Ухвала суду № 139256357, 25.08.2026, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Подільський районний суд міста Полтави

Справа № 1616/645/2012

Провадження № 4-с/553/15/2026

У Х В А Л А

Іменем України

25.08.2026м. Полтава

Подільський районний суд міста Полтави у складі головуючого судді Фоміної Ю.В., за участю секретаря судового засідання Летюченко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2026 року скаржникОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця, в якій просить визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо невчинення дій по зняттю арешту з майна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 у виконавчому провадженні № 33192205, накладеного постановою про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту від 27.06.2012 року, з подальшим виключенням з державного реєстру запису № 12671167 про обтяження.

В обгрунтування скарги скаржником вказувалось про те, що на виконанні у Подільському відділі державної виконавчої служби у м. Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження № 33192205, з примусового виконання рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 07.05.2012 року у справі № 1616/645/2012.

Згідно відповіді Подільського ВДВС у м. Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 12.08.2025 року № 83473 від 25.10.2024 року № 104189, азначено, що на виконанні у відділі перебувало зведене виконавне провадження №19142459, до складу якого входило, ВР № 33192205 з примусового виконання викогнавчого листа № 2-1616/645/2012 від 18.06.2012 виданого Ленінським районним судом м. Полтави про стягнення з ОСОБА_1 , на користь ПАТ «ВТБ Банк» заборгованості у розмірі 209 303,26 грн. Виконавчий документ 20.03.2013 року було повернуто стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження».

Відповідно до відповіді з Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України вказано, що відповідно до Акту про вилучення виконавчих проваджень для знищення від 06.02.2017 року виконавче провадження №33192205 знищено. Згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження повторно виконавчий документ до відділу не надходив. Станом на 11.08.2025 року відомості про фактичне виконання у Відділі відсутні.

При цьому, скаржником у скарзі зазначалось про те, що на виконання судового рішення Ленінського районного суду м. Полтави було видано два виконавчі листи № 2-1616/654/12 від 18.06.2012 року про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 209 303,26 грн. заборгованості за кредитним договором.

Кредитором ПАТ «ВТБ Банк» було пред`явлено вказані виконавчі документи до примусового виконання щодо обох боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ..

Відповідно до інформації наданої виконавчою службою рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 07.05.2012 року у справі № 1616/645/2012 виконано у повному обсязі іншим солідарним боржником ОСОБА_2 .. В межах виконавчого провадження № 42567838 (щодо ОСОБА_2 ) постановою від 24.02.2023 року виконавчий лист № 2-1616/654/12 повернуто стягувачу на підставі заяви банку.

Після заміни стягуавача з ПАТ «ВТБ Банк» на АТ «Універсал Банк», виконавчий документ було втрачено, останнім було отримано дублікат виконавчого листа № 1616/654/12 18.04.2024 року щодо ОСОБА_2 і повторно передано було його до примусового виконання. 20.09.2024 року виконавче провадження №75794955 від 13.08.2024 року (щодо ОСОБА_2 ) було закінчено у зв`язку з повним фактичним виконанням, про що приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Райдою О.С. винесено постанову від 20.09.2024 року.

Так, рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 07.05.2012 року виконано в повному обсязі солідарним боржником, обов`язки скаржника перед кредитором щодо солідарного виконання рішення суду припинилися , відповідно до ч.4 ст. 543 ЦК України.

Однак, внаслідок бездільяності державного виконавця та подальшим знищенням матеріалів виконавчого провадження, у державному реєстрі до цього часу зберігається запис № 12671167 про обтяження майна заявника, що перешкоджає останньому в розпорядженні власим майном, що стало підставою для звернення до суду з вказаною скаргою.

У судове засідання скаржник (боржник) ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду повідомлений належним чином.

Стягувач та представник Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з`явились, про причини своєї неявки суд не повідомили, хоча про день та час слухання справи були повідомлені належним чином.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що на виконанні у Подільському відділі державної виконавчої служби у м. Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження №33192205, з примусового виконання рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 07.05.2012 року у справі № 1616/645/2012.

Згідно відповіді Подільського ВДВС у м. Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 12.08.2025 року № 83473 від 25.10.2024 року № 104189, азначено, що на виконанні у відділі перебувало зведене виконавне провадження №19142459, до складу якого входило, ВР № 33192205 з примусового виконання викогнавчого листа № 2-1616/645/2012 від 18.06.2012 виданого Ленінським районним судом м. Полтави про стягнення з ОСОБА_1 , на користь ПАТ «ВТБ Банк» заборгованості у розмірі 209 303,26 грн. Виконавчий документ 20.03.2013 року було повернуто стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження».

Відповідно до відповіді з Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України вказано, що відповідно до Акту про вилучення виконавчих проваджень для знищення від 06.02.2017 року виконавче провадження № 33192205 знищено. Згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження повторно виконавчий документ до відділу не надходив. Станом на 11.08.2025 року відомості про фактичне виконання у Відділі відсутні.

Поряд з цим, судом встановлено, що кредитором ПАТ «ВТБ Банк» було пред`явлено виконавчий лист до примусового виконання відносно ОСОБА_1 . В межах виконавчого провадження, 20.03.2013 року виконавчий документ було повернуто стягувачу, відповідно до п. 2 ч.1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження».

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «ВТБ БАНК» було відступлено право вимоги за договором до АТ «Універсал Банк», що підтверджується договором про відступлення права вимоги № 75-РБ від 21.10.2020.

