернення стягнення на кошти АТ «Дніпроазот» за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, зазначивши, що на його виконанні перебуває зведене виконавче провадження №78769256, до складу якого входить 1 220 виконавчих проваджень на загальну суму 100 016 364,80 грн. Виконавчі дії у відповідних провадженнях зупинено у зв`язку з відкриттям справи про банкрутство, крім 517 виконавчих документів про стягнення заборгованості із заробітної плати та інших вимог, пов`язаних із трудовими правовідносинами, на загальну суму 27 359 836,83 грн.

За інформацією ДПС України, за боржником зареєстровано 27 банківських рахунків. У межах зведеного виконавчого провадження державним виконавцем винесено постанови про арешт коштів боржника.

Водночас ухвалою суду від 31.03.2026 скасовано арешти, накладені на кошти АТ «Дніпроазот» на рахунках: № НОМЕР_1 в АТ «Банк Кредит Дніпро»; № НОМЕР_2 в АТ «Державний ощадний банк України».

Ухвалою від 13.07.2026 заборонено здійснювати примусове списання коштів із зазначених рахунків без попереднього надання господарським судом дозволу відповідно до абзацу сьомого частини п`ятої статті 41 КУзПБ.

Південний відділ державної виконавчої служби також повідомило, що раніше зверталося до суду із заявою про надання дозволу на реалізацію палацу культури «Хімік», спортивного залу СК «Промінь» та будівлі клубу «Юного техніка», однак ухвалою від 16.03.2026 у задоволенні відповідної заяви відмовлено. У зв`язку із цим Відділ вважає направлення платіжних інструкцій на примусове списання коштів фактично єдиним доступним способом виконання рішень.

За твердженням Південного відділу державної виконавчої служби, боржник добровільно сплатив лише 53 563,66 грн 22.07.2026 за одним виконавчим документом, тоді як інші вимоги задовольнялися шляхом примусового списання коштів.

Південний відділ державної виконавчої служби зазначив, що після відкриття справи про банкрутство до нього надійшло 916 виконавчих документів, із яких 232 документи на загальну суму 12 196 340,41 грн стосуються заробітної плати та інших вимог, пов`язаних із трудовими правовідносинами.

Посилаючись на положення частини п`ятої статті 41 КУзПБ та Закону України «Про виконавче провадження», заявник вказував, що дія мораторію не поширюється на виплату заробітної плати, а згода розпорядника майна для звернення стягнення за такими вимогами не вимагається.

З огляду на викладене Південний відділ державної виконавчої служби просив суд надати дозвіл на примусове списання 27 359 836,83 грн із двох зазначених рахунків АТ «Дніпроазот» на підставі платіжних інструкцій, виконавчих документів та документів виконавчого провадження, винесених Південним відділом державної виконавчої служби.

Додатково Південний відділ державної виконавчої служби на підтвердження заявлених обставин долучив до матеріалів справи розрахунок із зазначенням номерів виконавчих проваджень, виконавчих документів і сум заборгованості, а також копії відповідних виконавчих документів серед яких судові накази, виконавчі листи та накази господарського суду про стягнення з АТ «Дніпроазот» нарахованої, але невиплаченої заробітної плати.

У первісній заяві Південного відділу державної виконавчої служби містилося загальне посилання на 517 виконавчих документів щодо заробітної плати та «інших вимог, що випливають із трудових правовідносин». Новий розрахунок: виокремлює саме заборгованість із заробітної плати; містить номери виконавчих проваджень та виконавчих документів; зазначає дату відкриття кожного провадження; окремо відображає основний борг, виконавчий збір і витрати; супроводжується копіями виконавчих документів. Так розрахунок визначає наступні зобов`язання: 26 955 536,94 грн заборгованості із заробітної плати; 2 695 553,69 грн виконавчого збору; 228 679,70 грн витрат виконавчого провадження; 29 879 770,31 грн загальної суми до стягнення.

Заперечуючи проти тверджень та вимог державної виконавчої служби розпорядник майна зазначив, що необхідність одержання судового дозволу передбачає перевірку правової природи та актуального розміру кожної вимоги, відсутності подвійного стягнення, співмірності втручання, його впливу на господарську діяльність боржника та можливості застосування менш обтяжливого способу виконання. Розпорядник майна звернув увагу суду, що за АТ «Дніпроазот» зареєстровано 27 банківських рахунків, однак заявник просить дозволити списання саме з двох рахунків, звільнених судом від арештів. При цьому заявником не надано відомостей про залишки та рух коштів на інших рахунках, наявність арештів і можливість виконання рішень за рахунок інших активів.

Також розпорядник майна послався на розбіжності в матеріалах наданих заявником. Так у заяві від 29.07.2026 зазначено 517 виконавчих документів на суму 27 359 836,83 грн; у додатковому розрахунку відображено 26 955 536,94 грн зарплатної заборгованості; окремо нараховано 2 695 553,69 грн виконавчого збору та 228 679,70 грн витрат виконавчого провадження; загальну суму визначено в розмірі 29 879 770,31 грн. На думку розпорядника майна, виконавчий збір, витрати виконавчого провадження, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні та інші виплати, пов`язані з трудовими відносинами, не можуть автоматично ототожнюватися із заробітною платою для цілей застосування частини п`ятої статті 41 КУзПБ. Окремо розпорядник майна зауважив, що серед поданих матеріалів містяться виконавчі документи, видані судами загальної юрисдикції після відкриття провадження у справі про банкрутство, зокрема судові накази від 13.02.2026 у справі №208/1639/25 та від 22.05.2026 у справі №209/9744/25. Розпорядник майна вважає необхідним перевірити процесуальне походження таких документів з урахуванням статті 7 КУзПБ.

Розпорядник майна також просив оцінювати заяву державної виконавчої служби разом із заявою податкового органу, оскільки обидва органи претендують на кошти з одних і тих самих рахунків. За наведеним ним розрахунком сукупний потенційний відтік становить 46 421 924,81 грн, з яких 16 542 154,50 грн заявлено ГУ ДПС та 29 879 770,31 грн зазначено в додатковому розрахунку. Посилаючись на ризик втрати боржником операційної ліквідності, розпорядник майна просив відмовити у задоволенні заяви державної виконавчої служби у заявленому вигляді, витребувати актуальний деталізований реєстр виконавчих проваджень і пояснення щодо розбіжностей у сумах, а в разі підтвердження зарплатної заборгованості розглянути можливість її поетапного погашення боржником під контролем розпорядника майна.

В свою чергу АТ "Дніпроазот", заперечуючи проти вимог про надання згоди на стягнення коштів, зазначив, що після скасування арештів із двох банківських рахунків кошти на них використовувалися для виплати поточної заробітної плати, сплати податків і зборів, погашення зарплатної заборгованості за виконавчими провадженнями, а також оплати електроенергії, водопостачання та водовідведення.

За наведеними боржником відомостями, на рахунок в АТ «Банк Кредит Дніпро» за період з 01.04.2026 до 13.07.2026 надійшло 22 023 125,42 грн, з яких: 11 405 219,17 грн спрямовано на виплату заробітної плати; 6 861 271,92 грн - на сплату податків і зборів; 3 697 969,12 грн - примусово стягнуто за виконавчими провадженнями щодо заробітної плати. За період з 13.07.2026 до 13.08.2026 на цей рахунок надійшло 11 259 818,91 грн, з яких боржником сплачено: 3 418 380,82 грн заробітної плати; 7 573 184,19 грн податків і зборів; 258 569,92 грн інших платежів, зокрема 50 000,00 грн за виконавчим провадженням №79123757, 53 563,66 грн за виконавчим провадженням №79907766 та 143 059,88 грн за виконавчим провадженням №79891179.

Крім того, боржник повідомив про добровільну сплату 26.08.2026 ще 95 000,00 грн за виконавчим провадженням №79123757.

Щодо рахунку в АТ «Ощадбанк» боржник зазначив, що за період з 01.04.2026 до 13.07.2026 на нього надійшло 133 006,55 грн, з яких 74 491,22 грн примусово стягнуто за виконавчими провадженнями щодо невиплаченої заробітної плати. За період з 13.07.2026 до 13.08.2026 надходження становили 68 154,74 грн, а на оплату електроенергії, водопостачання та водовідведення спрямовано 92 840,37 грн. За твердженням боржника, кошти на рахунках не накопичуються, а одразу використовуються на поточну заробітну плату, обов`язкові платежі, забезпечення діяльності підприємства та поступове погашення заборгованості перед працівниками. Одночасне списання 27 359 836,83 грн, на думку АТ «Дніпроазот», позбавить підприємство обігових коштів і може спричинити виникнення нової зарплатної заборгованості.

Висновки суду

Відповідно до приписів ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється Кодексом України з процедур банкрутства, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Застосування принципу диспозитивністі господарського судочинства передбачено приписами ст. 14 ГПК України. Так суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом

Застосування принципу пропорційності у господарському судочинстві (ст. 15 ГПК України) передбачає врахування судом під час розгляду справи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Крім наведеного Кодекс України з процедур банкрутства ставить перед судом завдання із здійснення судового контролю у справах про банкрутство. Отже, одним із принципів, які характерні для правового інституту неплатоспроможності є принцип судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), що зобов`язує суд з достатньою повнотою встановити об`єктивні обставини правовідносин сторін по множинних предметах спорів, які виникають у процедурах банкрутства (неплатоспроможності). Тож на відміну від справ позовного провадження, в яких господарський суд обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, у справах про банкрутство (неплатоспроможність) судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження (схожий за змістом висновок, викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20).

Застосування судами принципу судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників справи про банкрутство, єдиного правового захисту інтересів кредиторів в межах процедур банкрутства та пропорційності надає суду у процедурі банкрутства правові важелі, які можуть забезпечити дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника на кожному з етапів процедур банкрутства (неплатоспроможності).

Суд звертає увагу, що відповідно до норм Кодексу України з процедур банкрутства кожна судова процедура у справі про банкрутство (неплатоспроможність) має своє завдання та мету, а їх запровадження має здійснюватися із дотриманням правил (наявності визначених Кодексом України з процедур банкрутства для цього умов) переходу від однієї судової процедури до наступної. Тому суд повинен займати активну процесуальну позицію в тому числі і при перевірці наявності підстав для застосування щодо боржника судових процедур, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства (постанова Верховного Суду від 13.02.2024 у справі № 916/2740/24).

На стадії розпорядження майном боржника особливе місце займають встановлені господарським судом заборони на вчинення дій, які пов`язані з майном боржника.

Частиною 5 ст. 41 КУзПБ встановлено вимоги кредиторів, на які не поширюється мораторій, при цьому Кодексом визначені особливості задоволення таких вимог.

Так дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, повернення невикористаних та своєчасно неповернутих коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

Стягнення грошових коштів за вимогами кредиторів за зобов`язаннями, на які не поширюється дія мораторію, крім випадків, передбачених статтею 94 цього Кодексу, провадиться з рахунку боржника в установі банку, небанківському надавачу платіжних послуг або з електронного гаманця боржника в емітенті електронних грошей.

Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника, крім випадків, передбачених частиною восьмою цієї статті та статтею 94 цього Кодексу.

За змістом мотивувальної частини частині постанови від 4 жовтня 2023 року у справі №910/20057/16 колегія суддів Верховного Суду зазначала, що провадження у справах про банкрутство є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного. З моменту порушення щодо боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника. У постанові від 4 жовтня 2023 року зазначено, що у справах позовного провадження господарський суд, здійснюючи правосуддя, зв`язаний принципами диспозитивності та змагальності сторін, водночас у справах про банкрутство поряд з іншими принципами правового регулювання відносин неплатоспроможності суттєве значення має принцип судового контролю у відносинах неплатоспроможності та банкрутства. Цей принцип полягає, серед іншого, у судовому контролі за дотриманням інтересів кредиторів щодо збереження об`єктів конкурсної маси та інтересів боржника щодо обґрунтованості грошових претензій кредиторів, а також за збереженням балансу інтересів сторін, зокрема під час продажу майна банкрута з метою реалізації за найвищу ціну та відповідно до встановленої Кодексом України з процедур банкрутства процедури. У межах дотримання наведеного принципу з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність боржника, зважаючи на відсутність нормативного врегулювання співвідношення процедур виконавчого провадження та процедур банкрутства, з огляду на мету та цілі КУзПБ Верховний Суд дійшов таких правових висновків: «Такими, що відповідають положенням чинного законодавства України, можна вважати лише ті дії державного виконавця щодо звернення стягнення на майно боржника, які були дозволені (санкціоновані) судовим рішенням (ухвалою суду) в межах справи про банкрутство».

Таким чином, на відміну від класичного позовного провадження, де суд обмежений диспозитивністю, у процедурах неплатоспроможності судовий контроль є активним та імперативним, що зобов`язує суддю самостійно перевіряти повноту та належність дій учасників. Диспозитивність у справі про банкрутство не усувається, а поєднується зі спеціальним принципом судового контролю.

