Рішення № 138795855, 15.05.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/2525/25-ц

пр. 2-3065/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 року

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Хайнацького Є.С.,

при секретарі судового засідання - Сміян А.Ю.,

за участю:

представника позивачів: ОСОБА_1 ,

представника відповідача-1: ОСОБА_2 ,

представника відповідача-2: Сич В.М.,

відповідачки-3: не з`явилась,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Народного депутата України ОСОБА_7, Товариства з обмеженою відповідальністю «Золота Середина», ОСОБА_5 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_6 , позивачка-1), ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 , позивачка-2) звернулись до суду з позовом до Народного депутата України ОСОБА_7 (далі - ОСОБА_7 , відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Золота Середина» (далі - ТОВ «Золота Середина», відповідач-2), ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_8 , відповідачка-3) про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди.

Свої вимоги позивачі обґрунтовують тим, що 15.11.2024 року о 13:13 год. на веб-сайті інтернет видання «OBOZ.UA», адреса посилання ІНФОРМАЦІЯ_9, який належить ТОМ «Золота Середина», була опублікована стаття під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що доступна за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 , автором якої є ОСОБА_5, що займає посаду випускової редакторки розділу "Економіка" у інтернет виданні OBOZ.UA, інформація про її авторство зазначена в самій статті та в розділі "Команда" (автори) за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 наступного змісту:

«Власники ліквідованого банку «Конкорд» не повертають гроші державі: ОСОБА_7 розповів про схему. Кошти ліквідованого за серйозні порушення банку «Конкорд» так і не потрапили до держбюджету України. Стягнення коштів, які фінустанова заборгувала державі, власники банку заблокували через суд за допомогою заборони на проведення податкових перевірок."

Також стаття містить неодноразові згадки та посилання на першоджерело інформації, а саме народного депутата ОСОБА_7 , та наводиться його цитування, і здійснює переказ створеної ним інформації, а саме: «Ліцензія банку «Конкорд» була відкликана НБУ 01 серпня 2023 року у зв`язку з крадіжкою грошей з бюджету внаслідок сумновідомого міскодінгу на ігорці. Збитки мільярдні. Пройшло більше року. І за логікою здорової людини гроші вже мають бути в бюджеті. Але ні. Ситуація розвивається в зворотному напрямі», - констатував нардеп".

"Він додав, що з самого правопорушення минуло взагалі два роки. Але кримінальну справу закрито, а судді Бабушкінського районного суду м. Дніпра та Дніпропетровського апеляційного суду відмовили податковій у доступі до документів банку, щоб стягнути борг".

«Стягнення податків, які так необхідні державі, було заблоковано власниками банку через заборону проведення перевірок ДПС шахраїв через суд. Так, ви не помилилися. Всіх платників перевіряти можна, а банківських шахраїв - ні... Ось-ось організатори злочинної схеми повернуть собі втрачене та ще й стягнуть з держави збитки», - зазначив ОСОБА_7.".

Зазначена стаття містить, зокрема, інформацію, яка не відповідає дійсності, є недостовірною, перед опублікуванням не була перевірена відповідачем 2 та відповідачем -3, порочить честь та гідність позивачів.

У самій статті за вказаним електронним посиланням розміщено фото з Телеграм каналу «ІНФОРМАЦІЯ_12», а саме посту ІНФОРМАЦІЯ_13, інформація з якого була використана у якості першоджерела та яка взята в основу опублікованої статті, власником якого є народний депутат Верховної Ради України IX скликання ОСОБА_7 .

Вказана стаття, була поширена на веб-сайті відповідача -2, має понад 1,9 тисячу переглядів, містить недостовірну інформацію, яка шкодить честі, гідності та діловій репутації позивачів, як у персональному значенні, так і в значенні співзасновників (акціонерів) банку «Конкорд».

Інформація відповідача -1, у статті за авторства відповідача -3 і поширена відповідачем 2 є хибною та помилковою, оскільки ґрунтується на недостовірних даних, а тому є такою, що не відповідає дійсності, порушують немайнове право позивачів на недоторканість честі, гідності.

