Ухвала суду № 139111092, 17.08.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

У Х В А Л А

17 серпня 2026 р. Справа № 902/57/26

Господарський суд Вінницької області у складі : головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Шарко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали у справі

за заявою: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

про неплатоспроможність

Представники учасників справи в судове засідання не з`явилися

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/57/26 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ..

Ухвалою суду від 25.03.2026 року відкрито провадження у справі № 902/57/26 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .. Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Призначено керуючим реструктуризацією у справі арбітражного керуючого Белінську Н.О. Призначено попереднє засідання у справі на 17.06.2026 року.

При цьому, 27.03.2026 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

24.04.2026 року до суду від АТ "Універсал Банк" надійшла заява б/н від 23.04.2026 року (вх. № 01-32/597/26) про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 25 836,67 грн у справі № 902/57/26.

Ухвалою суду від 28.04.2026 року призначено заяву АТ "Універсал Банк" б/н від 23.04.2026 року (вх. № 01-32/597/26) про визнання грошових вимог до боржника у справі №902/57/26 до розгляду в судовому засіданні на 17.08.2026 р. об 11:30 год..

На визначену дату представники учасників цієї справи в судове засідання не з`явилися.

Натомість, судом встановлено, що 27.04.2026 року до суду від арбітражного керуючого Белінської Н.О. через систему "Електронний суд" надійшло повідомлення № 02-1122/4517 від 27.04.2026 року про результати розгляду вимог АТ "Універсал Банк" у справі №902/57/26.

Судом були оглянуто подане повідомлення та долучено до матеріалів справи.

Крім того, 13.08.2026 року до суду від арбітражного керуючого Белінської Н.О. через систему "Електронний суд" надійшло клопотання № 02-1122/8745 від 13.08.2026 року, в якому керуюча реструктуризацією просить суд провести судове засідання, з розгляду заяви АТ "Універсал Банк" про визнання грошових вимог, яке призначене на 17.08.26 р. об 11:30 год. по справі № 902/57/26 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , без її присутності.

Принагідно, суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Суд, оглянувши наявні матеріали справи, дійшов висновку про можливість розгляду заяви АТ "Універсал Банк" про визнання грошових вимог до боржника за відсутності представників учасників цієї справи та за наявними у справі доказами.

Суд, розглянувши подану кредиторську заяву та дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

За змістом кредиторської заяви АТ "Універсал Банк" б/н від 23.04.2026 року, 29.12.2019 року між АТ "Універсал Банк" та ОСОБА_1 було підписано Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг (надалі - Анкета -заява).

Відповідно до першого абзацу Анкети-заяви Клієнт просить відкрити поточний рахунок у гривні на його ім`я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов Договору та наведених нижче умов.

Згідно п. 2 Анкети-Заяви, Клієнт підтвердив що він погоджується з тим, що ця Анкета-Заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг (далі - Договір), укладання якого клієнт підтвердив та зобов`язувався виконувати його умови.

Згідно п. 3 Анкети-Заяви, підписанням цього Договору клієнт підтвердив, що ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, що складають договір про надання банківських послуг та отримав їх примірник у мобільному додатку, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Окрім цього, клієнт беззастережно погодився, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту, погодився з тим, що про зміну розміру доступного ліміту Банк повідомляє шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.

Відповідно до другого абзацу п. 10 Анкети-Заяви Клієнт надав право та доручив АТ "Універсал Банк" здійснювати договірне списання коштів з усіх його рахунків, відкритих у АТ "Універсал Банк", без додаткових його розпоряджень, для погашення будь-яких інших грошових зобов`язань Клієнта перед АТ "Універсал Банк", що випливають з умов Договору та/або будь-якого іншого договору, що укладений або буде укладений у майбутньому між Клієнтом та Банком.

Після чого, Клієнт отримав платіжну картку за Договором про надання банківських послуг "Моnоbank".

Відповідно до розділу І Умов і правил, Анкета-заява до Договору про надання банківських послуг "Моnоbank" - письмове звернення клієнта до Банку з проханням відкрити йому банківський рахунок та/або надання йому інших банківських послуг на умовах, визначених Договором. Підписана клієнтом Анкета-заява є підтвердженням укладення Договору.

