Рішення № 138895103, 05.08.2026, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2/679/14/2026

Справа № 679/627/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2026 року місто Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Парай В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Нетішинського міського суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Представник позивача у позові зазначив, що в порядку реалізації проекту «Мonobank» 12 грудня 2019 року сторони уклали договір про надання банківських послуг, шляхом підписання відповідачем анкети-заяви до договору про надання банківських послуг, за умовами якого банк надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок НОМЕР_1 у розмірі 40000,00 грн, а відповідач у свою чергу, зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами. Позивач виконав свої зобов`язання за договором, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитним коштами на умовах передбачених кредитним договором. Відповідач не виконав своїх обов`язків за договором, у зв`язку з чим за ним утворилася заборгованість за кредитним договором. Станом на 14 січня 2023 року загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) склав 69726,86 грн.

За таких обставин АТ «Універсал Банк» просить суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 69726,86 грн заборгованості за договором про надання банківських послуг «Мonobank» від 12 грудня 2019 року, а також стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати.

Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 30 травня 2023 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, з призначенням судового засідання.

Сторони про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження повідомлені належним чином, від сторін не надходило клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін або клопотання про відкладення розгляду справи в судовому засіданні.

Представник позивача Мєшнік К. І. у прохальній частині позовної заяви просив суд розглянути справу без участі представника позивача.

Представником відповідача адвокатом Пузіним Д. М. подано до суду відзив на позов, у якому він просив у задоволенні позовних вимог АТ «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити посилаючись на такі підстави.

Так, відповідач у своєму відзиві зазначив, що між сторонами було укладено кредитний договір № б/н, який є договором приєднання і складається із Анкети-заяви про приєднання, Умов та Правил надання банківських послуг, Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна». Відповідно до умов кредитного договору банк надав, а відповідач отримав кредит, суму якої не вказано у позовній заяві. У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом та договірні, а у вищевказаній заяві позичальника процентна ставка не зазначена. Крім того у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору щодо встановлення відповідальності у вигляді неустойки за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту, стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за користування кредитним коштами, а також пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитним коштами. Позивач обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ресурсі «Мonobank». При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяги розумів ОСОБА_1 , ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умов, зокрема, у щодо сплати процентів за користування кредитним коштами та щодо сплати неустойки. Вважає, що роздруківка із сайту позивача не може бути належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, яка може вносити і вносить відповідні змінив умови та правила споживчого кредитування. В даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила договору приєднання (ч. 1 ст. 634 ЦК України), оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися ним самим, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяги у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. Отже, оскільки Витяг з тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, які містяться в матеріалах справи, не містять підпису відповідача, то їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання анкети-заяви, а тому відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору у формі сплати процентів за користування кредитним коштами. Також відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем позивач дотримався вимог ч. 2 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» щодо повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк. У зв`язку з тим, що виплачена (повернута) відповідачем сума значно перевищує отриману відповідачем суму кредитних коштів вважає, що у задоволенні позов слід відмовити у повному обсязі.

