Ухвала суду № 139143040, 21.08.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

розгляд заяви про відвід судді

21.08.2026м. ДніпроСправа № 904/2806/24

За заявою Адвокатів - засновників Адвокатського об`єднання "Дніпропетровська Центрально-міська юридична консультація" ОСОБА_8 та ОСОБА_1 , м. Дніпро

про відвід судді

У справі

за позовом позивача-1: Адвоката-засновника Адвокатського об`єднання "Дніпропетровська Центрально-міська юридична консультація" ОСОБА_8, м. Дніпро

позивача-2: Адвоката-засновника Адвокатського об`єднання "Дніпропетровська Центрально-міська юридична консультація" ОСОБА_1, м. Дніпро

до Адвокатського об`єднання "Традиції захисту", м. Дніпро

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Мошковська Наталія Миколаївна, м. Дніпро

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , м. Дніпро

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3 , м. Дніпро

третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_4 , м. Дніпро

третя особа-5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_5 , м. Дніпро

третя особа-6, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_6 , м. Дніпро

третя особа-7, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_7 , м. Дніпро

про визнання незаконними та скасування рішень загальних зборів, оформлених протоколом від 14.11.2023

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Без виклику (повідомлення) учасників справи

С У Т Ь С П О Р У :

У червні 2024 року Адвокати-засновники Адвокатського об`єднання "Дніпропетровська Центрально-міська юридична консультація" ОСОБА_8 та ОСОБА_1 звернулися до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Адвокатського об`єднання "Дніпропетровська Центрально-міська юридична консультація", у якому просили:

- визнати недійсними у повному обсязі всі рішення загальних зборів адвокатів-засновників Адвокатського об`єднання "Дніпропетровська Центрально-міська юридична консультація", оформлені протоколом загальних зборів адвокатів-засновників Адвокатського об`єднання "Дніпропетровська Центрально-міська юридична консультація" від 14 листопада 2023 року;

- визнати недійсною у повному обсязі нову редакцію Статуту Адвокатського об`єднання "Дніпропетровська Центрально-міська юридична консультація" від 2023 року, затверджену рішенням загальних зборів адвокатів-засновників Адвокатського об`єднання "Дніпропетровська Центрально-міська юридична консультація" з питання третього порядку денного зборів, оформленим протоколом загальних зборів адвокатів-засновників Адвокатського об`єднання "Дніпропетровська Центрально-міська юридична консультація" від 14 листопада 2023 року;

- скасувати реєстраційну дію "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу 27.02.2024 №1002241070012024693, Зміна місцезнаходження юридичної особи. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи. Зміна установчих документів", здійснену приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мошковською Н.М., якою внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зміни до відомостей про юридичну особу - Адвокатське об`єднання "Дніпропетровська Центрально-міська юридична консультація" щодо: зміни складу засновників юридичної особи; зміни установчих документів відповідача, а саме Статуту Адвокатського об`єднання "Дніпропетровська Центрально-міська юридична консультація" в новій редакції від 2023 року.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2024 справу №904/2806/24 передано на розгляд судді Крижному О.М..

Рішенням суду від 26.12.2024 в задоволенні позову ОСОБА_8 та ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування рішень загальних зборів, оформлених протоколом від 14.11.2023 відмовлено.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.08.2025 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2024 у справі №904/2806/24 залишено без змін.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.02.2026 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.08.2025 у справі № 904/2806/24 скасовано, а справу № 904/2806/24 передано на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2026 справу №904/28060/24 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою суд від 16.03.2026 прийнято справу 904/2806/24 до свого провадження; постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 16.04.2026.

З 16.04.2026 підготовче засідання відкладено до 06.05.2026.

Ухвалою суду від 06.05.2026 продовжено строк підготовчого провадження по справі №904/2806/24 на тридцять днів, відкладено підготовче засідання у справі на 01.06.2026.

У підготовчому засіданні 01.06.2026 судом оголошено перерву до 22.06.2026.

З 22.06.2026 підготовче засідання відкладено до 17.08.2026.

Водночас, суддя Євстигнеєва Н.М., починаючи з 30.06.2026 по 07.08.2026 включно, перебувала у відпустці.

У підготовчому засіданні 17.08.2026 судом оголошено перерву до 21.09.2026.

19 серпня 2026 року від позивачів до господарського суду надійшла заява про відвід судді Євстигнеєвої Н.М. від розгляду справи №904/2806/24.

Заява про відвід судді мотивована порушенням судом норм ГПК України, зокрема ст. 2, 6, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, що на думку заявників, вказує на упередженість судді та її заінтересованість на користь відповідача та третіх осіб.

Вказано, що підготовче провадження у справі №904/2806/24 триває з березня 2026 року (понад 6 місяців), що суттєво перевищує граничний 90-денний строк, встановлений ГПК України. Відкладення розгляду справи на 56 днів через 7-денну відпустку представника відповідача є процесуально непропорційним, порушує розумні строки та свідчить про штучне затягування процесу на користь відповідача, та порушує права позивачів на справедливий суд, гарантований кожному, виходячи з приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Також суддя беззастережно задовольняє будь-які клопотання відповідача про відкладення розгляду справи (16.04.2026, 22.06.2026, 17.08.2026). Така систематична процесуальна поблажливість виключно до однієї сторони викликає у заявників обґрунтовані сумніви щодо об`єктивності судді.

Постановою від 17.02.2026 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду чітко встановив предмет доказування під час - нового розгляду: відповідач повинен довести обставини належного повідомлення позивачів про проведення спірних зборів.

Заявники зазначають, що замість оперативної перевірки наявності чи відсутності вказаних доказів у підготовчому провадженні та закриття підготовчого провадження, суддя Євстигнеєва Н.М. безкінечно призначає та відкладає підготовчі засідання, чим фактично сприяє відповідачу в ухиленні від виконання процесуального обов`язку щодо надання доказів.

При цьому позивачі посилаються на положення ч. 1 ст. 35, ч. 1, 3 ст. 38 ГПК України.

За приписами частини третьої ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу (ч. 3 ст. 39 ГПК України).

Відповідно до статті 129 Конституції України, судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства, зокрема, є законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак (стаття 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до п. 1, 2 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Згідно з частиною першою ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Пунктом 1 частини другої статті 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Пунктом 3 частини другої статті 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Відповідно до п. 5 частини першої ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені в ст. 35 ГПК України.

Так суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

При цьому, перелік обставин, за наявності яких суддя безумовно підлягає відводу є вичерпним, а тому виключає можливість їх розширеного тлумачення.

Здійснивши оцінку доводів, викладених в заяві про відвід, суд дійшов висновку про їх безпідставність, оскільки заява позивачів про відвід судді від розгляду справи №904/2806/24 фактично зводиться до незгоди із процесуальними діями судді, та не містить доказів, які свідчать про упередженість або необ`єктивність судді що, у свою чергу, суперечить приписам ст. 74 ГПК України.

Водночас, частиною четвертою ст. 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до частини першої статті 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196-205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою (ч. 1 ст. 183 ГПК України).

У підготовчому засіданні суд, зокрема, з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує заяви та клопотання учасників справи; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті (ч.2 ст.182 ГПК України).

Згідно частини першої статті 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду (ч. 2, 3 ст.177 ГПК України).

Суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, визначених ч. 2 ст.183 ГПК України.

Згідно частини першої статті 198 Господарського процесуального кодексу України при одноособовому розгляді справи суддя, який розглядає справу, є головуючим у судовому засіданні.

Головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи (ч. 3 ст. 198 ГПК України).

Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття "розумного строку" не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: правова та фактична складність справи, поведінка заявника, інших учасників справи та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (справи "Фрідлендер проти Франції", "Федіна проти України", "Матіка проти Румунії", "Літоселітіс проти Греції").

Також Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Броуґан та інші проти Сполученого Королівства" зазначив, що очевидно, для кожної справи буде свій прийнятний строк, і встановлення кількісного обмеження, чинного для будь-якої ситуації, було б штучним. Суд неодноразово визнавав, що неможливо тлумачити поняття розумного строку як фіксовану кількість днів, тижнів тощо (рішення у справі "Штеґмюллер проти Австрії"). Таким чином, у кожній справі постає питання оцінки, що залежатиме від конкретних обставин.

З огляду на вказане строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи, поведінка заявників та об`єктивна необхідність вчинення процесуальних дій.

Відправляючи правосуддя, суддя самостійно, на власний розсуд визначає, які саме процесуальні дії слід учинити, виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, у тому числі, вирішує заявлені сторонами клопотання та заяви.

