Рішення № 138873166, 05.08.2026, Оболонський районний суд міста Києва

05.08.2026 Справа № 756/5884/26

Унікальний номер 756/5884/26

Номер провадження 2/756/6185/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Белоконної І.В.,

за участі секретаря - Харук М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба безпеки України про встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ цього майна,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Позивач ОСОБА_1 через свого представника звернулася до суду з позовом, в якому після уточнення позовних вимог просить:

- встановити факт проживання ОСОБА_1 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 , починаючи з 01 листопада 2013 року;

- визнати спільною сумісною власністю наступне майно, набуте ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за час спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу: квартиру АДРЕСА_1 ; квартиру АДРЕСА_2 ; квартиру АДРЕСА_3 ; гараж (машиномісце) № НОМЕР_1 , загальною площею 14,5 м2, який розташований за адресою: АДРЕСА_4 ; гараж (машиномісце) № НОМЕР_2 , загальною площею 11,9 м2, який розташований за адресою: АДРЕСА_5 ; земельну ділянку, загальною площею 0,104 га, кадастровий номер - 5110300000:02:019:0098, яка розташована за адресою: АДРЕСА_6 ; земельну ділянку, загальною площею 0,0159 га, кадастровий номер - 5110300000:02:019:0097, яка розташована за адресою: АДРЕСА_6 ; земельну ділянку, загальною площею 0,0102 га, кадастровий номер - 5110300000:02:019:0218, яка розташована за адресою: АДРЕСА_6 ; земельну ділянку, загальною площею 0,0271 га, кадастровий номер - 5110300000:02:019:0134, яка розташована за адресою: АДРЕСА_7 ; земельну ділянку, загальною площею 0,1 га, кадастровий номер - 3210945300:01:088:0027, яка розташована за адресою: АДРЕСА_8 ; автомобіль марки Mercedes Benz GLE 350, реєстраційний номер НОМЕР_3 , дата першої реєстрації 25.05.2022; автомобіль марки Mercedes Benz С300, реєстраційний номер НОМЕР_4 , дата першої реєстрації 25.07.2019; грошові кошти на банківських рахунках у загальній сумі у еквіваленті в гривнях 44 947682,00 грн;

- здійснити поділ майна, яке є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , шляхом:

- визнання права власності за ОСОБА_1 на: квартиру АДРЕСА_1 ; гараж (машиномісце) № НОМЕР_1 , загальною площею 14,5 м2, який розташований за адресою: АДРЕСА_4 ; квартиру АДРЕСА_2 ; земельну ділянку, загальною площею 0,104 га, кадастровий номер - 5110300000:02:019:0098, яка розташована за адресою: АДРЕСА_6 ; земельну ділянку, загальною площею 0,0159 га, кадастровий номер - 5110300000:02:019:0097, яка розташована за адресою: АДРЕСА_6 ; земельну ділянку, загальною площею 0,1 га, кадастровий номер - 3210945300:01:088:0027, яка розташована за адресою: АДРЕСА_8 ; автомобіль марки Mercedes Benz GLE 350, реєстраційний номер НОМЕР_3 , дата першої реєстрації 25.05.2022; грошові кошти у розмірі 8 056 231,65 грн;

- визнання права власності за ОСОБА_2 на: квартиру АДРЕСА_3 ; гараж (машиномісце) № НОМЕР_2 , загальною площею 11,9 м2, який розташований за адресою: АДРЕСА_5 ; земельну ділянку, загальною площею 0,0102 га, кадастровий номер - 5110300000:02:019:0218, яка розташована за адресою: АДРЕСА_6 ; земельну ділянку, загальною площею 0,0271 га, кадастровий номер - 5110300000:02:019:0134, яка розташована за адресою: АДРЕСА_7 ; автомобіль марки Mercedes Benz С300, реєстраційний номер НОМЕР_4 , дата першої реєстрації 25.07.2019; грошові кошти у розмірі 36 891 450,34 грн.

- стягнути судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що починаючи з 01 листопада 2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 фактично проживають однією сім`єю без реєстрацію шлюбу, мають спільний побут, бюджет та ведуть спільне господарство, а також стали батьками двох дітей.

У період спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ними придбано наступне майно: квартиру АДРЕСА_1 ; квартиру АДРЕСА_2 ; квартиру АДРЕСА_3 ; гараж (машиномісце) № НОМЕР_1 , загальною площею 14,5 м2, який розташований за адресою: АДРЕСА_4 ; гараж (машиномісце) № НОМЕР_2 , загальною площею 11,9 м2, який розташований за адресою: АДРЕСА_5 ; земельну ділянку, загальною площею 0,104 га, кадастровий номер - 5110300000:02:019:0098, яка розташована за адресою: АДРЕСА_6 ; земельну ділянку, загальною площею 0,0159 га, кадастровий номер - 5110300000:02:019:0097, яка розташована за адресою: АДРЕСА_6 ; земельну ділянку, загальною площею 0,0102 га, кадастровий номер - 5110300000:02:019:0218, яка розташована за адресою: АДРЕСА_6 ; земельну ділянку, загальною площею 0,0271 га, кадастровий номер - 5110300000:02:019:0134, яка розташована за адресою: АДРЕСА_7 ; земельну ділянку, загальною площею 0,1 га, кадастровий номер - 3210945300:01:088:0027, яка розташована за адресою: АДРЕСА_8 ; автомобіль марки Mercedes Benz GLE 350, реєстраційний номер НОМЕР_3 , дата першої реєстрації 25.05.2022; автомобіль марки Mercedes Benz С300, реєстраційний номер НОМЕР_4 , дата першої реєстрації 25.07.2019; також накопичено грошові кошти на банківських рахунках у загальній сумі у еквіваленті в гривнях 44 947 682,00 грн.

Досягти домовленості із ОСОБА_2 щодо поділу зазначеного майна, набутого за час спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, не вдалося, у зв`язку з чим ОСОБА_1 звернулася до суду з даною позовною заявою.

Рух справи

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 27 квітня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

08 травня 2026 року представник позивача - адвокат Климчук А.В. за допомогою документа сформованого в системі «Електронний суд» надіслала до суду заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 14 травня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та призначено до підготовчого розгляду.

Позивач через свого представника - адвоката Бойченюка І.В. подала до суду письмову заяву про зміну предмета позову від 29 травня 2026 року разом з доказами отримання цієї заяви і доданих до неї документів відповідачем ОСОБА_2 . У відповідній заяві просить додатково включити до складу спільного майна, яке підлягає поділу, грошові кошти, які обліковуються на банківських рахунках відповідача ОСОБА_2 , а також просить змінити спосіб поділу майна шляхом визнання за позивачем та відповідачем права власності на окремі об`єкти нерухомого і рухомого майна, а не визначення кожному з них ідеальних часток у праві власності на такі об`єкти. У заяві про зміну предмета позову пропонується варіант поділу спільно набутого майна та наводяться обставини, які, на думку позивача ОСОБА_1 , покликані повною мірою врахувати інтереси позивача та відповідача, а також їхніх дітей.

09 червня 2026 року у підготовчому судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 надав суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування поданого відзиву зазначає, що ним не заперечується факт спільного проживання однією сім`єю без реєстрацію шлюбу із позивачем, починаючи з 01 листопада 2013 року. Не заперечуючи на запропонованому позивачем варіанті поділу спільного набутого майна, вважає, що загалом позовні вимоги про визнання певного переліку майна (нерухомого і рухомого майна, грошових коштів) спільною сумісною власністю, а також його подальшого поділу не підлягають задоволенню, оскільки права позивача вже й так захищені законом і не потребують зміни правового режиму набутого ними майна шляхом його поділу і визнання за позивачем та відповідачем права власності на окремі об?єкти рухомого і нерухомого майна. Також зазначає, що після поділу майна правовідносини щодо спільно набутого майна перестануть регулюватися режимом спільної сумісної власності, що ґрунтується на сімейно-правовій природі цих відносин, і перейдуть у режим приватної власності кожного з них на окремі об?єкти, як про це просить позивач, що створить інший, складніший і потенційно конфліктний механізм реалізації прав сторін. Вважає, що вимога про поділ майна є передчасною і можлива лише у випадку, коли сторони припинять факт проживання однією сім?єю. Також відповідач вказав, що вимога про поділ грошових коштів не ґрунтується на достовірних доказах та надав уточнений розрахунок грошових коштів, які знаходяться на банківських рахунках та були набуті у період спільного проживання з позивачем.

Ухвалою суду від 09 червня 2026 року, занесеною до протоколу судового засідання, залучено до справи в якості третьої особи Службу безпеки України.

Ухвалою суду від 09 червня 2026 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача - адвокат Бойченюк І.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі з урахуванням зміненого предмета позову.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав, які викладені ним у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлені судом належним чином.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши письмові докази у справі, які вважає належними, допустимими та достатніми в їх сукупності, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, виходячи з принципів законності, змагальності та диспозитивності, приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Встановлені судом обставини справи

Дослідивши письмові докази, які подані в обґрунтування позову, судом встановлені наступні обставини та правовідносини між сторонами.

Судом встановлено, що як зазначається позивачем і визнається відповідачем у відзиві на позовну заяву, вони почали спільно проживати, починаючи з 01 листопада 2013 року, а також спільно проводити час відпочинку, вести спільний побут та мати спільний бюджет, а згодом і спільно виховувати двох дітей щодо яких вони вказані як батьки у їхніх свідоцтвах про народження.

Зазначені обставини визнання відповідачем відповідних обставин справи не викликають у суду сумніву щодо добровільності їх визнання відповідачем чи сумніву щодо їх достовірності, оскільки додатково підтверджуються доданими до позовної заяви письмовими доказами, а саме:

- доказами спільних поїздок: посадковий талон № 4610004411536 від 26 червня 2014 року на рейс Київ-Барселона (28 червня 2014 року) і у зворотному напрямку (02 липня 2014 року) на ім?я ОСОБА_3 ; посадковий талон № 4610004411537 від 26 червня 2014 року на рейс Київ-Барселона (28 червня 2014 року) і у зворотному напрямку на ім?я ОСОБА_4 ; посадковий талон (квиток) № 3902429425485 на рейс Київ-Іракліон (03 серпня 2017 року) на ім?я ОСОБА_4 ; посадковий балон (квиток) № 3902429425309 на рейс Київ-Іракліон (03 серпня 2017 року) на ім?я ОСОБА_3 );

- спільними фотографіями позивача та відповідача, в тому числі з місць відпочинку, які зроблені у різний період часу;

- свідоцтвами про народження дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво серія НОМЕР_5 , видане 03 грудня 2019 року Оболонським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві), та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво серія НОМЕР_6 , видане 03 грудня 2019 року, Оболонським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві), де ОСОБА_2 вказаний батьком, а ОСОБА_1 - матір`ю дітей;

- випискою (звіт-рахунок) із банківського рахунку НОМЕР_7 за період з 28 липня 2021 року по 17 березня 2026 року, відкритого відповідачем у АТ «ОТП Банк», де позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 вказані користувачами, на ім`я яких були випущені банківські картки, і відповідна виписка підтверджує банківські операції за цим рахунком кожного з користувачів.

