Ухвала суду № 138826291, 06.08.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/11982/25

Провадження №: 1-кп/755/509/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" серпня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100070001726 від 21.08.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.209, ч.3 ст.305, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.305, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307 КК України, -

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_6 ,

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

власника майна ОСОБА_11 ,

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду міста Києва з Подільської окружної прокуратури міста Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні разом із доданими до нього матеріалами, який ухвалою суду призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 заперечували проти призначення справи до судового розгляду, ОСОБА_3 клопотав про повернення обвинувального акта прокурору, адвокат ОСОБА_7 заявив клопотання про зміну його підзахисному запобіжного заходу, повернення застави та про скасування арешту майна. Крім того, захисник просив задовольнити колективну заяву ОСОБА_3 та ОСОБА_12 щодо невиконання ухвал слідчих суддів стороною обвинувачення.

Захисник ОСОБА_9 та обвинувачена ОСОБА_4 заперечували проти призначення справи до судового розгляду, адвокат ОСОБА_9 заявив клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, про зміну його підзахисній запобіжного заходу та про скасування арешту майна.

Захисник ОСОБА_8 та обвинувачений ОСОБА_5 заперечували проти призначення справи до судового розгляду, адвокат ОСОБА_8 заявив клопотання про зміну його підзахисному запобіжного заходу та про скасування арешту майна.

Власник майна ОСОБА_11 заявила клопотання про повернення застави, про скасування арешту майна та про повернення його власнику.

Прокурор проти заявлених клопотань стороною захисту, обвинуваченим заперечував та власником майна заперечував.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження та дослідивши матеріали провадження, дійшов такого висновку.

Згідно з наданим до суду обвинувальним актом та вимогами КПК України, прокурор дотримався територіальної підсудності, а підстав для закриття провадження або повернення обвинувального акта прокуророві не встановлено.

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_9 про повернення обвинувального акта прокурору задоволенню не підлягає, оскільки під час дослідження обвинувального акта та доданих до нього документів суд не встановив істотних порушень, які б перешкоджали призначенню провадження до розгляду.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_7 про зміну обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу із застави на особисте зобов?язання з поверненням застави заставодавцю, яке мотивоване тим, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, перестали існувати, а з 12.03.2026 ОСОБА_3 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації на особливий період, тому залишати територію України не збирається. У заставодавця скрутне фінансове становище, а тому зміна запобіжного заходу та повернення застави не принесе шкоди кримінальному провадженню.

Адвокат ОСОБА_9 , обґрунтовуючи клопотання про зміну обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжного заходу з застави на особисте зобов?язання з поверненням застави або зменшення її розміру до 80 прожиткових мінімумів, мотивує його тим, що з моменту визначення застави як альтернативного запобіжного заходу змінилися обставини. Ризики, на які суд посилався під час постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу, наразі зменшилися та мають суто теоретичний характер. Тому зміна запобіжного заходу буде зумовлена принципами пропорційності та достатності. Натомість збереження застави у 300-кратному розмірі є невиправданим надмірним тягарем, має каральний характер і втратило легітимну мету. З огляду на це, зміна запобіжного заходу, зменшення чи повернення застави відповідно до доктрини «презумпції звільнення» забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченої.

Клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу із застави на особисте зобов?язання з поверненням застави заставодавцю мотивоване тим, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, істотно зменшилися. ОСОБА_5 сумлінно виконує покладені на нього судом обов`язки, з`являється до суду, не переховується та має постійне місце проживання в м. Києві. З моменту звільнення обвинуваченого з-під варти минуло 14 місяців. Він не є організатором групи, а виконував другорядну роль (зберігання та перевезення в автомобілі), а продовження цього запобіжного заходу без нових конкретних ризиків суперечить принципу пропорційності. Крім того, відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, у разі зміни запобіжного заходу у виді застави чи закінчення строку дії ухвали застава підлягає поверненню заставодавцю.

ОСОБА_11 , як заставодавець, обґрунтовуючи клопотання, зазначає, що відповідно до ст.203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення визначеного нею строку, якщо її не було продовжено. З огляду на це, на підставі ч. 11 ст. 182 КПК України вона просить повернути їй заставу, внесену за обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .

Оскільки подані захисниками та заставодавцем клопотання спрямовані на вирішення одного питання, суд, попри різницю у їх мотивуванні, надає їм єдине правове обґрунтування.

Вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для зміни обвинуваченим запобіжних заходів на особисте зобов`язання, яке є найбільш м`яким запобіжним заходом, або для зменшення розміру застави, суд виходить із того, чи обґрунтовуються такі зміни потребами судового розгляду та чи будуть пропоновані заходи ефективними стримуючими факторами для запобігання переховуванню від суду або впливу на свідків.

Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який наголошує, що запобіжний захід має задовольняти вимогу пропорційності та бути необхідним для забезпечення присутності особи в суді, проте з обов`язковим урахуванням того, чи можуть інші, менш суворі заходи бути достатніми для досягнення цієї мети.

На цій стадії судового провадження щодо обвинувачених діють обов`язки, визначені ст. 42 КПК України.

Суд констатує, що застосовані до обвинувачених запобіжні заходи у виді застави є достатньо дієвими і загалом забезпечують виконання обов`язків, покладених на них законом.

При цьому суд приймає до уваги обставини, які зазначені у клопотаннях захисників. Зокрема, суд враховує доводи про те, що під час дії запобіжних заходів обвинувачені беззаперечно, своєчасно та повною мірою виконували покладені на них обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України. Будь-яких порушень із їхнього боку стороною обвинувачення не зафіксовано та не доведено. Обвинувачені демонстрували належну процесуальну поведінку. Також суд враховує аргументи захисту щодо тривалого часу, який минув із моменту обрання запобіжних заходів, перебування одного з обвинувачених на військовій службі, посилань на доктрину «презумпції звільнення» та тверджень про суто теоретичний характер ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Вказані обставини дійсно частково підтверджуються, але самі по собі не є безумовною підставою для зміни запобіжних заходів на більш м`які чи для повернення застави заставодавцям, а оцінюються судом лише в сукупності з іншими обставинами у кримінальному провадженні.

За загальними правилами підставою для зміни запобіжного заходу може бути, зокрема, наявність нових обставин, які не розглядалися слідчим суддею під час застосування запобіжного заходу, зміна обставин підозри або зменшення встановлених ризиків.

За змістом клопотань захисників підставою для зміни застосованих до обвинувачених запобіжних заходів у виді застави на особисте зобов`язання є належне виконання ними покладених на них процесуальних обов`язків протягом усього строку судового розгляду, а також міцність їхніх соціальних зв`язків. Однак зазначені обставини не є для суду новими, оскільки вони існували на момент постановлення ухвал слідчими суддями і були ними враховані під час визначення первісних запобіжних заходів та сум застави, які були сплачені заставодавцями.

Будь-яких доказів суттєвої зміни майнового або сімейного стану обвинувачених, які б виправдовували необхідність зміни запобіжних заходів на особисте зобов`язання, матеріали кримінального провадження не містять. Обвинувачені мають вищу освіту та на цей час працюють, що свідчить про незмінність їхнього фінансового стану, а також про співмірність існуючих сум застави зі змістом кримінальних правопорушень, у вчиненні яких вони обвинувачуються.

Той факт, що під час розгляду кримінального провадження обвинувачені демонструють бездоганну процесуальну поведінку, свідчить лише про те, що застосовані до них запобіжні заходи та визначені суми застави є такими, що достатньою мірою гарантують виконання покладених на них процесуальних обов`язків і забезпечують їхню належну поведінку у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченими покладених на них обов`язків та не може бути завідомо непомірним для них. Розмір застави визначається також з урахуванням розміру заподіяної шкоди.

Отже, наведені захисниками обставини у сукупності з наданими доказами не є достатніми для прийняття рішення про зміну застосованих до обвинувачених запобіжних заходів у виді застави на особисте зобов`язання.

