Ухвала суду № 139143038, 20.08.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

20.08.2026м. ДніпроСправа № 904/4961/26

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Іванова Т.В., розглянувши без участі (виклику) представників сторін заяву позивача про забезпечення позову у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк Укргазбанк (03087, місто Київ, вулиця Єреванська, будинок 1; ідентифікаційний код 23697280)

до відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про стягнення 774 589 532,18 грн

ВСТАНОВИЛА:

18.08.2026 до господарського суду надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства акціонерний банк Укргазбанк (далі - позивач) до ОСОБА_1 про стягнення 774 589 532,18 грн, відповідно до якої позивач просить суд:

- прийняти дану позовну заяву до розгляду та відкрити провадження по справі;

- справу розглянути у порядку загального позовного провадження, з проведенням підготовчого засідання та викликом сторін;

- залучити до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Схід Агро (ідентифікаційний код 30506220; 52910, Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, село Зоряне, вул. Центральна, буд. 27), як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача;

- залучити до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю Перемога (ідентифікаційний код 30927164; 52930, Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с.Веселе (колишня Веселівська с/р), Межівська ТГ, вул. Центральна, буд. 74), як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача;

- залучити до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю Відродження (ідентифікаційний код за 30699186; 53600, Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, селище Покровське, вул. Центральна, будинок 17-А), як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача;

- залучити до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю Дніпроагроальянс (ідентифікаційний код 34590337; 52532, Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, селище міського типу Роздори, вул. Робоча, буд. 10-Б), як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача;

- стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк Укргазбанк (місцезнаходження: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1; ідентифікаційний код 23697280) заборгованість в розмірі 774 589 532,18 гривень, яка складається з заборгованості за Генеральним кредитним договором № 111/2022/ДнОД-КБ-ГКД від 11 квітня 2022 року в сумі 481 659 640,60 гривень - заборгованість по кредиту прострочена, 6 064 381,18 гривень - заборгованість по процентах прострочена, штрафу у розмірі 120 062 084,03 гривень та заборгованості перед бюджетом у розмірі 166 803 426,37 гривень здійсненої виплати суми Гарантом за Гарантією Кабінету Міністрів України;

- стягнути з відповідача на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк Укргазбанк судовий збір, сплачений за подання позовної заяви.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2026 справу №904/4961/26 передано на розгляд судді Івановій Т.В.

Разом із вказаною позовною заявою позивач подав до господарського суду заяву про забезпечення позову (вх. суду №40652/26 від 18.08.2026), відповідно до якої просить суд:

- прийняти дану заяву про забезпечення позову до розгляду;

- вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту, в межах ціни позову до ОСОБА_1 в розмірі 774 589 532,18 гривень, яка складається з заборгованості за Генеральним кредитним договором № 111/2022/ДнОД-КБ-ГКД від 11 квітня 2022 року в сумі 481 659 640,60 гривень - заборгованість по кредиту прострочена, 6 064 381, 18 гривень - заборгованість по процентах прострочена, штрафу у розмірі 120 062 084,03 гривень та заборгованості перед бюджетом у розмірі 166 803 426,37 гривень здійсненої виплати суми Гарантом за Гарантією Кабінету Міністрів України, на майно відповідача, а саме:

на нерухоме майно ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ), а саме:

житловий будинок загальною площею 174.8 кв.м, житлова площа 90 кв.м, що розміщений за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 60170512232);

земельну ділянку кадастровий №1223285500:03:003:0269 площею 0.0307 га за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 60696712232);

на рухоме майно ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ) - транспортні засоби, а саме:

SKODA OCTAVIA A7, 2017 року випуску. Дата реєстрації - 09.04.2021, орган реєстрації - ТСЦ 1242, державний № НОМЕР_2 ; SKODA OCTAVIA, 2024 року випуску. Дата реєстрації - 24.09.2024, орган реєстрації - ТСЦ 1241, державний № НОМЕР_3 ;

LAND ROVER RANGE ROVER AUTOBIOGRAPHY, 2018 року випуску. Дата реєстрації - 01.08.2018, орган реєстрації - ТСЦ 1242, державний № НОМЕР_4 ;

Причіп ВЕРДА, 2014 року випуску. Дата реєстрації - 22.05.2018, орган реєстрації -ТСЦ 1242, державний № НОМЕР_5 ;

на частки в статутному капіталі підприємств ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ), а саме:

Частку 25.51 % в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Комплекс Агромарс, ідентифікаційний код 30160757, зареєстроване за адресою: 02094, м. Київ, вул. Багалія Дмитра, буд. 3. Основний вид діяльності - розведення свійської птиці. Статутний капітал - 1 799 000,00 грн;

Частку 45,00 % в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю АТ Білдінг, ідентифікаційний код 33356349, зареєстроване за адресою: 52005, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, селище Слобожанське, вул. Радгоспна, буд. 56. Основний вид діяльності - купівля та продаж власного нерухомого майна. Статутний капітал - 26 200,00 грн.

Частку 49,99 % в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Біларт, ідентифікаційний код 33855648, зареєстроване за адресою: 49005, місто Дніпро, пр-т Яворницького Дмитра, будинок 1А, офіс 702. Основний вид діяльності - консультування з питань комерційної діяльності й керування. Статутний капітал 7 500 000,00 грн;

Частку 50,00 % в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпровський граніт, ідентифікаційний код 34837242, зареєстроване за адресою: 52050, Дніпропетровська обл., село Степове, вул. Механізаторів, буд. 10. Основний вид діяльності - добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю. Статутний капітал 40 000,00 грн;

Частку 50,00 % в статутному капіталі Публічного акціонерного товариства ЗНВКІФ Капітал-Фінанс, ідентифікаційний код 35396933, зареєстроване за адресою: 49033, місто Дніпро, просп. Богдана Хмельницького, буд. 157А. Основний вид діяльності - трасти, фонди та подібні фінансові суб`єкти. Статутний капітал 35 000 000,00 грн.

Частку 60,00 % в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Грин Баланс, ідентифікаційний код 38198421, зареєстроване за адресою: 49057, місто Дніпро, вул. Берестова, буд. 1. Основний вид діяльності - вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників. Статутний капітал - 1 500,00 грн;

Частку 50,00 % в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Завод Київкомбікорм, ідентифікаційний код 42341390, зареєстроване за адресою: 04080, місто Київ, вул. Кирилівська, будинок 98. Основний вид діяльності - виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах. Статутний капітал - 258 191 804,17 грн.

Частку 25,51 % в статутному капіталі Акціонерного товариства ЗНВКІФ Генезис Капітал, ідентифікаційний код 43331193, зареєстроване за адресою: місто Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 98, пов. 14. Основний вид діяльності - трасти, фонди та подібні фінансові суб`єкти (основний). Статутний капітал - 105 300 000,00 грн.

Частку 50,00 % в статутному капіталі Акціонерного товариства ЗНВКІФ Гіперіон Інвест, ідентифікаційний код 44471240, зареєстроване за адресою: 03150, місто Київ, вул.Велика Васильківська, будинок 98, поверх 14. Основний вид діяльності - трасти, фонди та подібні фінансові суб`єкти. Статутний капітал 10 000 000,00 грн;

Частку 50,00 % в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Гаврилівська птахофабрика, ідентифікаційний код 45399134, зареєстроване за адресою: Україна, 01011, місто Київ, Печерський узвіз, будинок 19. Основний вид діяльності - розведення свійської птиці. Статутний капітал - 250 000 000,00 грн;

на все інше майно ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ), яке буде виявлене державним/приватним виконавцем при виконанні ухвали про забезпечення позову.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник вказує про те, що вважає, що на даний час наявний ризик унеможливлення виконання рішення суду про стягнення заборгованості з відповідача (у разі задоволення позовних вимог), з огляду на наступні обставини.

