Рішення № 139105023, 20.08.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 128/1103/26

Провадження № 2/127/3436/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі: головуючого судді Сичука М.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у письмовому провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «СІТІ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «СІТІ ФІНАНС» звернулося до Вінницького районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 26 липня 2021 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» (на момент укладення договору АТ «Райффайзен Банк Аваль») та відповідачем було укладено Заяву про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» № 010/64695/82/1171235, відповідно до умов якої банк відкрив відповідачу картковий рахунок та надав споживчий кредит у формі кредитування рахунку.

Згідно з умовами кредитного договору початковий розмір кредитного ліміту становив 3 000,00 грн, при цьому максимальний ліміт, у межах якого міг встановлюватися поточний кредитний ліміт, складав 500 000,00 грн. Кредит надавався шляхом кредитування карткового рахунку, а відповідач зобов`язувався належним чином та у встановлені договором строки повернути отримані кредитні кошти, сплачувати проценти за користування кредитом та виконувати інші зобов`язання, передбачені умовами договору.

Позивач зазначає, що банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу можливість користуватися кредитними коштами, що підтверджується випискою по рахунку та іншими матеріалами справи.

Разом із тим відповідач, всупереч умовам кредитного договору, належним чином свої зобов`язання не виконав, у зв`язку із чим допустив прострочення виконання грошового зобов`язання та утворення заборгованості.

20 лютого 2024 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «СІТІ ФІНАНС» було укладено договір про відступлення права вимоги № 114/2-67-Р, відповідно до умов якого позивач набув права вимоги за низкою кредитних договорів, у тому числі за кредитним договором № 010/64695/82/1171235 від 26 липня 2021 року, укладеним із відповідачем.

Позивач вказує, що після переходу права вимоги відповідач не здійснив жодного платежу на погашення заборгованості ні на користь первісного кредитора, ні на користь нового кредитора.

Станом на дату переходу права вимоги розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становив 33 162,64 грн, з яких: 30 226,00 грн заборгованість за дозволеним овердрафтом та 2 936,64 грн заборгованість за недозволеним овердрафтом.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 33 162,64 грн, судовий збір у сумі 3 328,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 500,00 грн.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 20 березня 2026 року цивільну справу № 128/1103/26 передано за територіальною підсудністю до Вінницького міського суду Вінницької області.

Ухвалою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 09 квітня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у письмовому провадженні.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі разом із копією позовної заяви та доданими до неї документами було направлено відповідачу за зареєстрованим місцем проживання.

Відзиву на позовну заяву, будь-яких заяв, клопотань чи заперечень щодо позовних вимог у встановлений судом строк від відповідача до суду не надходило.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, приходить до таких висновків.

Після дослідження матеріалів цивільної справи, всебічного, повного та безпосереднього з`ясування фактичних обставин справи, перевірки їх належними і допустимими доказами, оціненими відповідно до вимог статей 7681, 89 ЦПК України, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає справу виключно в межах заявлених вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 26 липня 2021 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Заяву про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» №010/64695/82/1171235, яка є кредитним договором, відповідно до умов якого банк відкрив відповідачу картковий рахунок та надав споживчий кредит у формі кредитування рахунку. Факт укладення кредитного договору підтверджується копією заяви, що міститься у матеріалах справи.

Умовами договору передбачено, що початковий розмір кредитного ліміту становив 3 000,00 грн, при цьому максимальний кредитний ліміт визначено у сумі 500 000,00 грн. Строк кредитування становив 48 місяців, а проценти за користування кредитними коштами встановлені у розмірі 42 % річних. Кредит надавався шляхом кредитування карткового рахунку позичальника, а останній зобов`язався своєчасно повертати отримані кошти та сплачувати проценти відповідно до умов договору.

На підтвердження виконання первісним кредитором своїх зобов`язань позивачем надано виписку по рахунку відповідача, яка підтверджує фактичне користування відповідачем кредитними коштами.

Відповідно до статей 76, 77 ЦПК України зазначена виписка є належним та допустимим доказом, оскільки містить відомості щодо руху коштів за рахунком позичальника та підтверджує отримання останнім кредитних коштів і користування ними.

Правова позиція щодо належності банківських виписок як доказів виконання кредитодавцем своїх зобов`язань неодноразово висловлювалася Верховним Судом, який зазначав, що саме виписка з банківського рахунку підтверджує рух коштів та є первинним документом бухгалтерського обліку, який підтверджує здійснення відповідних банківських операцій.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію, а кредитор має право вимагати виконання такого обов`язку.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються.

Згідно із частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню саме у цей строк.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальнику, а позичальник повернути кредит та сплатити проценти.

Як убачається із матеріалів справи, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого допустив прострочення виконання грошового зобов`язання, що призвело до виникнення кредитної заборгованості.

20 лютого 2024 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «СІТІ ФІНАНС» укладено договір відступлення права вимоги №114/2-67-Р, відповідно до якого до позивача перейшли права вимоги за кредитними договорами, визначеними у реєстрі боржників, у тому числі за кредитним договором №010/64695/82/1171235 від 26 липня 2021 року, укладеним із відповідачем.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою шляхом передання своїх прав за правочином.

За змістом статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в тому обсязі та на тих умовах, які існували на момент переходу цих прав.

Частиною першою статті 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, після укладення договору відступлення права вимоги саме ТОВ «Фінансова Компанія «СІТІ ФІНАНС» набуло статусу належного кредитора у спірному зобов`язанні та отримало право вимагати від відповідача виконання обов`язку щодо повернення кредитної заборгованості.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, який відповідачем не спростований та будь-яких заперечень щодо правильності якого суду не подано, станом на дату переходу права вимоги заборгованість відповідача за кредитним договором становить 33 162,64 грн, з яких 30 226,00 грн заборгованість за дозволеним овердрафтом та 2 936,64 грн заборгованість за недозволеним овердрафтом.

Суд перевірив наданий розрахунок, співставив його із умовами кредитного договору, договором відступлення права вимоги та реєстром боржників і не встановив будь-яких суперечностей чи арифметичних розбіжностей.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, правом на подання відзиву не скористався, доказів належного виконання кредитних зобов`язань або погашення заборгованості не надав, розрахунок позивача не спростував, а тому відповідно до положень статей 12, 13, 81 ЦПК України суд вирішує справу за наявними у ній доказами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Приписами статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Оцінивши всі зібрані у справі докази у їх сукупності відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд доходить висновку, що позивач довів факт укладення кредитного договору, надання відповідачу кредитних коштів, перехід до нього права вимоги за договором відступлення, а також наявність і розмір непогашеної заборгованості, тоді як відповідач жодних належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог суду не надав.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «СІТІ ФІНАНС» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №010/64695/82/1171235 від 26 липня 2021 року у розмірі 33 162,64 грн є законними, обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із такого.

Відповідно до частин першої, другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 328,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією, долученою до матеріалів справи. Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору відповідно до вимог статті 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 500,00 грн.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом частин першої, другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, а за результатами розгляду справи такі витрати підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу учасник справи подає докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, а розмір таких витрат має бути співмірним зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами, часом, витраченим на їх виконання, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правничої допомоги № 26/11/2025 від 26.11.2025 року, замовлення № 1831 від 05.03.2026 року, акт виконаних робіт (наданих послуг), платіжну інструкцію про оплату правничої допомоги та ордер на надання правничої допомоги.

Оцінивши подані докази на підтвердження понесених витрат, враховуючи характер спірних правовідносин, складність справи, обсяг виконаної представником позивача правничої допомоги, а також відсутність будь-яких заперечень чи клопотань відповідача щодо зменшення їх розміру, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7 500,00 грн є документально підтвердженими, фактичними, необхідними та співмірними, а тому відповідно до статей 137, 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.

Керуючись 12, 13, 7681, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263265, 268, 273, 279 ЦПК України, статтями 509, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «СІТІ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «СІТІ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 010/64695/82/1171235 від 26 липня 2021 року у розмірі 33162 (тридцять три тисячі сто шістдесят дві) гривні 64 копійки, з яких 30 226 (тридцять тисяч двісті двадцять шість) гривень 00 копійок заборгованість за дозволеним овердрафтом; 2 936 (дві тисячі дев`ятсот тридцять шість) гривень 64 копійки заборгованість за недозволеним овердрафтом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «СІТІ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «СІТІ ФІНАНС» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 500 (сім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо рішення було ухвалено без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 17 серпня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «СІТІ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 39508708, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 37/41.

Відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: