Рішення № 138840128, 06.08.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/3216/26

Провадження № 2/345/2446/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е

06.08.2026 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Юрчака Л.Б., з участю секретаря судового засідання Пилипів Н.П., розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні в порядку спрощеного провадження справу за позовом Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

29.05.2026 року до Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області з позовною заявою звернувся представник АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» Донцова Є.О. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в якому просив стягнути з відповідача на користь АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» заборгованість у сумі 31 420,71 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 04.12.2018 між АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2001181331901, на підставі якого відповідачу було видано кредитну картку із кредитним лімітом, який у подальшому збільшено до 20 300 грн. Вказано, що відповідач користувався кредитними коштами, однак належним чином свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів не виконував. Станом на 03.07.2025 заборгованість за кредитним договором становить 31 420,71 грн., з яких 16 790,53 грн. - заборгованість за кредитом та 14 630,18 грн. - заборгованість за процентами. Зазначено, що банком направлялась відповідачу письмова вимога про погашення заборгованості, однак у встановлений строк заборгованість погашена не була. Також зазначено, що відповідач користувався кредитною карткою та здійснював платежі за нею до 22.10.2024, у зв`язку з чим позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущено. Ці обставини стали причиною звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 09.06.2026 було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у прохальній частині позовної заяви вказав про розгляд справи у його відсутності, позов підтримує, не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився з невідомих для суду причин, відзиву на позов не подав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся у передбаченому законом порядку, в тому числі, шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Суд не має відомостей про причину неявки відповідача, який повідомлявся про час і місце розгляду справи у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України, і від якого не надійшли відзив чи заява про судовий розгляд за його відсутності, що дало підстави вирішити справу на підставі наявних у ній даних (постановити заочне рішення) у відповідністю з частиною 4 статті 223, частиною 1 статті 280 Цивільного процесуального кодексу України, проти чого не заперечував позивач, та що відповідає передбаченим статтею 2 ЦПК України завданням та основним засадам цивільного судочинства, в тому числі і щодо розумності строків розгляду справи судом.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як зазначає Верховний Суд, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору (Постанова КЦС ВС від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18.)

У цій справі суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, тому вирішив спір по суті за відсутності відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата його складання.

Суд дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 04.12.2018 ОСОБА_1 підписав заяву № 2001181331901 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичної особи. В заяві зазначено, що відповідач просив відкрити на його ім`я поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривнях та надати кредитну карту. Крім того, просить банк встановити на його поточний рахунок в гривнях відкритий за цією заявою кредитний ліміт у сумі 6 000,00 грн. Реальна процентна ставка складає 47,88 %.

Також 04.12.2018 ОСОБА_1 підписав Паспорт споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит), в якому містять основні умови кредитування, які відповідають тим, що зазначені у заяві № 2001181331901.

Згідно з довідкою про збільшення кредитного ліміту по договору № 2001181331901 розмір встановленого ОСОБА_1 кредитного ліміту згідно відкритого рахунку спочатку, а саме: 04.12.2018 становив 6 000,00 грн. та в подальшому був неодноразово збільшений, востаннє: 03.03.2022 до суми 20 300,0 грн.

З розрахунку заборгованості за договором № 2001181331901 від 04.12.2018 станом на 03.07.2025 та виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 04.12.2018 по 03.07.2025, встановлено, що останній користувався кредитними коштами, що підтверджує наявність між сторонами кредитно-договірних зобов`язань. Заборгованість за договором у вказаному розрахунку визначена в розмірі 31 420,71 грн., яка складається з: 16 790,53 грн. - заборгованість за кредитом; 14 630,18 грн. - заборгованість процентами; 0 грн. - заборгованість за комісією (детальний розрахунок заборгованості додається).

Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитних зобов`язань, непогашення в повному обсязі відповідачем заборгованості за ними, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статті 79 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статті 79 ЦПК України).

Судом встановлено, що на підставі заяви № 2001181331901 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичної особи від 04.12.2018 відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на відкритий на його ім`я поточний рахунок.

АТ «Перший Український Міжнародний Банк» прийняті на себе зобов`язання за вказаним договором виконало своєчасно і повністю, надававши кредиті ресурси в повному обсязі. У свою чергу відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість в розмірі 31 420,71 грн., яка складається з: 16 790,53 грн. - заборгованість за кредитом; 14 630,18 грн. - заборгованість процентами; 0 грн. - заборгованість за комісією (детальний розрахунок заборгованості додається).

Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту відповідач суду не надав, не подав будь-яких доказів на спростування користування ним наданими йому банком кредитними коштами, а також не подав будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості, не заперечив щодо складових суми заборгованості, порядку та обгрунтованості їх нарахування.

Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, враховуючи, що відповідач істотно порушив умови укладеного з позивачем договору № 2001181331901 від 04.12.2018, а, зокрема, у встановленому порядку та строки не погашав кредит, та проценти за користуванням ним, суд дійшов висновку, що позов АТ «Перший Український Міжнародний Банк» є обґрунтованим, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за вказаним кредитним договором в розмірі 31 420,71 грн.

Питання судових витрат суд вирішує за правилами ст. 141 ЦПК України, при цьому враховує, що до судових витрат, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи, останній відносить оплату судового збору у розмірі 2 662,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням.

Враховуючи, що суд прийшов до висновку про задоволення позову, то згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір необхідно стягнути з відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст. 207, 526, 610, 612, 626, 628, 638, 639, 1048, 1054 ЦК України, ст.ст. 81, 141, 178, 211, 247 ЦПК України та керуючись ст.ст. 58, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (код ЄДРПОУ 14282829; вул. Андріївська, буд.4, м. Київ, 04070) заборгованість за договором № 2001181331901 від 04.12.2018 у сумі 31 420,71 (тридцять одна тисяча чотириста двадцять гривень 71 копійка) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (код ЄДРПОУ 14282829; вул. Андріївська, буд.4, м. Київ, 04070) витрати зі сплати судового збору у сумі 2 662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві грн. 40 коп.).

За письмовою заявою відповідача заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Інші учасники справи (в тому числі і позивач), а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий: