Рішення № 139007935, 16.08.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/3570/26

провадження №: 2/398/3640/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"16" серпня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Орловського В.В., з участю секретаря судового засідання Харіної Д.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС", представник позивача Паладич Аліна Олександрівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

встановив:

Стислий виклад позиції позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" звернулося до суду через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за двома кредитними договорами на загальну суму 66 810,00 грн та судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 28.08.2024 року уклала з первісним кредитором ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» в електронній формі Договір № 1727460 про надання споживчого кредиту, а 23.09.2024 року - з первісним кредитором ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» в електронній формі Договір № 1846473 про надання споживчого кредиту. Обидва договори підписані відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а кредитні кошти перераховані на її банківську картку. Відповідач свої зобов`язання не виконала, платежів на погашення кредитів не здійснювала, внаслідок чого утворилася заборгованість: за договором № 1727460 - 49 500,00 грн (тіло кредиту 15 000,00 грн, проценти 27 000,00 грн, штрафні санкції 7 500,00 грн); за договором № 1846473 - 17 310,00 грн (тіло кредиту 3 000,00 грн, проценти 8 310,00 грн, штраф 6 000,00 грн).

Право грошової вимоги за цими договорами перейшло до позивача ТОВ «СВЕА ФІНАНС» на підставі Договору факторингу № 01.02-04/25 від 24.02.2025 року, укладеного з ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», та Договору факторингу № 01.02-17/25 від 27.06.2025 року, укладеного з ТОВ «СЛОН КРЕДИТ».

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 червня 2026 року відкрито провадження у справі. Суд ухвалив проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи. Разом із позовною заявою представник подала клопотання, у якому просила розгляд справи проводити за її відсутності та зазначила, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася. Про дату, час і місце розгляду справи вона повідомлялася належним чином шляхом надсилання судової повістки за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання, до суду повернулося поштове відправлення із зазначенням причини невручення "адресат відсутній". Відзиву на позовну заяву, інших заяв чи клопотань від відповідача до суду не надходило, про причини неявки вона суд не повідомила.

Оскільки відповідач, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явилася без повідомлення причин, відзив не подала, а представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд, керуючись нормами статей 280-281 ЦПК України, ухвалив провести заочний розгляд цієї справи.

Оскільки у судове засідання не з`явилися всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України суд підписав рішення без його проголошення; відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України складання повного судового рішення відкладено на строк, що не перевищує п`яти днів з дня закінчення розгляду справи. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Кредитний договір № 1727460 від 28.08.2024 року.

Відповідно до Паспорта споживчого кредиту від 28.08.2024 року ОСОБА_1 ознайомилася з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту. Зазначений Паспорт підписаний позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором Р206.

28 серпня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено в електронній формі Договір № 1727460 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort». Перед укладенням договору відповідач пройшла процедуру ідентифікації та верифікації особи через Систему BankID НБУ. Відповідач приєдналася до запропонованого кредитодавцем договору, підписавши його електронним підписом одноразовим ідентифікатором Р206, який був надісланий на вказаний нею номер мобільного телефону НОМЕР_1 та введений нею 28.08.2024 року о 07 год 46 хв 38 сек.

Згідно з умовами договору сторони погодили такі основні умови кредитування: сума кредиту - 15 000,00 гривень (п. 1.2); строк кредиту - 360 днів (п. 1.3); тип процентної ставки - фіксована; стандартна процентна ставка - 1 % в день, яка застосовується у межах строку кредиту (п. 1.5.1).

Невід`ємною частиною договору є підписаний сторонами Додаток № 1 «Графік платежів», яким передбачено сплату одинадцяти щомісячних платежів по 4 500,00 грн (проценти за користування кредитом) - 27.09.2024, 27.10.2024, 26.11.2024, 26.12.2024, 25.01.2025, 24.02.2025, 26.03.2025, 25.04.2025, 25.05.2025, 24.06.2025, 24.07.2025 - та остаточного платежу 23.08.2025 року в розмірі 19 500,00 грн, що включає повернення тіла кредиту 15 000,00 грн і проценти 4 500,00 грн.