АТ «Універсал Банк» в зв`язку з втратою виконавчого документа, як правонаступник звернулось до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа щодо ОСОБА_1 та поновленння строку на його пред`явлення до виконання. Ухвалою суду від 25.11.2024 року у справі № 1616/645/2012 у задоволенні заяви відмовлено у повному обсязі, так як строк пред`явлення виконавчого документу до виконання сплинув, рішення суду, станом на дату подання заяви, фактично виконано.

При цьому, скаржником у скарзі зазначалось про те, що на виконання судового рішення Ленінського районного суду м. Полтави було видано два виконавчі листи № 2-1616/654/12 від 18.06.2012 року про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 209 303,26 грн заборгованості за кредитним договором.

Кредитором ПАТ «ВТБ Банк» було пред`явлено вказані виконавчі документи до примусового виконання щодо обох боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ..

Відповідно до інформації наданої виконавчою службою рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 07.05.2012 року у справі № 1616/645/2012 виконано у повному обсязі іншим солідарним боржником ОСОБА_2 .. В межах виконавчого провадження № 42567838 (щодо ОСОБА_2 ) постановою від 24.02.2023 року вионавчий лист № 2-1616/654/12 повернуто стягувачу на підставі заяви банку.

Після заміни стягуавач з ПАТ «ВТБ Банк» на АТ «Універсал Банк», виконавчий документ було втрачено, останнім було отримано дублікат виконавчого листа № 1616/654/12 18.04.2024 року щодо ОСОБА_2 і повторно передано було його до примусового виконання. 20.09.2024 року виконавче провадження № 75794955 від 13.08.2024 року (щодо ОСОБА_2 ) було закінчено у зв`язку з повним фактичним виконанням, про що приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Райдою О.С. 20.09.2024 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Так, рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 07.05.2012 року виконано в повному обсязі солідарним боржником, обов`язки скаржника перед кредитором щодо солідарного виконання рішення суду припинилися, відповідно до ч.4 ст. 543 ЦК України.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV встановлено, що державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Так, державний виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Виходячи зі змісту статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

В силу статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Частиною другою статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Отже, державний виконавець зобов`язаний зняти арешт з майна боржника тільки в разі закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 425/1341/17, від 10.04.2019 у справі № 522/15772/16- ц.

На даний час порядок зняття арешту з майна чи коштів боржника врегульовано ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII.

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну «Укроборонпром», акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну «Укроборонпром», державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну «Укроборонпром» або на момент припинення Державного концерну «Укроборонпром» було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності". У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

З наведеної норми слідує, що зняття арешту з майна здійснюється шляхом винесення виконавцем постанови. Така постанова може бути винесена на підставі постанови начальника відповідного відділу державної виконавчої служби лише у разі порушення порядку накладення арешту, в усіх інших випадках - виключно на підставі рішення суду.

Зазначений правовий висновок Верховного суду визначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 813/1341/15. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного суду від 24.05.2021 у справі № 712/12136/18.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону № 1404-VIII у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених ч. 4 ст. 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника (ч. 5 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до п. 16 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 при скасуванні судом заходів забезпечення позову за завершеним виконавчим провадженням, надходженні на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника, необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням, виконавець не пізніше наступного робочого дня виносить постанову про зняття арешту з майна боржника без винесення постанови про відкриття чи відновлення виконавчого провадження. Копія постанови виконавця про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного робочого дня з дня винесення надсилається сторонам та до відповідного органу (установи) для зняття арешту. Постанова про зняття арешту з майна приєднується до матеріалів виконавчого провадження. У разі якщо завершене виконавче провадження знищено у зв`язку із закінченням строку його зберігання, виконавець вживає заходів щодо відновлення матеріалів виконавчого провадження за допомогою відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження та інших документів, інформації, одержаних ним, у тому числі від сторін виконавчого провадження.

Судом встановлено, що станом на 30.06.2025 року арешт на майно скаржника не скасований, згідно з інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, в розділі запису про обтяження, наявності запис про обтяження у вигляді постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер ВП №33192205 від 27.06.2012, Ленінський ВДВС Полтавського МУЮ.

Судом встановлено, що рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 07.05.2012 року виконано солідарним боржником, обов`язки ОСОБА_1 перед кредитором (відповідачем) щодо солідарного виконання цього судового рішення припинилися на підставі ч.4 ст. 543 ЦК України.

Виконавче провадження № 33192205 щодо ОСОБА_1 , знищено, що підтверджується Актом про вилучення виконавчих проваджень для знищення від 06.02.2017 року.

Згідно положення ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 1 Першого протоколу Конвенції закріплено, що кожна фізична особа або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, які в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Таким чином, зважаючи на ту обставину, що виконавче провадження знищено, відповідно до матеріалів справи, рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 07.05.2012 року виконано солідарним боржником, обов`язки ОСОБА_1 перед кредитором (відповідачем) щодо солідарного виконання цього судового рішення припинилися на підставі ч.4 ст. 543 ЦК України, тому збереження арешту, накладеного державним виконавцем з метою виконання судового рішення, за відсутності відкритого виконавчого провадження, є невиправданим, що порушує права скаржника ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 447 -451 ЦПК України, Закону України «Про виконавче провадження», суд

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця,

- задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність посадової особи Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо невчинення дій по зняттю арешту з майна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у виконавчому провадження № 33192205.

Зобов`язати посадову особу Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зняти арешт з майна, що належить на праві власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , накладений постановою про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту ВП №33192205 від 27.06.2012 року, виданою в межах виконавчого провадження № 33192205 з подальшим виключенням з державного реєстру запису № 12671167 про обтяження.

Ухвала суду може бути оскаржене до Подільського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено 25.08.2026 року.

Суддя Подільського районного суду міста Полтави Ю. В. Фоміна