Першоджерелом Інформації, яка є недостовірною, порушує особисті честь гідність позивачів є народний депутат України ОСОБА_7 , який 15.11.2024 року о 10:55 написав та розмістив у власному відкритому телеграм каналі за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 пост ІНФОРМАЦІЯ_6 -, з інформацією наступного змісту:

" ...Ліцензія банку "Конкорд" була відкликано НБУ 01 серпня 2023 року у зв`язку з крадіжкою грошей з бюджету внаслідок сумновідомого міскодінгу на ігорці. Збитки мільярди і...Стягнення податків, які так необхідні державі, було заблоковано власниками банку через заборону проведення перевірок ДПС шахраїв через суд. Так, ви не помилилися. Всіх платників перевіряти можна, а банківських шахраїв - ні. Через суд. З моменту вчинення злочину пройшло вже 2 роки. Але чомусь слідчі кримінальну справу закрили, а найгуманніші судді Бабушкінського районного суду м. Дніпра та Дніпровського апеляційного суду відмовили податковій у доступі до документів банку аби стягнути борг. І ось-ось організатори злочинної схеми повернуть собі втрачене та ще й стягнуть з держави збитки.».

Телеграм канал «ОСОБА_7» на момент публікування оскаржуваної інформації мав більше 21 000 підписників, та станом на момент звернення до суду з позовною заявою понад 5 000 переглядів посту. Сам канал є відкритим, тобто доступ до нього має необмежена кількість користувачів застосунку, що підтверджує поширення недостовірної інформації серед необмеженої кількості осіб. Інформація, що міститься в посту, зафіксована у Звіті за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет № 333/2024-3B від 13.12.2024 року.

Також, 15.11.2024 о 10:55 інформація, яка є недостовірною, порушує немайнові права на честь та гідність, була розміщена на сторінці ОСОБА_7 в соціальній мережі Facebook за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_8 наступного змісту:

" ....Ліцензія банку "Конкорд" була відкликана НБУ 01 серпня 2023 року у зв`язку з крадіжкою грошей з бюджету внаслідок сумновідомого міскодінгу на ігорці. Збитки мільярдні...

...Стягнення податків, які так необхідні державі, було заблоковано власниками банку через заборону проведення перевірок ДПС шахраїв через суд.

Так, ви не помилилися. Всіх платників перевіряти можна, а банківських шахраїв - ні. Через суд.

З моменту вчинення злочину пройшло вже 2 роки. Але чомусь слідчі кримінальну справу закрили, а найгуманніші судді Бабушкінського районного суду м. Дніпра та Дніпровського апеляційного суду відмовили податковій у доступі до документів банку аби стягнути борг.

І ось-ось організатори злочинної схеми повернуть собі втрачене та ще й стягнуть з держави збитки....", вкотре підтверджує , що ОСОБА_7 є першоджерелом інформації, яка є недостовірною, порушує немайнові права на честь та гідність позивачів. Факт належності сторінки та змісту публікації зафіксовано Актом огляду сторінки в соціальній мережі Facebook від 06.12.2024 року.

Фрази, що містить вказана, зокрема: "...Власники ліквідованого банку "Конкорд" не повертають гроші державі..." ...«Ліцензія банку «Конкорд» була відкликана НБУ 01 серпня 2023 року у зв`язку з крадіжкою грошей з бюджету внаслідок сумновідомого міскодінгу на ігорці...», «Стягнення податків, які так необхідні державі, було заблоковано власниками банку через заборону проведення перевірок ДПС шахраїв через суд...», «. Всіх платників перевіряти можна, а банківських шахраїв - ні. Через суд...», «І ось-ось організатори злочинної схеми повернуть собі втрачене та ще й стягнуть з держави збитки..» чітко викладені у формі тверджень, та не містять навіть стилістичного забарвлення, що б дозволило віднести їх до припущень.

Вважають, що дані твердження є нікчемними, не відповідають реаліям та порушують права на честь, гідність і ділову репутацію позивачів, оскільки, відповідно до ст.185 КК України крадіжкою є таємне викрадення чужого майна; відповідно до ст. 190 КК України , шахрайством є діяння із заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою; п.3 ст.27 КК України передбачено, що організатором є особа, яка організувала вчинення кримінального правопорушення (кримінальних правопорушень) або керувала його (їх) підготовкою чи вчиненням. Організатором також є особа, яка утворила організовану групу чи злочинну організацію або керувала нею, або особа, яка забезпечувала фінансування чи організовувала приховування кримінально протиправної діяльності організованої групи або злочинної організації.

Використання таких визначень до позивачів є неприпустимим, оскільки вони не перебували та не перебувають фігурантами в кримінальних провадження, протиправних дій чи бездіяльності не здійснювали.

Станом на дату подання позову позивачі, як власники банку, боргів перед державою не мають. Жодних судових рішень, які б підтверджували інше, немає. Тому твердження про те, що: «.Власники ліквідованого банку «Конкорд» не повертають гроші, державі» не відповідає дійсності. За таких умов інформація поширена у публікації є недостовірним твердженням. Відповідачем-2 та відповідачем -3 не було перевірено дану інформацію перед її публікуванням навіть з відкритих джерел: Єдиного державного реєстру судових рішень, або ж запитом журналістів до фіскальних органів з приводу перевірки інформації, які містяться в даних твердженнях.