11.04.2022 року між АБ Укргазбанк та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Схід Агро (позичальник-1), Товариством з обмеженою відповідальністю Перемога (позичальник-2) укладено Генеральний кредитний договір №111/2022/ ДнОД-КБ-ГКД.

Додатковою угодою №1 від 20.05.2022 до ГКД у зв`язку з доповненням Генерального кредитного договору позичальником-3, а саме -Товариством з обмеженою відповідальністю Відродження (позичальник-3) та позичальником 4, а саме - Товариством з обмеженою відповідальністю Дніпроагроальянс (позичальник-4), змінами в умовах кредитування, сторони домовились внести зміни та доповнення до Генерального кредитного договору, шляхом викладення його у новій редакції.

З метою забезпечення виконання зобов`язань, що випливають з Генерального кредитного договору, між Банком (кредитор), ОСОБА_1 (поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Схід Агро (позичальник-1), Товариством з обмеженою відповідальністю Перемога (позичальник-2), Товариством з обмеженою відповідальністю Відродження (позичальник-3), Товариством з обмеженою відповідальністю Дніпроагроальянс (позичальник-4), укладено договір поруки №111/2022/ ДНОД-КБ-ГКД-П1 від 11 квітня 2022 року з урахуванням додаткових угод про внесення змін та доповнень №1 від 20.05.2022 та № 2 від 29.05.2025 (далі договір поруки).

Позичальники свої зобов`язання за Генеральним кредитним договором виконують неналежним чином.

Станом на 30.07.2026 заборгованість за Генеральним кредитним договором становить 774 589 532,18 грн, у тому числі:

481 659 640,60 грн - заборгованість по кредиту прострочена;

6 064 381,18 грн заборгованість по процентам прострочена;

166 803 426,37 грн заборгованість по Гарантії Кабінету Міністрів України;

120 062 084,03 грн штраф за порушення зобов`язань за Генеральним кредитним договором.

У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за Генеральним кредитним договором, Банк засобами поштового зв`язку направляв позичальникам та поручителю листи-вимоги з вимогою про повернення заборгованості за кредитом.

Проте, листи-вимоги Банку проігноровано позичальниками та поручителем. Станом на поточну дату, заборгованість за Генеральним кредитним договором залишається не погашеною.

Таким чином, враховуючи невиконання позичальниками договірних зобов`язань, передбачених Генеральним кредитним договором, Банк змушений звернутися до суду за захистом порушеного права у спосіб, визначений частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, - шляхом присудження до примусового виконання поручителем ОСОБА_1 , обов`язку в натурі в солідарному порядку.

Станом на дату подання позову та заяви про забезпечення позову, позичальники та поручитель не виконали та продовжують порушувати виконання вимог, викладених у листах-вимогах, що відповідно може свідчити про ухилення від взятих на себе зобов`язань і в майбутньому, в тому числі шляхом, вчинення дій, щодо відчуження належного їм майна з метою ухилення від виконання зобов`язань за Генеральним кредитним договором.

Позивач звертає увагу суду на ті обставини, що поручитель ОСОБА_1 є кінцевим бенефіціарним власником позичальників Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Схід Агро, Товариства з обмеженою відповідальністю Перемога, Товариства з обмеженою відповідальністю Відродження, Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпроагроальянс.

Позивач зазначає, що застосування до ОСОБА_1 таких заходів забезпечення позову як накладення арешту на майно буде виправданим, співмірним та адекватним по відношенню до заявлених позовних вимог та його участі в діяльності позичальників.

У власності відповідача ОСОБА_1 перебуває:

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 489449875 від 11.08.2026 у власності ОСОБА_1 перебуває:

- житловий будинок загальною площею 174.8 кв.м, житлова площа 90 кв.м, що розміщений за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 60170512232);

- земельна ділянка кадастровий №1223285500:03:003:0269 площею 0.0307 га за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 60696712232).