Додатково судом встановлено, що за період спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було набуто право власності на наступне майно:

-квартиру АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано на ОСОБА_2 29 листопада 2013 року, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 05 грудня 2013 року (індексний номер витягу 14038658). Відповідно до звіту про оцінку цього майна від 15 травня 2026 року, підготовленого ТзОВ «Тригла-Центр», що діє на підставі виданого Фондом державного майна України Сертифікату суб?єкта оціночної діяльності № 434/22 від 30 серпня 2022 року, ринкова вартість складає 16 470 455,90 грн;

-квартиру АДРЕСА_2 , право власності на яку зареєстровано на ОСОБА_2 25 квітня 2019 року, що підтверджує Витягом з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25 квітня 2019 року (індексний номер витягу 165038965). Відповідно до звіту про оцінку цього майна від 15 травня 2026 року, підготовленого ТзОВ «Тригла-Центр», що діє на підставі виданого Фондом державного майна України Сертифікату суб?єкта оціночної діяльності № 434/22 від 30 серпня 2022 року, ринкова вартість складає 16 840 246,80 грн;

-квартиру АДРЕСА_3 , право власності на яку зареєстровано на ОСОБА_2 03 серпня 2018 року, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08 серпня 2018 року (індексний номер витягу 133611909). Відповідно до звіту про оцінку цього майна від 15 травня 2026 року, підготовленого ТзОВ «Тригла-Центр», що діє на підставі виданого Фондом державного майна України Сертифікату суб?єкта оціночної діяльності № 434/22 від 30 серпня 2022 року, ринкова вартість складає 9 728 908, 24 грн;

-гараж (машиномісце) № НОМЕР_1 , загальною площею 14,5 м2, який розташований за адресою: АДРЕСА_4 , право власності на який зареєстровано на ОСОБА_2 06 березня 2014 року, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12 березня 2014 року (індексний номер витягу 18865071). Відповідно до звіту про оцінку цього майна від 15 травня 2026 року, підготовленого ТзОВ «Тригла-Центр», що діє на підставі виданого Фондом державного майна України Сертифікату суб?єкта оціночної діяльності № 434/22 від 30 серпня 2022 року, ринкова вартість складає 982 040,78 грн;

-гараж (машиномісце) № НОМЕР_2 , загальною площею 11,9 м2, який розташований за адресою: АДРЕСА_5 , право власності на який зареєстровано на ОСОБА_2 03 серпня 2018 року, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08 серпня 2018 року (індексний номер витягу 133629748). Відповідно до звіту про оцінку цього майна від 15 травня 2026 року, підготовленого ТзОВ «Тригла-Центр», що діє на підставі виданого Фондом державного майна України Сертифікату суб?єкта оціночної діяльності № 434/22 від 30 серпня 2022 року, ринкова вартість складає 1 468 075, 04 грн;

-земельну ділянку, загальною площею 0,104 га, кадастровий номер - 5110300000:02:019:0098, яка розташована за адресою: АДРЕСА_6 , право власності на яку зареєстровано на ОСОБА_2 26 грудня 2013 року (номер запису про право у Державному реєстрі прав на нерухоме майно 4093458), що підтверджується інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку. Відповідно до звіту про експертну грошову оцінку цієї земельної ділянки від 15 травня 2026 року, підготовленого ТзОВ «Тригла-Центр», що діє на підставі виданого Фондом державного майна України Сертифікату суб?єкта оціночної діяльності № 434/22 від 30 серпня 2022 року, ринкова вартість складає 1 997 439, 60 грн;

-земельну ділянку, загальною площею 0,0159 га, кадастровий номер -5110300000:02:019:0097, яка розташована за адресою: АДРЕСА_6 , право власності на яку зареєстровано на ОСОБА_2 26 грудня 2013 року (номер запису про право у Державному реєстрі прав на нерухоме майно 4093199), що підтверджує доданий до позову витяг з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку. Відповідно до звіту про експертну грошову оцінку цієї земельної ділянки від 15 травня 2026 року, підготовленого ТзОВ «Тригла-Центр», що діє на підставі виданого Фондом державного майна України Сертифікату суб?єкта оціночної діяльності № 434/22 від 30 серпня 2022 року, ринкова вартість складає 305 377, 79 грн;

-земельну ділянку, загальною площею 0,0102 га, кадастровий номер - 5110300000:02:019:0218, яка розташована за адресою: АДРЕСА_6 , право власності на яку зареєстровано на ОСОБА_2 26 вересня 2017 року (номер запису про право у Державному реєстрі прав на нерухоме майно 22529096), що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку. Відповідно до звіту про експертну грошову оцінку цієї земельної ділянки від 15 травня 2026 року, підготовленого ТзОВ «Тригла-Центр», що діє на підставі виданого Фондом державного майна України Сертифікату суб?єкта оціночної діяльності № 434/22 від 30 серпня 2022 року, ринкова вартість складає 195 902, 73 грн;

-земельну ділянку, загальною площею 0,0271 га, кадастровий номер - 5110300000:02:019:0134, яка розташована за адресою: АДРЕСА_7 , право власності на яку зареєстровано на ОСОБА_2 23 травня 2018 року (номер запису про право у Державному реєстрі прав на нерухоме майно 26311199), що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку. Відповідно до звіту про експертну грошову оцінку цієї земельної ділянки від 15 травня 2026 року, підготовленого ТзОВ «Тригла-Центр», що діє на підставі виданого Фондом державного майна України Сертифікату суб?єкта оціночної діяльності № 434/22 від 30 серпня 2022 року, ринкова вартість складає 520 486, 67 грн;

-земельну ділянку, загальною площею 0,1 га, кадастровий номер - 3210945300:01:088:0027, яка розташована за адресою: АДРЕСА_8 , право власності на яку зареєстровано на ОСОБА_2 14 вересня 2021 року (номер запису про право у Державному реєстрі прав на нерухоме майно 43968193), що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку. Відповідно до звіту про експертну грошову оцінку цієї земельної ділянки від 15 травня 2026 року, підготовленого ТзОВ «Тригла-Центр», що діє на підставі виданого Фондом державного майна України Сертифікату суб?єкта оціночної діяльності № 434/22 від 30 серпня 2022 року, ринкова вартість складає 3 278 230, 50 грн;

-автомобіль марки Mercedes Benz GLE 350, реєстраційний номер НОМЕР_3 , дата першої реєстрації в Україні 27 травня 2022 року, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_8 , право власності на який зареєстровано на ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_9 . Відповідно до звіту про незалежну оцінку транспортного засобу від 21 травня 2026 року, підготовленого суб?єктом оціночної діяльності - ФОП ОСОБА_7 , який дає на підставі виданого Фондом державного майна України Сертифікату суб`єкта оціночної діяльності № 330/2022 від 08 липня 2022 року, ринкова вартість складає 1 683 700,00 грн;

-автомобіль марки Mercedes Benz С300, реєстраційний номер НОМЕР_4 , дата першої реєстрації в Україні 25 липня 2019 року, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_10 власності на який зареєстровано на ОСОБА_2 , що підтверджує додане до позову свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_11 . Відповідно до звіту про незалежну оцінку транспортного засобу від 21 травня 2026 року, підготовленого суб?єктом оціночної діяльності - ФОП ОСОБА_7 , який дає на підставі виданого Фондом державного майна України Сертифікату суб?єкта оціночної діяльності № 330/2022 від 08 липня 2022 року, ринкова вартість складає 808 900,00 грн.

Також із документів, які долучені відповідачем до відзиву на позовну заяву, судом встановлено, що на банківських рахунках відповідача ОСОБА_2 , відкритих ним у період спільного проживання із відповідачем ОСОБА_1 обліковуються грошові кошти у наступних розмірах:

1) згідно довідки вих. Д1-В58/61/52 від 08 червня 2026 року у Акціонерному товаристві «Райффайзен Банк» (код ЄДРПОУ 14305909) 26 березня 2024 року ОСОБА_2 відкрито картковий рахунок (номер рахунку IBAN НОМЕР_12 ), залишок коштів на якому становить 7847,46 грн;

2) згідно довідки вих. Д1-В58/61/51 від 08 червня 2026 року у Акціонерному товаристві «Райффайзен Банк» (код ЄДРПОУ 14305909) 14.01.2026 ОСОБА_2 відкрито депозитний рахунок (номер рахунку IBAN НОМЕР_13 ), залишок коштів на якому становить 404419,62 євро;

3) згідно довідки вих. Д1-В58/61/50 від 08 червня 2026 року у Акціонерному товаристві «Райффайзен Банк» (код ЄДРПОУ 14305909) 09.10.2024 ОСОБА_2 відкрито картковий рахунок (номер рахунку IBAN НОМЕР_14 ), залишок коштів на якому становить 7423,63 євро;

4) згідно довідки вих. № 04-68-005-1/120 від 08 червня 2026 року у Акціонерному товаристві «ОТП БАНК» ОСОБА_2 відкрито такі рахунки:

- 22 серпня 2019 року відкрито ощадний рахунок (номер рахунку IBAN НОМЕР_15 ), залишок коштів на якому становить 0,02 долари США;

- 12 червня 2019 року відкрито поточний рахунок (номер рахунку IBAN НОМЕР_16 ), залишок коштів на якому становить 17675 доларів США;

- 16 вересня 2020 року відкрито ощадний рахунок (номер рахунку IBAN НОМЕР_17 ), залишок коштів на якому становить 0,06 долари США;

- 22 серпня 2019 року відкрито ощадний рахунок (номер рахунку IBAN НОМЕР_15 ), залишок коштів на якому становить 0,02 євро;

- 20 червня 2025 року відкрито поточний рахунок (номер рахунку IBAN НОМЕР_18 ), залишок коштів на якому становить 22008,93 євро;

- 30 вересня 2021 року відкрито ощадний рахунок (номер рахунку IBAN НОМЕР_19 ), залишок коштів на якому становить 0,18 євро;

- 05 грудня 2018 року відкрито ощадний рахунок (номер рахунку IBAN НОМЕР_15 ), залишок коштів на якому становить 0,00 грн;

- 12 червня 2019 року відкрито поточний рахунок (номер рахунку IBAN НОМЕР_16 ), залишок коштів на якому становить 0,00 грн;

- 12 грудня 2018 року відкрито ощадний рахунок (номер рахунку IBAN НОМЕР_20 ), залишок коштів на якому становить 807362,56 грн;

- 20 червня 2025 року відкрито картковий рахунок (номер рахунку IBAN НОМЕР_21 ), залишок коштів на якому становить 4,44 євро;

- 13 квітня 2025 року відкрито картковий рахунок (номер рахунку IBAN НОМЕР_22 ), залишок коштів на якому становить 4797,93 євро;

- 16 січня 2026 року відкрито картковий рахунок (номер рахунку IBAN НОМЕР_23 ), залишок коштів на якому становить 123,33 грн;

- 26 липня 2021 року відкрито картковий рахунок (номер рахунку IBAN НОМЕР_7 ), залишок коштів на якому становить 173876,67 грн;

- 13 жовтня 2021 року відкрито картковий рахунок (номер рахунку IBAN НОМЕР_24 ), залишок коштів на якому становить 50938,46 долари США;

- 26 липня 2021 року відкрито картковий рахунок (номер рахунку IBAN НОМЕР_25 ), залишок коштів на якому становить 0,49 долари США.

5) згідно довідки вих. № 62-1-19/25/102 від 08 червня 2026 року у Акціонерному товаристві «УКРСИББАНК» (код ЄДРПОУ 09807750) ОСОБА_2 відкрито картковий рахунок (номер рахунку IBAN НОМЕР_26 ), залишок коштів на якому становить 985,30 євро;

6) згідно довідки вих. № 62-1-19/25/101 від 08 червня 2026 року у Акціонерному товаристві «УКРСИББАНК» (код ЄДРПОУ 09807750) ОСОБА_2 відкрито картковий рахунок (номер рахунку IBAN НОМЕР_27 ), залишок коштів на якому становить 38420,53 долари США;

7) згідно довідки вих. № 62-1-19/25/100 від 08 червня 2026 року у Акціонерному товаристві «УКРСИББАНК» (код ЄДРПОУ 09807750) ОСОБА_2 відкрито картковий рахунок (номер рахунку IBAN НОМЕР_28 ), залишок коштів на якому становить 50943,48 грн;