Інформація в абзаці першому статті: «Кошти ліквідованого за серйозні порушення банку «Конкорд» так і не потрапили до держбюджету України. Стягнення коштів, які фінустанова заборгувала державі, власники банку заблокували через суд за допомогою заборони на проведення податкових перевірок» та інформація в п`ятому абзаці, а саме: «Стягнення податків, які так необхідні державі, було заблоковано власниками банку через заборону проведення перевірок ДПС шахраїв через суд. Так, ви не помилилися. Всіх платників перевіряти можна, а банківських шахраїв - ні...» має чітко виражений стверджувальний характер із застосуванням підсилювальної словесної конструкції «Так, ви не помилилися», трактується як висвітлення факту та не відповідає дійсності. Жодних судових рішень, які б підтверджували таку заборгованість, немає.

З 01.08.2023 року розпочато процедуру виведення з ринку AT «АКБ «Конкорд» шляхом запровадження в ньому процедури ліквідації та призначено уповноважену особу Фонду для її здійснення.

Інформація в третьому абзаці вказаної статті за авторства відповідача -3, а саме «Ліцензія банку «Конкорд» була відкликана НБУ 01 серпня 2023 року у зв`язку з крадіжкою грошей з бюджету внаслідок сумновідомого міскодінгу на ігорці», має стверджувальний характер, трактується як висвітлення факту та не відповідає дійсності. Відповідачем 1 не було наведено навіть мінімальної фактичної основи для поширення вказаних тверджень, а відповідачем 2 та відповідачем 3 не перевірялась інформація на достовірність. Інформація про ліквідацію банку "Конкорд" у зв`язку з крадіжкою грошей неправдива, оскільки, рішення про ліквідацію AT "АКБ "Конкорд" було прийнято Національним банком України рішенням №265-рш, за підстав, які взагалі не мають відношення до крадіжки коштів.

Рішенням Національного банку України №265-рш від 01.08.2023 року не передбачалось стягнення коштів з AT "АКБ "Конкорд" до державного бюджету, а це рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію AT "АКБ "Конкорд" визнано протиправним рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року та постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року.

Окрім того, відповідно до відповіді Бюро економічних розслідувань на адвокатський запит №11/6/4.5/11032-24 від 09.05.2024 року, язазначено, що в ході здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 72023000500000053 від 18.08.2023 року, доказів у вчиненні кримінальних правопорушень AT «КБ «Конкорд» не отримано, встановлено відсутність в даному кримінальному провадженні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 212 КК України.

Недостовірність та неправдивість поширеної інформації підтверджується тим, що в мережі інтернет на сайті інтернет-видання «OBOZ.UA» поширило вищевказану інформацію у формі фактичних тверджень про вчинення безпосередньо власниками протиправної діяльності, передбаченої КК України. Проте, ні власники, ні посадові особи AT «АКБ «Конкорд» до кримінальної відповідальності не притягувались, вирок суду про визнання винним власників банку у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення не існує.

Поширена недостовірна інформація принижує статус позивачів в очах суспільства, партнерів, оскільки необґрунтовано ставить під сумнів дотримання ними, як власниками AT АКБ «Конкорд», моральних та правових норм.

Інформація, першоджерелом якої є ОСОБА_9 , має негативне значення, спрямоване на створення хибного уявлення в суспільстві та бізнес спільноті, яке порушує немайнові права позивачів на недоторканість честі, гідності, ділової репутації та на репутацію AT «АКБ «Конкорд». Також у майбутньому є підставою для ініціювання перевірок правоохоронними та фіскальними органами, оскільки дані твердження національного діяча, мають широкий резонанс в суспільстві, характер змісту інформації про позивачів містить посилання на обставини, які реально існували, проте правдивість такої інформації не знайшла свого підтвердження, тому така інформація піддягає спростуванню.

Посилаючись на наведене, просять суд:

визнати недостовірною та такою, що порушує немайнові права на повагу до честі та гідності, а також недоторканості ділової репутації інформацію: «...Ліцензія банку «Конкорд» була відкликана НБУ 01 серпня 2023 року у зв`язку з крадіжкою грошей з бюджету внаслідок сумновідомого міскодінгу на ігорці. Збитки мільярдні. Пройшло більше року. І по логіці здорової людини гроші вже мають бути в бюджеті. Але ні. Ситуація розвивається в зворотньому напрямі. Стягнення податків, які так необхідні державі, було заблоковано власниками банку через заборону проведення перевірок ДПС шахраїв через суд. Так, ви не помилилися. Всіх платників перевіряти можна, а банківських шахраїв - ні. Через суд. З моменту вчинення злочину пройшло вже 2 роки. Але чомусь слідчі кримінальну справу закрили, а найгуманніші судді Бабушкінського районного суду м. Дніпра та Дніпровського апеляційного суду відмовили податковій у доступі до документів банку аби стягнути борг. І ось-ось організатори злочинної схеми повернуть собі втрачене та ще й стягнуть з держави збитки»;

визнати недостовірною та такою, що порушує немайнові права на повагу до честі та гідності, а також недоторканості ділової репутації інформацію: «Власники ліквідованого банку «Конкорд» не повертають гроші державі: «ОСОБА_7 розповів про схему. Кошти ліквідованого за серйозні порушення банку «Конкорд» так і не потрапили до держбюджету України. Стягнення коштів, які фінустанова заборгувала державі, власники банку заблокували через суд зо допомогою заборони на проведення податкових перевірок», поширену о 13:13, 15,11.2024 року ТОВ «Золота Середина» в мережі «Інтернет» на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_9 у статті «Власники ліквідованого банку «Конкорд» не повертають гроші державі: ОСОБА_7 розповів про схему» за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

зобов`язати ТОВ «Золота Середина» спростувати розміщену на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_9 за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 15.11.2024 року о 13:13 год. недостовірну інформацію: «Власники ліквідованого банку «Конкорд» не повертають гроші державі: «ОСОБА_7 розповів про схему. Кошти ліквідованого за серйозні порушення банку «Конкорд» так і не потрапили до держбюджету України. Стягнення коштів, які фінустанова заборгувала державі, власники банку заблокували через суд за допомогою заборони на проведення податкових перевірок», як таку, що порушує немайнові права ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , AT «АКБ «Конкорд» на повагу до честі та гідності, а також недоторканість ділової репутації інформацію, шляхом опублікування в мережі «Інтернет» на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_9 на головній сторінці, інформації під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_14», із зазначенням вступної та резолютивної частини рішення суду, протягом 5 днів з дня набрання ним законної сили;

зобов`язати народного депутата ОСОБА_7 спростувати створену та розміщену в Телеграм каналі «ОСОБА_7» ІНФОРМАЦІЯ_5 , 15.11.2024 року о 10:55 год. Недостовірну інформацію: «Цікавий кейс, в якому як у дзеркалі відображаються всі вади кланової системи. Кейс банку "Конкорд" Ліцензія банку "Конкорд" була відкликана НБУ 01 серпня 2023 року у зв`язку з крадіжкою грошей з бюджету внаслідок сумновідомого міскодінгу на ігорці. Збитки мільярдні. Пройшло більше року. І по логіці здорової людини гроші вже мають бути в бюджеті. Але ні. Ситуація розвивається в зворотньому напрямі. Стягнення податків, які так необхідні державі, було заблоковано власниками банку через заборону проведення перевірок ДПС шахраїв через суд. Так, ви не помилилися. Всіх платників перевіряти можна, а банківських шахраїв - ні. Через суд. З моменту вчинення злочину пройшло вже 2 роки. Але чомусь слідчі кримінальну справу закрили, а найгуманніші судді Бабушкінського районного суду м. Дніпра та Дніпровського апеляційного суду відмовили податковій у доступі до документів банку аби стягнути борг.І ось-ось організатори злочинної схеми повернуть собі втрачене та ще й стягнуть з держави збитки», як таку, що порушує немайнові права ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , AT «АКБ «Конкорд» на повагу до честі та гідності, а також недоторканість ділової репутації інформацію, шляхом опублікування в мережі «Інтернет» на телеграм каналі « ОСОБА_7 » посту під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_14», із зазначенням вступної та резолютивної частини рішення суду, протягом 5 днів з дня набрання ним законної сили;