Згідно інформації з платформи YouControl - ОСОБА_1 має у власності транспортні засоби:

SKODA OCTAVIA A7, 2017 року випуску. Дата реєстрації - 09.04.2021, орган реєстрації - ТСЦ 1242, державний № НОМЕР_2 ;

SKODA OCTAVIA, 2024 року випуску. Дата реєстрації - 24.09.2024, орган реєстрації - ТСЦ 1241, державний № НОМЕР_3 ;

LAND ROVER RANGE ROVER AUTOBIOGRAPHY, 2018 року випуску. Дата реєстрації - 01.08.2018, орган реєстрації - ТСЦ 1242, державний № НОМЕР_4 ;

Причіп ВЕРДА, 2014 року випуску. Дата реєстрації - 22.05.2018, орган реєстрації -ТСЦ 1242, державний № НОМЕР_5 .

Поручитель ОСОБА_1 є учасником підприємств з відповідними частками в них, щодо обсягу прав, обов`язків та майна, що належить учаснику, а саме:

1. Частка 25.51 % в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Комплекс Агромарс, ідентифікаційний код 30160757, зареєстроване за адресою: 02094, м. Київ, вул. Багалія Дмитра, буд. 3. Основний вид діяльності - розведення свійської птиці. Статутний капітал - 1 799 000,00 грн;

2. Частка 45,00 % в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю АТ Білдінг, ідентифікаційний код 33356349, зареєстроване за адресою: 52005, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, селище Слобожанське, вул. Радгоспна, буд. 56. Основний вид діяльності - купівля та продаж власного нерухомого майна. Статутний капітал - 26 200,00 грн;

3. Частка 49,99 % в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Біларт, ідентифікаційний код 33855648, зареєстроване за адресою: 49005, місто Дніпро, пр-т Яворницького Дмитра, будинок 1А, офіс 702. Основний вид діяльності - консультування з питань комерційної діяльності й керування. Статутний капітал 7 500 000,00 грн;

4. Частка 50,00 % в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпровський граніт, ідентифікаційний код 34837242, зареєстроване за адресою: 52050, Дніпропетровська обл., село Степове, вул. Механізаторів, буд. 10. Основний вид діяльності - добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю. Статутний капітал 40 000,00 грн;

5. Частка 50,00 % в статутному капіталі ПАТ ЗНВКІФ Капітал-Фінанс, ідентифікаційний код 35396933, зареєстроване за адресою: 49033, місто Дніпро, просп. Богдана Хмельницького, буд. 157А. Основний вид діяльності - трасти, фонди та подібні фінансові суб`єкти. Статутний капітал 35 000 000,00 грн;

6. Частка 60,00 % в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Грин Баланс, ідентифікаційний код 38198421, зареєстроване за адресою: 49057, місто Дніпро, вул. Берестова, буд. 1. Основний вид діяльності - вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників. Статутний капітал - 1 500,00 грн;

7. Частка 50,00 % в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Завод Київкомбікорм, ідентифікаційний код 42341390, зареєстроване за адресою: 04080, місто Київ, вул. Кирилівська, будинок 98. Основний вид діяльності - виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах. Статутний капітал - 258 191 804,17 грн;

8. Частка 25,51 % в статутному капіталі Акціонерного товариства ЗНВКІФ Генезис Капітал, ідентифікаційний код 43331193, зареєстроване за адресою: місто Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 98, пов. 14. Основний вид діяльності - трасти, фонди та подібні фінансові суб`єкти (основний). Статутний капітал - 105 300 000,00 грн;

9. Частка 50,00 % в статутному капіталі Акціонерного товариства ЗНВКІФ Гіперіод Інвест, ідентифікаційний код 44471240, зареєстроване за адресою: 03150, місто Київ, вул.Велика Васильківська, будинок 98, поверх 14. Основний вид діяльності - трасти, фонди та подібні фінансові суб`єкти. Статутний капітал 10 000 000,00 грн;

10. Частка 50,00 % в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Гаврилівська птахофабрика, ідентифікаційний 45399134, зареєстроване за адресою: Україна, 01011, місто Київ, Печерський узвіз, будинок 19. Основний вид діяльності - розведення свійської птиці. Статутний капітал - 250 000 000,00.