З урахуванням існуючих ризиків, тяжкості та характеру кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачуються обвинувачені, даних про їхні особи та майновий стан, визначені запобіжні заходи у виді застави є справедливими, достатньою мірою гарантують виконання обвинуваченими покладених на них обов`язків і не є при цьому завідомо непомірними для них чи для заставодавців.

Отже, у задоволенні клопотань захисників слід відмовити.

Щодо клопотань про повернення застави заставодавцям суд вважає, що вони також задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, яка не була звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому чи заставодавцю лише після припинення дії цього запобіжного заходу. Оскільки дія запобіжних заходів у виді застави щодо обвинувачених наразі не припинена, у задоволенні клопотань про повернення застави заставодавцям також слід відмовити.

Розглядаючи клопотання адвоката ОСОБА_7 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2024 року, а саме на: грошові кошти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), які знаходяться на всіх рахунках, зокрема: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , відкриті в AT «Універсал Банк» (ЄДРПОУ 21 133352), що за адресою: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська 54/19.

Клопотання адвоката ОСОБА_9 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 28 жовтня 2024 року, а саме на мобільний телефон марки Samsung Galaxy М34, IMEI 1: НОМЕР_8 , IMEI 2: НОМЕР_9 ; мобільний телефон марки Samsung Galaxy А7, IMEI 1: НОМЕР_10 , IMEI 2: НОМЕР_11 .

Крім того, клопотання захисника про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2024, а саме на грошові кошти, що належать ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_12 ) та знаходяться на рахунках, відкритих в АТ «Райффайзен Банк» (ЄДРПОУ 14305909), НОМЕР_13 ; НОМЕР_14 ; НОМЕР_15 ; НОМЕР_16 ; НОМЕР_17 ; НОМЕР_18 , а в разі відмови у повному обсязі - зняти обмеження з рахунків частково, дозволивши здійснення видаткових операцій для забезпечення життєдіяльності обвинуваченої, та витребувати у банківській установі актуальні довідки і виписки про рух коштів.

Клопотання захисника ОСОБА_8 про часткове скасування арешту майна в частині права користування майном, накладеного ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 30.10.2024 щодо транспортного засобу Audi А4, д.н.з. НОМЕР_19 , VIN НОМЕР_20 ; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_21 ; ключа запалення від автомобіля Audi А4 державний номерний знак НОМЕР_19 , дозволу обвинуваченому ОСОБА_5 користуватися вказаним майном та про передачу транспортного засобу Audi А4, д.н.з. НОМЕР_19 , VIN НОМЕР_20 , власнику ОСОБА_5 на відповідальне зберігання з метою проведення ремонту пошкоджень, що виникли під час затримання та перебування під арештом, а також для подальшого технічного обслуговування.

Клопотання власника майна ОСОБА_11 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 22.10.2024 на майно - віртуальні активи (криптовалюта), які розміщені на акаунті ОСОБА_11 ( ОСОБА_13 ), User ID - НОМЕР_22 , які належать ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та обслуговуються криптобіржою «Binance» (Nest Services Limited), зареєстрованою відповідно до законодавства Республіки Сейшельські Острови, з реєстраційним номером 238045 за адресою: House of Francis, Room 303, Ile Du Port, Mahe, Seychelles, та про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 05.11.2024, а саме: на мобільний телефон iPhone 14 Pro Max сірого кольору, із захисним паролем та наявною SIM-картою, поміщений до спецпакета № PSP2261396; грошові кошти номіналом 100 доларів США у кількості 14 шт. (загальна сума 1400 доларів США) та купюра номіналом 200 грн, поміщені до спецпакета № PSP2164671; банківську картку Monobank № НОМЕР_23 , поміщену до спецпакета № PSP2164672; банківську картку ПриватБанку № НОМЕР_24 MasterCard Gold, банківську картку ПриватБанку № НОМЕР_25 , коробку від мобільного телефона iPhone 14 Pro Max, IMEI НОМЕР_26 , поміщені до спецпакета № RAW0132871; планшетний пристрій iPad Pro сірого кольору, model number N2436, number LWWOM7DXQ7, та коробку від планшета iPad Pro 12.3 inch 128 GB, поміщені до спецпакета № RAW0192872; грошові кошти номіналом по 1000 грн у кількості 58 штук (із серійними номерами, зазначеними у протоколі) на загальну суму 58 000 грн, поміщені до спецпакета № PSP2261391; мобільний телефон марки МТС червоного кольору, IMEI НОМЕР_27 ; флеш-носії DT50/DTSO 32 GB сірого кольору, флеш-носії 4 GB Transcend, поміщені до спецпакета № RAW0192874 у відповідній частині; ноутбук марки DELL сірого кольору XPS із захисним паролем та зарядний пристрій DELL 45 W, поміщені до спецпакета № RAW0192877; ноутбук HP сірого кольору, ноутбук Compaq 615, serial CNV0092HHY, разом із зарядним пристроєм, поміщені до спецпакета № QYH0034840; флеш-носій Transcend 16 GB, Bluetooth-адаптер чорного кольору з візерунками, флеш-накопичувач без корпусу, флеш-карту Samsung MicroSD (з адаптером), флеш-карту 4 GB Lexar, банківську картку Ощадбанку № НОМЕР_28 (за протоколом), банківську картку Ощадбанку № НОМЕР_29 , банківську картку Ощадбанку № НОМЕР_30 , банківську картку Ощадбанку № НОМЕР_31 , чеки Ощадбанку на видачу готівки по 100 000 грн у кількості 10 шт., поміщені до спецпакета № RAW0192883; грошові кошти в іноземній валюті: купюри 100 євро у кількості 5 шт., 50 євро - у кількості 88 шт., 20 євро - у кількості 20 шт., 10 євро - у кількості 6 шт., 5 євро - у кількості 1 шт.; грошові кошти у валюті США: купюри номіналом 100 доларів США у кількості 116 шт.; грошові кошти у гривні: номіналом 500 грн у кількості 37 шт. та номіналом 500 грн у кількості 44 шт.

Зважаючи на те, що вимоги захисників та власника майна стосуються одного предмета, суд, незважаючи на відмінності в їхній аргументації, наводить щодо них єдине правове обґрунтування.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 2 ст. 170 КПК України).

Речовими доказами згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які могут бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема предмети, що були об?єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Оцінюючи доводи поданих клопотань, суд доходить висновку, що клопотання власниці майна ОСОБА_11 про скасування арешту майна підлягає частковому задоволенню.

Як встановлено з доданих до клопотання копій документів, зокрема протоколів огляду, частина вилученого особистого майна заявниці не містить відомостей, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Ці речі не відповідають критеріям речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України, та містять інформацію виключно приватного характеру. З огляду на це, суд вважає доведеним, що в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження щодо зазначеного особистого майна відпала потреба.

Водночас у судовому засіданні захисники та власник майна не довели, що в подальшому арешті решти майна (а саме: грошових коштів, віртуальних активів (криптовалюти) та майна обвинувачених) відпала потреба або що цей захід було накладено необґрунтовано. За таких обставин, у задоволенні клопотань у цій частині слід відмовити.

Розглядаючи вимоги власників майна ОСОБА_12 та обвинуваченого ОСОБА_3 у частині зобов`язання органу досудового розслідування повернути транспортні засоби та документи на них, суд зазначає, що норми КПК України регулюють кримінальне провадження на засадах індивідуальної процесуальної відповідальності та реалізації прав кожного учасника окремо. Чинним КПК України не передбачено такого процесуального документа та форми захисту прав, як «колективна заява» про повернення майна чи виконання судових рішень.

Порядок скасування арешту майна або вирішення питань, пов`язаних із вилученим майном, чітко регламентований статтями 169, 174 КПК України. Відповідно до цих норм, право на звернення з клопотанням належить конкретному підозрюваному, обвинуваченому, їх захиснику, або окремому законному власнику (володільцю) майна, який повинен індивідуально довести порушення своїх прав та відсутність потреби в подальшому обмеженні.