зобов`язати народного депутата ОСОБА_7 спростувати створену та розміщену в соціальній мережі Facebook ІНФОРМАЦІЯ_11 15.11.2024 року о 10:55 год. недостовірну Інформацію: «Цікавий кейс, в якому як у дзеркалі відображаються всі вади кланової системи. Кейс банку «Конкорд». Ліцензія банку «Конкорд» була відкликана НБУ 01 серпня 2023 року у зв`язку з крадіжкою грошей з бюджету внаслідок сумновідомого міскодінгу на Ігарці. Збитки мільярдні. Пройшло більше року. І по логіці здоровоїлюдини гроші вже мають бути в бюджеті. Але ні. Ситуація розвивається в зворотньому напрямі. Стягнення податків, які так необхідні державі, було заблоковано власниками банку через заборону проведення перевірок ДПС шахраїв через суд. Так, ви не помилилися. Всіх платників перевіряти можна, а банківських шахраїв - ні. Через суд. З моменту вчинення злочину пройшло вже 2 роки. Але чомусь слідчі кримінальну справу закрили, а найгуманніші судді Бабушкінського районного суду м. Дніпра та Дніпровського апеляційного суду відмовили податковій у доступі до документів банку аби стягнути борг. І ось-ось організатори злочинної схеми повернуть собі втрачене та ще й стягнуть з держави збитки» 4, як таку, що порушує немайнові права ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , AT «АКБ «Конкорд» на повагу до честі та гідності, а також недоторканість ділової репутації інформацію, шляхом опублікування в мережі «Інтернет» на фейсбук сторінці ІНФОРМАЦІЯ_11 посту під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_14», із зазначенням вступної та резолютивної частини рішення суду, протягом 5 днів з дня набрання ним законної сили;

стягнути витрати за завдану моральну шкоду з ОСОБА_7 у розмірі 100 000,00 гривень, з ТОВ «Золота середина» - 50 000,00 гривень на рахунок БО "МБФ «ПОВЕРНИСЬ ЖИВИМ» (ЄДРПОУ 39696398) рахунок НОМЕР_1 в AT КБ «ПриватБанк»;

стягнути з відповідача-1, відповідача-2 на користь позивачів пропорційно судові витрати, що понесені в результаті розгляду даної справи.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27.01.2025 року відкрито провадження у вищевказаній цивільній справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 17.04.2025 року.

03.03.2025 року від представника відповідача-2 надійшов відзив на позову заяву, в якому остання просить відмовити в задоволенні позову через його необґрунтованість. Поширена інформація - републікований матеріал, який не є авторським текстом. Інформація, що міститься у вказаній вище статті є повним відтворення автором статті інформації, що була поширена на сторінці голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики ОСОБА_7 у Telegram та є републікованим матеріалом. В статті наведений скриншот вищезазначеного повідомлення. Крім того, документальні підтвердження того, що першоджерелом цієї інформації є саме сторінка голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики ОСОБА_7 у Telegram надані позивачами. Спірна інформація на сайті Інтернет-видання «Обозреватель» була розміщена з застосуванням прямих посилань на оригінал інформації у мережі Телеграм та скриншот у мережі Телеграм, а також із цитуванням частин тексту оригіналу інформації, не перекручуючи його. Тобто, у даному випадку оспорювана інформація вже була доведена до необмеженого кола осіб, які мали вільний доступ до сторінки голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики ОСОБА_7 у Telegram і лише потім була «перепощена» Інтернет-видання «Обозреватель». За таких обставин, інформація, розміщена в мережі Інтернет Відповідачем 2, є не «перепост» інформації, без її спотворення та висловлення власних суджень.

21.03.2025 року від представника позивачів надійшла відповідь на відзив, в якій останній просить задовольнити позов в повному обсязі.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17.04.2025 року відкладено підготовче засідання на 24.07.2025 року.

16.04.2025 року від представника відповідача-1 надійшов відзив на позову заяву, в якому остання просить відмовити в задоволенні позову через його безпідставність. Зазначає, що оспорювана інформація не стосується позивачів, а стосується банку «Конкорд». Інформація не порушує особисті немайнові права позивачів, використана в тексті колективного суб`єкта "власники банку" в контексті заборони проведення перевірок «через суд», носить оціночний, загальний характер. Зрозуміло, що блокування» не є юридичним терміном, а "власники банку" не можуть "блокувати" будь що «через суд". В даному випадку використане судження на підставі оцінки того факту, що суд відмовив у задоволенні позовних вимог ДПС щодо розкриття банківської таємниці і тим самим унеможливив здійснення перевірок банку «Конкорд», про що зазначено також в мотивувальній частині рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.

26.05.2025 року від представника позивачів надійшла відповідь на відзив представника відповідача-1, в якій останній просить задовольнити позов у повному обсязі.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24.07.2025 року відкладено підготовче засідання на 16.10.2025 року.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2025 року закрито підготовче провадження у цій цивільній справі та призначено вказану цивільну справу до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні на 26 січня 2026 року.

У зв`язку з неможливістю здійснення фіксування судового процесу з технічних причин, судове засідання, призначене на 26.01.2026 року, знято з розгляду та призначено на 30.03.2026 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26.01.2026 року відкладено судове засідання на 15.05.2026 року.

В судовому засіданні представник позивачів підтримав доводи, викладені у позовній заяві, просив їх урахувати та задовольнити позов у повному обсязі. Відповідач не вжив заходів для перевірки цитованої інформації з джерела, не з`ясував, чи є це джерело верифікованим і кому воно належить.

Представник відповідача-1 підтримала доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, вважала позов безпідставним, просила відмовити у його задоволенні.

Представник відповідача-2 підтримала доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, вважала позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідачка-3 в судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлена належним чином, причину неявки суду не повідомила.

Вислухавши думку учасників справи, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Суд установив, що 15.11.2024 року о 13:13 год. на веб-сайті інтернет видання «OBOZ.UA», адреса посилання ІНФОРМАЦІЯ_9, який належить ТОВ «Золота Середина», була опублікована стаття під назвою «Власники ліквідованого банку «Конкорд» не повертають гроші державі: ОСОБА_7 розповів про схему», що доступна за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 , автором якої є ОСОБА_5, що займає посаду випускової редакторки розділу "Економіка" у інтернет виданні OBOZ.UA, наступного змісту:

«Власники ліквідованого банку «Конкорд» не повертають гроші державі: ОСОБА_7 розповів про схему. Кошти ліквідованого за серйозні порушення банку «Конкорд» так і не потрапили до держбюджету України. Стягнення коштів, які фінустанова заборгувала державі, власники банку заблокували через суд за допомогою заборони на проведення податкових перевірок."

Також стаття містить посилання на першоджерело інформації, а саме Народного депутата ОСОБА_7, та наводиться його цитування: «...Ліцензія банку «Конкорд» була відкликана НБУ 01 серпня 2023 року у зв`язку з крадіжкою грошей з бюджету внаслідок сумновідомого міскодінгу на ігорці. Збитки мільярдні. Пройшло більше року. І по логіці здорової людини гроші вже мають бути в бюджеті. Але ні. Ситуація розвивається в зворотньому напрямі. Стягнення податків, які так необхідні державі, було заблоковано власниками банку через заборону проведення перевірок ДПС шахраїв через суд. Так, ви не помилилися. Всіх платників перевіряти можна, а банківських шахраїв - ні. Через суд. З моменту вчинення злочину пройшло вже 2 роки. Але чомусь слідчі кримінальну справу закрили, а найгуманніші судді Бабушкінського районного суду м. Дніпра та Дніпровського апеляційного суду відмовили податковій у доступі до документів банку аби стягнути борг. І ось-ось організатори злочинної схеми повернуть собі втрачене та ще й стягнуть з держави збитки».

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Основним національним нормативно-правовим підґрунтям, яке регулює відносини щодо захисту гідності, честі та ділової репутації, є Конституція України та книга 2 ЦК України, яка присвячена особистим немайновим правам фізичної особи: у статті 297 ЦК України вказано, що кожен має право на повагу до його гідності та честі; у статті 299 ЦК України зазначено, що фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації.

Крім зазначених нормативно-правових актів, під час розгляду справ про захист гідності, честі та ділової репутації фізичної та юридичної особи суд також застосовує, зокрема, Закон України «Про інформацію», інші нормативно-правові акти.

Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

За змістом частин першої та другої статті 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (частина третя статті 34 Конституції України).

Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб.

Беручи до уваги зазначені конституційні положення, під час вирішення справ про захист гідності, честі та ділової репутації суди повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

У статті 201 ЦК України встановлено, що, зокрема, честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, а статтями 297, 299 ЦК України передбачено право на повагу до гідності та честі, а також право на недоторканність ділової репутації.

Під гідністю необхідно розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. А під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей під час виконання нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.

Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації має право пред`явити, зокрема, фізична особа в разі поширення про неї недостовірної інформації, що порушує її особисті немайнові права.

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (частина перша статті 277 ЦК України).

Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила (абзац третій частини шостої статті 277 ЦК України).

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної особи, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18 (провадження № 12-110гс19)).

Інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді (стаття 1 Закону України «Про інформацію»).

Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання її з використанням радіо, телебачення чи інших засобів масової інформації; поширення в мережі «Інтернет» чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Поширенням інформації також є демонстрація у громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділову репутацію фізичної та юридичної особи.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Зазначене узгоджується із висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 грудня 2021 року у справі № 905/902/20 (пункт 6.18).

Одним з основних питань, яке підлягає вирішенню у цій категорії справ, є визначення характеру поширеної інформації та з`ясування, чи є вона фактичним твердженням чи оціночним судженням. Врахуванню підлягає зміст поширеної інформації, її значення для суспільної дискусії, важливість посади, яку обіймає особа, щодо якої поширена інформація, достовірність інформації, наслідки її поширення.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

Таким чином, необхідно відрізняти деякі висловлювання, які хоч і мають характер образ, однак у цілому контексті є оцінюючими судженнями з урахуванням вживаних слів та виразів із використанням мовностилістичних засобів.

Судження -це те саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов`язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.

Спростованою може бути інформація, яка містить відомості про події та явища (факти), яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). У будь-якому випадку це має бути інформація, істинність якої можливо перевірити, існування таких фактів не залежить від їх суб`єктивного сприйняття чи заперечення через думки і погляди особи.

Вільне вираження поглядів є істотним чинником повноцінного розвитку особистості в суспільстві, як і здатність особи сприймати заперечення, спонукання, заохочення через думки, ідеї, висловлені іншими людьми.

Згідно зі статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і частинами другою та третьою статті 34 Конституції України кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними у демократичному суспільстві, зокрема, для захисту репутації чи прав інших осіб.

Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16, від 22 лютого 2023 року у справі № 757/39521/20.

Отже, за змістом статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці ЄСПЛ при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Суди під час вирішення справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

У постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 742/286/17 зазначено, що «відповідачами у справі про захист честі, гідності чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. У випадку коли інформація була поширена у засобі масової інформації з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації, ця особа також є належним відповідачем. При опублікуванні чи іншому поширенні оспорюваної інформації без зазначення автора (наприклад, у редакційній статті) відповідачем у справі має бути орган, що здійснив випуск засобу масової інформації. Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайту - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації. Якщо недостовірна інформація, що принижує честь, гідність чи ділову репутацію, розміщена в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі, зареєстрованому в установленому законом порядку як засіб масової інформації, то при розгляді відповідних позовів суди мають керуватися нормами, які регулюють діяльність засобів масової інформації».

Подібний висновок висловив Верховний Суд у постанові від 13 лютого 2019 року (справа № 439/1469/15-ц, провадження № 61-5189св18).

Предметом спору є спростування інформації, яка 15.11.2024 року о 13:13 була опублікована на веб-сайті Інтернет-видання «OBOZ.UA» стаття під назвою «Власники ліквідованого банку «Конкорд» не повертають гроші державі», що доступна за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Вказана інформація є повним відтворення автором статті інформації, що була поширена на сторінці голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики ОСОБА_7 у Telegram та є републікованим матеріалом. У статті наведений скріншот вищезазначеного повідомлення.

Зі змісту наданих матеріалів вбачається, що спірна інформація на сайті Інтернет-видання «OBOZ.UA» була розміщена з застосуванням прямих посилань на оригінал інформації у мережі Телеграм та скріншот у мережі Телеграм, а також із цитуванням частин тексту оригіналу інформації, не перекручуючи його.

Особисте трактування отриманої з інших джерел інформації в формі коментаря слід вважати оціночним судженням, а не твердженням, тому не може бути ані спростоване, ані підтверджене (схожий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 22 травня 2019 року в справі № 757/22307/17-ц, від 02 червня 2022 року в справі № 757/55559/20-ц, від 29 березня 2023 року у справі № 201/10970/21).

За таких обставин, інформація, розміщена в мережі Інтернет відповіачем-2, є оціночним судженням, що ґрунтується на його особистому трактуванні отриманої з інших джерел інформації, а не твердженням, тому поширені щодо позивачів оціночні судження не входять до категорії недостовірної інформації, у зв`язку з чим, відповідач-2 не може бути притягнений до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Позивачі також зазначають, що розповсюджена інформація містить саме фактичні твердження про них та має негативний характер.

Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18 розтлумачив сутність принципу змагальності та неможливість застосування учасником справи концепції «негативного доказу» для обґрунтування власної позиції. Так, Верховний Суд зазначив, що принцип змагальності полягає в обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження або заперечення власних вимог у спорі. Мається на увазі, що позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази, які вважає більш переконливими. В свою чергу суд, дослідивши надані сторонами докази, та з урахуванням переваги однієї позиції над іншою виносить власне рішення. При цьому, сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що їх позиція є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу втрачає сенс уся концепція принципу змагальності.

