Рішення № 138621148, 30.07.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

ДОДАТКОВЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/750/26

Провадження №2-др/338/19/26

30 липня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Куценка О. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани заяву представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Васютина Ярослава Володимировича про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Васютин Ярослав Володимирович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мельник Роман Іванович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в:

Заочним рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 16 липня 2026 року позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Васютин Ярослав Володимирович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» задоволено.

Визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 01 лютого 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем та зареєстрований у реєстрі за № 17286, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», яке змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», заборгованості у розмірі 22 405,81 грн згідно з кредитним договором від 26 квітня 2011 року, укладеним із ПАТ «Дельта Банк».

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

У позовній заяві представник позивачки навів попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000 грн та повідомив про намір подати докази остаточного розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

На час ухвалення заочного рішення акт приймання-передачі наданих послуг, остаточний розрахунок їх вартості та інші докази, які давали б можливість установити обсяг і вартість фактично наданої правничої допомоги, суду не були подані, тому питання про розподіл відповідних витрат у рішенні від 16 липня 2026 року не вирішувалося.

20 липня 2026 року через підсистему «Електронний суд» представник позивачки - адвокат Васютин Я. В. подав заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій просить стягнути з ТОВ «Свеа Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

На підтвердження розміру витрат до заяви долучено копію рахунку № 01/355/2025 від 17 липня 2026 року та копію акта № 01/355/2025 про надання послуг професійної правничої допомоги від 20 липня 2026 року, відповідно до яких загальна вартість наданих адвокатом послуг визначена в розмірі 10 000 грн.

У заяві представник позивачки просив проводити її розгляд за відсутності позивачки та представника, заявлені вимоги підтримав повністю.

Учасники справи про дату, час і місце розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення повідомлені належним чином.

У судове засідання учасники справи не з`явилися. Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» письмових пояснень, заперечень проти заяви або клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не подало.

Відповідно до частини четвертої статті 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення, додані до неї документи та матеріали цивільної справи, суд доходить такого висновку.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасника справи або з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною третьою статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення у тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно з частинами першою та другою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання такої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат установлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт і їх вартості, яку сторона сплатила або має сплатити.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу учасник справи подає детальний опис робіт, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на їх виконання, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих доказів. Такі докази можуть бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила відповідну заяву.

Оскільки представник позивачки до ухвалення рішення повідомив про подальше подання доказів остаточного розміру витрат, а рахунок і акт наданих послуг подав 20 липня 2026 року, тобто протягом п`яти днів після ухвалення рішення від 16 липня 2026 року, установленого законом строку подання таких доказів дотримано.

Суд також ураховує, що витрати на надану професійну правничу допомогу за умови підтвердження обсягу виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу незалежно від того, чи сплачені вони стороною фактично, чи лише мають бути сплачені.

Водночас договір між адвокатом і клієнтом, рахунок та акт наданих послуг підтверджують розмір договірних зобов`язань між ними, однак не є безумовною підставою для покладення всієї погодженої суми гонорару на іншу сторону.

Суд при розподілі судових витрат повинен перевірити не лише їх формальне документальне підтвердження, а й пов`язаність із розглядом конкретної справи, необхідність відповідних послуг, обґрунтованість, розумність і пропорційність заявленого до відшкодування розміру.

При цьому суд не втручається у договірні відносини між позивачкою та її адвокатом і не змінює визначеного ними розміру гонорару, а лише встановлює ту частину витрат, яка з урахуванням обставин справи може бути справедливо покладена на відповідача.

Вирішуючи питання про розмір витрат, що підлягають стягненню з відповідача, суд ураховує, що ця справа належить до поширеної категорії спорів про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, щодо якої існує сформована і стала судова практика.

Справа не вимагала вирішення нового або винятково складного питання права, значного дослідження нормативної бази чи аналізу великого обсягу суперечливих доказів.

Розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідач відзиву на позов не подав, доводів позивачки та поданих нею доказів не заперечував. У зв`язку із цим у представника позивачки не виникала необхідність готувати відповідь на відзив, додаткові заперечення або спростовувати складну чи значну за обсягом правову позицію відповідача.

Представник позивачки не брав безпосередньої участі в судових засіданнях, не здійснював допиту свідків, дослідження висновків експертів чи інших складних процесуальних дій. У справі не призначалася експертиза, не допитувалися свідки, не досліджувався значний обсяг технічної, бухгалтерської або іншої спеціальної документації.

Надання правничої допомоги полягало переважно у збиранні та опрацюванні письмових документів, підготовці позовної заяви, адвокатських запитів, заяви про витребування доказу та інших процесуальних документів, необхідних для розгляду справи.

Суд ураховує також, що предметом спору був виконавчий напис про стягнення заборгованості в розмірі 22 405,81 грн. Заявлені до компенсації витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн становлять значну частину суми, щодо якої здійснювалося примусове стягнення, що за встановлених обставин не відповідає критерію пропорційності.

Відсутність письмових заперечень відповідача не звільняє суд від обов`язку оцінити подані докази та визначити розмір витрат, який є реальним, необхідним, розумним і пропорційним конкретним обставинам справи.

З урахуванням категорії та складності справи, порядку її розгляду, обсягу фактично вчинених представником процесуальних дій, відсутності відзиву й активної процесуальної протидії з боку відповідача, відсутності участі адвоката в судових засіданнях, значення справи для позивачки та необхідності дотримання розумного співвідношення між предметом спору і розміром компенсації суд доходить висновку, що обґрунтованим, розумним і пропорційним розміром витрат на професійну правничу допомогу, який належить покласти на відповідача, є 3 000 грн.

Стягнення з відповідача всієї заявленої суми 10 000 грн за встановлених обставин не відповідало б критеріям справедливості, розумності та пропорційності розподілу судових витрат.

Тому заява представника позивачки підлягає частковому задоволенню: з Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» на користь ОСОБА_1 слід стягнути 3 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, а в решті заявлених вимог - відмовити.

Керуючись статтями 133, 137, 141, 246, 247, 258-259, 263-265, 270, 352-355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Заяву представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Васютина Ярослава Володимировича про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» на користь ОСОБА_1 3 000 (три тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне додаткове рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Повне найменування учасників справи

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», код ЄДРПОУ 37616221, юридична адреса: вул. Іллінська, 8, м. Київ, 04070.

Третя особа: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, адреса здійснення діяльності: вул. Велика Бердичівська, 35, м. Житомир, 10008.

Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мельник Роман Іванович, адреса здійснення діяльності: вул. Старосільська, 1, офіс 10, м. Київ, 02125.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 30 липня 2026 року.

Суддя