Ухвала суду № 138856024, 05.08.2026, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/4847/16-ц

Провадження № 6/756/963/26

У Х В А Л А

Іменем України

05 серпня 2026 року місто Київ

Суддя Оболонського районного суду міста Києва Примак-Березовська О.С. розглянула заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду та зобов`язання державного виконавця подати звіт про виконання судового рішення, -

в с т а н о в и л а :

У провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ПАТ «ФНГ Банк Україна», Акціонерне товариство «Кристалбанк» про поділ майна подружжя, стягнення коштів та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ПАТ «ФНГ Банк Україна», Акціонерне товариство «Кристалбанк» про поділ майна подружжя, встановлення факту проживання, визнання недійсним правочину, витребування майна.

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 3 квітня 2024 року позовні вимоги за первісним позовом задоволено частково, позовні вимоги за зустрічним позовом задоволено частково. Зокрема, витребувано із незаконного володіння на користь ОСОБА_1 від ОСОБА_4 , правонаступником якої є ОСОБА_3 , частину домоволодіння (земельної ділянки - кадастровий номер 3221082201:01:001:0013, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ) та житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_1 звернувся до Оболонського районного суду міста Києва із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення Оболонського районного суду міста Києва від 3 квітня 2024 року у справі №756/4847/16-ц та зобов`язання начальника Бородянського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Ободзінську І.Л. (або уповноваженого державного виконавця) подати звіт про виконання судового рішення, зокрема, надати докази здійснення виїзду за місцем знаходження майна, усунення перешкод у користуванні та складання Акту приймання-передачі майна стягувачу.

Заява обґрунтована тим, що встановлення судового контролю за виконання рішення Оболонського районного суду міста Києва від 3 квітня 2024 року у справі №756/4847/16-ц є необхідним для усунення перешкод виконання зазначеного рішення та відновлення майнових прав ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 453-2 Цивільно процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд розглядає справу в порядку письмового провадження за відсутності клопотання заявника.

Суд не вбачає підстав для розгляду заяви у судовому засіданні за правилами статті 450 ЦПК України.

Дослідивши заяву та подані до неї документи, суд дійшов такого висновку.

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 3 квітня 2024 року у справі №756/4847/16-ц позовні вимоги за зустрічним позовом задоволено частково, зокрема, витребувано із незаконного володіння на користь ОСОБА_1 від ОСОБА_4 , правонаступником якої є ОСОБА_3 , частину домоволодіння (земельної ділянки - кадастровий номер 3221082201:01:001:0013, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ) та житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Постановою державного виконавця Бородянського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бухал І.Г. від 3 грудня 2024 року відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 на підставі виконавчого листа 3756/4847/16-ц, який виданий 20 вересня 2024 року Оболонським районний судом міста Києва. Зі змісту постанови вбачається, що виконавчий лист виданий саме на виконання частини рішення про витребування майна на користь ОСОБА_1 .

З повідомлення начальника відділу Бородянського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ободзінської І.Л. від 13 липня 2026 року вбачається, що на виконання надійшла заява ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа №756/4847/16-ц від 20 вересня 2024 року.

Однак, після перевірки матеріалів заяви виконавцем встановлено, що на виконанні у відділі виконавчої служби перебувало виконавче провадження НОМЕР_1 з виконання цього ж виконавчого документу. Виконавче провадження НОМЕР_1 закінчено відповідно до постанови державного виконавця від 6 лютого 2025 року, у зв`язку з фактичним виконанням рішення у повному обсязі. Така постанова винесена на підставі заяви стягувача у якій він просив закрити виконавче провадження. Тому відповідно повторна заява щодо виконання виконавчого листа №756/4847/16-ц від 20 вересня 2024 року повернута стягувачеві.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з статтею 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Так, судовий контроль за виконанням судових рішень встановлено розділом VII ЦПК України.

Відповідно до частини 1 статті 453-1 ЦПК України суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, за письмовою заявою стягувача може зобов`язати боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення в цивільних справах: що виникають із трудових правовідносин; що виникають із сімейних правовідносин; щодо відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, чи шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення; щодо відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду; щодо відшкодування моральної шкоди; щодо захисту прав споживачів; щодо захисту честі, гідності та ділової репутації; в інших спорах немайнового характеру.

Стягувач може звернутися до суду із заявою, передбаченою частиною першою цієї статті, в разі невиконання боржником судового рішення та за умови відкриття виконавчого провадження.

У заяві обов`язково зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження.

Відповідно до статті 453-2 ЦПК України, суд розглядає заяву про зобов`язання боржника подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною 5 статті 453-1 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника у судовому засіданні за правилами статті 450 цього Кодексу.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Ухвалу суду про відмову у задоволенні заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали є остаточною і оскарженню не підлягає.

Отже, вказаною нормою ЦПК України передбачено право суду, який ухвалив судове рішення в цивільній справі, зобов`язати боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Так, судове рішення може бути виконано в добровільному, або в примусовому порядку. Примусове виконання рішень суду в Україні покладається на органи державної виконавчої служби та у передбачених законом випадках на приватних виконавців.

Порядок примусового виконання судових рішень регламентовано Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Нормами Закону України «Про виконавче провадження» визначено певний алгоритм дій виконавця в ході примусового виконання рішень, за якими мають бути стягнуті грошові кошти.

При цьому відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець наділений достатніми повноваженнями для вжиття заходів щодо примусового виконання боржником судового рішення.

Отже, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України «Про виконавче провадження» врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у Бородянському відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження НОМЕР_1 з виконання вказаного судового рішення від 3 квітня 2024 року.

Відповідно до частини 1-2 статті 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Таким чином, законодавство передбачає можливість зобов`язувати лише боржника надати звіт про виконання судового рішення. Державний виконавцем діє у межах приписів Закону України «Про виконавче провадження» та відповідного розділу ЦПК України, та не є суб`єктом на який розповсюджується дія норм цивільного законодавства про зобов`язання надати такий звіт.

У разі не згоди стягувача з діями чи бездіяльністю державного виконавця, така особа не позбавлена права оскаржувати такі рішення у порядку передбаченому Розділом VII ЦПК України.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 10-13, 76-82, 260, 453-1, 453-2, 453-3, 453-4 ЦПК України, суддя -

п о с т а н о в и л а :

Відмовити у задоволенні заяви.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СУДДЯ Ольга ПРИМАК-БЕРЕЗОВСЬКА