Пунктами 6.4.1, 6.4.2 договору сторони погодили, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів споживач зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 2 250,00 гривень на 4 (четвертий) день такого невиконання та у розмірі 165,00 гривень починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання. Згідно з п. 6.4.3 договору база для розрахунку штрафу не використовується, оскільки штраф встановлено в абсолютному значенні. Відповідно до п. 6.4.6 договору граничний розмір сукупної суми неустойки (штрафів) обмежується сумою, визначеною відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».

На виконання умов договору первісний кредитор ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» здійснив видачу кредитних коштів шляхом їх безготівкового перерахування на платіжну картку відповідача, реквізити якої (маска картки НОМЕР_2 ) ОСОБА_1 вказала в п. 2.1 договору при його оформленні. Фактичне перерахування коштів у сумі 15 000,00 грн підтверджується інформаційним листом надавача платіжних послуг ТОВ «ПЕЙТЕК» від 26.02.2025 року № 20250226-2774, згідно з яким 28.08.2024 року о 07 год 48 хв 13 сек було успішно виконано транзакцію із зарахування вказаної суми на картку відповідача (банк-еквайр АТ «ПУМБ», код авторизації 351671).

Згідно з наданим позивачем детальним розрахунком заборгованості, складеним первісним кредитором станом на 24.02.2025 року, відповідач за час дії договору не здійснила жодного платежу. Загальна сума заборгованості становить 49 500,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 15 000,00 грн; заборгованість за процентами - 27 000,00 грн (нараховані по 150,00 грн за кожен день користування кредитом за період з 28.08.2024 по 24.02.2025 року, що відповідає шести графіковим платежам по 4 500,00 грн); штрафні санкції - 7 500,00 грн, після досягнення яких нарахування штрафу було припинено.

Кредитний договір № 1846473 від 23.09.2024 року.

Відповідно до Паспорта споживчого кредиту від 23.09.2024 року ОСОБА_1 ознайомилася з інформацією про умови кредитування; Паспорт підписаний позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором K808.

23 вересня 2024 року о 10 год 12 хв 00 сек між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено в електронній формі Договір № 1846473 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний». Перед укладенням договору відповідач пройшла процедуру ідентифікації та верифікації особи через Систему BankID НБУ, що підтверджується Довідкою ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» щодо інформаційної взаємодії в системі BankID НБУ. Відповідач приєдналася до договору, підписавши його електронним підписом одноразовим ідентифікатором K808, надісланим на вказаний нею номер мобільного телефону НОМЕР_1 .

Згідно з умовами договору сторони погодили такі основні умови кредитування: сума кредиту - 3 000,00 гривень; строк кредиту - 360 днів (п. 1.4); періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 15 днів; тип процентної ставки - фіксована; стандартна процентна ставка - 1,00 % в день, яка застосовується у межах строку кредиту (п. 1.5.1); знижена процентна ставка - 0,980 % в день, яка застосовується за умови сплати споживачем до 08.10.2024 року коштів у сумі не менше суми першого платежу за Графіком платежів (п. 1.5.2). Невід`ємною частиною договору є підписаний сторонами Додаток № 1 «Графік платежів».

Пунктами 6.4.1, 6.4.2 договору сторони погодили штраф у розмірі 300,00 гривень на 4 (четвертий) день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань і в розмірі 60,00 гривень починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання. Згідно з п. 6.4.3 договору штраф встановлено в абсолютному значенні, база для його розрахунку не використовується. Відповідно до п. 6.4.6 договору граничний розмір сукупної суми неустойки (штрафів) обмежується сумою, визначеною відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».

На виконання умов договору первісний кредитор ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» здійснив видачу кредитних коштів шляхом їх безготівкового перерахування на ту саму платіжну картку відповідача (маска картки НОМЕР_2 ). Фактичне перерахування коштів у сумі 3 000,00 грн підтверджується інформаційним листом надавача платіжних послуг ТОВ «ПЕЙТЕК» від 08.07.2025 року № 20250708-2319, згідно з яким 23.09.2024 року о 10 год 12 хв 17 сек було успішно виконано транзакцію із зарахування вказаної суми на картку відповідача (банк-еквайр АТ «ПУМБ», код авторизації 672788).

Згідно з наданим позивачем детальним розрахунком заборгованості, складеним первісним кредитором станом на 27.06.2025 року, відповідач за час дії договору не здійснила жодного платежу. Загальна сума заборгованості становить 17 310,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 3 000,00 грн; заборгованість за процентами - 8 310,00 грн (нараховані щоденно за період з 23.09.2024 по 27.06.2025 року); заборгованість за штрафом - 6 000,00 грн, після досягнення яких нарахування штрафу було припинено.

Перехід права вимоги.

24 лютого 2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» (Клієнт) та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (Фактор) було укладено Договір факторингу № 01.02-04/25, за умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитними договорами. Факт передачі права вимоги до ОСОБА_1 за договором № 1727460 у розмірі 49 500,00 грн підтверджується Витягом з Додатка 1 до договору факторингу (Реєстру боржників). Виконання фактором своїх зобов`язань підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 9947 від 25.02.2025 року.

27 червня 2025 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» (Клієнт) та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (Фактор) було укладено Договір факторингу № 01.02-17/25 на аналогічних умовах. Факт передачі права вимоги до ОСОБА_1 за договором № 1846473 у розмірі 17 310,00 грн підтверджується Витягом з Додатка 1 до договору факторингу (Реєстру боржників). Виконання фактором своїх зобов`язань підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 10110 від 01.07.2025 року.

Норми права, які застосував суд.

На підставі ст. 205 та ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин, зміст якого зафіксований в електронному документі, вважається вчиненим у письмовій формі.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування" договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію").

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

За приписами ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 21 Закону України «Про споживче кредитування» у договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Згідно з частиною третьою статті 21 цього Закону сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі договору про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін. Відповідно до частини четвертої цієї статті застосування штрафу та пені за одне й те саме порушення споживачем зобов`язання за договором про споживчий кредит заборонено.

Відповідно до частини четвертої статті 3 Закону України «Про споживче кредитування» до кредитів за договорами, загальний розмір кредиту за якими не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день укладення кредитного договору, застосовуються вимоги цього Закону, крім частин другої - сьомої, абзацу другого частини десятої та частини дванадцятої статті 9, статті 19 та частини другої статті 21 цього Закону, а також положення щодо врегулювання простроченої заборгованості.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). За статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Мотивована оцінка і висновки суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що між первісними кредиторами ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» і ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та відповідачем ОСОБА_1 виникли цивільно-правові відносини на підставі кредитних договорів № 1727460 від 28.08.2024 року та № 1846473 від 23.09.2024 року, укладених в електронній формі. Відповідач була обізнана з умовами кредитування, у тому числі з порядком і розміром нарахування процентів та штрафу, що підтверджується підписаними нею паспортами споживчого кредиту, і погодилася з ними. Факт укладення договорів підтверджується використанням відповідачем електронних підписів одноразовими ідентифікаторами Р206 і K808, що згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та ст. 207 ЦК України прирівнюється до власноручного підпису та створює для сторін відповідні правові наслідки.

Належне виконання первісними кредиторами своїх зобов`язань щодо надання кредитних коштів у розмірах 15 000,00 грн і 3 000,00 грн підтверджується інформаційними листами надавача платіжних послуг ТОВ «ПЕЙТЕК» про успішне виконання транзакцій на платіжну картку відповідача. Реквізити цієї картки відповідач самостійно вказала при оформленні кредитів, зокрема в п. 2.1 договору № 1727460, обидва перерахування здійснено на одну й ту саму картку. Доказів, які спростовували б надходження коштів, відповідач суду не надала.

Відповідач, порушуючи умови кредитних договорів та вимоги ст. 526, 1054 ЦК України, взяті на себе зобов`язання належним чином не виконала, жодного платежу на погашення кредитів не здійснила, суми кредитів і процентів у встановлені строки не повернула.

Оцінюючи правомірність нарахування процентів за користування кредитами, суд керується правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, згідно з яким право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. Строк кредитування за обома договорами становить 360 днів. За договором № 1727460 проценти нараховані за період з 28.08.2024 по 24.02.2025 року, за договором № 1846473 - за період з 23.09.2024 по 27.06.2025 року, тобто виключно в межах узгоджених сторонами строків кредитування. Розмір процентів відповідає погодженим сторонами процентним ставкам.

Перевіряючи правомірність нарахування штрафних санкцій, суд виходить з такого.

Умовами обох кредитних договорів (п. 6.4) сторони погодили неустойку саме у вигляді штрафу, визначеного у твердій грошовій сумі, зазначивши при цьому в п. 6.4.3 договорів, що база для розрахунку штрафу не використовується, оскільки штраф встановлено в абсолютному значенні. Частина перша статті 549 ЦК України прямо допускає встановлення неустойки у вигляді грошової суми. Натомість пенею згідно з частиною третьою статті 549 ЦК України є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання. Оскільки нарахована кредитодавцями неустойка у відсотках не обчислювалася, обмеження, встановлені абзацом першим частини другої статті 21 Закону України «Про споживче кредитування» саме для пені, до спірних правовідносин не застосовуються.

За договором № 1727460 загальний розмір кредиту (15 000,00 грн) перевищує розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на день його укладення (8 000,00 грн). Тому до нього застосовується абзац другий частини другої статті 21 Закону України «Про споживче кредитування», за яким сукупна сума неустойки не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за договором, тобто 7 500,00 грн. Як убачається з розрахунку заборгованості, кредитодавець нарахував штраф саме в розмірі 7 500,00 грн і припинив подальше нарахування, а отже встановлену законом межу дотримано.

За договором № 1846473 загальний розмір кредиту (3 000,00 грн) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день його укладення. Відповідно до частини четвертої статті 3 Закону України «Про споживче кредитування» до таких кредитів вимоги частини другої статті 21 цього Закону не застосовуються. Натомість діє частина третя статті 21 Закону, згідно з якою сукупна сума неустойки не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, тобто 6 000,00 грн. Кредитодавець нарахував штраф у розмірі 6 000,00 грн і припинив подальше нарахування, а отже встановлену законом межу також дотримано.

Обмеження щодо звільнення споживача від відповідальності, передбачені пунктом 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», до цих правовідносин не застосовуються, оскільки обидва кредитні договори укладені після спливу тридцятого дня з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX.

З огляду на закріплені у ст. 627 та ст. 204 ЦК України принцип свободи договору та презумпцію правомірності правочину суд виходить з того, що погоджені сторонами умови кредитування є чинними та підлягають застосуванню. Керуючись принципами змагальності та диспозитивності (ст. 13, 81 ЦПК України), оскільки відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, відзиву не подала, дійсність умов договорів не оспорювала, власного контррозрахунку чи доказів погашення боргу не надала і про зменшення розміру неустойки не заявляла, суд визнає розрахунки позивача правильними.

Враховуючи, що до позивача ТОВ «СВЕА ФІНАНС» на підставі договорів факторингу № 01.02-04/25 від 24.02.2025 року та № 01.02-17/25 від 27.06.2025 року перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаними кредитними договорами, і факт цього переходу документально підтверджений належними доказами, позивач набув статусу нового кредитора та має право вимагати виконання зобов`язання.

За таких обставин суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 1727460 від 28.08.2024 року у розмірі 49 500,00 грн та за кредитним договором № 1846473 від 23.09.2024 року у розмірі 17 310,00 грн законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Доказів наявності інших витрат, зокрема і на професійну правничу допомогу, позивач суду не надав.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 288, 289, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" заборгованість за кредитним договором № 1727460 від 28.08.2024 року у розмірі 49 500 (сорок дев`ять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" заборгованість за кредитним договором № 1846473 від 23.09.2024 року у розмірі 17 310 (сімнадцять тисяч триста десять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС", код ЄДРПОУ 37616221, адреса місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, будинок 8;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 14 серпня 2026 року. Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України складання повного судового рішення відкладено на строк, що не перевищує п`яти днів з дня закінчення розгляду справи. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Орловський