Ухвала суду № 139437806, 03.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

03.09.2026Справа № 910/12118/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М., розглянувши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галантерея, одяг та дрібниці»

до Акціонерного товариства «Прокредит Банк»

про визнання недійсним одностороннього правочину

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Господарського суду міста Києва Спичака О.М. знаходиться справа №91012118/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галантерея, одяг та дрібниці» до Акціонерного товариства «Прокредит Банк» про визнання недійсним одностороннього правочину.

31.08.2026 відповідач подав письмові пояснення, в яких повідомив, що до початку розгляду справи він планує подати клопотання про розгляд справи у закритому судовому засіданні задля збереження конфіденційності інформації про фінансовий моніторинг та недопущення розголошення інформації з обмеженим доступом.

02.09.2026 до Господарського суду міста Києва відповідач подав клопотання, в якому банк посилається на норми ст. 8 Господарського процесуального кодексу України та зміст якого зводиться до розгляду справи в закритому судовому засіданні.

За приписами ч. 1 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, судові засідання та інформація щодо справ, які розглядаються судом, є відкритими, крім випадків, установлених законом. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа має право на вільний доступ до судового рішення в порядку, встановленому законом.

Одночасно, частиною 5 вказаної статті передбачено, що розгляд справи у закритому судовому засіданні допускається за вмотивованим рішенням суду виключно у випадках, визначених законом.

Згідно з ч.ч. 8, 9 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, необхідності захисту особистого та сімейного життя людини, а також в інших випадках, установлених законом. Про розгляд справи у закритому судовому засіданні постановляється ухвала. Суд ухвалою може оголосити судове засідання закритим повністю або закритою його частину.

Забезпечення відкритості судового розгляду становить основоположний принцип, закріплений у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Такий публічний характер судового розгляду гарантує сторонам у справі, що правосуддя не здійснюватиметься таємно, без публічного контролю; це також один із засобів підтримання довіри до судів. Здійснення правосуддя і, зокрема, судовий процес набувають легітимності завдяки гласності.

Проте, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Шагін проти України, no. 20437/05, від 10.12.2009, вказано, що існують винятки з вимоги забезпечення відкритості судового розгляду. Це випливає з тексту самого пункту 1 статті 6 Конвенції, який передбачає, що "преса і громадськість можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах... національної безпеки в демократичному суспільстві, ... або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя". Отже, за статтею 6 Конвенції іноді може виявитися необхідним обмежити відкритість і публічність процесу для того, щоб, наприклад, забезпечити безпеку свідків чи нерозголошення відомостей про них або сприяти вільному обміну інформацією та думками при здійсненні судочинства.

Виняткові обставини, що стосуються природи питань, які розглядає суд у відповідному провадженні, можуть виправдати відмову від публічного розгляду (рішення Суду у справі Олюджіч проти Хорватії, no. 22330/05, від 05.02.2009).

Щодо вимоги про публічне проголошення рішень суд постановив, що у кожному випадку форма публічності, що надається «рішенню» згідно з національним законодавством держави-відповідача, повинна визначатися з огляду на особливості відповідного провадження, враховуючи його повноту, та згідно з предметом та метою пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Суду у справі Шмушкович проти України, no. 3276/10, від 14.11.2013).

Таким чином, зважаючи на обставини, які входять до предмета доказування у даній справі, з метою нерозголошення інформації, яка може негативно вплинути на діяльність банку, суд дійшов висновку здійснювати розгляд справи №910/12118/25 у закритому судовому засіданні.

Керуючись ст. 8, 50, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Розгляд справи №910/2118/25 здійснювати у закритому судовому засіданні.

Згідно ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції.

Суддя О.М. Спичак