Рішення № 139164381, 03.08.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/3385/25

Провадження №2/752/1096/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Кокошка О.Б.,

за участю секретаря Потапенко Д.І.,

представника позивача Лічмана О.М.,

представника відповідача Абібулаєвої Т.Г.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк», третя особа - Акціонерне товариство «Універсал Банк» про визнання недійсними договорів та заявки,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк»), третя особа - Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк»), про визнання недійсними договорів та заявки.

Позов обґрунтований тим, що 05 липня 2017 року між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк» укладено угоду № SAMDNWFC00035887509, відповідно до якої позивачці видані у користування дві банківські картки: 1) НОМЕР_1 та 2) НОМЕР_2 (віртуальна картка).

30 жовтня 2019 року між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк» укладено угоду № SAMDNWFC00055522912, відповідно до якої позивачці видано у користування банківську картку НОМЕР_3 .

08 грудня 2024 року ОСОБА_1 вирішила продати товар на сайті «OLX», тож після отримання повідомлення від покупця у месенджер «Viber» перейшла за надісланим від нього посиланням. Після того, як вона перейшла за цим посиланням, з її карти АТ КБ «ПриватБанк» було списано 3 400,00 грн (85 доларів США). Після цього прийшло СМС-повідомлення про списання коштів і позивачка перейшла у застосунок «Приват24» щоб перевірити, що за транзакція відбулась, однак їй відразу надійшов телефонний дзвінок ніби то з банку, але як пізніше виявилося, то були шахраї. Після розмови телефон позивачки скинувся до режиму заводських налаштувань, а зловмисники за чотири хвилини оформили на позивачку чотири кредити на загальну суму 75 000,00 грн (1 900,00 доларів США).

У подальшому всю суму коштів шахраї перевели на картку Монобанку (АТ «Універсал Банк»).

На наступний день (09 грудня 2024 року) позивачка подала заяву до поліції про вчинення злочину, на підставі якої відкрито кримінальне провадження за частиною четвертою статті 190 КК України.

Також 09 грудня 2024 року позивачка звернулась у відділення АТ КБ «ПриватБанк» у Львівській області щодо відновлення балансу двох карткових рахунків через шахрайські дії, проте там заяву реєструвати відмовились, і повідомили про необхідність негайно погасити кредити.

У зв`язку з відмовою у реєстрації заяви у відділення АТ КБ «ПриватБанк» у Львівській області 11 грудня 2024 року позивачка подала заяву у головне відділення АТ КБ «ПриватБанк».

11 грудня 2024 року позивачка також подала заяву до Департаменту кіберполіції управління протидії кіберзлочинам в м. Києві НПУ про вчинення злочину, яку з матеріалами перенаправлено до Голосіївського ГУНП у м. Києві для внесення відомостей, вказаних у зверненні до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Окрім того, 11 грудня 2024 року позивачка подала заяву до АТ «Універсал Банк» щодо надання інформації по проведені банківські операції, які були здійсненні 08 грудня 2024 року з віртуальної картки Приватбанку НОМЕР_2 , що належить позивачці, на рахунок АТ «Універсал Банк».

13 грудня 2024 року АТ «Універсал Банк» повідомило позивачці про те, що запитувану інформацію банк зможе надати або за відповідним запитом слідчих органів, або за ухвалою суду.

20 грудня 2024 року АТ КБ «ПриватБанк» відмовило позивачці у поверненні коштів, списаних 08 грудня 2024 року з її платіжних карток НОМЕР_4 , НОМЕР_5 .

28 січня 2025 року слідчий СВ ВП № 1 Самбірського РВП у Львівській області лейтенант поліції Павліш М. В. у відповідь на запит адвоката позивачки повідомив про те, що на цей час у вищевказаному кримінальному провадженні проводиться досудове розслідування, ОСОБА_1 визнана потерпілою і що на цей час скеровано ухвалу суду на тимчасовий доступ до речей і документів, які становлять банківську таємницю та зберігаються у володільця інформації АТ КБ «ПриватБанк».

Таким чином, ОСОБА_1 вважає, що договори про отримання споживчих кредитів укладені поза її волею, шляхом шахрайських дій третіх осіб.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просила визнати недійсним договір «Кредит готівкою 24120800054324» від 08 грудня 2024 року на суму 15 000,00 грн, визнати недійсним договір «Кредит готівкою 24120800054323» від 08 грудня 2024 року на суму 25 000,00 грн, визнати недійсною заявку на збільшення кредитного ліміту на 35 000,00 грн на віртуальну картку НОМЕР_2 .

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 23 червня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі з призначенням розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Учасникам процесу роз`яснено право подати заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань відповідно до положень чинного ЦПК України.