Частина 5 ст. 41 КУзПБ передбачає механізми звернення стягнення на майно боржника за вимогами на які не поширюється дія мораторію.

Верховний Суд в постанові від 01.06.2022 у справі №921/574/20 виходив із того, що ані КУзПБ, ані Закон України «Про виконавче провадження» не вимагають одержання державним виконавцем попередньої згоди розпорядника майна на списання коштів за вимогами, на які не поширюється мораторій. Арбітражний керуючий здійснює контроль, але не надає дозвіл.

У даній справі №904/6487/25 необхідність попереднього дозволу суду щодо стягнення з двох банківських рахунків боржника додатково була обумовлена внаслідок ухвали від 13.07.2026, якою суд заборонив примусове списання без дозволу суду - ухвали. Отже, під час розгляду заяв виконавчої служби та податкового органу суд фактично вирішує, чи допустити конкретний виняток із раніше встановленого забезпечувального обмеження і в яких межах.

Це дає суду ширші можливості для визначення обсягу дозволу, але не для зміни законодавчого порядку виконавчого провадження. Тобто суд має право на юридично обґрунтований розсуд, але не на довільне визначення суми стягнення. При цьому суд не може втручатися у діяльність органу примусового виконання та самостійно встановлювати порядок виконання судових рішень, черговість виконання та порядок розподілу стягнутих коштів з вимог на які не поширюється дія мораторію. Про те здійснюючи, судовий контроль, суд повинен не допускати повторного або надмірного стягнення, враховувати добровільно сплачені боржником суми, оцінювати залишки невиконаних зобов`язань, оцінювати законність вимог, забезпечити контроль над стягненням за участю розпорядника майна боржника та прозорість процесу стягнення для всіх учасників провадження.

Дослідивши подані Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області документи та додаткові пояснення, суд установив, що заявлена до стягнення сума 16 542 154,50 грн складається із самостійно визначених АТ «Дніпроазот» податкових зобов`язань з орендної плати та земельного податку за листопад 2025 року: 16 137 548,16 грн орендної плати; 404 606,34 грн земельного податку.

Вимоги набули статусу податкового боргу не раніше 31.12.2025 - першого дня несплати після закінчення строку платежу. Зазначення податковим органом 30.12.2025 як дати виникнення боргу є неточним, оскільки це останній день строку сплати, однак ця неточність не змінює поточного характеру вимог. Такий висновок узгоджується з правовою позицією судової палати КГС ВС у справі №903/51/20 від 17.01.2024, відповідно до якої для кваліфікації податкових вимог як конкурсних чи поточних визначальним є перший день несплати податку після закінчення встановленого ПК України строку.

Рішення керівника ГУ ДПС №982/4-0436 прийняте 08.04.2026, тобто після спливу 90 календарних днів, наступних за граничним строком сплати. Тому формальна часова умова, передбачена пунктом 95.5 ПК України, дотримана. Водночас пункт 95.5 ПК України вимагає сукупності умов: наявності самостійно задекларованого боргу, його несплати протягом 90 днів, а також відсутності або наявності в меншій сумі непогашених зобов`язань держави щодо повернення надміру сплачених платежів чи бюджетного відшкодування ПДВ.

АТ «Дніпроазот» у поданих запереченнях не спростовує факту подання декларацій, розміру визначених у них зобов`язань, їх поточного характеру та наявності податкового боргу. Доказів повної або часткової оплати податкового боргу, або скасування рішення контролюючого органу боржник суду не надав.

Граничний строк сплати зазначених зобов`язань закінчився 30.12.2025, тобто після відкриття 18.12.2025 провадження у справі про банкрутство. Відтак відповідні вимоги виникли після відкриття провадження у справі та за своєю правовою природою є поточними вимогами, на які не поширюється дія мораторію.

Відповідно до частини першої статті 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Таких підстав судом не встановлено.

Розпорядником майна не надано доказів сплати, коригування або припинення заявлених податкових зобов`язань, включення їх до складу раніше визнаних конкурсних вимог, наявності непогашених зобов`язань держави перед боржником чи скасування рішення керівника контролюючого органу. Тому наведені розпорядником майна припущення не спростовують установлених судом обставин.

