Рішення № 138795854, 27.07.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 686/10942/26-ц

пр. 2-9407/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі: головуючого - судді Остапчук Т.В., при секретарі - Погребняк В.Д., розглянувши в порядку позовного спрощеного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор»» (код ЄДРПОУ 39287145, адреса: 04080, м. Київ, Подільський район, вул. Костянтинівська, буд. 75, прим. 601А; далі - ТОВ «ФК «Абекор»», позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1840168 від 03.06.2025 у розмірі 25 028,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 03.06.2025 між позивачем та відповідачем за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «ФК «Абекор»» (веб-сайт firstcredit.com.ua) укладено електронний кредитний договір № 1840168, за умовами якого (пункт 1.2) відповідачу надано кредит у розмірі 16 000,00 грн строком на 80 днів з кінцевим терміном повернення до 21.08.2025 (включно). Детальні умови повернення кредиту та сплати процентів визначені у Графіку платежів (додаток № 1 до договору), що містить обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки. Кредитні кошти в сумі 16 000,00 грн перераховано на платіжну картку відповідача № НОМЕР_2 , що підтверджується квитанцією № 20242-1363-223410636 від 03.06.2025 (система EasyPay, час операції 13:20:10). Договір та додаток № 1 до нього підписані відповідачем одноразовим ідентифікатором «w78878».

Позивач також зазначає, що протягом строку дії договору сторони послідовно уклали тринадцять додаткових угод до кредитного договору (від 02.07.2025, 23.07.2025, 06.08.2025, 20.08.2025, 03.09.2025, 03.10.2025, 10.10.2025, 17.10.2025, 16.11.2025, 30.11.2025, 08.12.2025, 19.12.2025 та 27.12.2025), якими сторони кожного разу частково змінювали пункт 1.3 договору та додаток № 1 до нього, продовжуючи строк користування кредитом, з останнім кінцевим терміном повернення кредиту - 22.02.2026.

У зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору у нього утворилася прострочена заборгованість у розмірі 25 028,80 грн, з яких: 16 000,00 грн - тіло кредиту; 9 028,80 грн - нараховані проценти. Позивач просив суд стягнути з відповідача зазначену заборгованість у повному обсязі, а також судові витрати: судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн та витрати на поштові відправлення у розмірі 205,38 грн.

Крім того, позивач заявив клопотання про витребування судом від АТ «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352) інформації щодо належності відповідачу платіжної картки № НОМЕР_2 та виписки з карткового рахунку про рух коштів за період з 03.06.2025 по 04.06.2025 в частині зарахування коштів у сумі 16 000,00 грн.

Відповідач подав до суду заяву-пояснення та додаткові пояснення у справі, в яких зазначив, зокрема, таке: факт отримання кредитних коштів не заперечує та визнає заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 16 000,00 грн у повному обсязі; проти позовних вимог у частині стягнення 9 028,80 грн процентів заперечує; за час користування кредитом (включно з періодом дії тринадцяти додаткових угод про продовження строку кредитування) ним вже сплачено проценти на загальну суму 28 744,00 грн, що, на його переконання, підтверджується доданими до заяви квитанціями; звертався до позивача з проханням врегулювати питання заборгованості з урахуванням його кредитного навантаження, проте домовленості досягнуто не було; додатково надав документи щодо реструктуризації інших (не пов`язаних із цією справою) кредитних зобов`язань на підтвердження добросовісності своєї поведінки. Відповідач просив суд врахувати здійснені ним платежі, принципи розумності, справедливості та добросовісності та відмовити в задоволенні позовних вимог у частині стягнення процентів.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (виклику) сторін відповідно до статей 274, 279 Цивільного процесуального кодексу України, з огляду на малозначність спору (ціна позову - 25 028,80 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених частиною 6 статті 19 цього Кодексу).

Відповідач у встановлений судом строк подав заяву-пояснення та додаткові пояснення у справі, які долучено до матеріалів справи й враховано судом при ухваленні рішення. Оскільки справа розглядається в порядку письмового провадження, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено і не випливає із суті кредитного договору. За частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором, а розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх обчислення визначаються договором з урахуванням вимог частини 4 статті 1056-1 цього Кодексу. Позичальник зобов`язаний повернути кредит у строк та в порядку, встановлені договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).

Оскільки кредит наданий відповідачу як фізичній особі для задоволення особистих потреб, спірні правовідносини регулюються також Законом України «Про споживче кредитування». Відповідно до статті 1 цього Закону позивач, будучи фінансовою установою, є кредитодавцем, а відповідач - споживачем; згідно зі статтею 9 Закону кредитодавець зобов`язаний розмістити на власному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання кредиту, з якою споживач ознайомлюється до укладення договору; за статтями 11, 15 Закону істотними умовами договору про споживчий кредит є, зокрема, розмір кредиту, строк кредитування та процентна ставка. Договір про споживчий кредит згідно з частиною 1 статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» може укладатися у вигляді електронного документа з дотриманням вимог Закону України «Про електронну комерцію».