Аналізуючи оскаржувану інформацію та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про те, що оскаржувана інформація є оціночним судженням, не містить фактичних даних.

Така інформація є результатом вираження суб`єктивної оцінки відповідачами, фактично коментарем інформації, яка була поширена в мережі Інтернет, є у загальному доступі тобто, є не твердженням, висловленим про факт, а є оцінкою отриманої інформації та власними висновками від цієї інформації. Такі висновки не можуть бути ані спростовані, ані підтверджені, а тому не можуть бути предметом спору.

Суд зауважує, що хоча опублікована ОСОБА_7 інформація і містить елементи провокативного характеру і перебільшень, однак її не можна витлумачити як таку, що містить фактичні дані. Поширена інформація не містить прямих звинувачень позивачів у вчиненні злочину. Наведені висловлювання скоріше слід вважати оціночними судженнями.

Враховуючи стилістику викладення та застосовані мовні обороти, зміст інформації, ступінь публічного інтересу до інформації, а також те, що відповідач-1 обіймав високі посади в органах ДПС України (ступінь публічності його посад на чолі центрального органу виконавчої влади), суд вважає, що втручання у право відповідача на свободу вираження поглядів було б непропорційним за обставин цієї справи.

Поширена відповідачем-1 у Телеграм-каналі інформація містить ознаки власних критичних суджень її автора, є вираженням його суб`єктивної думки, зокрема, щодо діяльності керівництва банку «Конкорд», тому не підлягає спростуванню.

Крім того, у статтях 3, 4, 6 Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. Зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.

При цьому поширення таких висновків відповідачем повинно оцінюватись з точки зору суспільно відповідальної поведінки будь - якої особи перед суспільством, а аналіз таких висновків повинен здійснюватися суспільством на основі усієї інформації отриманої з різних джерел, при цьому, зважаючи на правовий статус відповідача, його публічність.

Європейський суд з прав людини вважає порушенням статті 10 Конвенції з прав людини задоволення національними судами позовів публічних діячів про спростування поширеної проти них інформації та заборони поширення такої інформації, оскільки ступінь публічності, якого набули дії особи, ступінь її участі у публічній дискусії обумовлюють ступінь її толерантності, який вона повинна виявляти стосовно критики.

У зв`язку з цим, межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

З матеріалів справи вбачається, що позивачі є співзасновниками банку «Конкорд», тобто публічними особами, а тому свідомо відкритийі для прискіпливого контролю за їх особами, як з боку активістів так і пересічних громадян. Крім того, враховуючи публічний статус позивачів та те, що поширена інформація стосувалася їх, як публічних осіб, та мала суспільний інтерес, позивачі повинні бути терпимими до публічної критики, межа якої є ширшою від критики пересічних осіб.

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частинами п`ятою та шостою статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Враховуючи те, що позивачі не довели, що поширена інформація є недостовірною, а оціночні судження не підлягають спростуванню, а, відтак, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Згідно зі статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 01 вересня 2020 року у справі №216/3521/16-ц дійшла висновку, що, виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення.

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода може полягати як у фізичному болю та стражданнях, так і у душевних переживаннях, які фізична особа зазнала у внаслідок протиправної поведінки відносно неї.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що:

1) за загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі;

2) зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди;

3) у разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини;

4) завдання моральної шкоди явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи;

5) гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновленого стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості;

6) по своїй суті зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації. Джерелом визначеності змісту обов`язку особи, що завдала моральної шкоди, може бути: (1) договір особи, що завдала моральної шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; (2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір компенсації моральної шкоди.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. При вирішенні спорів про відшкодування шкоди за статтями 1166, 1167 ЦК України доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками».

Вказані висновки узгоджуються з позиціями, викладеними в постанові Верховного Суду від 25 травня 2022 року в справі №487/6970/20.

Отже, позивач повинен довести не тільки протиправність поведінки відповідача, а й наявність самої моральної шкоди та причинний зв`язок між поведінкою відповідача та заподіяною шкодою.

За викладених позивачами обставин на обґрунтування позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, суд вважає, що з урахуванням обставин справи, відсутності будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження душевних та моральних страждань, позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, про те, що позовні вимоги позивачів не підлягають задоволенню у повному обсязі з викладених вище підстав.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, у суду відсутні підстави для здійснення розподілу судових витрат між сторонами у відповідності до статті 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 267, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Народного депутата України ОСОБА_7, Товариства з обмеженою відповідальністю «Золота Середина», ОСОБА_5 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справу, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено та підписано 15.06.2026 року.

Суддя Євген ХАЙНАЦЬКИЙ