Ухвала суду № 139143036, 20.08.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про повернення заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви

20.08.2026м. ДніпроСправа № 904/4965/26

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Іванова Т.В., розглянувши без участі (виклику) представників сторін заяву Заєць Павла Леонідовича - представника Приватного підприємства "Вакант" (вх. суду №зз-85/26 від 18.08.2026) про забезпечення позову до подання позовної заяви

особи, які можуть отримати статус учасника справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рудопрайм" (50027, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Ярослава Мудрого, будинок 51б; ідентифікаційний код 39756823)

про забезпечення позову до подання позовної заяви

ВСТАНОВИЛА:

18.08.2026 до господарського суду від Заєць Павла Леонідовича - представника Приватного підприємства "Вакант" через систему "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №зз-85/26 від 18.08.2026) про забезпечення позову до подання позовної заяви відповідно до якої він просить господарський суд:

- заяву Приватного підприємства "Вакант" про забезпечення позову до подання позовної заяви задовольнити;

- накласти арешт на усе рухоме та нерухоме майно у межах ціни позову у сумі 3 242 068,36 грн, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Рудопрайм" (ідентифікаційний код 39756823);

- накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на всіх рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, у межах ціни позову у сумі 3 242 068,36 грн., що відкриті на ім`я Товариства з обмеженою відповідальністю "Рудопрайм" (ідентифікаційний код 39756823) та які будуть виявлені під час здійснення виконавчого провадження.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2026 справу №904/4965/26 передано на розгляд судді Івановій Т.В.

Щодо поданої заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви, господарський суд зазначає наступне.

Статтями 136, 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із частиною 5 статті 139 Господарського процесуального кодексу України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Пунктом 3 частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір за подання заяви про забезпечення позову до господарського суду складає 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на день звернення заявника до суду 1 664,00 грн).

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Як убачається, заява про забезпечення позову подана представником заявника в електронній формі через систему "Електронний суд".

Отже, за подання заяви про забезпечення позову заявник мав сплатити судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

У якості доказів сплати судового збору за подання відповідної заяви заявником подано копію платіжної інструкції №535 від 13.08.2026 на суму 1 664,00 грн.

При цьому, з довідки Відділу документального забезпечення Господарського суду Дніпропетровської області №196/26 від 18.07.2026 вбачається, що платіжна інструкція №535 від 13.08.2026 була використаний в іншій справі - №904/4934/26, заява надійшла 17.08.2026 за вх. № зз-84/26.

З відомостей Програмного комплексу "Діловодство спеціалізованого суду" (ДСС) убачається, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2026 у справі №904/4934/26 заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви та додані до них документи повернуто заявнику - ОСОБА_1 .

Водночас, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Незвернення заявника станом на даний момент до суду із клопотанням про повернення судового збору у справі №904/4934/26 не є гарантією неподання ним такого клопотання у майбутньому.

У разі прийняття господарським судом платіжної інструкції №535 від 13.08.2026 на суму 1 664,00 грн, як належного доказу оплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову у справі №904/4965/26, заявник після ухвалення судом рішення у цій справі не буде позбавлений можливості подання клопотання про повернення судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у справі №904/4934/26.

У постанові від 13 лютого 2019 року у справі №1540/3297/18 Верховний Суд звернув увагу, що певний час редакція частини четвертої статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачала таке право, що якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв`язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору (друге речення цієї норми закону).

Проте Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" це речення було виключено з цієї норми (підпункт 4 пункт 4 цього Закону) і станом на час розгляду заяви стаття 6 Закону України "Про судовий збір" передбачала, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.

Тому, заявник/позивач, коли подає повторно заяву, має сплати судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної заяви, яку суд залишив без розгляду. Запроваджене законодавче нововведення не обмежує і не порушує прав заявника/позивача в частині обов`язку нести додаткові майнові витрати у зв`язку зі зверненням до суду, оскільки за законом такий заявник / позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної заяви, яка була залишена без розгляду.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.10.2023 у справі №160/554/23.

За таких обставин, прийняття судом платіжної інструкції №535 від 13.08.2026 на загальну суму 1 664,00 грн, як належного доказу оплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову у справі № 904/4965/26, з високою імовірністю буде мати наслідком фактичне безпідставне повернення позивачу з Державного бюджету України грошових коштів у розмірі 1 664,00 грн за подання заяви про забезпечення позову.

Таким чином, заява подана без належних доказів сплати судового збору за подання відповідної заяви, що є порушенням положень частини 5 статті 139 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 7 статті 140 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Викладене не є перешкодою у доступі до правосуддя.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 р. у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).

Європейський суд з прав людини в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі 28249/95 від 19.06.2001 зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне повернути заяву представника Приватного підприємства "Вакант" (вх. суду зз-85/26 від 18.08.2026) про забезпечення позову до подання позовної заяви, оскільки подана заява не містить доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

При цьому, судом враховано, що вказана заява з додатками надійшла до суду в електронній формі через систему "Електронний суд" та роздруковувалася судом, а отже, не підлягає фактичному поверненню на адресу заявника.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 136, 137, 138, 139, 140 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Повернути представнику Приватного підприємства "Вакант" заяву (вх. суду №зз-85/26 від 18.08.2026) про забезпечення позову до подання позовної заяви, і додані до неї документи без розгляду.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви про забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.В. Іванова