8) згідно довідки вих. № 249-9975/26 від 08 червня 2026 року у Акціонерному товаристві «КРЕДОБАНК» (код ЄДРПОУ 09807862) ОСОБА_2 відкрито рахунок (номер рахунку IBAN НОМЕР_29 ), залишок коштів на якому становить 14926,88 грн;

9) згідно довідки вих. № 249-9974/26 від 08 червня 2026 року у Акціонерному товаристві «КРЕДОБАНК» (код ЄДРПОУ 09807862) ОСОБА_2 відкрито рахунок (номер рахунку IBAN НОМЕР_30 ), залишок коштів на якому становить 1385,65 євро;

10) згідно довідки вих. № 249-9973/26 від 08 червня 2026 року у Акціонерному товаристві «КРЕДОБАНК» (код ЄДРПОУ 09807862) ОСОБА_2 відкрито рахунок (номер рахунку IBAN НОМЕР_31 ), залишок коштів на якому становить 302400,07 доларів США;

11) згідно довідки вих. № 249-9972/26 від 08 червня 2026 року у Акціонерному товаристві «КРЕДОБАНК» (код ЄДРПОУ 09807862) ОСОБА_2 відкрито рахунок (номер рахунку IBAN НОМЕР_32 ), залишок коштів на якому становить 44391,53 грн.

Загальна сума грошових коштів, які обліковуються на банківських рахунках ОСОБА_2 складає 1 099 471,91 грн, 409 434,63 доларів США та 441 025,7 євро, що з урахуванням офіційного курсу Національного банку України на день ухвалення цього рішення становить у еквіваленті національної валюти України (гривні) - 41 942 447, 54 грн.

У заяві про зміну предмета позову від 29 травня 2026 року позивач ОСОБА_1 змінила спосіб захисту. Вона просить, крім вирішення питання про визнання спільною сумісною власністю та поділ грошових коштів, які обліковуються на банківських рахунках відповідача ОСОБА_2 , також змінити первісно визначений у позові спосіб поділу спільного майна на запропонований нею варіант, що враховує реальну ринкову вартість майна. З цією метою позивачкою проведено експертну грошову оцінку кожного об`єкта, який підлягає поділу. Звіти про оцінку додано до заяви про зміну предмета позову та надано відповідачу. Крім того, запропонований спосіб поділу враховує спосіб використання майна, а саме ким із сторін справи більшою мірою використовується певний об`єкт рухомого чи нерухомого майна та для кого із них збереження його у власності має більше значення. Він також передбачає реальний поділ майна шляхом виділення окремих об`єктів, а не визначення ідеальних часток. Також позивач просить врахувати можливість компенсації іншій стороні вартості її частки за рахунок спільних грошових коштів. Це дасть змогу уникнути необхідності покладення на неї додаткових обов`язків щодо пошуку таких коштів та внесення їх на депозитний рахунок суду.

Згідно наданого відзиву на позовну заяву відповідач ОСОБА_2 зазначив, що запропонований позивачем ОСОБА_1 варіант поділу майна не викликав б у нього заперечень, оскільки він враховує інтереси позивача, відповідача та їхніх дітей, однак вважає, що вимога про поділ майна загалом не підлягає задоволенню, оскільки такий поділ може відбутися лише у випадку припинення фактичних сімейних відносин.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини другої стаття 3 Сімейного кодексу України (далі - СК України) сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Пунктом 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 передбачено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т. п.

Згідно з положеннями статті 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Визнання майна таким, що належить на праві спільної сумісної власності жінці та чоловікові, які проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, відбувається шляхом встановлення факту проживання однією сім`єю, ведення спільного побуту, виконання взаємних прав та обов`язків.

Відповідно до статей 12, 13, 81, 82 ЦПК України суд розглядає справи в межах вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Встановлення факту проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу передбачає доведення перед судом факту їх спільного проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв`язку із цим взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю.

Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання (несення військової служби, вахтовий метод роботи). Спільний побут, в свою чергу, передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо. До прав та обов`язків, притаманних подружжю, слід віднести, зокрема, але не виключно, існування між чоловіком та жінкою, реалізацію ними особистих немайнових прав, передбачених главою 6 СК України, тощо. При цьому має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин, оскільки самі по собі, наприклад, факти перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки або спільна присутність їх на святах, або пересилання коштів, або періодичний спільний відпочинок, або проживання за однією адресою, факт реєстрації за такою адресою при відсутності інших наведених вище ознак, не можуть свідчити, що між чоловіком та жінкою склались та мали місце усталені відносини, притаманні подружжю. Наведені правові висновки суду повністю узгоджуються із правовими позиціями, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц, постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 244/4801/13-ц, від 28 листопада 2018 року у справі № 127/11013/17, від 16 січня 2019 року у справі № 343/1821/16-ц, від 27 лютого 2019 року у справі № 522/25049/16-ц, від 27 березня 2019 року у справі № 354/693/17-ц, від 17 квітня 2019 року у справі № 490/6060/15-ц, від 15 серпня 2019 року у справі № 588/350/15, від 23 вересня 2019 року у справі № 279/2014/15-ц, від 10 жовтня 2019 року у справі № 748/897/18, від 11 грудня 2019 року у справі № 712/14547/16-ц, від 12 грудня 2019 року у справі № 490/4949/17, від 18 грудня 2019 року у справі № 761/3325/17-ц, від 24 січня 2020 року у справі № 490/10757/16-ц, від 09 листопада 2020 року у справі № 757/8786/15-ц та від 03 листопада 2022 року у справі № 361/4744/19.

Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно-правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання. Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім`єю спрямоване на довготривалі відносини (постанова Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 643/6799/17).

Належними і допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу можуть бути, зокрема, але не виключно: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства та ін. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 524/10054/16.

У процесі розгляду судом із заяв по суті справи та доданих до них документів, пояснень, наданих представником позивача та відповідачем у ході підготовчого засідання та розгляду справи по суті, встановлено наявність фактів їх спільного проживання, наявності спільного побуту та виникнення між позивачем та відповідачем взаємних прав та обов`язків, приматанних подружжю, починаючи з 01 листопада 2013 року. Крім того, факт спільного проживання позивача та відповідача із зазначеної дати визнається відповідачем у відзиві на позовну заяву, тобто є, з урахуванням положень частини першої статті 82 ЦПК України, обставиною, яка не підлягає доказуванню.

