Ухвала суду № 138972418, 13.08.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/1208/24

1-кп/295/191/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Житомирі клопотання прокурора про продовження застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальних провадженнях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024060400000009 від 01.01.2024 та № 12024065400000231 від 22.03.2024 про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомира, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, маючого двох малолітніх дітей, із неповною вищою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, -

в с т а н о в и в :

У провадженні суду на стадії судового розгляду перебуває вказане кримінальне провадження.

Прокурор звернувся до суду з письмовим клопотанням, яке підтримав у судовому засіданні, про продовження стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в обгрунтування якого зазначив про існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від суду, впливати на свідків та потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Так, наявний реальний ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_5 від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності, враховуючи тяжкість вчинених ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, та покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим. Під час судового розгляду вказаного кримінального провадження ОСОБА_5 було оголошено у розшук у зв`язку із переховуванням від суду.

Крім того, ОСОБА_5 не має постійного джерела доходу, неповнолітніх та непрацездатних осіб на утриманні, раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності, належних висновків не зробив та вчинив нові кримінальні правопорушення, під час іспитового строку, відсутність міцних соціальних зв`язків може спонукати його до вчинення нових злочинів.

Потерпілий підтримав клопотання прокурора.

Обвинувачений та захисник висловили заперечення проти задоволення клопотання прокурора, вважаючи даний запобіжний захід надто суворим, посилалися на відсутність зазначених прокурором ризиків. Адвокат просила обрати більш м`який запобіжний захід у виді цілодлобового домашнього арешту, а в разі задоволення клопотання прокурора визначити альтернативу у вигляді застави у мінімальному розмірі.

Суд, заслухавши думки учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України обставиною, яка є підставою для продовження строку тримання під вартою є те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

При вирішенні клопотання, суд бере до уваги рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», відповідно до якого автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, тому виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України.

Встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні двох кримінальних правопорушень, а саме: у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином та у заволодінні чужим майном, шляхом обману (шахрайства), вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином проти власності.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 17.04.2026 обвинуваченого ОСОБА_5 оголошено у розшук, судове провадження зупинено. Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 29.06.2026 судове провадження відновлено у зв`язку з встановленням місця перебування обвинуваченого.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 суд враховує суспільну небезпеку кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому, відомості про його особу, який постійного джерела доходу та утриманців не має, що вказує на відсутність міцних соціальних зв`язків, раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності, належних висновків не зробив та вчинив нові кримінальні правопрушення під час іспитового строку, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованих криімнальних правопорушень, може залишити своє місце проживання та переховуватись від суду, перешкоджати судовому провадженню іншим чином, впливати на свідків і потерпілого.

Стан здоров`я та вік обвинуваченого дозволяють утримувати його під вартою, доказів про протилежне суду не надано. Завершити судовий розгляд до закінчення спливу строку тримання обвинуваченого під вартою неможливо з об`єктивних причин.

Стороною захисту не зазначено посилань не докази, які свідчать про те, що необхідність у раніше обраному ОСОБА_5 запобіжному заході у виді тримання під вартою відпала, як і відсутні докази на підтвердження наявності у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків і стримуючих чинників, які б були у повному обсязі здатні мінімізувати ймовірність вчинення обвинуваченим дій, спрямованих на ухилення від суду.

Обрання щодо обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з утриманням під вартою, не забезпечить дієвості кримінального провадження, тому клопотання сторони захисту щодо обрання більш м`якого запобіжного заходу до задоволення не підлягає.

Положеннями ч. 3 ст. 183 КПК України передбачено, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

У силу п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За правилами ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи особу обвинуваченого, суд вважає за можливе визначити ОСОБА_5 заставу у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що за встановлених фактичних обставин зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку у разі її внесення, бути достатнім стримуючим фактором для запобігання ризикам, доведеним прокурором.

У разі звільнення обвинуваченого з-під варти у зв`язку з внесенням застави, суд покладає на нього обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

З огляду на наведене, із метою дотримання балансу між суспільним інтересом та правом особи на особисту свободу, суд вважає, що наведені прокурором підстави для продовження щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою належним чином обґрунтованими, а клопотання таким, що підлягає до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 186, 193, 194, 196, 331 КПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто по 09.10.2026 включно.

Одночасно визначити ОСОБА_5 заставу у розмірі 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у грошовому виразі складає 99 840 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок), яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), на протязі строку дії ухвали на депозитний рахунок Богунського районного суду м. Житомира, одержувач ТУ ДСА України в Житомирській області, код 26278626, розрахунковий рахунок UA758201720355229001500000277, банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172, надавши документ, який підтверджує її внесення слідчому та/або прокурору.

У разі звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 з-під варти у зв`язку з внесенням застави останній вважається таким, до якого застосований запобіжний захід у вигляді застави.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду у визначений час;

- повідомляти прокурора /суд про зміну свого місця проживання/роботи.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що у разі звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, у випадку ухилення або невиконання покладених на нього ухвалою обов`язків, до нього буде застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімума для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімума для працездатних осіб.

Копію даної ухвали направити до Державної установи «Житомирська установа виконання покарань (№ 8)» для виконання.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Суддя