Рішення № 138972414, 13.08.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/6610/26

Категорія 38

2/295/3888/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира

в складі: головуючого судді Лєдньова Д.М.

при секретарі Желєвій Т.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», звернувся до суду з позовом, у якому зазначив, що 23.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 5577523, згідно з яким відповідач отримав 18 101,00 грн. на умовах повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, інших платежів.

В подальшому, 24.09.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено договір про відступлення прав вимоги, у відповідності до умов якого ТОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло права вимоги до боржників, зокрема до відповідача ОСОБА_1 .

З огляду на зміст зобов`язальних положень кредитного договору, від виконання якого позичальник ухиляється, виникла заборгованість в сумі 111 554,05 грн., з яких: 18 101,00 грн. заборгованість за сумою кредиту, 86 404,05 грн. заборгованість за відсотками, 5600,00 грн. заборгованість за порушення грошового зобов`язання, 1449,00 грн. - заборгованість за комісією.

Посилаючись на вимоги ст. 1054 ЦК України, що визначає загальні ознаки кредитних правовідносин, ст. 629 ЦК України щодо обов`язовості виконання договору сторонами, а також звертаючись до вимог ст. 526 ЦК України в розрізі недопущення односторонньої відмови від договору, позивач просить стягнути на його користь суму заборгованості за кредитним договором, відшкодувати судові витрати з оплати судового збору 2662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу 8000,00 грн.

Ухвалою суду від 23.04.2026 року по справі відкрите спрощене позовне провадження, витребувано в АТ «Універсал Банк» (ЄДРПОУ 21133352, 04080, м. Київ, вул. Оленівська, 23) докази, а саме:

- інформацію про те, чи є ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) власником банківської картки № НОМЕР_2 ;

- інформацію про надходження на рахунок банківської картки № НОМЕР_2 коштів в розмірі 18 101,00 грн. у період з 23.04.2024 по 30.04.2024.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Матеріали справи містять кредитний договір від 23.04.2024 з визначенням його сторін: ТОВ «Мілоан» (позикодавець) та ОСОБА_1 (позичальник).

За умовами договору ТОВ «Мілоан» як позикодавець надав, а ОСОБА_1 позичальник, отримав грошові кошти в розмірі 18 101,00 грн. шляхом переведення коштів на картковий рахунок.

Умовами договору сторони визначили, що строк користування кредитом складає 360 днів, з 23.04.2024 (дата надання кредиту).

Згідно з п.1.5.1 договору комісія за надання кредиту становить 1449,00 грн., яка нараховується за ставкою 8,05 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Відповідно до п.1.5.2 договору проценти за користуання кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів, нараховуються за ставкою 357,70 % річних від фактичного залишку заборгованості за кредитом.

Згідно з п.1.5.3 договору проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 511,00 % річних від фактичного залишку заборгованості за кредитом.

У відповідності до п.4.1 договору у разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частини) згідно графіку платежів та/або сплати процентів за його користування та/або комісії та/або інших платежів згідно з умовами договору та графіку платежів, позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у рзмірі 700,00 грн. за кожний випадок порушення.

Судом встановлено, що між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено договір про відступлення прав вимоги від 24.09.2024, з якого слідує, що ТОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло права вимоги до боржників, зокрема до відповідача ОСОБА_1 .

Так, згідно з реєстру боржників до договору відступлення прав вимог від 24.09.2024 ОСОБА_1 є боржником за договором кредиту від 23.04.2024, за яким обраховується заборгованість у сумі 59 604,18 грн., з яких: залишок заборгованості по тілу кредиту 15 204,84 грн., залишок простроченої заборгованості по кредиту- 2896,16 грн., залишок по нарахованих відсотках 851,48 грн., залишок по прострочених відсотках 33 602,70 грн., залишок по комісії за надання кредиту - 882,00 грн., залишок простроченої комісії за надання кредиту - 567,00 грн., залишок по неустойці 5600,00 грн.

За нормою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Стаття 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору - пункт 6 частини 1 статті 3 Закону № 675-VIII.

Обставини укладення договору та погодження його умов підтверджуються дослідженими судом договором про споживчий кредит від 23.04.2024, довідкою про ідентифікацію з відомостями щодо дати і часу направлення одноразового ідентифікатора, відомостями з платіжного доручення № 129099473 від 23.04.2024 щодо переказу на картковий рахунок № НОМЕР_3 суми 18 101,00 грн., інформацією з АТ «УніверсалБанк» про те, що за період з 23.04.2024 по 30.04.2024 було зарахувано платіж у сумі 18 101,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

За положеннями ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ч.2 ст. 8 Закону Україн6и «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного Кодексу.

Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов`язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ч.1 ст. 512, ст. 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З дослідженої судом інформації за укладеним договором (розрахунками заборгованості) слідує, що внаслідок неналежного виконання взятих на себе зобов`язань з боку позичальника виникла заборгованість.

Вирішуючи питання розміру такої заборгованості суд зауважує на частковій невідповідності наданих розрахунків вимогам Закону України «Про споживче кредитування», за змістом ч.5 ст. 8, п.17 Прикінцевих та перехідних положень якого максимальний розмір не може перевищувати 1% у день від загального розміру кредиту - починаючи з 241 дня з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 № 3498-ІХ (тобто з 21.08.2024 року); на перехідний період встановлюється максимальний розмір не більше 2,5% у день на перші 120 днів з дня набрання чинності цим Законом (тобто до 22.04.2024 включно), і не більше 1,5% - на наступні 120 днів.

Досліджені судом розрахунки, складені первісним кредитором щодо періоду по 24.09.2024 року, а також позивачем як набувачем права вимоги за договором про відступлення права вимоги, містять відомості про застосування денної відсоткової ставки на рівні, що перевищує 1 % на день у період з 21.08.2024 року до 18.04.2025 року (завершення строку кредитування), що не відповідає приписам наведених норм.

Отже, виходячи з наведених приписів Закону України «Про споживче кредитування», умов договору щодо суми кредиту та строку кредитування, правильним вважатиметься розрахунок відсотків:

У період з 21.08.2024 року по 18.04.2025 року 18 101,00 грн. * 1 % * 241 днів користування / 100 = 43 623,41 грн.

Розрахунок відсотків у період з 23.04.2024 року по 20.08.2024 року виконано з дотриманням обмежувальних приписів наведеної норми, узгоджується з положеннями договору щодо рівня відсоткових ставок протягом первісного та наступних періодів, визначених графіком платежів, отже може бути прийнятий на підтвердження обгрунтованого розміру заборгованості у такий період (26 684,38 грн.).

Отже, загальна сума заборгованості по нарахованих відсотках протягом періоду кредитування складає: 26 684,38 грн. + 43 623,41 грн = 70 307,79 грн.

Суд також визнає правильним розрахунок заборгованості по сплаті комісії за видачу кредиту, що становить 1449,00 грн.

За таких обставин, внаслідок порушення виконання зобов`язань за кредитним договором підлягає до стягнення з відповідача заборгованість за тілом кредиту 18 101,00 грн., заборгованість за відсотками 70 307,79 грн., заборгованість за комісією 1449,00 грн., а всього 89 857,79 грн.

При цьому, суд відмовляє у задоволенні вимог в частині стягнення суми неустойки.

Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Указом Президента України № 64/2022 в Україні запроваджено воєнний стан з 24.02.2022 року. На час ухвалення рішення відповідний стан є продовженим.

За таких обставин заявлена вимога про стягнення суми неустойки суперечить приписами п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та не підлягає до задоволення.

На підставі ст. 141 ЦПК України підлягають до стягнення з відповідача витрати з оплати судового збору пропорційно до задоволених вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Вказуючи на потребу відшкодування витрат в сумі 8000,00 грн., позивач надає договір про надання правничої допомоги від 01.07.2025, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Апологет», в особі адвоката, керуючого партнера Усенка Михайла Ігоровича, акт про надання послуг (правової (правничої) допомоги) від 09.03.2026, детальний опис наданих послуг.

Надаючи оцінку наведеним доказам, суд звертає увагу на непропорційному завищенні вартості послуг з огляду на складність справи, обсягу її матеріалів, пов`язаної із цим об`єктивної потреби у часі. Крім того, послуги надані адвокатом, є типовими для позивача оскільки стягнення заборгованості також є предметом діяльності позивача, відповідно не потребують витрати значного часу на складання документів та визначення правових позиції. Вважаючи їх неспівмірними, суд, керуючись принципом розумного підходу до визначення обсягу часу, необхідного для досягнення мети надання кваліфікованої та достатньої правової допомоги, вважає необхідним зменшити розмір витрат за договором про надання правничої допомоги та визначити їх на рівні 4000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 258-279 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, буд. 1, корп. 28, заборгованість за договором кредиту від 23.04.2024 в сумі 89 857,79 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» судовий збір у розмірі 2147,10 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Д.М. Лєдньов