Єдиний державний реєстр судових рішень
ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №338/1030/26
Провадження №22/338/1012/26
23 липня 2026 року селище Богородчани
Богородчанський районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Куценка О. О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в:
24 червня 2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» звернулася до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії №1561-5857 від 12 червня 2025 року у загальному розмірі 9 029,60 грн, що складається із: заборгованості за кредитом - 2 000,00 грн; заборгованості за нарахованими процентами - 5 729,60 грн; процентів річних, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України, - 1 000,00 грн; заборгованості за комісією - 300,00 грн. Також позивач просить стягнути понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 12 червня 2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено Договір про відкриття кредитної лінії №1561-5857 продукту «MiniKasa» шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Позивач зазначає, що договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-комунікаційної системи кредитодавця. Відповідач під час укладення договору пройшов передбачену кредитодавцем процедуру ідентифікації та верифікації, в особистому кабінеті ознайомився з паспортом споживчого кредиту, правилами відкриття кредитної лінії, графіком платежів і пропозицією укласти договір, після чого акцептував оферту шляхом введення одноразового ідентифікатора.
Для підписання кредитного договору відповідачу було надано одноразовий ідентифікатор A9715, який ним використано для акцептування оферти та укладення договору. У реквізитах договору також зазначено номер електронного платіжного засобу відповідача - НОМЕР_1 та його електронну адресу.
Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець відкрив відповідачу кредитну лінію та зобов`язався надати кредитні кошти на засадах строковості, поворотності та платності, а позичальник зобов`язався повернути отримані грошові кошти і сплатити проценти за користування ними.
Основними умовами кредитного договору визначено: сума кредиту - 2 000,00 грн; строк кредитування - 365 календарних днів; базовий період сплати процентів - 23 календарні дні; промо-ставка - 0,90 % на день; знижена процентна ставка - 1 % на день; стандартна процентна ставка - 1 % за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів та 0,74 % за кожен день користування кредитом із 181-го календарного дня до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту; комісія за видачу кредиту - 15 % від суми виданого кредиту.
Договором установлено, що кредит надається шляхом безготівкового переказу коштів на банківський рахунок позичальника з використанням реквізитів електронного платіжного засобу, зазначених ним при оформленні кредиту.
ТОВ «Укр Кредит Фінанс» свої зобов`язання за договором виконало та 12 червня 2025 року перерахувало на банківську картку відповідача кредитні кошти у розмірі 2 000,00 грн, що підтверджується довідкою про перерахування кредиту та інформацією ТОВ «ФК «Контрактовий дім» про успішне виконання платіжної операції.
Відповідач належним чином своїх зобов`язань за кредитним договором не виконав, отримані кошти не повернув, проценти за користування кредитом не сплатив.
Згідно з наданим позивачем розрахунком, станом на 5 травня 2026 року загальна заборгованість відповідача становила 9 029,60 грн, що складається із: основного боргу - 2 000,00 грн; процентів за користування кредитом - 5 729,60 грн; процентів річних за ст. 625 ЦК України - 1 000,00 грн; комісії - 300,00 грн. З розрахунку також убачається, що будь-які платежі на погашення заборгованості відповідачем не здійснювалися.
7 травня 2026 року позивачем складено вимогу про дострокове повернення кредиту, у якій відповідача повідомлено про прострочення виконання зобов`язань понад один календарний місяць та запропоновано протягом 30 календарних днів погасити заборгованість. Зазначена вимога залишена без виконання.
Крім того, умовами договору встановлено, що строк кредитування становить 365 календарних днів, а датою повернення кредиту є 11 червня 2026 року. Отже, на час розгляду справи визначений договором строк повернення кредиту закінчився.
Ухвалою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 25 червня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін та призначено розгляд справи на 23 липня 2026 року.
Сторони про розгляд справи повідомлялися у порядку, передбаченому ст. ст. 128, 130 ЦПК України.
Позивач просив розглянути справу без участі його представника, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, доказів на спростування позовних вимог не надав, заяв чи клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін до суду не направив.
З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження, як це передбачено ч. 13 ст. 7 ЦПК України.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Згідно із ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Порядок спрощеного та заочного розгляду справи врегульовано главами 10 і 11 ЦПК України.
Ураховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування.
Дослідивши письмові докази та надавши їм оцінку в сукупності, суд дійшов таких висновків.
Судом установлено, що 12 червня 2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено Договір про відкриття кредитної лінії №1561-5857 продукту «MiniKasa».
Договір укладений в електронній формі. Для його підписання відповідачу було надано одноразовий ідентифікатор A9715, який використаний ним для акцептування оферти та укладення договору.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.
Частиною першою ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. ст. 527, 530 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до частин першої та другої ст. 207 ЦК України правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, та підписаний його стороною.
Частиною першою ст. 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах і який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття такої пропозиції.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронного правочину є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Отже, кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а тому належними та допустимими доказами підтверджено укладення між сторонами спірного правочину.
Без здійснення входу до особистого кабінету, прийняття пропозиції кредитодавця та введення одноразового ідентифікатора кредитний договір не міг бути укладений, а кредитні кошти не могли бути перераховані відповідачу.
Таким чином, сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору.
З довідки про перерахування суми кредиту та підтвердження платіжної операції вбачається, що позивач перерахував відповідачу кредитні кошти у розмірі 2 000,00 грн на електронний платіжний засіб, реквізити якого зазначені у кредитному договорі.
Водночас відповідач отримані кредитні кошти не повернув, проценти за користування кредитом не сплатив.
Доказів належного виконання зобов`язань за Договором про відкриття кредитної лінії №1561-5857 від 12 червня 2025 року відповідач суду не надав, а розрахунок позивача в частині основного боргу та договірних процентів не спростував.
Згідно з розрахунком заборгованості позивач нараховував проценти на залишок неповерненої суми кредиту відповідно до визначених договором ставок: 0,90 % на день протягом промо-періоду, 1 % на день протягом наступного періоду та 0,74 % на день починаючи зі 181-го календарного дня користування кредитом. Нарахування договірних процентів здійснено в межах визначеного договором строку кредитування та припинено станом на 5 травня 2026 року, тобто до встановленої договором дати повернення кредиту - 11 червня 2026 року.
За таких обставин суд дійшов висновку, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» підлягають стягненню заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 2 000,00 грн та заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 5 729,60 грн, а всього - 7 729,60 грн.
Щодо позовних вимог у частині стягнення процентів річних за ст. 625 ЦК України
Позивач просить стягнути з відповідача 1 000,00 грн процентів річних, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Разом із тим пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику надано кредит, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати неустойки, штрафу та пені за таке прострочення.
Спірний кредитний договір укладено 12 червня 2025 року, а заявлені до стягнення проценти річних на підставі ст. 625 ЦК України нараховані в період дії в Україні воєнного стану.
Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.
Ураховуючи викладене, заявлені позивачем до стягнення 1 000,00 грн процентів річних за ст. 625 ЦК України стягненню не підлягають, тому в задоволенні позовних вимог у цій частині необхідно відмовити.
Щодо позовних вимог у частині стягнення комісії
Позивач також просить стягнути з відповідача заборгованість за комісією у розмірі 300,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що договором передбачено одноразове нарахування комісії у розмірі 15 % від суми кредиту саме за видачу кредитних коштів.
Разом із тим відповідно до ст. 1054 ЦК України змістом основного обов`язку кредитодавця за кредитним договором є надання грошових коштів позичальнику у розмірі та на умовах, установлених договором, тоді як позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти.
Отже, видача кредиту є не окремою додатковою послугою для позичальника, а безпосереднім виконанням кредитодавцем свого основного обов`язку за кредитним договором.
Умови договору про покладення на позичальника додаткової плати за дії, які кредитодавець вчиняє на власну користь або на виконання власного обов`язку з надання кредиту, не можуть бути підставою для стягнення з позичальника окремої комісійної винагороди.
Комісія за видачу кредиту у цьому випадку не є платою за самостійну послугу, надану відповідачу, а пов`язана з діями кредитодавця щодо виконання власного обов`язку з перерахування кредитних коштів. Покладення на споживача обов`язку сплатити таку комісію фактично призводить до стягнення окремої плати за дії, які охоплюються змістом кредитного договору.
За таких обставин заявлена до стягнення комісія у сумі 300,00 грн не підлягає стягненню з відповідача, а позовні вимоги у цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Щодо розподілу судових витрат
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позовні вимоги підлягають задоволенню у розмірі 7 729,60 грн із заявлених 9 029,60 грн, що становить 85,60 % від ціни позову. Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 279,09 грн: 2 662,40 грн * 7 729,60 грн / 9 029,60 грн = 2 279,09 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 258, 263-265, 268, 279, 280 ЦПК України, суд,
у х в а л и в:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії №1561-5857 від 12 червня 2025 року у загальному розмірі 7 729 грн 60 коп., з яких: заборгованість за основною сумою кредиту - 2 000 грн 00 коп.; заборгованість за процентами за користування кредитом - 5 729 грн 60 коп.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 279 грн 09 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте Богородчанським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів із дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів із дня вручення йому повного заочного рішення.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений також у разі його пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено 28 липня 2026 року.
Суддя:
Судове рішення № 138621150, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області було прийнято 23.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 338/1030/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: