Рішення № 139437805, 03.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.09.2026Справа № 910/7527/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебет» (03124, м. Київ, вул. Гавела Вацлава, буд. 4; ідентифікаційний код: 45320950)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Весела свинка» (01033, м. Київ, вул. Паньківська, буд. 6-А; ідентифікаційний код: 38321698)

про стягнення 173388,38 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

19.06.2026 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебет» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Весела свинка» про стягнення 173388,38 грн, з яких 74533,07 грн пені, 73089,85 грн 30% річних та 25765,46 грн інфляційних втрат.

Завертаючись із заявою позивач стверджує, що відповідач не сплатив суму основного боргу за судовими рішеннями у справах №911/1131/22 та №910/9447/25, у зв`язку з чим у позивача виникло право на стягнення з боржника інфляційних втрат, 30% річних та пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебет» залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.

У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви, вказані судом в ухвалі від 22.06.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2026 відкрито провадження у справі №910/7527/26, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористався.

При цьому, про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/7527/26 відповідач повідомлявся належним чином за адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (01033, м. Київ, вул. Паньківська, буд. 6-А), що підтверджується довідкою відділення поштового зв`язку про повернення поштового відправлення у зв`язку з відсутністю адресата за його місцезнаходженням.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За таких обставин, відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/7527/26.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

05.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрітрейд Україна» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Весела свинка» (покупець) укладено Договір поставки Д-2 на умовах відстрочення платежу №05/02-К, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити у зумовлені строки покупцеві товар, в кількості, асортименті, цінах та умовах поставки, що обумовлюються у видаткових накладних, які є невід`ємною частиною цього договору, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар і оплатити його у порядку і на умовах, визначених цим договором. Видаткова накладна в розумінні цього договору вважається специфікацією.

Згідно з пунктом 1.3 Договору поставки №05/02-К від 05.02.2020 право власності переходить від постачальника до покупця в момент отримання товару покупцем згідно встановлених договором умов (базисів) поставки.

Сторони прийшли до згоди, що товар покупцю може постачатися партіями або загалом (повністю), відповідно до умов даного договору та/або видаткових накладних до нього (пункт 1.5 Договору поставки №05/02-К від 05.02.2020).

Відповідно до пункту 2.1 Договору поставки №05/02-К від 05.02.2020 ціна товару та/або його окремі партії визначається та вказується в видаткових накладних до цього договору та/або видаткових накладних та/або рахунках-фактурах на дату їх складення та включають вартість доставки товару покупцю. Сторони встановлюють та вказують ціну товару (та/або кожної партії товару) у національній валюті України - гривні.

За умовами пункту 2.3 Договору поставки №05/02-К від 05.02.2020 оплата вартості товару (партії товару) проводиться покупцем відповідно до умов цього пункту договору, якщо інші умови оплати не будуть передбачені у видатковій накладній до договору. Покупець зобов`язаний здійснити оплату товару в розмірі 100% від вартості (ціни) товару на умовах відстрочення платежу протягом 14 календарних днів з дня відвантаження товару зі складу постачальника (дата зазначена у видатковій накладній). Датою оплати є день зарахування коштів на рахунок постачальника в банківській установі.

При перерахуванні коштів, покупець обов`язково вказує в платіжному документі номер та дату цього договору, а також номер та дату рахунку-фактури, згідно якої здійснюється поставка партії товару. У разі відсутності в платіжному документі таких посилань, постачальник самостійно визначає порядок та суми зарахування коштів в рахунок погашення заборгованості покупця (пункт 2.4 Договору поставки №05/02-К від 05.02.2020).

Пунктом 5.1 Договору поставки №05/02-К від 05.02.2020 встановлено, що не пізніше, ніж за п`ять днів до моменту відвантаження товару, покупець надсилає постачальнику заявку-замовлення на партію товару, в якій вказує найменування товару та його кількість, а також базис поставки. Постачальник розглядає заявку і у разі її погодження надсилає покупцю рахунок-фактуру. Рахунок-фактура підлягає оплаті відповідно до умов розділу 2 цього договору.

Постачальник здійснює поставку товару на протязі п`яти банківських днів (якщо інший строк не зазначений в видатковій накладній до договору) з моменту надходження від покупця замовлення на товар (пункт 5.2 Договору поставки №05/02-К від 05.02.2020).

Згідно з пунктом 9.4 Договору поставки №05/02-К від 05.02.2020 рахунки-фактури, видаткові накладні та інші додатки, є невід`ємними частинами договору при підписанні їх сторонами та проставленні печаток. Сторони дійшли згоди, що копії додатків, додаткових угод та будь-яких документів, виданих на виконання умов цього договору, що передані за допомогою факсимільного/електронного зв`язку мають юридичну силу до моменту обміну оригіналами. Під час електронного листування сторони зобов`язані дотримуватися законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Електронні листи повинні мати електронний підпис.

Договір набирає чинності в момент підписання його представниками сторін та скріплення печатками його тексту і діє до 31.12.2020, а в частині зобов`язань, які виникли під час дії договору до повного їх виконання (пункт 10.1 Договору поставки №05/02-К від 05.02.2020).

Незалежно від положень пункту 8.1, договір вважається пролонгованим на наступний рік до 31 грудня відповідного року на таких самих умовах, якщо жодна із сторін не заявить письмово про свій намір припинити договір за один місяць до закінчення строку його дії (пункт 10.2 Договору поставки №05/02-К від 05.02.2020).

На виконання умов Договору поставки №05/02-К від 05.02.2020 у період з серпня 2021 року по лютий 2022 року постачальником (Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрітрейд Україна») поставлено, а покупцем отримано товар на загальну суму 283340,00 грн за такими видатковими накладними: від 04.08.2021 №403 на суму 26320,00 грн; від 12.08.2021 №424 на суму 26310,00 грн; від 30.08.2021 №441 на суму 26310,00 грн; від 17.09.2021 №464 на суму 26310,00 грн; від 29.09.2021 №480 на суму 26310,00 грн; від 26.10.2021 №513 на суму 26310,00 грн; від 09.11.2021 №530 на суму 26310,00 грн; від 17.12.2021 №591 на суму 26310,00 грн; від 29.12.2021 №599 на суму 26310,00 грн; від 02.02.2022 №36 на суму 46540,00 грн.

Вказані обставини встановлені судовими рішеннями у справі №911/1131/22.

Зокрема, рішенням Господарського суду Київської області від 24.10.2022 у справі №911/1131/22, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2022, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Весела Свинка» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрітрейд Україна 260780,00 грн., 40786,11 грн. пені (нарахована до 05.07.2022), 17335,13 грн. 30% річних (нараховані до 02.06.2022), 41067,78 грн. інфляційних втрат (нараховані до травня 2022 року), 26214,50 грн 20% штрафу та 5792,75 грн. судового збору.

Крім того, рішенням Господарського суду міста Києва від 13.11.2025 у справі №910/9447/25 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Весела свинка» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрітрейд Україна» 91506,06 грн інфляційних втрат (нараховані до 11.07.2025), 235988,04 грн 30% річних (нараховані до 11.07.2025), 293064,29 грн пені (нарахована до 11.07.2025), 30453,50 грн штрафу та витрати зі сплати судового збору в розмірі 7812,14 грн.

26.05.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрітрейд Україна» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дебет» (новий кредитор) укладено Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №26-05-2026, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає новому кредитору, а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредитору на підставі Договору поставки товару Д-2 на умовах відстрочення платежу №05/02-К від 05.02.2020 (основний договір), укладеним між ТОВ «Агрітрейд Україна» (код ЄДРПОУ 40260357) та ТОВ «Весела Свинка» (код ЄДРПОУ 38321698), за невиконання якого Господарським судом Київської області видано рішення від 24.10.2022 у справі №911/1131/22 та від 13.11.2025 у справі №910/9447/25 про стягнення з ТОВ «Весела Свинка» на користь ТОВ «Агрітрейд Україна» 260780,00 грн. основного боргу, 40786,11 грн. пені, 17335,13 грн. 30% річних, 41067,78 грн. інфляційних втрат, 26214,50 грн. 20% штрафу, 5792,75 грн. судового збору, 91506,06 грн. інфляційних втрат, 235988,04 грн. 30% річних, 293064,29 грн. пені, 30453,50 грн. штрафу та витрати зі сплати судового збору в розмірі 7812,14 грн. (п.1.1);

- загальна сума прав грошової вимоги, що відступаються відповідно до умов даного договору, становить 1050800,30 грн. (п.1.2);

- в силу цього договору до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язаннях, що виникли із основного договору, в обсязі і на умовах, що існують на момент укладення цього договору. Після переходу прав вимоги за основним до нового кредитор, на умовах, що передбачені цим договором, права вимоги первісного кредитора по відношенню до боржника припиняються в повному обсязі (п.1.3);

- право вимоги за основним договором переходить до нового кредитора з моменту оплати вартості цього права відповідно до умов, викладених у розділі 2 цього Договору (п.1.4);

- сторони домовились, що за відступлення прав вимоги відповідно до цього договору новий кредитор сплачує первісному кредитору грошові кошти у сумі 130080,03 грн. протягом п`яти календарних днів з дати підписання цього Договору готівкою або шляхом безготівкового перерахування на банківські реквізити Первісного кредитора, зазначені в розділі 8 цього Договору (п.2.1).

26.05.2026 між первісним кредитором та новим кредитором був складений акт приймання-передачі прав вимоги, за яким ТОВ «Агрітрейд Україна» передало ТОВ «Дебет» оригінали документів щодо підтвердження наявності та дійсності права грошової вимоги.

28.05.2026 між первісним кредитором та новим кредитором була укладена додаткова угода №1, якою внесено зміни до п.1.1, виклавши його в новій редакції: «первісний кредитор відступає новому кредитору, а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредитору на підставі Договору поставки товару Д-2 на умовах відстрочення платежу №05/02-К від 05.02.2020 (основний договір), укладеним між ТОВ «Агрітрейд Україна» (код ЄДРПОУ 40260357) та ТОВ «Весела Свинка» (код ЄДРПОУ 38321698), за невиконання якого Господарським судом Київської області прийнято рішення від 24.10.2022 у справі №911/1131/22 про стягнення з ТОВ «Весела Свинка» на користь ТОВ «Агрітрейд Україна» 260780,00 грн. основного боргу, 40786,11 грн. пені, 17335,13 грн. 30% річних, 41067,78 грн. інфляційних втрат, 26214,50 грн. 20% штрафу, 5792,75 грн. судового збору, та Господарським судом міста Києва прийнято рішення від 13.11.2025 у справі №910/9447/25 про стягнення з ТОВ «Весела Свинка» на користь ТОВ «Агрітрейд Україна» 91506,06 грн. інфляційних втрат, 235988,04 грн. 30% річних, 293064,29 грн. пені, 30453,50 грн. штрафу та витрати зі сплати судового збору в розмірі 7812,14 грн.».

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.06.2026 у справі №911/1131/22 замінено сторони (стягувача) у виконавчому провадженні з виконання наказу Господарського суду Київської області від 03.07.2023 у справі №911/1131/22 з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрітрейд Україна» на його процесуального правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебет».

Також, ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2026 у справі №910/9447/25 замінено стягувача у виконавчому провадженні щодо виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2025 у справі №910/9447/25 з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрітрейд Україна» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебет».

Оскільки відбулась заміна сторони у зобов`язанні як у матеріальних правовідносинах, так і в процесуальному сенсі, - новим кредитором по відношенню до боржника щодо отримання грошових коштів у сумі 260780,00 грн стало Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебет», тоді як відповідач не сплатив вказану суму грошових коштів, звертаючись з даним позовом до суду, позивач просить суд стягнути з відповідача 173388,38 грн, з яких 74533,07 грн пені (за період з 12.07.2025 по 17.06.2026), 73089,85 грн 30% річних (за період з 12.07.2025 по 17.06.2026) та 25765,46 грн інфляційних втрат (за період з липня 2025 року по травень 2026 року).

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі, зважаючи на такі обставини.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Суд зазначає, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Отже, за змістом ст. 598-609 Цивільного кодексу України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов`язання.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 6.3 Договору в разі прострочення строків (термінів) оплати товару визначених в договорі та/або видаткових накладних, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, від суми заборгованості за кожен день прострочення і до повного виконання стороною своїх зобов`язань та припиняється в день виконання винною стороною зобов`язань за договором, забезпечених санкцією.

Згідно з пунктом 6.7 договору строк нарахування штрафних санкцій (неустойки) за цим договором не обмежується строком, встановленим частиною 6 статті 232 ГК України. Штрафні санкції (в тому числі неустойка) за прострочення виконання зобов`язань за цим договором нараховуються до моменту належного та повного виконання відповідного зобов`язання в межах строку загальної позовної давності (стаття 257 ЦК України). До вимог про стягнення штрафних санкцій (в тому числі неустойки, пені) за цим договором не застосовується строк спеціальної позовної давності, передбачений частиною 2 статті 258 ЦК України (один рік), кредитор за зобов`язанням, що порушене, може звернутися до суду з вимогою про стягнення штрафних санкцій (неустойки, пені) за цим договором в межах строку загальної позовної давності, встановленого статтею 257 ЦК України (три роки).

За таких обставин, вбачається, що сторонами у договорі передбачено більшу тривалість періоду часу, за який нараховується пеня, ніж визначено частиною 6 статті 232 ГК України, і пеню у даному випадку належить рахувати у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від своєчасно неоплаченої суми грошового зобов`язання, за кожний день прострочення виконання зобов`язання до моменту оплати його повного виконання.

Перевіривши розрахунки пені, суд дійшов висновку в їх обгрунтованості, у зв`язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебет» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Весела свинка» пені у розмірі 74533,07 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

Кредитору, у свою чергу, згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України належить право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.

Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв`язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов`язання.

Водночас, частиною першою статті 8 Цивільного кодексу України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Частиною п`ятою статті 4 Цивільного кодексу України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.

Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об`єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об`єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.

З метою реалізації Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).

Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику «дефляція», то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ №1078 від 17.07.2003.

Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз`яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Перевіривши розрахунки 30% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку в їх обгрунтованості, у зв`язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебет» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Весела свинка» 73089,85 грн 30% річних та 25765,46 грн інфляційних втрат підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір покладається на відповідача у зв`язку із задоволенням позову у повному обсязі (згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

У прохальній частині позовної заяви позивач просив суд зазначити у рішенні про нарахування 30% річних до моменту виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Згідно з ч. 11, 12 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

Суд вважає за можливе зазначити у рішенні про нарахування 30% річних до моменту виконання рішення суду у даній справі, одночасно повідомивши орган виконавчої служби про необхідність такого нарахування на залишок суми боргу (у випадку часткової сплати).

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Весела свинка» (01033, м. Київ, вул. Паньківська, буд. 6-А; ідентифікаційний код: 38321698) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебет» (03124, м. Київ, вул. Гавела Вацлава, буд. 4; ідентифікаційний код: 45320950) пеню у розмірі 74533 (сімдесяти чотири тисячі п`ятсот тридцять три) грн 07 коп., 30% річних у розмірі 73089 (сімдесят три тисячі вісімдесят дев`ять) грн 85 коп., інфляційні втрати у розмірі 25765 (двадцять п`ять тисяч сімсот шістдесят п`ять) грн 46 коп. та судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В порядку ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, починаючи з 18.06.2026 і до моменту виконання рішення, на суму основного боргу, що становить 260780,00 грн, нараховувати 30% річних за формулою: сума основного боргу * 30% / календарну кількість днів у році * кількість днів прострочення.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.М. Спичак