Ухвала суду № 138621147, 30.07.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/711/26

Провадження № 2-п/338/9/26

30 липня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області у складі: головуючого судді - Куценка О. О., секретаря судового засідання Микитюк А.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін заяву ОСОБА_1 , подану його представником ОСОБА_2 , про перегляд заочного рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 15 червня 2026 року у справі № 338/711/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Івано-Франківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу,

в с т а н о в и в:

Заочним рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 15 червня 2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Івано-Франківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Івано-Франківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» заборгованість за послуги з розподілу природного газу за період з 01 жовтня 2023 року по 30 квітня 2026 року в розмірі 9695,34 грн та судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

16 липня 2026 року через підсистему «Електронний суд» до Богородчанського районного суду Івано-Франківської області надійшла заява ОСОБА_1 , подана його представником ОСОБА_2 , про перегляд заочного рішення суду від 15 червня 2026 року.

У поданій заяві представник відповідача зазначив, що ОСОБА_1 перебував та перебуває на військовій службі за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 . У зв`язку з проходженням військової служби, виконанням бойових та службово-бойових завдань, а також відсутністю доступу до мережі Інтернет відповідач, за твердженням представника, був позбавлений можливості брати участь у розгляді справи, своєчасно отримувати судову кореспонденцію, подати відзив на позовну заяву та надати докази на підтвердження своїх заперечень.

Представник відповідача також посилався на те, що ОСОБА_1 не підписував заяви-приєднання до Типового договору розподілу природного газу та не укладав із позивачем письмового договору про надання послуг з розподілу природного газу, у зв`язку із чим заперечує наявність між сторонами договірних правовідносин і грошового зобов`язання.

Крім того, заявник указував, що судом не було постановлено окремої ухвали про проведення заочного розгляду справи, як це передбачено частиною першою статті 281 ЦПК України.

Одночасно із заявою про перегляд заочного рішення представником відповідача подано заяву про поновлення строку на її подання.

17 липня 2026 року представник відповідача подав документ про сплату судового збору.

Ухвалою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 20 липня 2026 року заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 30 липня 2026 року.

26 липня 2026 року представник відповідача подав довідку військової частини НОМЕР_1 від 23 липня 2026 року № 816/484/21432, відповідно до якої солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 .

Водночас представник відповідача повідомив, що інших документів щодо проходження відповідачем військової служби надати не може, оскільки військовослужбовцям видається довідка за формою 5.

Учасники про дату, час і місце розгляду заяви були повідомлені належним чином.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України не здійснювалося.

Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, клопотання про поновлення строку, додані до них документи та матеріали цивільної справи, суд дійшов таких висновків.

Щодо поновлення строку на подання заяви

Відповідно до частин першої - четвертої статті 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин.

Згідно із частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, установлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом установлено неможливість такого поновлення.

Із матеріалів справи вбачається, що судова повістка про розгляд справи була доставлена до електронного кабінету ОСОБА_1 16 травня 2026 року о 16 годині 30 хвилин 25 секунд.

Повний текст заочного рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 15 червня 2026 року було доставлено до електронного кабінету відповідача 16 червня 2026 року о 06 годині 30 хвилин 23 секунди.

Отже, передбачений частиною другою статті 284 ЦПК України тридцятиденний строк на подання заяви про перегляд заочного рішення закінчився 15 липня 2026 року.

Із заявою про перегляд заочного рішення представник відповідача звернувся 16 липня 2026 року, тобто з пропуском установленого законом строку на один день.

Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку, суд враховує незначну тривалість його пропуску, відсутність тривалого чи невиправданого зволікання з боку заявника, а також те, що ОСОБА_1 проходить військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджено належним письмовим доказом.

З огляду на мінімальний період пропуску строку, особливий характер проходження відповідачем військової служби в умовах воєнного стану, відсутність ознак зловживання процесуальними правами, а також необхідність дотримання розумного балансу між принципом правової визначеності та правом особи на доступ до суду, суд вважає причини пропуску строку поважними.

За таких обставин строк на подання заяви про перегляд заочного рішення слід поновити.

Щодо підстав для скасування заочного рішення

Відповідно до частини першої статті 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та/або не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що для скасування заочного рішення необхідна одночасна наявність двох обов`язкових умов: неявка відповідача та/або неподання ним відзиву були зумовлені поважними причинами; докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відсутність хоча б однієї із зазначених умов виключає можливість скасування заочного рішення у порядку, передбаченому статтею 288 ЦПК України.

Поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення саме собою не свідчить про наявність підстав для скасування такого рішення, оскільки питання дотримання строку звернення до суду та питання обґрунтованості заяви про перегляд заочного рішення мають різний предмет правової оцінки.

Суд ураховує, що надана довідка військової частини підтверджує факт проходження ОСОБА_1 військової служби за мобілізацією. Водночас незалежно від оцінки поважності причин неподання відповідачем відзиву, заявником не виконано іншу обов`язкову умову, передбачену частиною першою статті 288 ЦПК України, а саме не наведено та не подано доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Так, заперечення відповідача зводяться переважно до тверджень про те, що він не підписував письмового договору розподілу природного газу та заяви-приєднання до такого договору.

Проте вказані обставини вже були предметом дослідження й правової оцінки під час ухвалення заочного рішення.

Судом у заочному рішенні встановлено, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_1 на праві приватної власності та в установленому порядку приєднаний до газорозподільної системи.

Наявність між сторонами правовідносин підтверджувалася проектно-технічною документацією на газопостачання житлового будинку, актом пуску газу, актом відновлення газопостачання від 17 вересня 2021 року, інформацією про споживача, показниками лічильника, відкритим особовим рахунком № НОМЕР_2 , присвоєним ЕІС-кодом та документально підтвердженим фактичним споживанням природного газу.

Відсутність окремо підписаної заяви-приєднання була оцінена судом з урахуванням положень Кодексу газорозподільних систем, якими передбачено можливість приєднання споживача до умов Типового договору шляхом учинення дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема шляхом документально підтвердженого споживання природного газу.

Заявником не подано доказів, які спростовували б належність відповідачу відповідного домоволодіння, факт його приєднання до газорозподільної системи, фактичне споживання природного газу, правильність визначення річної замовленої потужності, застосованого тарифу чи здійсненого позивачем розрахунку заборгованості.

Не надано також доказів повної або часткової сплати заборгованості чи інших документів, які могли б вплинути на висновок суду щодо її розміру.

Фактично наведені в заяві аргументи щодо відсутності договірних правовідносин є незгодою заявника із правовою оцінкою доказів та норм матеріального права, викладеною в заочному рішенні, і спрямовані на повторний розгляд уже вирішених судом питань.

Посилання представника відповідача на відсутність окремої ухвали про проведення заочного розгляду справи стосується правильності застосування судом норм процесуального права під час ухвалення рішення.

Такі доводи самі собою не є доказами, які мають істотне значення для правильного вирішення спору по суті, у розумінні частини першої статті 288 ЦПК України, та без установлення сукупності передбачених цією нормою обставин не становлять самостійної підстави для скасування заочного рішення в порядку його перегляду.

Зазначені доводи можуть бути предметом перевірки суду апеляційної інстанції у разі оскарження заочного рішення в установленому законом порядку.

Відповідно до статей 76, 77 та 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Проте відповідачем не надано належних, допустимих і достовірних доказів, які не були досліджені судом під час ухвалення заочного рішення та могли б істотно вплинути на правильне вирішення справи.

За таких обставин передбачена частиною першою статті 288 ЦПК України сукупність підстав для скасування заочного рішення відсутня, тому заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 287 ЦПК України за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.

Згідно із частиною четвертою статті 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У такому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись статтями 76-81, 127, 247, 258-261, 284, 287, 288 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Поновити ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 15 червня 2026 року у справі № 338/711/26.

Заяву ОСОБА_1 , подану його представником ОСОБА_2 , про перегляд заочного рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 15 червня 2026 року у справі № 338/711/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Івано-Франківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу - залишити без задоволення.

Роз`яснити відповідачу, що заочне рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 15 червня 2026 року може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів. Строк на апеляційне оскарження заочного рішення починає відраховуватися з дати постановлення цієї ухвали.

Повний текст ухвали складено 30 липня 2026 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо від заочного рішення оскарженню не підлягає.

Суддя