Позивач зазначає, що за рахунок вищевказаного майна відповідача, враховуючи значну суму заборгованості за Генеральним кредитним договором, можливо буде хоча б частково виконати рішення суду (у разі задоволення позову Банку).

Проте, з огляду на те, що вищевказане майно не оформлене в заставу Банку, таке майно може у будь-який момент бути відчужене відповідачем, що позбавить Банк можливості реально виконати судове рішення про стягнення з заборгованості за Генеральним кредитним договором.

Таким чином, на думку позивача, вжиття судом заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно Відповідача ОСОБА_1 в межах розміру позовних вимог, Банку гарантуватиме реальне виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог Банку.

Розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову, оцінивши обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності забезпечення позову з урахуванням їх розумності, обґрунтованості та адекватності, збалансованості інтересів сторін, суд вважає подану заяву про забезпечення позову такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Тобто, забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Зазначені висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19.

Положеннями статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік заходів забезпечення позову, а також регламентовано, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Згідно з частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Положення статті 236 Господарського процесуального кодексу України пов`язують вирішення питання про забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення у контексті положень статті 73 Господарського процесуального України, яке (забезпечення) застосовується як гарантія задоволення вимог позивача.

Також суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

З урахуванням загальних вимог, передбачених положеннями статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову та їх оцінка судами з належним відображенням у судових рішеннях висновків здійсненої оцінки.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 21.01.2019 у справі №902/483/18, від 28.08.2019 у справі №910/4491/19, від 12.05.2020 у справі №910/14149/19, від 13.01.2020 у справі №922/2163/17.

Згідно з частиною 4 статті 139 Господарського процесуального кодексу України у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

Отже, з наведених норм процесуального закону слідує, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Частиною 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).

Розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з винесенням відповідного рішення, у свою чергу забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача. Такі заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.

Господарський суд встановив, що Публічне акціонерне товариство акціонерний банк Укргазбанк у поданій заяві посилається на те, що на даний час наявний ризик унеможливлення виконання рішення суду про стягнення заборгованості з відповідача (у разі задоволення позовних вимог), з огляду на наступні обставини.

Як зазначає позивач, підставою для пред`явлення позову є неналежне виконанням позичальником своїх зобов`язань за Генеральним кредитним договором, Банк змушений звернутися до суду за захистом порушеного права у спосіб, визначений частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, - шляхом присудження до примусового виконання поручителем ОСОБА_1 , обов`язку в натурі.

Про наміри подати позов з приводу належних відповідачу на праві власності об`єктів рухомого та нерухомого майна, накладенням арешту на які заявник просить забезпечити позов, позивачем не зазначено.

Натомість, зі змісту заяви позивача вбачається, що останній пов`язує необхідність вжиття запропонованого заходу забезпечення (накладення арешту на нерухоме майно, на рухоме майно, на частки у статутному капіталі підприємств та все інше майно, яке буде виявлене державним/приватним виконавцем при виконанні ухвали про забезпечення позову), саме з можливим ускладненням виконання майнової вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог та подальшого примусового виконання рішення суду.

За змістом актуальних позицій Верховного Суду вбачається сталий правовий висновок про те, що у справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.06.2022 у справі № 908/2382/21).

Поряд із цим, фундаментальним положенням вказаної судової практики є те, що заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав та законних інтересів інших сторін.

Такий висновок узгоджується з пунктом 31 постанови Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 березня 2023 року у справі №905/448/22: За умови неможливості встановити достатність чи недостатність грошових коштів, що належать відповідачу і знаходяться на всіх його рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, для задоволення вимог про стягнення 23 238 041,19 грн. доцільно було накласти арешт на майно Відповідача саме у межах суми, яка була б достатньою для такого стягнення у випадку недостатності арештованих грошових коштів, тобто лише в межах різниці між сумами ціни позову та арештованих грошових коштів.

Натомість, об`єктом забезпечення за заявою позивача, є накладення арешту на нерухоме майно, на рухоме майно, на частки у статутному капіталі підприємств та все інше майно, яке буде виявлене державним/приватним виконавцем при виконанні ухвали про забезпечення позову, яке не має безпосереднього зв`язку з предметом позовних вимог, а саме сумою потенційного стягнення у загальному розмірі 774 589 532,18 грн.

Позивачем до заяви додано інформаційну довідку № 489449875 від 11.08.2026 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, з якої убачається, що відповідачу - ОСОБА_1 на праві власності належить нерухоме майно, а саме:

земельна ділянка Кадастровий номер: 1223285500:03:003:0269 Опис об`єкта: Площа 0.0307 га; Цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) Адреса: Дніпропетровська обл., Новомосковський р-н, с. Піщанка, вулиця Юності, земельна ділянка 9а (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 60696712232);

закінчений будівництвом об`єкт; Тип об`єкта: житловий будинок садибного типу Ідентифікатор об`єкта в ЄДЕССБ: 01.3527657.4859198.20250530.42.0000.73 Опис об`єкта: Загальна площа (кв.м): 174.8, житлова площа (кв.м): 90 Адреса: Дніпропетровська обл., Самарівський р-н, с. Піщанка, вулиця Юності, будинок 9а (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 60170512232).

Крім того, позивачем надано роздруківку інформації з платформи YouControl, відповідно до якої в Єдиному державному реєстрі МВС за РНОКПП знайдено 4 записи, щодо:

SKODA OCTAVIA A7, 2017 року випуску, ймовірний номерний знак НОМЕР_2 ;

SKODA OCTAVIA, 2024 року випуску, ймовірний номерний знак НОМЕР_3 ;

LAND ROVER RANGE ROVER AUTOBIOGRAPHY, 2018 року випуску, номерний знак - не визначено;

Причіп ВЕРДА, 2014 року випуску, ймовірний номерний знак НОМЕР_5 .

Суд зауважує, що з наданої роздруківки інформації не вбачається, що пошук здійснювався саме за ідентифікаційним номером відповідача - 2980819656. Так, у графі Результат перевірки зазначено: Астіон В..

Крім того, у наданій інформації наведено не державний номер перелічених транспортних засобів, а ймовірний номерний знак. До того ж, попри те, що позивачем у заяві зазначено державний номер LAND ROVER RANGE ROVER AUTOBIOGRAPHY, у наданій роздруківці вказана інформація відсутня, натомість зазначено: номерний знак - не визначено.

Суд наголошує, що сама по собі роздруківка із сайту YouControl, який містить дані з реєстрів МВС, не є беззаперечним чи достатнім доказом наявності у відповідача рухомого майна. Суд розглядає такі роздруківки як допоміжні або інформаційні матеріали, оскільки сервіс YouControl є комерційною системою-агрегатором, а не офіційним державним адміністратором реєстру.

Отже, роздруківка може прийматися судом до уваги у сукупності з іншими матеріалами, але за своєю правовою природою є інформацією з відкритих джерел, яка потребує підтвердження.

Натомість, належним доказом є витяг, довідка чи офіційний документ, сформований безпосередньо на державних порталах (наприклад, через Електронний кабінет водія МВС або державні сервіси) та завірений належним чином.

Також суд звертає увагу, що інформація на сторонніх ресурсах може мати затримку в оновленні.

Крім того, позивачем надано роздруківки довідок з ЄДР з платформи YouControl на підтвердження того, що відповідачу належить відсоток частки у статутному капіталі юридичних осіб.

Суд звертає увагу, що з наданої інформації не вбачається, що відповідачу належить частка у розмірі 50% статутного капіталу ПАТ "ЗНВКІФ "КАПІТАЛ-ФІНАНС", ідентифікаційний код 35396933, як зазначає позивач у заяві, оскільки в наданій роздруківці частка не вказана.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, однак позивачем не доведено наявності підстав утруднення виконання рішення в майбутньому у разі задоволення позову, та підстав, що невжиття заявленого заходу забезпечення позову призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав.

Так, суд має надати належну оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням збалансованості інтересів майбутніх учасників судового процесу та не оцінив обставин щодо негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.

Тобто обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

У кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Для вжиття судом заходів забезпечення позову повинно бути підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 15.09.2023 у справі № 917/453/23, від 26.09.2023 у справі № 911/1518/22, від 18.10.2023 у справі № 922/1864/23, від 11.01.2024 у справі № 916/3599/23).

У постанові від 04 червня 2025 року у справі № 904/3765/24 Верховний Суд зазначив, що сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані на обґрунтування заяви докази, та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Верховний Суд у постанові від 28 травня 2025 року у справі 910/15693/24, надаючи оцінку обставинам та правовим підставам вжиття заходів забезпечення позову, при ухваленні оскаржуваної постанови, зазначив, що господарські суди допустили порушення норм статей 74, 86, 136, 137 Господарського процесуального кодексу України та застосували забезпечення позову на припущеннях щодо ймовірного утруднення виконання рішення суду, не навівши у своїх висновках докази, які підтверджували наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

У постанові від 30 травня 2025 року у справі № 916/3227/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що з урахуванням вимог, передбачених статтями 73, 74, 76 Господарського процесуального кодексу України, для забезпечення позову необхідною є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Усталена судова практика свідчить про те, що суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані на обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

При цьому доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, тобто обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Згідно з приписами статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

В розумінні статті 76 Господарського процесуального України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас, законом не визначено перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суд у кожному конкретному випадку повинен оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

З урахуванням наведеного, заява про забезпечення позову повинна бути обгрунтованою з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень при виконанні судового рішення, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.08.2021 у справі № 904/4982/21.

Заявником не підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову, зокрема, щодо реальності наміру вчинення особою, стосовно якої вживаються заходи забезпечення позову, дій спрямованих на порушення чи таких, що можуть призвести до ускладнення відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

При цьому позивач жодним чином не обґрунтував, чому стягнення грошових коштів не може бути забезпечено в інший спосіб, який би менше обмежував права відповідача (наприклад, арештом грошових коштів у межах суми стягнення, а не арештом майна, вартість якого загалом може значно перевищувати ціну позову).

Суд звертає увагу, що у заяві про забезпечення позову позивачем не вказано та не обґрунтовано вартість майна, за рахунок якого позивач пропонує здійснити за необхідності задоволення його грошових вимог до відповідача. Також позивачем не додано до заяви про забезпечення позову довідки щодо вартості майна та корпоративних прав, що за заявою позивача підлягає арешту.

Отже, подана заява позивача про забезпечення позову не узгоджується з принципом диспозитивності господарського процесу, який викладено у статті 14 Господарського процесуального кодексу України, де вказано, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

В свою чергу, твердження позивача про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до порушення прав позивача та унеможливить їх відновлення в повному обсязі в майбутньому, ґрунтуються виключно на припущеннях.

Проаналізувавши доводи позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що заявник у своїй заяві про забезпечення позову не навів належних та беззаперечних доказів наявності фактичних обставин, з якими закон пов`язує застосування таких заходів забезпечення позову, як накладення арешту на майно відповідача, та не довів того, що відповідач вчиняє дії, спрямовані на ухилення від виконання зобов`язань чи виконання потенційного судового рішення.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 139, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства акціонерний банк Укргазбанк (вх. суду №40652/26 від 18.08.2026) про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 20.08.2026 та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду у порядку та строки визначені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.В. Іванова