Рішення № 138908943, 12.08.2026, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/2496/26

Провадження № 2/373/1808/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді Лебедя В.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Кукса К.О. звернулася до суду з позовом, у якому просила стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 194349 від 30.07.2025 у розмірі 26104,97 грн, судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 30.07.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та відповідачем було укладено кредитний договір № 194349, за умовами якого відповідачу був наданий кредит у розмірі 15585,00 грн на строк 126 днів, зі сплатою процентів у розмірі 350 % річних. Договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора.

10.10.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу № 10102025, відповідно до умов якого останнє набуло право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

Відповідачем умови кредитного договору належним чином не виконувалися, внаслідок чого станом на 09.12.2025 утворилася заборгованість у розмірі 29704,97 грн, яка складається із заборгованості за основним зобов`язанням - 14593,66 грн, заборгованості за відсотками - 10710,31 грн, заборгованісті за комісією - 801,00 грн, заборгованості за штрафними санкціями - 3600,00 грн.

Ухвалою судді від 30.06.2026 відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачу було запропоновано протягом 15 днів із дня вручення копії даної ухвали подати відзив на позовну заяву в передбаченому ст. 191 ЦПК України порядку.

Зважаючи на відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні та незначну складність спору, суд не вбачає підстав для проведення судового засідання, а тому справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без фіксування судового процесу технічними засобами відповідно до вимог ч. 2 ст. 247, ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини та оцінивши зібрані у справі докази в своїй сукупності та взаємозв`язку, встановив таке.

30.07.2025 між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та відповідачем було укладено кредитний договір № 194349, за умовами якого товариство надало позичальнику кредит у розмірі 15585,00 грн на строк 126 днів, зі сплатою процентів у розмірі 350 % річних (п. 2.2.1, 2.3, 2.6 індивідуальної частини кредитного договору).

Договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора.

Як вбачається з п. 2.2.1 договору сума (загальний розмір) кредиту становить 15585,00 грн, надається не пізніше наступного дня після укладення договору в наступному порядку: у розмірі 6700.55 грн для погашення заборгованості позичальника за договором про споживчий кредит №1 86154 від 02.06.2025, укладеним з кредитодавцем; у розмірі 5299,90 грн на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті у розмірі 3584,55 грн шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п. 2.5 індивідуальної частини.

Крім того, відповідно до п. 2.4 кредитного договору знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 гривень. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 гривень.

На підтвердження факту перерахування кредитних коштів представником позивача подано копію довідки ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» № 1660/09-04 від 09.04.2026, з якої вбачається, що 30.07.20205 о 17:49 ініційовано перерахування коштів у розмірі 5299,00 грн на карту № НОМЕР_2 за кредитним договором № 194349 від 30.07.2025.

Із наданої на виконання ухвали суду відповіді АТ «ПУМБ» № КНО-07.8.5/13048БТ від 24.07.2026 вбачається, що на ім`я відповідача емітовано платіжну карту № НОМЕР_3 .

Із виписки про рух коштів по картці № НОМЕР_3 вбачається, що 10.09.2025 о 13:04:32 год на карту відповідача були зараховані кошти в розмірі 5299,90 грн.

10.10.2025 між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та позивачем було укладено договір факторингу № 10102025, відповідно до якого останнє набуло право вимоги до боржників, зазначених у відповідних реєстрах боржників, у тому числі і до відповідача за кредитним договором № 194349 від 30.07.2025.

До позову додані копії витягу з реєстру прав вимоги № 4 від 06.01.2026, акта приймання-передачі реєстру прав вимоги № 4 від 06.01.2026, платіжної інструкції № 825 від 12.01.2026.

Із виписки з особового рахунку та розрахунку вбачається, що заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 09.12.2025 складає 29704,97 грн, з яких: 14593,66 грн - заборгованість за основним зобов`язанням, 10710,31 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, 801,00 грн - заборгованість за комісією, 3600,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями.

Разом з тим, прохальна частина позову містить вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за вказаним кредитним договором у розмірі 26104,97 грн, без врахування заборгованості за штрафними санкціями (3600,00 грн).

Означені докази суд уважає допустимими, належними та достовірними.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 2 ст. 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Відповідно до норм статті 46 Закону України «Про платіжні послуги» виконання платіжних операцій у платіжній системі здійснюється відповідно до правил такої платіжної системи з урахуванням вимог цього Закону; надавач платіжних послуг має право виконувати платіжні операції користувачів за допомогою/з використанням однієї чи кількох платіжних систем, учасником яких він є, або залучати для виконання платіжних операцій інших надавачів платіжних послуг як посередників; надавач платіжних послуг отримувача під час виконання платіжної операції з метою встановлення належного отримувача коштів за платіжною операцією. У разі невідповідності номера рахунку та/або коду отримувача надавач платіжних послуг утримувача має право: зупинити проведення платіжної операції на строк до чотирьох робочих днів та зарахувати кошти на відповідний рахунок для встановлення належного утримувача. У разі неможливості встановлення належного отримувача надавач платіжних послуг утримувача зобов`язаний не пізніше четвертого робочого дня після надходження коштів повернути їх надавачу платіжних послуг платника із зазначенням причини повернення; не уточнювати номер рахунка та/або код утримувача. У такому разі надавач платіжних послуг утримувача зобов`язаний повернути кошти надавачу платіжних послуг платника не пізніше наступного робочого дня після їх надходження із зазначенням причини повернення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У ч. 1 ст. 513 ЦК України зазначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як передбачено ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Поданими доказами підтверджено укладення 30.07.2025 між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та відповідачем кредитного договору № 194349, отримання ним кредитних коштів на його виконання.

Договір укладався дистанційно в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи. Відповідач, підписавши договір одноразовим ідентифікатор, погодився з його істотним умовами. Здійснення переказу кредитних коштів на виконання умов укладеного кредитного договору із використанням платіжної системи узгоджуються з приписами Закону України «Про платіжні послуги».

Крім заборгованості за основною сумою боргу та процентами за користування кредитом представник позивача просить стягнути з відповідача заборгованість за комісією за управління та обслуговування кредиту в розмірі 801,00 грн.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Як вбачається із ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Пунктом 2.4 кредитного договору передбачено право банку нараховувати комісію за управління та обслуговування кредиту за зниженим та базовим тарифом у розмірі 1,00 грн та 100,00 грн відповідно.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, що викладений у постанові від 06.09.2017 у справі № 531/648/15-ц, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.11.2023 у справі № 204/224/21 дійшов до висновку, згідно з яким, якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Зі змісту позовної заяви та поданих доказів неможливо встановити, яка саме комісія (її вид), у зв`язку з чим нараховувалась за цим кредитним договором. Доказів того, що зазначена комісія спрямована на оплату будь-яких послуг позивача у зв`язку з укладеним між сторонами кредитним договором, не надано, а тому в цій частині позовна вимога не підлягаю задоволенню.

Враховуючи викладене вище, оцінивши докази в своїй сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову та стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 194349 від 30.07.2025 у розмірі 25303,97 грн, з яких: 14593,66 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 10710,31 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд, задовольняючи позовні вимоги в розмірі 25303,97 грн (96,93% від ціни позову), стягує з відповідача судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 2580,66 грн (2662,40 : 100 % х 96,93 %).

Відповідно ст. 264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу судових витрат.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, що передбачено ст. 15 ЦПК України.

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На обґрунтування вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу представником позивача були подані наступні докази в копіях: договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, додаткова угода № 25771526125 від 20.04.2026 до вказаного договору про надання правничої допомоги, акт прийому-передачі наданих послуг від 05.05.2026, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від.26.08.2010, довіреність від 12.02.2026.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справах «Баришевський проти України» (заява № 71660/11), «Двойних проти України» (заява № 72277/01), «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

На ці ж обставини та критерії посилається Верховний Суд у справі № 756/2114/17 від 13.02.2019, зменшивши розмір судових витрат, зважаючи на те, що заявлений розмір був неспівмірний зі складністю справи.

Враховуючи предмет позову, складність та обсяг самої справи, співмірність складності справи із наданими адвокатом послуг, витраченого адвокатом часу, суд дійшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат за професійну правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн, що узгоджується з принципом розумності та об`єктивності.

Керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 194349 від 30.07.2025 у розмірі 25303,97 грн (двадцять п`ять тисяч триста три гривні 97 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судовий збір у розмірі 2580,66 грн (дві тисячі п`ятсот вісімдесят гривень 66 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн (одна тисяча гривень).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333, м. Київ, 01133; код ЄДРПОУ 43541163;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 .

СУДДЯ: В.В. ЛЕБІДЬ