У вересні 2025 року АТ «ПриватБанк» подало до суду відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивачкою розголошено особисті дані третім особам, зокрема надано доступ до свого мобільного телефону невідомим особам, внаслідок чого останні отримали доступ до платіжного застосунку «Приват24» та заволоділи її грошовими коштами.

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 подала до суду відповідь на відзив, в якому зазначила, що вона не може нести відповідальність за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, а відповідач не довів, що позивачка своїми діями сприяла втраті та/або незаконному використанню інформації, яка дає змогу ініціювати спірні платіжні операції.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Лічман О. М. підтримав заявлений позов, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача адвокат Абібулаєва Т. Г. заперечувала проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є клієнтом АТ КБ «ПриватБанк» та їй видано дві платіжні карти НОМЕР_3 і НОМЕР_2 , для користування послугами банку вона використовує номер телефону: НОМЕР_6 (фінансовий номер в системі онлайн банкінгу «Приват24»).

08 грудня 2024 року о 21 год 00 хв 44 с ОСОБА_1 перейшла за посиланням, надісланим їй третіми особами внаслідок чого останні отримали віддалений доступ до мобільного телефону та в результаті шахрайських дій через онлайн банкінг «Приват24» заволоділи грошовими коштами на загальну суму 75 599,96 грн.

08 грудня 2024 року о 21 год 01 хв 02 с із нетипового для ОСОБА_1 пристрою Personal computer OS X з коректним введенням логіну та паролю здійснено вхід до особистого кабінету ОСОБА_1 у системі онлайн банкінгу «Приват24».

08 грудня 2024 року о 21 год 41 хв через онлайн банкінг «Приват24» ОСОБА_1 оформлений «Кредит готівкою» № 24120800054323 на суму 25 000,00 грн.

08 грудня 2024 року о 21 год 43 хв через онлайн банкінг «Приват24» ОСОБА_1 оформлений «Кредит готівкою» № 24120800054324 на суму 15 000,00 грн.

08 грудня 2024 року о 21 год 46 хв через онлайн банкінг «Приват24» із карткового рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_3 переведено кошти у сумі 40 000,00 грн на її карту НОМЕР_7 .

Також 08 грудня 2024 року на картковому рахунку ОСОБА_1 (кредитна картка) збільшена сума кредитного ліміту на 35 000,00 грн.

08 грудня 2024 року із 22 год 33 хв до 22 год 35 хв кошти у розмірі 74 198,00 грн були перераховані шляхом проведення чотирьох переказів на рахунок Monodirect (АТ «Універсал Банк»).

За фактом шахрайських дій правоохоронними органами здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні за частиною четвертою статті 190 КК України (шахрайство), відомості про яке внесено до ЄРДР за № 120224141320000585.

Зміна пароля у мобільному застосунку «Приват24» здійснено о 22 год 21 хв 27 с з особистого телефону ОСОБА_1

09 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до відділення АТ КБ «ПриватБанк» у Львівській області із заявою про шахрайські дії щодо її двох карткових рахунків.

АТ КБ «ПриватБанк» повідомило ОСОБА_1 про те, що вхід у онлайн банкінг «Приват24» здійснений під її авторизацією. При вході введено ім`я користувача і пароль, після створення необхідних платежів здійснено та введено номер карти, CVV-код, термін дії карти, після чого здійснений переказ коштів. Також були оформлені договори «Кредит готівкою». Ці операції були підтверджені шляхом використання «Технології безпеки 3-D Secure» та за допомогою використання фінансового телефону.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банку або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Загальний порядок виконання платіжних операцій (зокрема, з використанням платіжних карток) в Україні визначається Законом України «Про платіжні послуги» та Положенням про порядок емісій та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 164 (далі - Положення № 164).

Згідно з пунктом 140 розділу VІІ Положення № 164 користувач зобов`язаний, зокрема, не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем.

До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання належних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом.

Платник для ініціювання платіжних операцій має право використовувати один або кілька засобів дистанційної комунікації з банком платника. Порядок застосування дистанційної комунікації, передавання платіжної інструкції, права, обов`язки та відповідальність сторін порядок вирішення спорів у разі їх виникнення визначаються умовами договору між банком платника та платником (пункт 46 розділу ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163).

Контроль за рухом і цільовим використанням коштів за операціями з використанням платіжних інструментів здійснюється власником рахунку (пункт 15 розділу І Положення № 164).

Установлено, що між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк» укладений договір про надання банківських послуг. Укладення такого договору здійснюється на підставі анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, які викладені на банківському сайті https://privatbank.ua/terms.

Відповідно до пункту 2.1.4.5.1 Умов, клієнт зобов`язаний не передавати картки, ПІНи, постійний пароль, одноразові паролі і контрольну інформацію третім особам, не використовувати картки або нанесені на них дані в цілях, не передбачених цим договором, або що суперечать чинному законодавству.

Згідно з пунктом 1.1.10.10.1 Умов клієнт несе повну відповідальність за всі платіжні операції з використанням електронного платіжного засобу та/або за несанкціоноване отримання грошових коштів з рахунку третіми особами, якщо його дії чи бездіяльність призвели до втрати платіжного електронного платіжного засобу та/або за несанкціоноване отримання грошових коштів з рахунку третіми особами, якщо його дії чи бездіяльність призвели до втрати платіжного інструменту або індивідуальної облікової інформації, розголошення ПІНу/індивідуальної облікової інформації або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжну операцію з використанням платіжного інструменту.

Установлено, що 08 грудня 2024 року здійснений вхід в акаунт ОСОБА_1 через онлайн банкінг «Приват24» з нетипового пристрою.

Надалі, 08 грудня 2024 року о 21 год 41 хв та о 21 год 43 хв через онлайн банкінг «Приват24» здійснено оформлення договорів «Кредит готівкою», які підписані простим електронним підписом.

Для авторизації в банку ОСОБА_1 використовувала фінансовий номер мобільного телефону НОМЕР_6 , який ані до вчинення оспорюваних транзакцій, ані після не змінювався.

Переказ коштів був здійснений окремими платежами, кошти були переведені на інші рахунки за допомогою онлайн банкінг «Приват24». Для входу в систему були введені особисті дані авторизації у сервісі «Приват24». Після чого транзакції були підтверджені за допомогою особистих даних клієнта.

Позивачкою не оспорено в судовому порядку жодної із операцій здійсненої по картковим рахункам, як цього вимагає пункт 140 розділу VІІ Положення № 164. Правомірність проведеної операції до моменту оскарження презюмується.

За результатами перевірки, проведеної банком з приводу заяви позивачки щодо здійснення шахрайських операцій з її рахунком встановлено, що незаконне заволодіння грошовими коштами клієнта банку ОСОБА_1 сталося з її вини.

Відповідно до позовної заяви, такий витік інформації відбувся через перехід за посиланням надісланим невідомими особами на фінансовий телефон ОСОБА_1 .

У постанові Верховного Суду від 07 грудня 2020 року у справі № 182/5175/16 вказано: «На позивача за зустрічним позовом покладено обов`язок нерозголошення (не розкриття) інформації за рахунком, паролів, ПІН-кодів, CVV-кодів, як і обов`язок повідомлення банку в разі втрати, викрадення платіжної картки та розголошення. Враховуючи, що операція з переказу спірних коштів була проведена в мережі Інтернет з підтвердженням платежу 3D Secure, списання коштів з карткового рахунку ОСОБА_1 відбулося за електронною ідентифікацією електронного платіжного засобу і його користувача, а позичальник підтвердив факт надходження на його телефон відповідних повідомлень від АТ КБ «ПриватБанк», то останнє не повинно нести відповідальність за дану операцію».

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина п`ята статті 81 ЦПК).

Суд приходить до висновку, що здійснення фінансових операцій по рахунках позивачки, 08 грудня 2024 року стало можливим через введення позивачкою підтверджень авторизації в онлайн банкінгу «Приват24» та надання доступу невідомим особам під час переходу за посиланням.

Сам по собі факт внесення в ЄРДР відомостей за заявою позивачки про заволодіння коштами шахрайським способом не підтверджує наведених у позовній заяві обставин.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 викладено правовий висновок, застосований також у постанові Верховного Суду від 10 березня 2021 року у справі № 607/11746/17, про презумпцію правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована. З урахуванням принципів цивільного права, зокрема добросовісності, справедливості та розумності, сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) мають тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності.

Оскільки позивачка не довела, що не підписувала договори про надання коштів на умовах споживчого кредиту за допомогою ОТР-пароля, а також не надала суду жодних доказів на підтвердження протиправних дій будь-яких осіб при укладанні цих договорів, у тому числі шахрайських дій третіх осіб щодо використання її персональних даних, суд приходить до висновку, що вказані договори були укладені саме позивачкою та відповідали її внутрішній волі.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов є необґрунтований та задоволенні не підлягає.

Відповідно до статті 141 ЦПК України у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, понесенні позивачкою судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 274, 279, 352, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк», третя особа - Акціонерне товариство «Універсал Банк», про визнання недійсними договорів та заявки - відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 .

Відповідач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: вулиця Грушевського, будинок 1д, місто Київ, 01001, ЄДРПОУ 14360570.

Третя особа: Акціонерне товариство «Універсал Банк», місцезнаходження: вулиця Автозаводська, будинок 54/19, місто Київ, 04082, ЄДРПОУ 21133352.

Повний текст судового рішення складено 03.08.2026.

Суддя О. Б. Кокошко