Рішення № 138615942, 30.07.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/14440/26

пр. № 2/759/11015/26

30 липня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Чугай В.М., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2026 року до Святошинського районного суду міста Києва надійшла цивільна справа за позовною заявою АТ «А-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 245 273 грн 96 коп.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що 08.06.2020 між АТ «А-БАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, на підставі якого АТ «А-БАНК» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит на умовах, передбачених договором, а ОСОБА_1 зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за використання кредиту та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

АТ «А-БАНК» своє зобов`язання за кредитним договором виконало належним чином, надавши у розпорядження ОСОБА_1 погоджену суму кредитних коштів. У свою чергу, ОСОБА_1 не виконала свої обов`язки за кредитним договором, що призвело до прострочення грошового зобов`язання та утворення заборгованості у загальному розмірі 245 273 грн 96 коп., з яких: 168 507 грн 62 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 76 766 грн 34 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом.

З урахуванням вищевикладеного, АТ «А-БАНК» просило стягнути з ОСОБА_1 вказану суму заборгованості та вирішити питання про розподіл судових витрат.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючу суддю Горбенко Н.О.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 03 червня 2026 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 18 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

30.06.2026 відповідачем ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач зазначила, що не заперечує факт укладення кредитного договору з АТ «АКЦЕНТ-БАНК» та отримання кредитних коштів за цим договором, однак, на переконання ОСОБА_1 , наданий стороною позивача розрахунок заборгованості в частині розміру заборгованості зі сплати процентів за використання кредиту підлягає перевірці судом. Відповідач просила врахувати, що у 2022 році її матеріальне становище суттєво погіршилося у зв`язку з об`єктивними життєвими обставинами - ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою з 2015 року, самостійно виховує неповнолітню дитину та навчається на денній формі навчання в Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця з 2023 року, з 11.03.2023 відповідач є безробітною, немає стабільного доходу. Внаслідок впливу цих об`єктивних обставин ОСОБА_1 була позбавлена можливості належним чином виконувати кредитне зобов`язання. При цьому відповідач готова добровільно та сумлінно виконувати кредитне зобов`язання і до мирного врегулювання спору.

З урахуванням вищевикладеного ОСОБА_1 у відзиві просила: 1) врахувати обставини її матеріального та сімейного становища; 2) перевірити правильність та обґрунтованість розрахунку процентів за користування кредитом; 3) відмовити у задоволенні позовних вимог у частині стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом або зменшити розмір цієї заборгованості до розумного та справедливого; 4) сприяти мирному врегулюванню спору між сторонами; 5) врахувати готовність сторони відповідача до мирного врегулювання спору та повернення фактично отриманих кредитних коштів протягом 12 календарних місяців.

Станом на дату розгляду справи на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін учасниками справи не подавалися.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у зв`язку із розглядом справи без повідомлення (виклику) сторін.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 08.06.2020 ОСОБА_1 в електронній формі шляхом використання цифрового аналогу власноручного підпису було підписано анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-БАНК». Анкета-заява містить відомості, що вона разом з Умовами та правилами надання банківських послуг в АТ «А-БАНК» становлять договір про надання банківських послуг, а також відомості щодо ознайомлення ОСОБА_1 з актуальними Умовами та правилами надання банківських послуг в АТ «А-БАНК», Тарифами, Паспортом споживчого кредиту. Крім того, анкета-заява містить відомості щодо генерації ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, що використовувався для підписання цієї анкети-заяви в електронній формі.

Суд звертає увагу, що анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-БАНК» від 08.06.2020 містить лише анкеті відомості ОСОБА_1 , реквізити її документів, а також запевнення щодо ознайомлення з певними документами та отримання певної інформації. У самій анкеті-заяві немає жодних відомостей щодо виду, змісту, характеру та специфікації банківської послуги, що буде надаватися ОСОБА_1 на виконання умов договору про надання банківських послуг.

Окрім цього, анкета-заява від 08.06.2020 не містить волевиявлення ОСОБА_1 щодо надання їй кредиту у формі кредитного ліміту, встановлення кредитного ліміту на її рахунку, розміру кредитного ліміту, розміру процентів за використання кредитних коштів та інших істотних умов кредитного договору. Хоча при цьому анкета-заява містить згоду ОСОБА_1 з тим, що АТ «А-БАНК» може в односторонньому порядку змінювати розмір дозволеного кредитного ліміту.

Таким чином, підписавши 08.06.2020 анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-БАНК», ОСОБА_1 здійснила власне волевиявлення на укладення договору про надання банківських послуг.

Відповідач ОСОБА_1 вищезазначені обставини підписання анкети-заяви та приєднання до договору про надання банківських послуг не заперечувала.

Дослідження анкети-заяви від 08.06.2020 у сукупності з довідкою за картами, довідкою за лімітами дає можливість дійти висновку, що на виконання умов договору про надання банківських послуг від 08.06.2020 АТ «А-БАНК» відкрило на ім`я ОСОБА_1 банківський рахунок № НОМЕР_1 та здійснило випуск платіжних карток № 5375-2351-0784-8432, строком дії до червня 2027 року, № НОМЕР_2 , строком дії до грудня 2031 року. На картковому рахунку ОСОБА_1 за її ініціативою 08.06.2020 було встановлено кредитний ліміт у розмірі 5 000 грн 00 коп., який у подальшому змінювався (як збільшувався, так і зменшувався) за ініціативою АТ «А-БАНК». Станом на 19.05.2026 кредитний ліміт на рахунку ОСОБА_1 було встановлено у розмірі 168 600 грн 00 коп.

З виписки за рахунком, що був відкритий на ім`я ОСОБА_1 , судом встановлено, що з 08.06.2020 по 19.05.2026 ОСОБА_1 вільно використовувала кошти кредитного ліміту для задоволення особистих (споживчих) потреб.

Відповідач ОСОБА_1 вищезазначені обставини використання коштів кредитного ліміту не заперечувала.

Поведінка АТ «А-БАНК» щодо встановлення на рахунку ОСОБА_1 кредитного ліміту, надання можливості використання кредитних коштів у сукупності з поведінкою ОСОБА_1 щодо використання кредитних коштів дає можливість дійти висновку, що між АТ «А-БАНК» та ОСОБА_1 на підставі договору про надання банківських послуг від 08.06.2020 виникло, зокрема, кредитне зобов`язання, за яким АТ «А-БАНК» зобов`язалося надати у розпорядження ОСОБА_1 визначену суму кредитних коштів шляхом встановлення відповідного кредитного ліміту, а ОСОБА_1 зобов`язалася повернути використані кредитні кошти.

Зі змісту виписки за рахунком, що був відкритий на ім`я ОСОБА_1 , розрахунку заборгованості вбачається, що за період з 08.06.2020 по 04.05.2024 ОСОБА_1 не тільки використовувала кошти кредитного ліміту, але і забезпечувала поповнення банківського рахунку з метою списання АТ «А-БАНК» грошових коштів в якості повернення кредиту та сплати процентів за його використання.

Разом з тим, з 04.05.2024 ОСОБА_1 не забезпечила поповнення банківського рахунку на суму, якої б було достатньо для своєчасного і повного виконання кредитного зобов`язання, що призвело до прострочення виконання грошового зобов`язання та утворення заборгованості.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, судом встановлено факт порушення ОСОБА_1 свого зобов`язання з повернення заборгованості за кредитним договором.

Відповідач ОСОБА_1 вищезазначені обставини порушення кредитного зобов`язання не заперечувала.

Зі змісту розрахунку заборгованості за договором про надання банківських послуг від 08.06.2020 судом встановлено, що внаслідок порушення ОСОБА_1 свого зобов`язання за укладеним договором виникла заборгованість у загальному розмірі 245 273 грн 96 коп., з яких: 168 507 грн 62 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 76 766 грн 34 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Аналізуючи обґрунтованість розміру заборгованості відповідача за кредитним договором, суд звертає увагу, що належним чином дослідити поданий стороною доказ розрахунку заборгованості за кредитним договором, перевірити його та оцінити в сукупності і взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду (постанова КЦС ВС від 25.05.2022 у справі № 219/7527/16-ц).

Кредитна заборгованість визначається умовами кредитного договору та вимогами закону, а суд у будь-якому разі має стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суду немає сумніву. Суд першої інстанції у межах наданих йому процесуальним законодавством повноважень не позбавлений можливості самостійно зробити розрахунок заборгованості, якщо не погоджується з розрахунком, наданим позивачем, оскільки незгода з наданим суду розрахунком не є підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі (постанова КЦС ВС від 07.06.2023 у справі № 234/3840/15-ц).

Сукупність обставин і фактів щодо встановлення на рахунку ОСОБА_1 кредитного ліміту, добровільного використання ОСОБА_1 наданих їй кредитних коштів та часткового їх повернення, дає можливість дійти висновку щодо доведеності та обґрунтованості розрахунку заборгованості лише в частині заборгованості за тілом кредиту у розмірі 168 507 грн 62 коп.

У той же час, з приводу наявності у ОСОБА_1 обов`язку сплатити проценти за використання кредитних коштів, суд звертає увагу на наступне.

Як встановлено судом вище, анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-БАНК» від 08.06.2020 не містить жодних умов, які є істотними для виникнення між сторонами кредитного зобов`язання, зокрема, відсутні волевиявлення сторін щодо встановлення кредитного ліміту, його розміру, порядку повернення, процентів за використання кредитних коштів та порядку їх сплати.

Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» містить умови кредитування у формі кредитного ліміту за різними типами кредитного продукту, а саме: «Картка «Універсальна», «Карта «Універсальна Gold», «Картка «Зелена». У свою чергу, ані анкета-заява від 08.06.2020, ані паспорт споживчого кредиту, ані виписка з банківського рахунку, ані довідка за картами, ані довідка за лімітами, ані будь-який інший доказ, долучений до позовної заяви, не дають жодної можливості зробити висновок щодо того, який саме тип кредитної картки був виданий ОСОБА_1 . У зв`язку з цим неможливо застосувати встановлені в паспорті споживчого кредиту умови кредитування в залежності від вказаного типу кредитного продукту.

Крім того, суд звертає увагу, що потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Такий висновок викладено у Постанові КЦС ВС від 23.05.2022 у справі № 393/126/20.

Таким чином, підписання ОСОБА_1 паспорту споживчого кредиту не свідчить про погодження сторонами умов кредитування, тим більше за умов, коли паспорт споживчого кредиту містить різні умови кредитування в залежності від виду кредитної картки, щодо якого у матеріалах справи відсутні докази про його надання ОСОБА_1 .

Надані АТ «А-БАНК» Тарифи не підписані ОСОБА_1 і так само містять відомості щодо про тарифи за різними типами кредитного продукту.

Щодо Витягу з Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-БАНК» суд звертає увагу, що вказаний витяг так само не містить конкретних умов кредитування щодо конкретного розміру процентів за використання кредитного ліміту. Крім того, вказаний витяг не містить жодної інформації щодо дати, на момент якої є чинними Умови та правила надання банківських послуг.

Крім того, 03 липня 2019 року Великою Палатою Верховного Суду у справі № 342/180/17 зроблено висновок про те, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, які не містять підпису позичальника, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Заява-анкета позичальника не містить положень щодо розміру процентів, неустойки. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «А-БАНК»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Крім того, у вказані постанові ВП ВС зробила висновок, що надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

За вищевикладених умов, суд не може дійти висновку, що між АТ «А-БАНК» та ОСОБА_1 було погоджено умови кредитування в аспекті визначення розміру процентів за користування кредитним лімітом, строків та порядку їх сплати. Внаслідок цього суд позбавлений можливості перевірити правильність та обґрунтованість розрахунку заборгованості в частині заборгованості ОСОБА_1 зі сплати процентів за користування кредитом. У зв`язку з цим позовні вимоги щодо стягнення цієї частини заборгованості не можуть бути задоволені, так як є безпідставними.

Аналогічний висновок щодо відсутності обов`язку сплати процентів на користь АТ «А-БАНК» викладено у Постанові КЦС ВС від 29.03.2023 у справі № 336/8516/15.

Таким чином, судом встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 за договором про надання банківських послуг від 08.06.2020 становить 168 507 грн 62 коп. та складається виключно з заборгованості за тілом кредиту.

Одним з основних принципів цивільного судочинства є змагальність сторін (стаття 12 ЦПК України). Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов`язок довести суду факт укладення між сторонами кредитного договору або отримання права вимоги за цим договором та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов?язань, а на відповідача - обов`язок спростувати розмір існуючої заборгованості.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови ВС від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

З урахуванням вищевикладеного, суд за результатами повного, всебічного дослідження матеріалів позовної заяви, на основі достатньої сукупності належних, допустимих та достовірних доказів приходить до висновку, що позивачем доведено факт укладення кредитного договору з ОСОБА_1 , доведено факт порушення ОСОБА_1 свого зобов`язання з повернення кредитних коштів, а також доведено і обґрунтовано виникнення заборгованості лише у розмірі 168 507 грн 62 коп. та складається виключно з заборгованості за тілом кредиту.

Відповідачем вищезазначених обставин не спростовано. Доводи ОСОБА_1 , викладені у відзиві на позовну заяву, не свідчать про необґрунтованість та протиправність позовних вимог, їх недоведеність та не виключають її кредитного зобов`язання.

На підставі викладеного суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач надає суду платіжне доручення № 6005315585684, зі змісту якої вбачається, що АТ «А-БАНК» здійснило платіж у розмірі 2 943 грн 29 коп. на сплату судового збору за подачу позовної заяви до Святошинського районного суду міста Києва до ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, судові витрати у межах сплаченого судового збору підлягають стягненню із відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 2 022 грн 00 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» (адреса місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11; код ЄДРПОУ: 14360080) суму заборгованості за договором про надання банківських послуг від 08.06.2020 у розмірі 168 507 (сто шістдесят вісім тисяч п`ятсот сім) гривень 62 копійки, що складається з заборгованості за тілом кредиту.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» (адреса місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11; код ЄДРПОУ: 14360080) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 022 (дві тисячі двадцять дві) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 30 липня 2026 року.

Суддя Н.О.Горбенко