Наявність інших поточних вимог, зокрема щодо виплати заробітної плати, також не є підставою для відмови у задоволенні заяви. Положення статті 64 КУзПБ регулюють черговість задоволення вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі та не наділяють суд повноваженнями встановлювати власну черговість виконання поточних зобов`язань у процедурі розпорядження майном.

Суд не вправі обумовлювати виконання рішення контролюючого органу попереднім задоволенням інших поточних вимог або погодженням стягнення з розпорядником майна, оскільки такий порядок законом не передбачений.

Ураховуючи поточний характер податкових вимог, непоширення на них дії мораторію, документальне підтвердження їх підстави та розміру, відсутність заперечень боржника щодо самого боргу, а також відсутність доказів його погашення чи припинення, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та наявність підстав для її задоволення.

Дослідивши заяву Південного відділу виконавчої служби (з урахуванням додаткових пояснень), заперечення учасників та подані суду докази, господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частин першої та другої статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство. Ухвала про відкриття провадження є підставою для зупинення виконавчих дій щодо вимог, на які поширюється дія мораторію. Метою мораторію є збереження майнової маси боржника, недопущення індивідуального задоволення конкурсних вимог поза процедурою банкрутства та забезпечення рівності кредиторів. Разом із тим мораторій не має абсолютного характеру.

Частиною п`ятою статті 41 КУзПБ передбачено, що дія мораторію не поширюється, зокрема, на вимоги поточних кредиторів та вимоги щодо виплати заробітної плати і нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування. Стягнення грошових коштів за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється з рахунку боржника в установі банку, а контроль за такими стягненнями покладається на арбітражного керуючого. Водночас звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, за винятком випадків, прямо передбачених КУзПБ.

Таким чином, попередній судовий контроль не надає господарському суду повноважень переглядати судові рішення, які набрали законної сили, або встановлювати інший порядок їх виконання замість визначеного Законом України «Про виконавче провадження». Разом із тим суд повинен перевірити, чи належить конкретна вимога до передбачених законом винятків із дії мораторію, чи підтверджено її актуальний розмір та чи відповідає обраний предмет звернення стягнення встановленим у справі обмеженням.

У провадженні Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське перебуває зведене виконавче провадження №78769256 щодо примусового виконання виконавчих документів, боржником за якими є АТ «Дніпроазот».

До складу зведеного виконавчого провадження входить 1 220 виконавчих проваджень на загальну суму 100 016 364,80 грн. Після відкриття провадження у справі про банкрутство вчинення виконавчих дій за вимогами, на які поширюється дія мораторію, зупинено.

Водночас у складі зведеного виконавчого провадження перебувають 517 виконавчих документів про стягнення з АТ «Дніпроазот» заборгованості з виплати заробітної плати та інших присуджених працівникам виплат, пов`язаних із трудовими правовідносинами.

На підтвердження заяви Відділом подано облікову картку зведеного виконавчого провадження №78769256, а клопотанням від 07.08.2026 - копії постанов про відкриття виконавчих проваджень з приводу стягнення заборгованості із заробітної плати.

Подані Відділом виконавчі документи та розрахунок підтверджують наявність у зведеному виконавчому провадженні вимог про виплату заборгованості із заробітної плати. Обставини наведені виконавчою службою боржником не спростовано.

Боржник у поданих поясненнях не заперечує наявності виконавчих документів та заборгованості перед працівниками. Навпаки, АТ «Дніпроазот» зазначає про здійснення часткових добровільних платежів на виконання відповідних судових рішень і визнає пріоритетність захисту права працівників на оплату праці.

Заперечення боржника зводяться переважно до того, що одночасне списання коштів може ускладнити його господарську діяльність, виплату поточної заробітної плати, сплату податків та проведення інших обов`язкових платежів.

Проте відсутність у боржника коштів, достатніх для одночасного погашення всієї заборгованості, не є підставою для відмови у виконанні судових рішень.

Звернення стягнення на кошти здійснюється в межах фактично наявних залишків та подальших надходжень, а їх розподіл між стягувачами належить до повноважень державного виконавця і проводиться відповідно до статей 45, 46 Закону України «Про виконавче провадження».

Посилання боржника на здійснення добровільних платежів також не спростовує заяви Відділу. Такі платежі підлягають урахуванню державним виконавцем при визначенні фактичного залишку заборгованості, однак не припиняють виконавчого провадження в частині невиконаних зобов`язань.