Відповідно до п. 2.3. Умов і правил, своїм підписом на Анкеті-Заяві клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення відповідного Договору клієнт ознайомився з текстом розділів, пунктів, підпунктів цих Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, Загальних умов випуску та обслуговування платіжних карток, Паспорту споживчого кредиту, Прогнозованого графіку щомісячних платежів та усіма умовами інших частин Договору, повністю зрозумів їхній зміст та погоджується з викладеним.

Відповідно до п. 2.4. Умов і правил, укладаючи Договір Клієнт та Банк приймають на себе всі обов`язки та набувають всіх прав, передбачених усіма розділами, пунктами, підпунктами та складовими частинами Договору.

Також, у заяві повідомлено, що із Умовами і правилами можна ознайомитися на офіційному сайті Банку https://monobank.ua/terms?file=umovy-2019-12-13.pdf, така інформація із повним змістом Умов і правил (із врахуванням всіх змін та наступних редакцій) є у вільному доступі і мережі Internet, а також доступна в мобільному додатку "Monobank".

Разом з цим, заочним рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 27.03.2026 року по справі № 153/165/26 позов АТ "Універсал Банк" про стягнення заборгованості було задоволено та вирішено, зокрема, стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором про надання банківських послуг "Monobank" від 29.12.2019 року суму в загальному розмірі 25 836,67 грн, з якої: заборгованості за тілом кредиту - 22627,47 грн, судового збору - 3 209,20 грн (https://reyestr.court.gov.ua/Review/135205806).

Отже, заборгованість Клієнта перед Банком за Договором про надання банківських послуг "Моnоbank" станом на 25.03.2026 року становить 25 836,67 грн.

Відтак, АТ "Універсал Банк" подає цю заяву з грошовими вимогами у загальному розмірі 25 836,67 грн, яка складається з : заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) в сумі 22 627,47 грн; заборгованості за судовим збором в сумі 3 209,20 грн.

Також, у заяві вказано, що грошові вимоги АТ "Універсал Банк" у даному випадку не є забезпеченими та Банк не є заінтересованою особою до боржника, згідно ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства.

На підставі викладеного, Заявник просить суд : визнати АТ "Універсал Банк" Кредитором у справі № 902/57/26 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 з грошовими вимогами в розмірі 25 836,67 грн та в розмірі 5 324,80 грн - сплаченого судового збору; включити грошові вимоги АТ "Універсал Банк" до ОСОБА_1 до реєстру вимог кредиторів.

Згідно повідомлення арбітражного керуючого Белінської Н.О. № 02-1122/4517 від 27.04.2026 року про результати розгляду вимог АТ "Універсал Банк" у справі №902/57/26, рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 27.03.2026 року по справі №153/165/26 позов Акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково; вирішено стягнути із ОСОБА_1 , на користь Акціонерного товариства "Універсал Банк", заборгованість за Договором про надання банківських послуг "Monobank" від 29.12.2019 в розмірі 22627 (двадцять дві тисячі шістсот двадцять сім) гривень 47 (сорок сім) копійок; стягнути із ОСОБА_1 , на користь Акціонерного товариства "Універсал Банк", судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3 209 (три тисячі двісті дев`ять) гривень 20 (двадцять) копійок; у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Таким чином, грошові вимоги АТ "Універсал Банк" у розмірі 25 836,67 грн є безспірними.

Отже, керуюча реструктуризацією (арбітражний керуючий) фізичної особи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , визнає в повному обсязі вимоги АТ "Універсал Банк" в розмірі 25 836,67 грн.

Також, у цьому повідомленні вказано, що заява АТ "Універсал Банк" була створена в системі "Електронний Суд" 23.04.2026 року, в зв`язку з чим, 30-денний строк не пропущено.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

За змістом ст. 1 КУзПБ, грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Частина 1 ст. 122 КУзПБ передбачає, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Згідно ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Як вказувалось вище, 27.03.2026 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Відповідно до матеріалів справи, заява АТ "Універсал Банк" б/н від 23.04.2026 року про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/57/26, надійшла до суду 24.04.2026 року за вх. № 01-32/597/26 (сформована в системі "Електронний суд" - 23.04.2026), тобто у межах визначеного ч. 1 ст. 45 КУзПБ строку на подання заяв з грошовими вимогами до Боржника - ОСОБА_1 ..

Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.07.2024 року у cправі № 910/1246/21, заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);

- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);

- покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 01.03.2023 у справі №902/221/22);

- розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).

- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18).

Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (див.висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18, постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі № 904/10560/17).

У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 29.12.2019 року між АТ "Універсал Банк" та ОСОБА_1 (Клієнт) було підписано Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, в якій Клієнт, зокрема, просила відкрити поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривні на своє ім`я - ОСОБА_1 та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов Договору та наведених у цій Анкеті-заяві умов.

Разом з цим, як повідомлено Заявником у кредиторській заяві та встановлено судом, заочним рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 27.03.2026 року по справі № 153/165/26 позов АТ "Універсал Банк" про стягнення заборгованості було задоволено та вирішено, зокрема, стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором про надання банківських послуг "Monobank" від 29.12.2019 року суму в загальному розмірі 25836,67 грн, з якої: заборгованості за тілом кредиту - 22 627,47 грн, судового збору - 3209,20 грн (https://reyestr.court.gov.ua/Review/135205806).

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

За змістом ч. 1 ст. 7 Закону України "Про доступ до судових рішень", у текстах судових рішень, що відкриті для загального доступу, не можуть бути розголошені такі відомості: 1) місце проживання або перебування фізичних осіб із зазначенням адреси, номери телефонів чи інших засобів зв`язку, адреси електронної пошти, реєстраційні номери облікової картки платника податків, реквізити документів, що посвідчують особу, унікальні номери запису в Єдиному державному демографічному реєстрі; 2) реєстраційні номери транспортних засобів; 3) номери банківських рахунків, номери платіжних карток; 4) інформація, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувалися у закритому судовому засіданні; 5) інші відомості, що дають можливість ідентифікувати фізичну особу. Такі відомості замінюються літерними або цифровими позначеннями.

Отже, суд, перевіривши відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень за вказаним вище посиланням - https://reyestr.court.gov.ua/Review/135205806, встановив наявність у цьому реєстрі описаного вище рішення суду.

Принагідно, суд зважає на те, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, згадане вище рішення суду набрало законної сили : 27.04.2026 року.

Водночас, із змісту рішення суду від 27.03.2026 року по справі № 153/165/26, серед іншого, вбачається наступне.

29.12.2019 ОСОБА_1 звернулася до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 29.12.2019.

В АТ «Універсал Банк» на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрито рахунок №НОМЕР_2 , картка № НОМЕР_1 , тип рахунку ОСОБА_2 , статус картки активна до 12/30, що підтверджується довідкою про наявність рахунку від 22.12.2025 (а.с. 18).

30.12.2019 ОСОБА_1 в АТ «Універсал Банк» встановлено кредитний ліміт в сумі 15000 грн., який неодноразово змінювався, востаннє: 03.04.2025 - 12000 грн, про що свідчить складена АТ «Універсал Банк» довідка про розмір встановленого ліміту від 22.12.2025 (а.с. 19).

Як вбачається із виписки руху коштів по картці за період з 30.12.2019 по 22.12.2025 відповідач ОСОБА_1 активно користувалася відкритим рахунком та використовувала кредитні кошти (а.с.14-17).

Відповідно до наданого розрахунку заборгованості, заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» за договором «Мonobank» № б/н від 29.12.2019, станом на 22.12.2025 складає 23 465,02 грн, з яких 22627,47 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 837,55 грн заборгованість за пенею (а.с.6-12).

Судом встановлено, що прийняті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором АТ «Універсал Банк» виконало своєчасно і повністю, надававши кредитні ресурси в повному обсязі. У свою чергу, взяті на себе зобов`язання ОСОБА_1 належним чином не виконувала, у зв`язку з чим у неї утворилася заборгованість за договором від 29.12.2019 в розмірі 22 627,47 грн, що є заборгованістю за наданим кредитом (тілом кредиту).

Виходячи з вищенаведеного, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, а саме: в частині стягнення заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 22 627,47 грн за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 29.12.2019.

На підставі вищевикладеного, суд ухвалив позов Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково. Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 29.12.2019 в розмірі 22 627 (двадцять дві тисячі шістсот двадцять сім) гривень 47 (сорок сім) копійок та судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3209 (три тисячі двісті дев`ять) гривень 20 (двадцять) копійок.

Отже, загальна сума грошових коштів, яку ухвалено стягнути з Боржника на користь АТ «Універсал Банк» згідно описаного вище судового рішення склала 25 836,67 грн (22627,47 грн + 3 209,20 грн), яка і заявлена останнім до визнання у цій справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з усталеними висновками Верховного Суду (зокрема постанови, на які також посилається скаржник, від 26.11.2019 у справі № 922/643/19, від 10.12.2019 у справі №910/6356/19) преюдиціальність означає обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших справ. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Крім цього, у постанові від 22.10.2019 у справі № 910/2039/18 Верховний Суд наголосив, серед іншого наголосив, що "преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акта, який набрав законної сили.

Норми статті 129-1 Конституції України визначають, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів".

Отже, встановлені вказаним вище судовим рішенням від 27.03.2026 року по справі №153/165/26 обставини щодо наявної кредитної заборгованості Боржника - ОСОБА_1 перед АТ "Універсал Банк" у розмірі 22 627,47 грн за договором про надання банківських послуг "Monobank" від 29.12.2019 року, є преюдиціальними в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України та не підлягають доказуванню.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ст. 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Враховуючи викладене та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що заявлені АТ "Універсал Банк" грошові вимоги до Боржника у цій справі в розмірі 25 836,67 грн (22 627,47 грн + 3 209,20 грн), підтверджуються наявними у справі доказами, а саме зазначеним вище рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 27.03.2026 року по справі № 153/165/26, а отже підлягають визнанню.

Поряд з цим, судом встановлено, що станом момент розгляду поданої кредиторської заяви, доказів щодо погашення Боржником заборгованості перед АТ "Універсал Банк" в розмірі 25 836,67 грн не надано.

Відповідно до ч. 6 ст. 45 КУзПБ, заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Згідно ч. 2, ч. 4 ст. 133 КУзПБ, витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Враховуючи викладене та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення заяви АТ "Універсал Банк" б/н від 23.04.2026 року (вх. № 01-32/597/26) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/57/26, в повному обсязі, з мотивів наведених вище та визнання заявлених вимог в розмірі 25 836,67 грн, які підтверджені наданими доказами з віднесенням їх до другої черги задоволення.

Крім того, визнанню підлягають вимоги в розмірі 5 324,80 грн - судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів).

Керуючись ст.ст. 1, 2, 9 (ч. 4), 45, 113, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 13, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 232-236, 242, 326 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Задоволити заяву АТ "Універсал Банк" б/н від 23.04.2026 року (вх. № 01-32/597/26) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/57/26, повністю.

2. Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства "Універсал Банк" (вул.Оленівська, буд. 23, м. Київ, 04080; код ЄДРПОУ 21133352) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 25 836,67 грн (друга черга задоволення вимог кредиторів); а також 5 324,80 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів) у справі №902/57/26.

3. Арбітражному керуючому (керуючій реструктуризацією) Белінській Н.О. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів Боржника по справі №902/57/26.

4. Копію ухвали надіслати до електронних кабінетів ЄСІТС та на електронні поштові адреси: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , представнику ОСОБА_1 адвокату Хохленку А.О. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; арбітражному керуючому Белінській Н.О. - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; АТ "Акцент-Банк" - Legal.Collect@a-bank.com.ua, представникам АТ "Акцент-Банк", ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_4 , адвокату Омельченку Є.В. - ІНФОРМАЦІЯ_5 ; АТ "Універсал Банк" - contact@universalbank.com.ua; представнику АТ "Універсал Банк" Македону О.А. - ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Згідно ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. прим.: 1 - до справи.