Оскільки процесуальний статус «колективного заявника» кримінальним процесуальним законом не визначений, а порядок розгляду таких сукупних звернень у кримінальному провадженні не врегульований, подана в такій формі заява не може бути підставою для прийняття судом процесуального рішення про зобов?язання вчинити дії.

Відповідно до ч.2 ст.31 КПК України, кримінальне провадження щодо злочинів, за які передбачено покарання на строк понад десять років позбавлення волі, здійснюється колегіально у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого. Зважаючи на те, що обвинувачені такого клопотання не заявили, судовий розгляд здійснюється суддею одноособово.

У підготовчому судовому засіданні клопотань, які перешкоджали б призначенню судового розгляду, від учасників судового провадження не надійшло.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне призначити судовий розгляд, який здійснювати одноособово у відкритому судовому засіданні.

Керуючись ст.ст.315, 334 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотань обвинуваченого ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_9 про повернення обвинувального акта прокурору - відмовити.

Призначити судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100070001726 від 21.08.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.209, ч.3 ст.305, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.305, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307 КК України, на підставі обвинувального акта.

Судовий розгляд здійснювати одноособово у відкритому судовому засіданні об 11 годині 50 хвилин 07 серпня 2026 року в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва за участю сторін та інших учасників кримінального провадження.

У задоволенні клопотань захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про зміну обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 запобіжних заходів, а також у задоволенні клопотань захисників та заставодавця про повернення застави - відмовити.

У задоволенні клопотань захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про скасування арешту майна - відмовити.

Клопотання власника майна ОСОБА_11 про скасування арешту майна - задовольнити частково.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 05.11.2024, та повернути власниці майна ОСОБА_11 такі речі: мобільний телефон iPhone 14 Pro Max сірого кольору, із захисним паролем та наявною SIM-картою, поміщений до спецпакета № PSP2261396; банківську картку Monobank № НОМЕР_23 , поміщену до спецпакета № PSP2164672; банківську картку ПриватБанку № НОМЕР_24 MasterCard Gold, банківську картку ПриватБанку № НОМЕР_25 , коробку від мобільного телефона iPhone 14 Pro Max, IMEI НОМЕР_26 , поміщені до спецпакета № RAW0132871; планшет iPad Pro сірого кольору (модель: A2436, серійний номер: LWW0M7DXQ7) та коробку від планшета iPad Pro 12.9-inch 128 GB, поміщені до спецпакета № RAW0192872;мобільний телефон марки МТС червоного кольору (IMEI: НОМЕР_27 );флеш-носій Kingston DataTraveler 50 (DT50) місткістю 32 GB сірого кольору та флеш-носій Transcend місткістю 4 GB, поміщені до спецпакета № RAW0192874;ноутбук марки DELL XPS сірого кольору (із захисним паролем) та зарядний пристрій DELL потужністю 45 W, поміщені до спецпакета № RAW0192877;ноутбук марки HP сірого кольору і ноутбук Compaq 615 (серійний номер: CNV0092HHY) разом із зарядним пристроєм, поміщені до спецпакета № QYH0034840;флеш-носій Transcend місткістю 16 GB, Bluetooth-адаптер чорного кольору з візерунками, флеш-накопичувач без корпусу, карту пам`яті Samsung MicroSD (із перехідником), карту пам?яті Lexar місткістю 4 GB, банківську картку АТ Ощадбанк № НОМЕР_28 (згідно з протоколом), банківську картку АТ Ощадбанк № НОМЕР_29 , банківську картку АТ Ощадбанк № НОМЕР_30 , банківську картку АТ Ощадбанк № НОМЕР_31 , а також квитанції (чеки) Ощадбанку на видачу готівки номіналом по 100 000 грн у кількості 10 шт., поміщені до спецпакета №RAW0192883.

В задоволенні іншої частини клопотань - відмовити.

У задоволенні колективної заяви власників майна ОСОБА_12 та обвинуваченого ОСОБА_3 в частині зобов`язання органу досудового розслідування повернути транспортні засоби та документи на них - відмовити.

Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_14