Таким чином суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 , починаючи з 01 листопада 2013 року.

Вирішуючи питання про визнання спільною сумісною власністю майна, яке було набуте позивачем та відповідачем за час спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд виходить з наступного.

Тлумачення положень статті 74 СК України дає підстави для висновку, що проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема права спільної сумісної власності на майно.

Згідно зі статтею 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Положення статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує. Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17-ц, від 22 вересня 2020 року у справі № 214/6174/15-ц.

Частини третя та четверта статті 368 ЦК України також передбачають, що майно набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

У свою чергу, стаття 61 СК України передбачає, що спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно з законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були набуті (постанова Верховного Суду від 05 січня 2024 року у справі № 755/12204/18).

Системне тлумачення наведених норм права дає підстави для висновку, що майно, яке є об`єктом права спільної сумісної власності, належить подружжю з моменту його набуття, незалежно від того, за ким із подружжя здійснена реєстрація права.

Додатково у пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляд справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року № 11 роз`яснено, що грошові кошти (вклади), внесені у банківські установи за договорами банківського вкладу (депозиту) за рахунок заробітної плати, пенсії, стипендії, інших доходів подружжя, незалежно від їх виду та від того, на чиє ім`я з подружжя вони внесені, відповідно до статті 61 СК України, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Аналогічні за змістом висновки викладені і в постанові Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 756/14404/15-ц, де суд зауважив, що грошові кошти, які були внесені за час зареєстрованого шлюбу та обліковувалися на рахунку на ім?я відповідача, то вказані кошти є спільним майном подружжя і підлягають поділу. У постанові від 20 жовтня 2021 року у справі № 565/1362/19 Верховний Суд також підтвердив презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу, яка розповсюджується й на грошові кошти, які були розміщені на банківському рахунку одним із подружжя.

У процесі судового розгляду встановлено, що зазначені у позовній заяви об`єкти нерухомого і рухомого майна були набуті у період спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 , сторонами не заперечується та не спростовується їх спільна сумісна власність на таке майно, не доводиться факт належності будь-якого із цих об`єктів до їх особистої приватної власності, не вказується ними й на будь-які інші обставини, які б давали суду підстави для виключення будь-якого із цих об`єктів із спільної сумісної власності позивача та відповідача. Не встановлено судом і приналежності будь-якого із цих об`єктів до майна, яке виключено із цивільного обороту.

З огляду на вказане, суд вважає, що існують передбачені законом підстави для визнання спільною сумісною власністю на майно, набуте позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 за час спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, а саме: квартиру АДРЕСА_1 ; квартиру АДРЕСА_2 ; квартиру АДРЕСА_3 ; гараж (машиномісце) № НОМЕР_1 , загальною площею 14,5 м2, який розташований за адресою: АДРЕСА_4 ; гараж (машиномісце) № НОМЕР_2 , загальною площею 11,9 м2, який розташований за адресою: АДРЕСА_5 ; земельну ділянку, загальною площею 0,104 га, кадастровий номер - 5110300000:02:019:0098, яка розташована за адресою: АДРЕСА_6 ; земельну ділянку, загальною площею 0,0159 га, кадастровий номер -5110300000:02:019:0097, яка розташована за адресою: АДРЕСА_6 ; земельну ділянку, загальною площею 0,0102 га, кадастровий номер - 5110300000:02:019:0218, яка розташована за адресою: АДРЕСА_6 ; земельну ділянку, загальною площею 0,0271 га, кадастровий номер - 5110300000:02:019:0134, яка розташована за адресою: АДРЕСА_7 ; земельну ділянку, загальною площею 0,1 га, кадастровий номер - 3210945300:01:088:0027, яка розташована за адресою: АДРЕСА_8 ; автомобіль марки Mercedes Benz GLE 350, реєстраційний номер НОМЕР_3 , дата першої реєстрації 25.05.2022; автомобіль марки Mercedes Benz С300, реєстраційний номер НОМЕР_4 , дата першої реєстрації 25.07.2019; грошові кошти на банківських рахунках у загальній сумі у еквіваленті в національній валюті України (гривні) 41 942 447, 54 грн.

Щодо питання поділу майна суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною другою статті 370 ЦК передбачено, що у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

При цьому, відповідно до частини першої статті 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Частиною першою статті 70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Аналогічні за змістом положення містяться у частині другій статті 372 ЦК України.

Відповідно до положень статті 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному із подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному із подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України.

Аналіз змісту положень статті 71 СК України дає підстави для висновку, що частини четверта та п`ята цієї статті виступають як єдиний правовий механізм захисту інтересів того з подружжя, який погоджується на компенсацію належної йому частки у спільному майні за рахунок іншого з подружжя, з подальшим припиненням права власності на цю частку. При цьому ця норма не вимагає обов`язкового внесення на депозитний рахунок грошової компенсації у справах за спорами, в яких про припинення своєї частки у спільному майні і отримання компенсації на свою користь заявляє позивач (постанови Верховного Суду: від 29 квітня 2020 року у справі № 210/4854/15-ц, провадження № 61- 30421св18 та від 03 червня 2020 року у справі № 487/6195/16-ц, провадження № 61- 46326св18).

При цьому, Велика Палата Верховного Суду зауважувала, що найбільш ефективне вирішення спору про поділ спільної сумісної власності подружжя досягається тоді, коли вимоги позивача охоплюють усе спільно набуте у шлюбі майно, зокрема й неподільне. Це відповідатиме принципу процесуальної економії, згідно з яким штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим, бо вирішення справи у суді має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 та від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц). Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18).

При цьому суд має вирішити переданий на його розгляд спір про поділ спільної сумісної власності саме тоді, коли подружжя не домовилося про порядок такого поділу. Вирішення цього спору, зокрема щодо неподільної речі, не має зумовлювати у співвласників потребу після судового рішення домовлятися про порядок поділу цього ж майна, а саме про виплату одному із них компенсації іншим співвласником і про гарантії її отримання. Якщо одна зі сторін спору довірила його вирішення суду, відповідний конфлікт треба вичерпати внаслідок ухвалення судового рішення та подальшого його виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

Судове рішення не має породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них надалі вчиняти узгоджені дії для вичерпання конфлікту. Крім того, спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц, постанова Верховного Суду від 04 лютого 2026 року в справі № 489/2488/22).

Згідно з висновками Верховного Суду, поділ майна подружжя здійснюється таким чином: по перше, визначається розмір часток дружини та чоловіка в праві спільної власності на майно (стаття 70 СК України); по-друге, здійснюється поділ майна в натурі відповідно до визначених часток (стаття 71 СК України). У випадку множинності об`єктів нерухомого майна, що перебуває у спільній власності сторін, суду належить розглянути можливість здійснити поділ майна таким чином, щоб не зобов`язувати сторону сплачувати компенсацію (постанова Верховного Суду від 15 квітня 2020 року в справі № 565/495/18, від 9 червня 2021 року в справі № 537/5528/16, від 12 жовтня 2022 року в справі № 757/64512/16-ц, від 02 серпня 2023 року в справі № 2-7539/09).

Тобто, вирішуючи спір про поділ майна подружжя, суд повинен розглянути можливість здійснити поділ спільного сумісного майна подружжя у спосіб без визначення грошової компенсації, або з визначенням такої у мінімальному розмірі (постанова Верховного Суду від 3 грудня 2025 року в справі № 522/5576/24). При цьому як зауважив Верховний Суд у постанові від 22 травня 2024 року у справі № 372/532/21, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України). Тобто суд повинен розглянути спір про поділ спільного майна подружжя в межах того обсягу майна, яке позивач просить поділити.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 06 листопада 2024 року у справі № 757/43362/15-ц прийшов до висновку, що формальне визнання за кожним із подружжя права власності на 1/2 частину кожного з об`єктів нерухомого майна не свідчить про виконання судами законодавчих вимог щодо правильного та ефективного вирішення спору, а судове рішення не має породжувати стан невизначеності у відносинах сторін і вимагати від них надалі вчиняти узгоджені дії для вичерпання конфлікту. Крім того, спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у сторони не виникала необхідність повторного звернення до суду. Суд має дослідити питання можливості поділу майна не в ідеальних частках, а за рахунок виділення кожному з них конкретного (цілого) об`єкта, що не є порушенням положень СК України і не є порушенням норм ЦПК України щодо змагальності, диспозитивності і меж судового розгляду, так як предметом спору є поділ майна подружжя. У випадку, якщо сторони у справі просять визнати за кожним із них право власності на певні об`єкти нерухомого майна, суд має з`ясувати, хто і яким майном користується, яка його вартість, чи можливо здійснити поділ майна подружжя таким чином, щоб вичерпати майновий конфлікт та не породжувати стан невизначеності.

При цьому, у разі поділу спільної сумісної власності необхідно настільки, наскільки це можливо, встановити, для кого зі сторін спору майно, яке є предметом поділу, має більше значення, враховуючи різні обставини його набуття та використання сім`єю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

З огляду на викладене, суд вважає, що у позивача ОСОБА_1 існують законні підстави звертатися до суду із проханням здійснити поділ спільного майна, набутого з позивачем ОСОБА_2 , оскільки з ним не вдалося досягти домовленості про поділ цього майна. Про відсутність такої згоди відповідача ОСОБА_2 свідчить також зміст його відзиву на позовну заяву, а також надані ним у судовому засіданні пояснення, з яких вбачається, що ним взагалі заперечується право позивача на поділ майна, оскільки останнє, на думку відповідача, може бути реалізоване позивачем лише після припинення факту проживання однією сім?єю, тобто коли вони вирішать перевести свої правовідносини щодо майна із режиму спільної сумісної власності, який притаманний сімейним відносинам, у інший (спільної часткової чи приватної власності), який реалізується поза межами сімейних відносин.

Суд вважає такі аргументи необґрунтованими, оскільки стаття 69 СК України, яка поширюється в тому числі і на правовідносини щодо поділу спільного майна позивача та відповідача, передбачає, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Таким чином, умовою реалізації позивачем ОСОБА_1 свого права на поділ у судовому порядку майна, яке належить їй на праві спільної сумісної власності із відповідачем ОСОБА_2 суд вважає саме факт відсутності його згоди на поділ, а не факт припинення проживання однією сім`єю як про це стверджує відповідач.

Щодо запропонованого позивачем ОСОБА_1 способу поділу майна, за якого у власність кожного із подружжя передаються окремі об`єкти нерухомого і рухомого майна, а спільні грошові кошти, які теж підлягають поділу, використовуються як компенсація відповідачу вартості у різниці між окремими об`єктами, які пропонується передати у власність позивача, то суд, з урахуванням викладених вище правових позицій приходить до висновку, що такий спосіб поділу майна є найбільш доцільним та ефективним, справедливим щодо вартості, пропорційним рівності їх часток, а також таким, що враховує інтереси сторін та їхніх дітей щодо використання цього майна. При цьому суд зауважує, що у відзиві на позовну заяву та у ході судового розгляду відповідач ОСОБА_2 визнавав, що запропонований позивачем варіант поділу майна не викликає у нього заперечень, оскільки він враховує інтереси позивача, відповідача та їхніх дітей, однак відповідач заперечував проти самої можливості поділу майна з огляду на можливість його здійснення лише після припинення факту проживання однією сім`єю із позивачем. Оскільки вказана відповідачем ОСОБА_2 підстава, на якій він заперечує проти поділу, визнана необґрунтованою і такою, що не базується на положеннях закону, суд приходить до висновку про відсутність підстав для відмови у задоволенні вимог позивача ОСОБА_1 у цій частині.

Суд вважає, що майно, яке є спільною сумісною власністю позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 може бути поділене між ними шляхом визнання права особистої приватної власності за ОСОБА_1 на: квартиру АДРЕСА_1 ; гараж (машиномісце) № НОМЕР_1 , загальною площею 14,5 м2, який розташований за адресою: АДРЕСА_4 ; квартиру АДРЕСА_2 ; земельну ділянку, загальною площею 0,104 га, кадастровий номер - 5110300000:02:019:0098, яка розташована за адресою: АДРЕСА_6 ; земельну ділянку, загальною площею 0,0159 га, кадастровий номер - 5110300000:02:019:0097, яка розташована за адресою: АДРЕСА_6 ; земельну ділянку, загальною площею 0,1 га, кадастровий номер - 3210945300:01:088:0027, яка розташована за адресою: АДРЕСА_8 ; автомобіль марки Mercedes Benz GLE 350, реєстраційний номер НОМЕР_3 , дата першої реєстрації 25.05.2022; грошові кошти у розмірі 6 553 614,43 грн; та визнання права особистої приватної власності за ОСОБА_2 на: квартиру АДРЕСА_3 ; гараж (машиномісце) № НОМЕР_2 , загальною площею 11,9 м2, який розташований за адресою: АДРЕСА_5 ; земельну ділянку, загальною площею 0,0102 га, кадастровий номер - 5110300000:02:019:0218, яка розташована за адресою: АДРЕСА_6 ; земельну ділянку, загальною площею 0,0271 га, кадастровий номер - 5110300000:02:019:0134, яка розташована за адресою: АДРЕСА_7 ; автомобіль марки Mercedes Benz С300, реєстраційний номер НОМЕР_4 , дата першої реєстрації 25.07.2019; грошові кошти у розмірі 35 388 833,12 грн.

Відповідно до ст. 133, 141 ЦПУ України, суд також присуджує до стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 17951,2 грн.

Керуючись ст. 5, 12, 13, 76, 81, 89, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги - задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_33 ) однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_34 ), починаючи з 01 листопада 2013 року.

Визнати спільною сумісною власністю майно, набуте ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_33 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_34 ) за час спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, а саме:

- квартиру АДРЕСА_1 ;

- квартиру АДРЕСА_2 ;

- квартиру АДРЕСА_3 ;

- гараж (машиномісце) № НОМЕР_1 , загальною площею 14,5 м2, який розташований за адресою: АДРЕСА_4 ;

- гараж (машиномісце) № НОМЕР_2 , загальною площею 11,9 м2, який розташований за адресою: АДРЕСА_5 ;

- земельну ділянку, загальною площею 0,104 га, кадастровий номер - 5110300000:02:019:0098, яка розташована за адресою: АДРЕСА_6 ;

- земельну ділянку, загальною площею 0,0159 га, кадастровий номер -5110300000:02:019:0097, яка розташована за адресою: АДРЕСА_6 ;

- земельну ділянку, загальною площею 0,0102 га, кадастровий номер - 5110300000:02:019:0218, яка розташована за адресою: АДРЕСА_6 ;

- земельну ділянку, загальною площею 0,0271 га, кадастровий номер - 5110300000:02:019:0134, яка розташована за адресою: АДРЕСА_7 ;

- земельну ділянку, загальною площею 0,1 га, кадастровий номер - 3210945300:01:088:0027, яка розташована за адресою: АДРЕСА_8 ;

- автомобіль марки Mercedes Benz GLE 350, реєстраційний номер НОМЕР_3 , дата першої реєстрації 25.05.2022;

- автомобіль марки Mercedes Benz С300, реєстраційний номер НОМЕР_4 , дата першої реєстрації 25.07.2019;

- грошові кошти на банківських рахунках у загальній сумі у еквіваленті в національній валюті України (гривні) 41 942 447,54 грн.

У порядку поділу майна, яке є спільною сумісною власністю як таке, що набуте за час спільного проживання однією сім?єю без реєстрації шлюбу, визнати право особистої приватної власності за ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_33 ) на:

- квартиру АДРЕСА_1 ;

- гараж (машиномісце) № НОМЕР_1 , загальною площею 14,5 м2, який розташований за адресою: АДРЕСА_4 ;

- квартиру АДРЕСА_2 ;

- земельну ділянку, загальною площею 0,104 га, кадастровий номер - 5110300000:02:019:0098, яка розташована за адресою: АДРЕСА_6 ;

- земельну ділянку, загальною площею 0,0159 га, кадастровий номер -5110300000:02:019:0097, яка розташована за адресою: АДРЕСА_6 ;

- земельну ділянку, загальною площею 0,1 га, кадастровий номер - 3210945300:01:088:0027, яка розташована за адресою: АДРЕСА_8 ;

- автомобіль марки Mercedes Benz GLE 350, реєстраційний номер НОМЕР_3 , дата першої реєстрації 25.05.2022;

- грошові кошти у розмірі 6 553 614,43 грн.

У порядку поділу майна, яке є спільною сумісною власністю як таке, що набуте за час спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнати право особистої приватної власності за ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_34 ) на:

- квартиру АДРЕСА_3 ;

- гараж (машиномісце) № НОМЕР_2 , загальною площею 11,9 м2, який розташований за адресою: АДРЕСА_5 ;

- земельну ділянку, загальною площею 0,0102 га, кадастровий номер - 5110300000:02:019:0218, яка розташована за адресою: АДРЕСА_6 ;

- земельну ділянку, загальною площею 0,0271 га, кадастровий номер - 5110300000:02:019:0134, яка розташована за адресою: АДРЕСА_7 ;

- автомобіль марки Mercedes Benz С300, реєстраційний номер НОМЕР_4 , дата першої реєстрації 25.07.2019;

- грошові кошти у розмірі 35 388 833,12 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_34 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_33 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 17951 (сімнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят одну) гривню 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 05 серпня 2026 року.

Суддя І.В. Белоконна