Ухвала суду № 138602556, 27.07.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа №:461/7557/25

Провадження №: 6/461/283/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2026 м. Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Романюка В.Ф.,

з участю:

секретаря судового засідання Салика С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові заяву ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення суду, -

в с т а н о в и в:

21 липня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить відстрочити виконання заочного рішення Галицького районного суду м. Львова від 27 жовтня 2025 року у справі №461/7557/25 до завершення його апеляційного перегляду Львівським апеляційним судом, але в будь-якому разі не пізніше 27 жовтня 2026 року.

В обґрунтування поданої заяви покликається на те, що 27 жовтня 2025 року Галицький районний суд м. Львова ухвалив заочне рішення у справі №461/7557/25, яким задовольнив позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» та стягнув із ОСОБА_1 73 033,63 грн. заборгованості за кредитним договором і 3 028 грн судового збору. На підставі зазначеного рішення видано виконавчий лист, який перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Ткаченка Олександра Дмитровича у виконавчому провадженні №80451216. У межах виконавчого провадження звернуто стягнення на дохід ОСОБА_1 та здійснюється щомісячне відрахування 20 відсотків заробітної плати. Заробітна плата є єдиним регулярним джерелом доходу. Чергове надходження заробітної плати та наступне утримання очікуються орієнтовно 0708 серпня 2026 року. Апеляційне оскарження заочного рішення Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 16 липня 2026 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення. 20 липня 2026 року ним подано апеляційну скаргу на заочне рішення Галицького районного суду м. Львова від 27 жовтня 2025 року.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, згідно заяви просив проводити розгляд справи без його участі.

Представник АТ «Ідея Банк» в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся, що стверджується матеріалами справи.

Вивчивши заяву про розстрочку виконання рішення суду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Встановлено, що заочним рішенням Галицького районного суду м. Львова від 27 жовтня 2025 року у цивільній справі №461/7557/25 позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 73033,63 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» судовий збір у розмірі 3028 грн.

На виконання вказаного рішення суду Галицьким районним судом м. Львова було видано виконавчий лист №461/7557/25 від 06.02.2026 року.

На виконанні приватного виконавця Ткаченка Олександра Дмитровича перебуває ВП №80451216, відкрите на підставі виконавчого листа, виданого Галицьким районним судом м. Львова у справі №461/7557/25. Постановою від 24.03.2026 року звернуто стягнення на дохід ОСОБА_1 у ТОВ «НОВУС Україна» в розмірі 20 відсотків щомісяця.

20 липня 2026 року ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу на заочне рішення Галицького районного суду м. Львова від 27 жовтня 2025 року.

Згідно із ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно із ч. 3 ст. 435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої чи членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно із ч. 5 ст. 435 ЦПК України, розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах" від 25.09.2015 №8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

У постанові Верховного Суду від 27.02.2019 у справі №796/43/2018 зазначено, що підставою для застосування ст. 435 ЦПК України і ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Суд також враховує роз`яснення, викладені в абз. 1 п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» № 14 від 26 грудня 2003 року, за якими при вирішенні заяв сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутності у нього майна яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Такі обставини повинні виникнути після ухвалення судового рішення та мають бути об`єктивними та такими, що не залежать від волі сторін.

Підстави, які зумовлюють необхідність відстрочки виконання рішення, мають оціночний характер, так як законодавцем не надано його вичерпного переліку.

Зміна способу і порядку виконання рішення допускається у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

За правилом ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст. 10, 81 ЦПК України саме заявник зобов`язаний довести зазначений предмет доказування, тобто виняткові підстави для розстрочення виконання судового рішення.

В заяві причиною для відстрочення виконання рішення суду представник заявника послався на апеляційне оскарження рішення суду. Однак, сам по собі факт подання апеляційної скарги чи перебування справи на стадії апеляційного оскарження не є підставою для відстрочки виконання рішення в розумінні ст. 435 ЦПК України, оскільки апеляційне оскарження є реалізацією процесуального права сторони та не належить до обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його фактичне виконання. Процесуальний закон передбачає інші спеціальні механізми захисту прав боржника під час апеляційного оскарження, зокрема можливість звернення до виконавця з відповідною заявою про зупинення виконавчого провадження, надавши ухвали суду апеляційної інстанції про відкриття провадження та призначення справи до апеляційного розгляду.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відстрочення виконання рішення суду, що є підставою для відмови в задоволенні заяви.

Керуючись ст. ст. 259, 260, 261, 352, 353, 432, 435 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 27 жовтня 2025 року винесеного у справі №461/7557/25 за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвали, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Романюк В.Ф.