Електронний договір є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформленою в електронній формі (стаття 3 Закону України «Про електронну комерцію»). Відповідно до частини 3 статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною, а згідно з частиною 12 цієї статті електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями і підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору (стаття 3 Закону України «Про електронну комерцію»); електронний правочин вважається підписаним стороною за допомогою такого ідентифікатора. Аналогічна за змістом презумпція випливає з абзацу другого частини 2 статті 639 Цивільного кодексу України, згідно з яким договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Зазначені висновки узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними в постанові колегії суддів Касаційного цивільного суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 (щодо електронного підпису одноразовим ідентифікатором), постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23.05.2022 у справі № 393/126/20 (щодо форми правочину) та постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 561/77/19 (щодо стягнення заборгованості за електронним кредитним договором за наявності належних доказів його укладення та виконання кредитодавцем свого обов`язку з надання кредиту).

Судом встановлено, що 03.06.2025 між ТОВ «ФК «Абекор»» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір № 1840168, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 16 000,00 грн строком на 80 днів. Факт отримання кредитних коштів у зазначеному розмірі відповідач визнав у поданій заяві-поясненні, що відповідно до частини 1 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України звільняє позивача від обов`язку доказування цієї обставини та робить зайвим вирішення клопотання позивача про витребування доказів у АТ «Універсал Банк» щодо зарахування коштів на картку відповідача, у зв`язку з чим зазначене клопотання не підлягає задоволенню.

Судом також встановлено, що протягом строку дії договору сторони тринадцять разів вносили зміни до пункту 1.3 договору та додатка № 1 до нього, продовжуючи строк користування кредитом, - востаннє до 22.02.2026. Такі додаткові угоди відповідають вимогам статей 651, 654 Цивільного кодексу України, за якими зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом, та не оспорюються жодною зі сторін.

Оскільки відповідач визнав заборгованість за тілом кредиту в розмірі 16 000,00 грн у повному обсязі, а зобов`язання відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору, ця частина позовних вимог є доведеною й такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Позивач також просить стягнути 9 028,80 грн нарахованих процентів за користування кредитом. Відповідач проти цієї вимоги заперечує, посилаючись на те, що протягом строку дії договору та тринадцяти додаткових угод про продовження строку кредитування він вже сплатив проценти на загальну суму 28 744,00 грн, вважаючи додаткову вимогу неспівмірною.

Суд відхиляє ці заперечення з огляду на таке. Відповідач добровільно уклав кредитний договір, ознайомившись з розміром процентної ставки, а надалі тринадцять разів звертався до позивача з ініціативою продовження строку користування кредитом, щоразу підписуючи додаткові угоди на погоджених умовах (стаття 627 Цивільного кодексу України - свобода договору). Кожне продовження строку кредитування зумовлювало нарахування процентів за новий період фактичного користування кредитними коштами, а тому сплата відповідачем 28 744,00 грн процентів протягом усього періоду дії тринадцяти додаткових угод не спростовує наявності заборгованості з процентів за період користування кредитом, що передував зверненню позивача до суду. Відповідач фактично й безперервно користувався кредитними коштами протягом усього строку дії договору з урахуванням продовжень, отримував вигоду від такого користування та в кожному конкретному випадку погоджувався на встановлену договором процентну ставку, підписуючи як первісний договір, так і кожну з тринадцяти додаткових угод, а тому відповідно до частини 1 статті 1048, статті 1054 Цивільного кодексу України зобов`язаний сплатити проценти за весь строк фактичного користування кредитом. Відповідач не надав суду власного контррозрахунку заборгованості чи інших доказів, які б підтверджували, що сума 28 744,00 грн покриває проценти, нараховані за весь період користування кредитом, і виключає наявність додаткової заборгованості в розмірі 9 028,80 грн; подані ним докази підтверджують лише факт часткової сплати процентів за попередні періоди користування кредитом і не спростовують розрахунку заборгованості, наданого позивачем.

За таких обставин вимога про стягнення 9 028,80 грн нарахованих процентів є обґрунтованою, узгоджується з умовами кредитного договору й тринадцяти додаткових угод до нього, підтверджена наявними у справі доказами та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Посилання відповідача на реструктуризацію інших, не пов`язаних із цією справою кредитних зобов`язань та на спроби досудового врегулювання спору з позивачем самі по собі не спростовують і не підтверджують розмір спірної заборгованості за конкретним кредитним договором № 1840168, однак враховані судом як обставини, що характеризують поведінку відповідача та не свідчать про намір ухилення від виконання договірних зобов`язань.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, а саме - стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 1840168 від 03.06.2025 у розмірі 25 028,80 грн, з яких: 16 000,00 грн - тіло кредиту; 9 028,80 грн - нараховані проценти.

Відповідно до частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки позовні вимоги задоволено в повному обсязі, судовий збір та інші судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі.

З урахуванням наведеного, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню: судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 76-83, 133, 134, 137, 141, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України; статтями 526, 599, 611, 625, 626, 627, 628, 629, 630, 638, 639, 651, 654, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055, 1056-1 Цивільного кодексу України; Закону України «Про споживче кредитування»; Закону України «Про захист прав споживачів»; статтями 3, 8, 9, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію»; Законом України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор»» (код ЄДРПОУ 39287145, адреса: 04080, м. Київ, Подільський район, вул. Костянтинівська, буд. 75, прим. 601А) заборгованість за кредитним договором № 1840168 від 03.06.2025 у розмірі 25 028 (двадцять п`ять тисяч двадцять вісім) грн 80 коп., з яких: 16 000,00 грн - тіло кредиту; 9 028,80 грн - нараховані проценти.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор»» судові витрати у загальному розмірі 2 662,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому статтями 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Остапчук Т.В.