Прийняття суддею певних процесуальних рішень, зокрема, за наслідками розгляду поданих представниками сторін заяв, клопотань, не свідчить про необ`єктивне та/або упереджене ставлення судді до однієї зі сторін чи надання переваг окремим учасникам процесу, а є формою реалізації суддею своїх повноважень в господарському судочинстві.

Оцінюючи доводи ОСОБА_8 та ОСОБА_1 , суд приймає до уваги основоположний принцип свободи вираження поглядів, гарантований кожному статтею 10 Європейської конвенції з прав людини.

Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону (стаття 129 Конституції України).

Здійснення незалежного правосуддя вимагає від судді протистояти будь-якому неправомірному зовнішньому впливу та зобов`язує розглядати справу якою б складною вона не була, забезпечуючи, тим самим, доступ до правосуддя.

За змістом статей 38, 42 Господарського процесуального кодексу України право на відвід судді є одним із процесуальних прав учасника справи.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

За змістом рішення Європейського Суду у справі Білуха проти України (п. 49), наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися не лише за суб`єктивним, а й за об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п.38).

У цьому відношенні неупередженість повинна бути очевидною в межах справи, що розглядається.

Вирішальним для об`єктивного критерію є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

Так, у рішенні 15 жовтня 2009 року у справі "Мікаллеф проти Мальти" ЄСПЛ вказав, що "будь-який суддя щодо якого наявна достатня підстава (legitimate reason) побоювання відсутності неупередженості повинен усунутись" (Micallef v. Malta, заява № 17056/06, §98). У рішенні від 15 липня 2005 року у справі "Межнаріч проти Хорватії" ЄСПЛ звернув увагу на те, що "слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава (legitimate reason) побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною" (Meznaric v. Croatia, заява № 71615/01, § 31).

Таким чином, для задоволення відводу за об`єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.

Зазначена правова позиція збігається з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним в ухвалі від 04.02.2020 у справі № 908/137/18 (провадження № 12-106гс19).

Позивачами не наведено будь-яких мотивів, які б свідчили про упередженість та необ`єктивність суддів, які б безпосередньо та однозначно вказували на їх особисту небезсторонність чи упереджене ставлення до позивача або особисту прихильність до інших учасників справи.

Суд зауважує, що внутрішні емоційно-вольові відчуття заявника з того чи іншого питання без наявності з цього питання певних доказів чи інформації не є достатньою підставою для констатації факту наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.

Господарський процесуальний кодекс України передбачає чіткий спосіб захисту прав особи, яка не погоджується з процесуальними рішеннями судді. Так, заявник, у випадку незгоди з процесуальними рішеннями суду має право або оскаржити відповідні ухвали, що підлягають самостійному оскарженню, або заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включити до апеляційної скарги на рішення суду. Однак така незгода не є підставою для відводу судді.

У справі, що розглядається, відсутні докази про наявність заяв судді чи то вчинків поза межами процесуальних дій під час судочинства, які б свідчили про його неспроможність забезпечити об`єктивний, неупереджений розгляд цієї справи.

Доводи заявника щодо необхідності відводу судді лише з наведених вище підстав прямо порушують один з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, з правовою позицією яких він не згоден.

За таких обставин правові підстави для відводу судді у даній справі відсутні, а відтак суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про відвід судді.

Крім того, відповідно до вимог статті 277 Господарського процесуального кодексу України, порушення норм процесуального права, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи, або ухвалення судового рішення суддею, якому було заявлено відвід і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обгрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою, є підставами для скасування рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

Відповідно до ст. 39 ГПК України, враховуючи висновки суду про необґрунтованість заявленого відводу, з метою уникнення виникнення у позивачів сумнів у неупередженості та об`єктивності судді під час розгляду справи № 904/2806/24 в цілому та заяви про відвід, зокрема, матеріали справи підлягають передачі уповноваженій особі для вирішення питання щодо визнання складу суду для розгляду заяви про відвід судді від розгляду справи № 904/2806/24, який визначається у порядку ст. 32 ГПК України.

Керуючись статтями 32, 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

У Х В А Л И В:

Заявлений Адвокатами - засновниками Адвокатського об`єднання "Дніпропетровська Центрально-міська юридична консультація" ОСОБА_8 та ОСОБА_1 відвід судді Євстигнеєвої Н.М. у справі № 904/2806/24 - визнати необґрунтованим.

Матеріали справи №904/2806/24 передати для здійснення визначення складу суду автоматизованою системою щодо розгляду заяви про відвід, відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 21.08.2026 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Н.М. Євстигнеєва