Вимоги щодо виплати заробітної плати прямо віднесені частиною п`ятою статті 41 КУзПБ до вимог, на які дія мораторію не поширюється. Тому відкриття провадження у справі про банкрутство не припиняє права працівників на примусове виконання відповідних судових рішень.

Доводи боржника про необхідність збереження обігових коштів та продовження господарської діяльності мають істотне значення для процедури банкрутства, однак не можуть бути підставою для фактичного поширення мораторію на вимоги щодо виплати заробітної плати всупереч прямій нормі закону.

Скасування арештів із відповідних рахунків ухвалою від 31.03.2026 також не надало цим коштам абсолютного імунітету від стягнення. Навпаки, одним із визначених судом напрямів використання таких рахунків була виплата заробітної плати, а ухвалою від 13.07.2026 суд установив не заборону на задоволення таких вимог, а механізм попереднього судового контролю.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для надання дозволу на звернення стягнення на кошти боржника в частині фактично непогашеної заборгованості із заробітної плати за виконавчими документами, включеними до зведеного виконавчого провадження №78769256.

Водночас фактичний розмір списання не може перевищувати непогашеного залишку за відповідними виконавчими провадженнями на день проведення виконавчої дії. Державний виконавець зобов`язаний урахувати всі добровільні та примусові платежі.

Щодо виконавчого збору суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір є збором, що справляється за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби та стягується з боржника до Державного бюджету України.

Згідно зі статтею 45 Закону України «Про виконавче провадження» під час розподілу стягнутих із боржника коштів одночасно із задоволенням вимог стягувача стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми, пропорційно до фактично виконаної вимоги.

Верховний Суд у постанові від 19.01.2023 у справі №918/56/20 зазначив, що постанова про стягнення виконавчого збору фіксує його розрахунковий розмір, однак сама по собі не підтверджує виникнення безумовного грошового зобов`язання боржника на всю визначену в ній суму.

Право органу державної виконавчої служби на фактичне стягнення виконавчого збору виникає за умови повного або часткового примусового виконання виконавчого документа та лише у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми. Отже, зазначена Відділом сума виконавчого збору 2 695 553,69 грн не може бути наперед визначена судом як безумовна сума, що підлягає списанню в повному обсязі.

Виконавчий збір може стягуватися виключно одночасно та пропорційно до фактично стягнутої і спрямованої на задоволення вимог працівників суми заборгованості із заробітної плати.

Оскільки фактичне стягнення коштів здійснюватиметься після відкриття провадження у справі про банкрутство, відповідна вимога щодо виконавчого збору виникатиме після відкриття такого провадження і матиме характер поточної грошової вимоги.

Верховний Суд у постанові від 01.06.2022 у справі №921/574/20 також дійшов висновку, що під час примусового виконання рішень про виплату заробітної плати, на які не поширюється дія мораторію, виконавчий збір стягується одночасно із задоволенням вимог стягувачів у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

Таким чином, заява підлягає задоволенню в частині надання дозволу на стягнення виконавчого збору, але не у наперед визначеній загальній сумі 2 695 553,69 грн, а виключно у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої на користь працівників суми.

Щодо витрат виконавчого провадження у розмірі 228 679,70 грн суд зазначає таке.

За змістом статті 42 Закону України «Про виконавче провадження» витратами виконавчого провадження є витрати, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій. Витрати можуть бути мінімальними та додатковими, а їх розмір визначається відповідною постановою державного виконавця.

На відміну від виконавчого збору, грошове зобов`язання боржника зі сплати витрат виконавчого провадження виникає на підставі постанови державного виконавця про визначення або стягнення таких витрат і не залежить від фактичного задоволення вимог стягувача.

Тому для визначення, чи є вимоги щодо витрат конкурсними або поточними, необхідно встановити дату винесення кожної постанови про їх визначення порівняно з датою відкриття провадження у справі про банкрутство - 18.12.2025. Витрати, визначені постановами, винесеними до відкриття провадження у справі про банкрутство, мають характер конкурсних вимог, на які поширюється дія мораторію. Витрати, визначені постановами після відкриття провадження, можуть мати характер поточних вимог за умови належного підтвердження їх підстав та розміру.

Поданий Відділом розрахунок містить лише загальну суму витрат виконавчого провадження - 228 679,70грн. Водночас заявником не надано окремого розрахунку мінімальних і додаткових витрат, не зазначено дат постанов про їх визначення, не розмежовано витрати, які виникли до та після 18.12.2025, а також не надано належного документального підтвердження фактичного понесення додаткових витрат.

Отже, подані матеріали не дають можливості встановити, яка саме частина заявлених витрат є поточною вимогою та не підпадає під дію мораторію.

Саме лише включення загальної суми витрат до розрахунку зведеного виконавчого провадження не є достатньою підставою для надання дозволу на її примусове стягнення з рахунків боржника.

За таких обставин у задоволенні заяви в частині надання дозволу на стягнення 228 679,70 грн витрат виконавчого провадження належить відмовити.

Суд також враховує, що у заяві від 29.07.2026 Відділ просив надати дозвіл на стягнення загальної суми 27 359 836,83 грн. Поданий 25.08.2026 розрахунок на суму 29 879 770,31 грн не містить прямо сформульованої вимоги про збільшення розміру заявленого стягнення.

Відповідно до принципу диспозитивності суд не може надати дозвіл на звернення стягнення у розмірі, який перевищує суму, зазначену заявником у прохальній частині заяви.

Тому загальний розмір дозволеного списання заборгованості із заробітної плати та пропорційного їй виконавчого збору не може перевищувати 27 359 836,83 грн.

З огляду на наведене, оцінивши подані докази окремо та в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

З метою забезпечення судового контролю у справі № 904/6487/25 господарський суд вважає за необхідне зобов`язати органи стягнення - Південний відділу ДВС та Головному управлінню ДПС у Дніпропетровський області невідкладно надавати розпоряднику майна відомості про направлені платіжні інструкції, стягнуті суми, їх розподіл та залишок за кожним фактом стягнення.

Керуючись приписами статей 2 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 219, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про надання дозволу на звернення стягнення на грошові кошти АТ "Дніпроазот" - задовольнити.

Надати дозвіл Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області на стягнення з АТ «Дніпроазот» на підставі рішення керівника №982/4-0436 від 08.04.2026 податкового боргу в сумі 16 542 154,50 грн з рахунків: № НОМЕР_1 в АТ «Банк Кредит Дніпро»; № НОМЕР_2 в АТ «Державний ощадний банк України». Стягнення здійснювати в межах фактичного непогашеного залишку податкового боргу за рішенням рішення №982/4-0436 від 08.04.2026, але не більше 16 542 154,50 грн.

Заяву Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про надання дозволу на звернення стягнення на кошти Акціонерного товариства «Дніпроазот» задовольнити частково.

Надати дозвіл Південному відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на звернення стягнення на кошти Акціонерного товариства «Дніпроазот» у межах зведеного виконавчого провадження №78769256 шляхом примусового списання коштів із банківських рахунків: № НОМЕР_1 в АТ «Банк Кредит Дніпро»; № НОМЕР_2 в АТ «Державний ощадний банк України», виключно для погашення фактично непогашеної заборгованості із заробітної плати за виконавчими документами, включеними до зведеного виконавчого провадження №78769256, та стягнення виконавчого збору в розмірі 10 відсотків фактично стягнутої і спрямованої на задоволення вимог працівників суми, у межах загального розміру 27 359 836,83 грн.

У задоволенні заяви Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в частині надання дозволу на стягнення витрат виконавчого провадження у розмірі 228 679,70 грн - відмовити.

Зобов`язати органи стягнення - Південний відділу ДВС у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та Головне управління ДПС у Дніпропетровський області невідкладно надавати розпоряднику майна Вернигорі Володимиру Петровичу (свідоцтво №573 від 21.03.2013; адреса: 50086, місто Кривий Ріг, вулиця Дніпровське шосе, будинок 8, приміщення 1; РКПО 2161916733) та на адресу боржника АТ "Дніпроазот" (51909, місто Кам`янське, вулиця С.Х. Горобця, будинок 1, код ЄДРПОУ 05761620) відомості про направлені для стягнення до банківських установ платіжні інструкції або інші інструменти стягнення коштів з рахунків боржника, стягнуті суми, їх розподіл та залишок за кожним фактом стягнення.

Ухвала набирає законної сили з 04.09.2026, та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені приписами ст. ст. 254-257 ГПК України з урахуванням приписів ст. 9 КУзПБ.

Повний текст ухвали складено та підписано 04.09.2026.

Суддя Ю.Ю. Первушин