Представник позивача подав відповідь на відзив, в якій підтримав позовні вимоги та зазначив, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг відповідач підписав 12 грудня 2019 року та станом на цю дату були дійсними Умови в редакції з 28 листопада 2019 року, також відповідач підтвердив, що він ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, які з Анкетою-заявою складають договір про надання банківських послуг, він підтвердив, що вказані документи йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення, а також що він отримав їх примірники у мобільному додатку. Саме в Умовах, Тарифах, Паспорті споживчого кредиту записана процентна ставка, пеня, комісія. Договір є обов`язковим до виконання. Боржник не звертався до банку з непогодженням про зміни Умов і правил надання банківських послуг, Тарифів, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорта споживчого кредиту, які складають договір про надання банківських послуг та продовжував користуватися карткою, а отже з ними погодився. У підписаній анкеті-заяві відповідач визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підписанням анкети-заяви відповідач засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. З метою підтвердження згоди споживача із умовами надання банківських послуг момент реєстрації АТ «Універсал банк» генерує і відправляє на вказаний особою мобільний номер ОТР-пароль. Фактом підтвердження згоди є введення споживачем у мобільному додатку ОТР-паролю. Відповідач повідомив про свою згоду з умовами надання банківських послуг, які надає АТ «Універсал банк» за договором про надання банківських послуг «Мonobank» шляхом введення ОТР-паролю, який попередньо було йому надіслано на зазначений ним мобільний номер. З алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що без ознайомлення з Умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту подальше укладення електронного кредитного договору є неможливим. Використання кредитних коштів підтверджується випискою, отже боржник намагається приховати фактичні обставини справи, що погодився з Умовами і правилами надання банківських послугу застосунку «Мonobank», бо інакше він не мав би взагалі технічної можливості користуватися додатком «Мonobank». Банк надає у якості додатків до відповіді на відзив виписки з особового рахунку боржника. Вищевказані виписки підтверджують отримання, користування кредитом боржника, а також те, що після отримання банківської картки боржник здійснив дії щодо проведення її активації, користувався карткою, а також отримував кредитні кошти. Боржник свої зобов`язання на умовах та у строки, визначені в договорі не виконав, через це утворилась заборгованість відповідно до розрахунку заборгованості та виписки. Відповідно до п. 62 розділу ІV Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04.07.2015 № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є належним доказом заборгованості боржника, та підтверджують обставини видачі кредиту і його розміру. Відповідно до виписки про рух коштів на рахунку кредитний ліміт боржника складає 40000,00 грн, що підтверджується доданою довідкою. Відповідно до виписки про рух коштів на рахунку баланс складає - (мінус) 29726,86 грн. Себто заборгованість складає 69726,86 грн. Ця заборгованість складається з повністю використаного боржником кредитного ліміту у сумі 40000,00 грн та суми овердрафту (мінусу по картці), яка становить - (мінус) 29726,86 грн. Овердрафт - (мінус) 29726,86 грн виник наступним чином. Якщо на рахунку клієнта не вистачає власник коштів для оплати заборгованості, то заборгованість збільшується на суму заборгованості за договором по відсотках до погашення, по неустойці. При цьому, банк надає кредит згідно з договором у розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної у цьому пункті заборгованості, а саме відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з тарифами. У зв`язку із тим, що відповідач лише частково здійснював операції з поповнення своєї карти, розмір яких був значно меншим за поточні витрати по картковому рахунку на власний розсуд, виникла заборгованість. Виконаний банком розрахунок є належним доказом розміру заборгованості за кредитним договором, адже містить детальний розпис нарахованої заборгованості, дати здійснення платежів боржником, кількість днів за які нарахована заборгованість, залишок заборгованості за наданим кредитом, дати нарахування складових загальної заборгованості за кредитом. Виписка є належним доказом заборгованості. Відповідно до виписки про рух коштів по картці всього за весь час користування карткою боржником проведено поповнень карткового рахунку на суму 576751,22 грн. За весь час користування карткою боржником було проведено витрат по картці на суму 646478,08 грн. Отже сума коштів, яка досі не була повернута банку становить 69726,86 грн. Відповідачем були оформлені 10 заяв послуги «Переведення витрати у розстрочку» на загальну суму 53570,00 У зв`язку із тим, що кошти на погашення послуг відповідач не вносив, заборгованість за тілом кредиту зростала, адже сума регулярного платежу відноситься до тіла кредиту, тому, що банк надав кошти у користування, а вже клієнт їх виплачує відповідно до договору. Всі поповнення використовувалися відповідачем на власні потреби і на рахунку не залишалися, саме тому повернутими їх вважати не можна. В свою чергу поповнення, які проводив відповідач свідчать про те, що відповідач усвідомлював, що винен банку кошти, які використав з кредитного ліміту , а отже повною мірою розумів наслідки та був ознайомлений з мовами використання наданих йому коштів. Отже, представник позивача вважає, що з урахуванням вищевикладеного присутні правові підстави для стягнення заборгованості з боржника у повному обсязі відповідно до Анкети-заяви до договору надання банківських послуг, Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал банк», Тарифів за карткою «Мonobank».

За відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Як встановлено частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, у відповідності до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки клопотання про інше від сторін не надходили. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін не надходили.

З`ясувавши фактичні обставини у справі, на які сторони покликаються як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази по справі, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що 12 грудня 2019 року ОСОБА_1 і АТ «Універсал банк» підписали анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, за змістом якої відповідач визнав, що ця анкета-заява разом із Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Водночас відповідач засвідчив, що він ознайомився з умовами цього договору та зобов`язується виконувати їх.

За договором про надання банківських послуг АТ «Універсал банк» наддало ОСОБА_1 кредит у розмірі 40000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .

Договір підписаний власноручним підписом позичальника.

Відповідач користувався кредитними коштами, повертав їх шляхом поповнення карткового рахунку.

Відповідно до розрахунку заборгованості та виписки про рух по картці станом на 14 січня 2023 року загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) склав 69726,86 грн.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначені Законом України від 15 листопада 2016 року №1734-VIII «Про споживче кредитування» (далі - Закон №1734-VIII).

За змістом ч. 2 ст. 9 Закону №1734-VIII (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.

Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію") із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.

В силу п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України від 3 вересня 2015 року №675-VIII «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

АТ «Універсал Банк» обґрунтувало свої вимоги письмовими доказами: анкетою-заявою до Договору про надання банківських послуг від 12 грудня 2019 року; Витягом з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал банк» надання банківських послуг; тарифами; паспортом споживчого кредиту «Чорна картка monobank»; розрахунком заборгованості за договором, випискою про рух по картці.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з частиною 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

З огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Анкета-заява до Договору про надання банківських послуг від 12 грудня 2019 року не містить умов щодо розміру кредитного ліміту, а також розміру, підстав та порядку нарахування процентів.

Надані позивачем Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал банк»; тарифи; паспорт споживчого кредиту «Картка monobank» визначають, у тому числі: пільговий період користування коштами, процентну ставку, строк кредитування, порядок повернення кредиту, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін.

Натомість, указані документи не підписані ОСОБА_1 , у тому числі за допомогою електронного підпису, а матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці умови та тарифи розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними, підписуючи анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг.

За відсутності достатніх підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила надання банківських послуг, відсутності в анкеті-заяві домовленості сторін про розмір кредитного ліміту, підстави та порядок нарахування процентів і неустойки, надані банком Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал банк»; тарифи; паспорт споживчого кредиту «Картка monobank» не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки названі документи достовірно не підтверджують вказаних обставин.

У зв`язку з цим до спірних правовідносин не можуть бути застосовані правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, які регламентують правові засади договору приєднання.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 3 липня 2019 року (справа №342/180/17, провадження №14-131цс19), яка згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права.

Таким чином, АТ «Універсал Банк» не довело укладення з ОСОБА_1 договору про надання банківських послуг на умовах, які зазначені у позові.

У Анкеті-заяві від 12 грудня 2019 року відсутні умови договору про встановлення процентів за користування кредитними коштами.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 3 липня 2019 року (справа №342/180/17, провадження №14-131цс19), якщо фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті, то відповідно до частини 2 статті 530 ЦК України банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Водночас щодо факту отримання та користування відповідачем кредитними коштами суд зазначає таке.

Відповідно до ч. ч 3, 6 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Згідно зі ст. 41 Закону України «Про Національний банк України» та ч. ч. 1, 2 ст. 68 Закону України «Про банки та банківську діяльність» Національний банк України встановлює обов`язкові для банківської системи стандарти та правила ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності. Банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов`язань, результати фінансової діяльності та їх зміни.

Відповідно до п. 5 розділу VII Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705, документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

Отже, меморіальні ордери та виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Таким чином, надана позивачем виписка по картці ОСОБА_1 є належним доказом підтвердження видачі кредиту останньому з подальшою зміною кредитного ліміту. Окрім цього, факт отримання кредитних коштів та користування ними підтверджує і сам відповідач.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

З огляду на зазначене, відсутні правові підстави для стягнення на користь АТ «Універсал банк» заборгованості за тілом кредиту з урахуванням нарахованих та сплачених відповідачем процентів за користування кредитними коштами, а тому з ОСОБА_1 підлягає до стягнення лише сума фактично отриманих та не повернутих кредитних коштів.

Так, зі змісту виписки по руху коштів по карті ОСОБА_1 вбачається списання з рахунку останнього процентів за користування кредитними коштами в загальній сумі 19306,13 грн, розмір яких сторони не узгоджували, а тому суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення вказаної суми з відповідача.

Таким чином, банк обраховуючи заборгованість за тілом кредиту включав не лише фактично витрачені відповідачем грошові кошти, а і нараховував кошти, які ОСОБА_1 не отримував.

Як вбачається зі змісту виписки про рух коштів на банківському рахунку ОСОБА_1 загальна сума витрат по рахунку за період з 12 грудня 2019 року року по 14 січня 2023 року становила 646478,08 грн, у той час як сума зарахувань склала 576751,22 грн (повернуті кредитні кошти), отже сума фактично отриманих та неповернутих коштів, за мінусом списаних з рахунку відповідача процентів за користування кредитними коштами, становить 50420,73 грн (69726,86 грн (646478,08 грн - 576751,22 грн) 19306,13 грн), які і підлягають до стягнення з відповідача.

Водночас, суд зазначає, що інформація про умови кредитування, яка викладена у паспорті споживчого кредиту судом до уваги не приймається, оскільки інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (паспорт споживчого кредиту), є пропозицією до укладення кредитного договору (офертою) та не заміняє собою відповідні умови договору кредиту.

У розділі 7 вказаного паспорту зазначено: «Умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому Паспорті споживчого кредиту та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів, тощо». Також, у даному паспорті вказано, що ця інформація зберігає чинність та є актуальною до 01.01.2023, тобто дана інформація має тимчасовий характер.

Отже, зазначений паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту та передує укладенню кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача.

За змістом ст. 9 ЗУ «Про споживче кредитування» паспорт споживчого кредиту це лише інформація, необхідна для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту, яку кредитодавець надає споживачу до укладення кредитного договору, а умови договору про споживчий кредит та його форма його укладення визначені ст. ст. 12, 13 Закону України «Про споживче кредитування» в розділі ІІІ «Договір про споживчий кредит» цього Закону.

Отже, паспорт споживчого кредиту не є частиною кредитного договору, а виступає способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Вказаний висновок суду узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду № 393/126/20 від 23 травня 2022 року.

З огляду на те, що позивачем за допомогою належних та допустимих доказів не доведено тих обставин, що на час укладення кредитного договору, сторонами було досягнуто домовленості про конкретну відсоткову ставку, яка підлягає сплаті позичальником за користування кредитними коштами, тому у банка були відсутні правові підстави для здійснення автоматичного погашення відсотків у сумі 19306,13 грн за рахунок кредитних коштів, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про зменшення розміру заборгованості за кредитом до 50420,73 грн.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у сукупності суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а з відповідача підлягає до стягнення заборгованість за кредитним договором у розмірі 50420,73 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про необхідність повного задоволення позову, суд також вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених останнім судових витрат зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1940,80 грн (2684,00 грн х 72,31 %).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 10-13, 76-82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал банк»:

заборгованість, яка виникла за договором про надання банківських послуг «Мonobank» від 12 грудня 2019 року, станом на 14 січня 2023 року, у сумі 50420 (п`ятдесят тисяч чотириста двадцять) гривень 73 копійки,

судовий збір у сумі 1940 (одна тисяча дев`ятсот сорок) гривень 80 копійок,

а всього, суму у розмірі 52361 (п`ятдесят дві тисячі триста шістдесят одну) гривню 53 копійки.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство «Універсал банк», ідентифікаційний код 21133352, місцезнаходження: 04114, місто Київ, вулиця Автозаводська, будинок 54/19.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 05 серпня 2026 року.

Суддя: